Постанова № 21585643, 16.01.2012, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01601, м.Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

16 січня 2012 року           15:54           № 2а-13346/11/2670

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Баранова Д.О. за участю секретаря судового засідання Наумець О.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Метизкомплект»

до Державної податкової інспекції в Печерському районі м. Києва

про скасування податкового повідомлення рішення

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

ТзОВ «Метизкомплект»звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до ДПІ у Печерському районі м. Києва про скасування податкового повідомлення-рішення.

В обґрунтування позову позивач зазначає, що висновок податкового органу про безпідставність формування податкового кредиту по контрагенту ПП «Анта», з посиланням на те, що останнє укладало господарські договори із постачальниками з ознаками фіктивності, проти засновників цих підприємств порушено кримінальні справи за фактом фіктивного створення юридичних осіб з метою отримання податкової вигоди є безпідставним, оскільки фактичність господарських операцій підтверджується первинними документами та наявністю поставленого товару.

В поданих письмових запереченнях відповідач просить відмовити в задоволенні позовних вимог оскільки, перевіркою встановлено, що укладений між позивачем та ПП «Анта»договір містить ознаки фіктивності, оскільки перевірками встановлено, що у постачальників останнього наявні ознаки податкової ями.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

В період з 29.03.2011р. по 30.03.2011р. ДПІ у Печерському районі м. Києва було проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ТзОВ «Метизкомплект»з питань дотримання вимог податкового законодавства при здійсненні фінансово-господарських взаємовідносин з ПП «Анта», про що складено Акт №318/23-10/31662450 від 30.03.2011р.

Перевіркою встановлено, порушення, зокрема, п.п. 7.4.1, п.п. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»в результаті чого занижено ПДВ в сумі 15033,41 грн.

22.04.2011р. ДПІ у Печерському районі м. Києва прийнято податкове повідомлення-рішення №0003732310, яким визначено ТзОВ «Метизкомплект»податкове зобов’язання з ПДВ в розмірі 15 033 грн. за основним платежем та 3758 грн. штрафних (фінансових) санкцій.

ТзОВ «Метизкомплект»оскаржувало податкове повідомлення-рішення в адміністративному порядку, проте скарга залишена без задоволення.

Судом встановлено, що 02.08.2010р. між ТзОВ «Метизкомплект»(покупець) та ПП «Анта»(продавець) укладено договір купівлі-продажу №2/8, згідно якого продавець зобов’язався постачати і передати у власність покупця товар (метизну продукцію), покупець зобов'язався прийняти цей товар та оплатити його вартість.

На підставі видаткових накладних №0810672 від 10.08.2010р., №0818672 від 18.08.2010р. ПП «Анта»передало ТзОВ «Метизкомплект»товар (болти, гвинти, гайки) на загальну суму 90200,45 грн., в т.ч. ПДВ 15033,41 грн.

ПП «Анта»видало ТзОВ «Метизкомплект»податкові накладні №0810672 від 10.08.2010р., №0818672 від 18.08.2010р. на суму 90200,45 грн., в т.ч. ПДВ 15033,41 грн.

З наявної в матеріалах справи копії банківської виписки з рахунку ТзОВ «Метизкомплект», останнє розрахувалось за придбаний товар в повному обсязі.

Як встановлено перевіркою у серпні 2010р. ТзОВ «Метизкомплект»сформувало податковий кредит з ПДВ в сумі 15033,41 грн. по контрагенту ПП «Анта».

В ході проведення перевірки податковий орган виходив із того, що ПП «Анта»здійснювало діяльність спрямовану на здійснення операцій пов’язаних з наданням податкової вигоди третім особам, а також у цього постачальника відсутні основні засоби для здійснення господарської діяльності. Також, в акті податковий орган зазначив, що постачальниками ПП «Анта»є ТзОВ «Е-Восток Україна»та ТзОВ «Елфа Дісплей», які містять ознаки «податкової ями»та укладали із ПП «Анта» фіктивні правочини з метою отримання податкової вигоди. Тому вважає, укладений позивачем із ПП «Анта»правочин є нікчемним.

Частинами другою та третьою ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»передбачено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, що фіксують факт здійснення господарської операції. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю й упорядкування оброблених даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні і зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати обов'язкові реквізити: назва документа: дату і місце складання: назва підприємства, від імені якого складається документ; зміст і обсяг господарської операції: одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що мають можливість ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Згідно п.п.7.2.3 п. 7.2 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»(що був чинний на момент виконання господарських операцій) податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках.

Відповідно до підпункту 7.2.6 пункту 7.2 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість" (в редакції, що була чинною на момент виникнення правовідносин) податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача та є підставою для нарахування податкового кредиту.

Згідно до п.п. 7.4.1 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, сплачених (нарахованих) платником податків у звітному періоді у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг), вартість яких відноситься до складу валових витрат виробництва (обігу) та основних фондів чи нематеріальних активів, що підлягають амортизації.

Згідно пп. 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 Закону про ПДВ датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій:

- або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - у разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків;

- або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Як вбачається з матеріалів справи, при придбанні товару відповідач сплатив у його ціні суму ПДВ, що є підставою для виникнення у нього права на формування податкового кредиту.

Відповідно до підпункту 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість" не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями.

У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим підпунктом документами, платник податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій, установлених законодавством, нарахованих на суму податкового кредиту, не підтверджену зазначеними цим підпунктом документами.

Як вбачається з наявних у справі доказів, на момент видачі податкових накладних ПП «Анта»було зареєстроване платником податку на додану вартість.

Відповідно до пп. 7.2.4. п. 7.2. ст. 7 Закону «Про податок на додану вартість»зареєстровані платники податку мають право нараховувати податок на додану вартість, складати та видавати податкові накладні.

Позивач відповідно мав право на підставі отриманих накладних відносити вказані в них суми ПДВ до податкового кредиту, оскільки за поставку у вартість якої була включена сума нарахованого продавцем ПДВ розрахувався у повному обсязі, що підтверджується наявною в матеріалах справи копією банківської виписки.

Згідно пп.7.7.1 ст.7 цього Закону сума податку, що підлягає сплаті (перерахування) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду. При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені законом для відповідного податкового періоду.

Аналіз наведених норм дає підстави зробити висновок, що законом передбачено підставу для формування податкового кредиту, а саме наявність у платника податку - покупця належно оформленої податкової накладної.

Фактичність виконання ТзОВ «Метизкомплект» та ПП «Анта»господарської операції підтверджується наявними в матеріалах справи, копіями договору, рахунків-фактур, видаткових накладних, податкових накладних, виписки із банку, довіреностей на отримання товару.

Крім цього, податковим органом проводилась документальна перевірка, первинні документи не витребовувались та не досліджувались під час її проведення.

З огляду на наведені положення законодавства суд дійшов висновку, що у податкового органу не було підстав для не врахування податкових накладних при формуванні позивачем податкового кредиту.

Крім цього, представником ТзОВ «Метизкомплект»надано в судовому засіданні копії виданих податкових накладних, з яких вбачається, що придбаний у ПП «Анта»товар було реалізовано в подальшому ТзОВ «ЯДС», ВАТ «Завод Сантехнічних заготовок», ТзОВ «Профметал», ТзОВ «Авто комплекс», ВАТ «Бориславський завод РЕМА»,ВАТ «Домобудівний комбінат №3», МП «Скіф», ПП «Куля», ДП «Ірпінського виправного центру №132», ТзОВ «Апрель 2008», ПП «Агропостач».

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Згідно ч. 1 ст. 18 «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб –підприємців»якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін.

Відповідачем не надано доказів з відповідного Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб –підприємців, щодо наявності запису про відсутність ПП «Анта»за місцем реєстрації на момент здійснення господарських операцій.

Згідно ч. 4 ст. 70 КАС України обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.

Відповідачем не надано вироку суду, яким встановлено вину засновника/директора ПП «Анта»за вчинення злочину, передбаченого ч. 2 ст. 205 КК України, а саме за створення ПП «Анта»з метою прикриття незаконної діяльності.

Крім цього, згідно ст. 215 ЦК України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення стороною (сторонами) вимог, які встановлені ч. 1 - 3, 5 та 6 ст. 203 цього Кодексу; зокрема, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства, особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності, волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі, правочин має спрямовуватись на реальне настання обумовлених ним правових наслідків.

Відповідно до ст. 228 ЦК України правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним. У разі недодержання вимоги щодо відповідності правочину інтересам держави і суспільства, його моральним засадам такий правочин може бути визнаний недійсним.

Згідно п. 18 Постанови Пленуму Верховного Суду України №9 від 06.11.2009р. «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними»перелік правочинів, які є нікчемними як такі, що порушують публічний порядок, визначений статтею 228 ЦК:

1) правочини, спрямовані на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина;

2) правочини, спрямовані на знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.

Такими є правочини, що посягають на суспільні, економічні та соціальні основи держави, зокрема: правочини, спрямовані на використання всупереч закону комунальної, державної або приватної власності; правочини, спрямовані на незаконне відчуження або незаконне володіння, користування, розпорядження об’єктами права власності українського народу —землею як основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави, її надрами, іншими природними ресурсами (стаття 14 Конституції України); правочини щодо відчуження викраденого майна; правочини, що порушують правовий режим вилучених з обігу або обмежених в обігу об’єктів цивільного права тощо.

Відповідачем не надано доказів визнання правочину укладеного між ТзОВ «Метизкомплект»та ПП «Анта»в судовому порядку недійсним.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що позивачем було правомірно включено видані йому ПП «Анта»податкові накладні до податкових декларацій при формуванні податкового кредиту за перевіряємий період. Тому, у податкового органу не було підстав для не врахування сум податкового кредиту сформованого позивачем по податковим накладним виписаним ПП «Анта».

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 1 ст. 9 КАС України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Зважаючи на всі наведені обставини в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Керуючись ст.ст. 9, 69-71, 94, 158-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Метизкомплект»задовольнити.

2. Скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва №00037732310 від 22.04.2011р.

          3. Зобов’язати Державну казначейську службу України стягнути судові витрати в сумі 3,40 грн. на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Метизкомплект»з рахунок Державного бюджету України шляхом їх безспірного списання із рахунка Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва.

Постанова набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку та в строки, встановлені ст.186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя                                                                                 Д.О. Баранов