Постанова № 21586544, 24.01.2012, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01601, м.Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

24 січня 2012 року <Час проголошення >№ 2а-18711/11/2670

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Каракашьяна С.К. при секретарі судового засідання Шкребтій І.П., за участю представників сторін

від позивача: Литвин В.О., представника,

від відповідача: Донська К.Б., представника,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія Центр-Сітка»

до Державної податкової інспекції у Соломянському районі м. Києва

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення від 28.11.2011р. №0005052311.

На підставі ч. 3 ст. 160 КАС України в судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До Окружного адміністративного суду м. Києва звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю «Компанія Центр-Сітка»з позовом до Державної податкової інспекції у Соломянському районі м. Києва, в якому просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення 28.11.2011р. №0005052311.

Позовні вимоги ґрунтуються на тому, що зазначене рішення винесене на підставі помилкового висновку акту перевірки про відсутність у позивача права на віднесення сум податку на додану вартість, сплаченого контрагенту, до податкового кредиту.

При цьому, позивач посилається на те, що податковий кредит позивача підтверджений податковими накладними, виписаними платником ПДВ. Також, позивач стверджує про те, що податкові накладні відповідають нормативно встановленим вимогам.

Відповідачем позовні вимоги заперечуються з огляду на те, що проведеною перевіркою було встановлено порушення позивачем п. 201.10 статті 201, п. 198.6, ст.198 Податкового кодексу України. При цьому відповідач посилається на те, що актом перевірки ДПІ у Шевченківському районі було встановлено відсутність основних засобів у контрагента позивача, у звязку з чим відповідач кваліфікував як нікчемні правочини, укладені позивачем.

Розглянувши подані позивачем документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно зясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, обєктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд м. Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Співробітниками Державної податкової інспекції у Соломянському районі міста Києва було проведено документальну позапланову виїзну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія Центр - Сітка»(код ЄДРПОУ 37174614) з питань правомірності формування податкового кредиту з податку на додану вартість при фінансово-господарських взаємовідносинах з ТОВ «Монтарія»(код ЄДРПОУ 37270391) за період з 01.06.2011р. по 31.07.2011 р., за результатами якої складено Акт від 16.11.2011 № 12735/23-11/37174614. (далі акт перевірки).

На підставі висновків вказаного акту перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 28.11.2011 року №0005052311, яким, згідно з п.54.3.2 п.54.3 ст. 54 Податкового кодексу України та відповідно до абз.2 п.123.1 ст. 123 Податкового кодексу України, визначено позивачу податкові зобовязання зі сплати 248 907,00грн податку на додану вартість, з яких 218827,00 грн. за основним платежем та 30080,00 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями.

Зокрема, в ході перевірки було встановлено, що ТОВ «Компанія Центр - Сітка» порушено п. 201.10 ст. 201, п. 198.6 ст. 198 розділу V Податкового Кодексу України, в результаті чого завищено податковий кредит на загальну суму 218827,00 грн., що в свою чергу призвело до заниження податку на додану вартість на загальну суму 218827,00 в тому числі по періодам, а саме червень 2011р. в сумі98510,00 грн. та липень 2011р. в сумі 120317,00 грн.

Актом перевірки встановлено, що взаємовідносини між ТОВ «Компанія Центр-Сітка»та ТОВ «Монтарія»(код ЄДРПОУ 37270391) здійснювались на підставі договорів поставки №391 від 01.06.2011р., №392 від 06.06.2011р., №393 від 13.06.2011р., №394 від 16.06.2011р.

Крім того, між ТОВ «Компанія Центр-Сітка»в особі директора Коваль Д.О. та ТОВ «Монтарія»в особі директора Цимбалюк В.М. був укладений договір поставки від 30.06.2011р. №173/1-ЦФ, за умовами якого ТОВ «Монтарія»(Продавець) зобовязується на протязі строку дії даного договору поставити та передати у власність ТОВ «Компанія Центр-Сітка»(Покупця) товар дріт, сітку зварну, та сітку арматурну, а Покупець зобовязується прийняти товар та провести його оплату згідно умовами даного Договору.

Відповідно до вказаного договору, ТОВ «Монтарія»виписано на адресу ТОВ «Компанія Центр - Сітка»видаткові накладні та податкові накладні на загальну суму 721904,20 грн., у т.ч. ПДВ 120317,40 грн., згідно акту перевірки.

Суми податку на додану вартість по вищевказаним податковим накладним включено до складу податкового кредиту за червень 2011р. в сумі 98480,81 грн. та за липень 2011р. в сумі 120317,40 грн.

При цьому, в даному акті перевірки зазначено, що перевіркою контрагента позивача, (акт №1986/23-04/37270391 від 07.09.2011 ДПІ у Шевченківському районі м.Києва) встановлено: стан платника «до ЄДР внесено запис про відсутність за місцезнаходження»; свідоцтво про реєстрацію платника податку на додану вартість від 20.01.2011 №100319460, яке видане ДПІ у Шевченківському районі м.Києва анульовано 08.08.2011; неможливість фактичного здіснення ТОВ «Монтарія»господарських операцій через відсутність майна та інших матеріальних ресурсів, економічно необхідних для здійснення операцій з купівлі продажу;відсутність необхідних умов для досягнення результатів економічної діяльності у звязку з відсутністю трудових ресурсів, основних фондів, складських приміщень, транспортних засобів.

В ході проведення перевірки не встановлено факту передачі товарів від продавця до покупця, в зв'язку з відсутністю (не наданням для перевірки) актів приймання-передачі товар), довіреностей, документів, що засвідчують транспортування, зберігання товарів.

Враховуючи вищевикладене, укладений правочин між позивачем та ТОВ «Монтарія»не спричинив реального настання юридичних наслідків.

Суд з зазначеними посиланнями відповідача не погоджується, виходячи з нижчевикладеного.

Відповідно до статті 198.3 Податкового кодексу України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Згідно зі статтею 198.1 вищезазначеного кодексу, право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає, зокрема, у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Статтею 198.2 ПК України встановлено, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг або дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до статті 201.10 ПК України, податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

При цьому, згідно із статтею 201.8, право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу.

Матеріали справи містять податкові накладні, виписані позивачу його контрагентом, в той же час акт перевірки позивача не містить жодних зауважень щодо їх змісту та інформації про відсутність статусу платника податку у контрагента позивача станом на дату їх виписки.

Отже, відповідачем не заперечується наявність у позивача податкових накладних, виписаних зареєстрованим платником податку.

Щодо посилання відповідача на нікчемність угоди, суд відзначає наступне.

Згідно з частиною 1 статті 67 Конституції України, кожен зобовязаний сплачувати податки та збори в порядку і розмірах, установлених законом.

За змістом частини 1 статті 228 Цивільного кодексу України (далі ЦК), правочин спрямований на незаконне заволодіння майном держави, вважається таким, що порушує публічний порядок, а отже, згідно з частиною 2 згаданої статті, є нікчемним.

Як зазначено у частині 2 статті 215 ЦК, визнання судами нікчемних правочинів недійсними не вимагається.

Відповідно до частини 1 статті 216 ЦК, недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім повязаних з його недійсністю.

Акт перевірки не містить жодних посилань, з яких підстав відповідач вважає угоду, здійснену позивачем, нікчемним правочином, в чому саме, на думку відповідача, дана угода порушує публічний порядок.

Зокрема, в акті перевірки відсутні посилання на ухиляння контрагентом позивача від уплати податків та зборів, визначення їм податкових зобовязань, винесення вироків посадовим особам підприємств або будь які інші відомості, які можуть бути визначені як підстави та докази укладення угод з метою, що порушує публічний порядок.

Як вбачається з акту перевірки, відповідач вказує на те, що даний контрагент ТОВ «Монтарія»має ознаки фіктивності, оскільки до ЄДР внесено запис про відсутність за місцем знаходження, та свідоцтво ПДВ вищевказаного контрагента анульовано 08.08.2011р.

Проте, як вбачається з матеріалів справи, в акті перевірки відсутні відомості, коли саме було внесено даний запис до ЄДР, а також господарські операції з поставки товарів між ТОВ «Компанія Центр - Сітка»та ТОВ «Монтарія»за договором №173/1-ЦФ від 30.06.2011р. відбувались до дати анулювання свідоцтва ПДВ ТОВ «Монтарія».

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом, за вищезазначеним договором відповідачем були позивачем отримані товари. Дані товари, отримані позивачем, не є обмеженими в цивільному обороті, отриманими внаслідок вчинення злочину, сама по собі операція з отримання даних послуг також не може бути визначена судом як порушення встановленого порядку.

Матеріалами справи підтверджується також реалізація позивачем вказаних товарів в рамках господарської діяльності позивача, зокрема, передача товару контрагентам позивача.

Згідно з ч. 2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Враховуючи вищенаведене, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню повністю.

Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 71, 94, 97, 158-163 КАС України, Окружний адміністративний суд м. Києва, -

ПОСТАНОВИВ:

1.Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія Центр-Сітка" задовольнити повністю.

2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення Державної податкової інспекції у Солом'янському районі міста Києва № 0005052311 від 28.11.2011року.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 КАС України, шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги.

Суддя С.К. Каракашьян