Єдиний державний реєстр судових рішень
ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА
01601, м.Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
м. Київ
25 січня 2012 року 15:43 № 2а-15392/11/2670
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Савченко А.І. при секретарі Литовці Ю.Є., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу
за позовом
в інтересах держави в особіЗаступника прокурора Оболонського району м. Києва
Територіального управління Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку в м. Києві та Київській області доТовариства з обмеженою відповідальністю «Лізинг ІТ-СПВ» простягнення заборгованості у розмірі 17000,00 грн., за участю представників сторін:
від прокуратури Громадська Л.О.
від позивача Дубаневич О.З., Кутєпов О.Є.
від відповідача Миронюк І.В.
На підставі частини 3 статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України в судовому засіданні 25 січня 2012 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови.
ОБСТАВИНИ СПРАВИ:
Заступник прокурора Оболонського району м. Києва в інтересах держави в особі Територіального управління Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку в м. Києві та Київській області (далі по тексту позивач, ТУ ДКЦПФР в м. Києві та Київській області) звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Лізинг ІТ-СПВ»(далі по тексту відповідач, ТОВ «Лізинг ІТ-СПВ») про стягнення штрафу в розмірі 17000,00 грн., накладеного постановою від 16.06.2011р. №901-КУ.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 31 жовтня 2011 року відкрито скорочене провадження в адміністративній справі.
11 листопада 2011 року представником відповідача через канцелярію суду подано заперечення проти позову
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 18 листопада 2011 року справу призначено до судового розгляду на 6 грудня 2011 року.
У судовому засіданні, призначеному на 6 грудня 2011 року, судом оголошено перерву до 11 січня 2012 року
Судове засідання, призначене на11 січня 2012 року, судом відкладалось на 25 січня 2012 року за клопотанням представника прокуратури.
У судовому засіданні 25 січня 2012 року представники прокуратури та позивача наполягали на задоволенні позову. Представник відповідача проти позову заперечував з підстав, викладених в письмових запереченнях та поясненнях, приєднаних до матеріалів справи.
Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно зясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, обєктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва, -
ВСТАНОВИВ:
24 травня 2011 року за наслідками перевірки дотримання відповідачем вимог законодавства України щодо подання регулярної квартальної інформації за І квартал 2011 року, начальником відділу звітності та моніторингу прийнято постанову про порушення справи про правопорушення на ринку цінних паперів.
7 червня 2011 року уповноваженою особою позивача на підставі доручення начальника ТУ ДКЗЦФР в м. Києві та Київській області щодо ТОВ «Лізинг ІТ-СПВ»встановлено ознаки порушення статті 40 Закону України «Про цінні папери та фондовий ринок»та пункту 3 глави 3 розділу 4 Положення про розкриття інформації емітентами цінних паперів, затвердженого рішенням ДКЦПФР від 19 грудня 2006 року №1591, а саме неподання, у термін визначений законодавством, регулярної квартальної інформації за І квартал 2011 року до ТУ Комісії за місцезнаходженням товариства в електронній та паперовій формах.
За наслідками розгляду матеріалів справи про правопорушення на ринку цінних паперів, т.в.о. начальника ТУ ДКЦПФР в м. Києві та Київській області 16 червня 2011 року винесено постанову про застосування до відповідача штрафу в розмірі 17 000,00 грн.
Невиконання відповідачем своїх зобовязань зі сплати суми штрафу у строки, визначені законом, і стало підставою для звернення до суду з відповідним позовом.
Окружний адміністративний суд міста Києва погоджується з позовними вимогами та вважає їх обґрунтованими, виходячи з наступних мотивів.
Частиною 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобовязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності субєктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
З урахуванням вищезазначених вимог, Окружний адміністративний суд міста Києва звертає увагу на таке.
Основним нормативно-правовим актом, який регулює відносини, що виникають під час розміщення, обігу цінних паперів і провадження професійної діяльності на фондовому ринку, з метою забезпечення відкритості та ефективності функціонування фондового ринку є Закон України «Про цінні папери та фондовий ринок»від 23 лютого 2006 року №3480-ІV (далі по тексту - Закон України від 23 лютого 2006 року №3480-ІV).
Відповідно до частини 1 статті 40 Закону України від 23 лютого 2006 року №3480-ІV регулярна інформація про емітента річна та квартальна звітна інформація про результати фінансово-господарської діяльності емітента, яка подається Державній комісії з цінних паперів та фондового ринку (в тому числі в електронному вигляді).
Частина 6 статті 40 Закону України від 23 лютого 2006 року №3480-ІV закріплює, що строки, порядок і форми розкриття регулярної інформації про емітента (річної та квартальної) і додаткових відомостей, що містяться у такій інформації, встановлюються Державною комісією з цінних паперів та фондового ринку. Публічні акціонерні товариства додатково розкривають інформацію про свою діяльність на основі міжнародних стандартів бухгалтерського обліку в порядку, встановленому Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку.
Відповідно до преамбули Закону України «Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні»від 30 жовтня 1996 року № 448/96-ВР (далі по тексту - Закон України від 30 жовтня 1996 року №448/96-ВР) ним визначені правові засади здійснення державного регулювання ринку цінних паперів та державного контролю за випуском і обігом цінних паперів та їх похідних в Україні.
Згідно пункту 15 частини 2 статті 7 Закону України від 30 жовтня 1996 року №448/96-ВР, державна комісія з цінних паперів та фондового ринку, відповідно до покладених на неї завдань, встановлює вимоги щодо обовязкового розкриття інформації емітентами та особами, які здійснюють професійну діяльність на ринку цінних паперів, забезпечує створення інформаційної бази даних про ринок цінних паперів відповідно до чинного законодавства.
На реалізацію наведених положень законів, рішенням ДКЦПФР від 19 грудня 2006 року № 1591, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 5 лютого 2007 року за № 97/13364 затверджено Положення про розкриття інформації емітентами цінних паперів, яке регулює склад, порядок і строки розкриття на фондовому ринку регулярної, особливої інформації та інформації про іпотечні цінні папери, сертифікати фонду операцій з нерухомістю та інформації в повідомленні про проведення загальних зборів (далі - Інформація) емітентами цінних паперів та подання її до Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку (далі - Комісія) (далі по тексту - Положення №1591).
Відповідно до глави 3 розділу IV Положення №1591 розкриття квартальної інформації на фондовому ринку здійснюється шляхом її розміщення в загальнодоступній інформаційній базі даних Комісії та подання до Комісії.
Пунктом 3 глави 3 розділу IV Положення №1591, дія якого поширюється на відповідача, закріплено, що особи, зазначені у підпунктах 3.1, 3.4 - 3.8 пункту 3 глави 1 цього розділу, зобов'язані розкрити квартальну інформацію у строк не пізніше 25 числа місяця, наступного за звітним кварталом, квартальну інформацію за четвертий квартал - не пізніше 20 лютого року, наступного за звітним роком.
При наданні квартальної інформації до Комісії особи, зазначені у підпунктах 3.1 - 3.5 пункту 3 глави 1 цього розділу, надають (надсилають) квартальну інформацію до територіального органу Комісії за їх місцезнаходженням.
Як вбачається з матеріалів справи та проти чого не заперечують сторони, розкриття квартальної інформації на фондовому ринку шляхом її розміщення в загальнодоступній інформаційній базі даних Комісії проведена відповідачем 22 квітня 2011 року.
Проте, подання такої інформації безпосередньо до Комісії проведено відповідачем лише 29 квітня 2011 року, що підтверджується відміткою канцелярії про отримання вхідної кореспонденції державним органом.
Відповідно до загальних правил обрахування перебігу строків, закріплених у законодавстві, останнім днем строку, який закінчується вказівкою на певний день, вважається цей день. Якщо закінчення строку припадає на вихідний, святковий чи інший неробочий день, останнім днем строку є перший після нього робочий день.
Останній день строку триває до двадцять четвертої години, але якщо в цей строк слід було вчинити певну дію, наприклад подати певні документи, то строк закінчується в момент закінчення роботи відповідного органу або відділення поштового звязку.
Строк не вважається пропущеним, якщо до його закінчення документи, які підлягали поданню здані на пошту чи передані іншими відповідними засобами зв'язку.
Однак, під час розгляду справи відповідач, доказів того, що квартальна інформації, яка підлягала поданню до Комісії, була направлена за допомогою поштового звязку, суду не надав.
З огляду на те, що першим робочим днем після 25 квітня 2011 року був вівторок 26 квітня 2011 року, а отже і документи відповідачем повинні були бути подані саме цього дня.
За таких підстав, суд приходить до висновку, що відповідач допустив порушення вимог Положення №1591 щодо строку подання квартальної інформації за І квартал 2011 року.
Відповідно до пункту 7 статті 11 Закону України від 30 жовтня 1996 року 448/96-ВР Державна комісія з цінних паперів та фондового ринку накладає на юридичних осіб штрафи, зокрема, за неподання, подання не в повному обсязі інформації та/або поданння недостовірної інформації до Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку у розмірі до тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а за ті самі дії, вчинені повторно протягом року - у розмірі від тисячі до п'яти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
З огляду на викладене, суд не приймає до уваги ту обставину, що у постанові про накладення штрафу зазначено 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, оскільки, зі змісту самої постанови убачається, що штрафні санкції накладені на відповідача саме за повторне протягом року вчинення порушення на ринку цінних паперів, а мінімальний розмір штрафу за такі дії складає 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
При цьому, суд звертає увагу на приписи частини 2 статті 11 Закону України від 30.11.1996р. № 448/96-ВР, відповідно до якої рішення Комісії про накладення штрафу може бути оскаржено в суді.
В матеріалах справи відсутні докази оскарження відповідачем постанови про накладення санкцій за правопорушення на ринку цінних паперів від № 901-КУ від 16 червня 2011 року.
Посилання відповідача на ту обставину, що названа постанова отримана ним лише 25 червня 2011 року, що позбавило його права на оскарження даної постанови, суд до уваги не приймає, оскільки положеннями Кодексу адміністративного судочинства України встановлено шестимісячний строк звернення до суду із позовом про оскарження рішення субєкта владних повноважень, яким в даному випадку є постанова про накладення санкцій за порушення на ринку цінний паперів.
Статтею 36-1 Закону України «Про прокуратуру»передбачено, що підставою представництва у суді інтересів держави є наявність порушень або загрози порушень економічних, політичних та інших державних інтересів внаслідок протиправних дій (бездіяльності) фізичних або юридичних осіб, що вчиняються у відносинах між ними або з державою.
Відповідно до статті 121 Конституції України на органи прокуратури покладається, зокрема, представництво інтересів громадянина або держави в суді у випадках, визначених законом.
Статтею 60 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, порушення адміністративним судом справ за позовними заявами прокурорів та їх заступників, які звертаються до суду в інтересах держави.
Відповідно до частини 1 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого: 1) суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обовязковість яких надана Верховною Радою України; 2) суд застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до частини 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Згідно із частиною 1 статті 69 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.
Відповідно до статті 70 Кодексу адміністративного судочинства України належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмету доказування. Обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин Доказів, які б спростовували доводи позивача, відповідач суду не надав.
Доказів, які б спростовували доводи позивача відповідач суду не надав.
За таких обставин, виходячи з меж заявлених позовних вимог, Окружний адміністративний суд міста Києва вважає, що постанова Територіального управління Державної комісії цінних паперів та фондового ринку № 901-КУ від 16.06.2011р. про накладення штрафу за правопорушення на ринку цінних паперів була прийнята в межах наданих повноважень та є такою, що не порушує вимог діючого законодавства, а тому позов про стягнення застосованих нею штрафних санкцій є обґрунтованим та підлягає до задоволення.
Враховуючи вищенаведене, керуючись статтями 69, 70, 71, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -
ПОСТАНОВИВ:
1. Позов задовольнити.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Лізинг ІТ-СПВ»(04205, м. Київ, просп. Оболонський, 28, код ЄДРПОУ 35322510) до Державного бюджету України (балансовий рахунок 3111 в управлінні Державного казначейства, код бюджетної класифікації 21081100 «Адміністративні штрафи та інші санкції», символ банку 106) штраф у розмірі 17 000 (сімнадцять тисяч) грн. 00 коп.
Постанова набирає законної сили відповідно до ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України. Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 185 187 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя А.І. Савченко
Судове рішення № 21586663, Окружний адміністративний суд міста Києва було прийнято 25.01.2012. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Постанова. На цій сторінці ви зможете знайти важливі дані про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити важливі дані.
Це рішення відноситься до справи № 2а-15392/11/2670. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: