Постанова № 21585586, 25.01.2012, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

25 січня 2012 року                     № 2а-2396/10/2670

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Келеберди В.І. при секретарі судового засідання Віруцькій О.В. розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу

за позовомПриватного акціонерного товариства "Банг і Бонсомер"

до Державної податкової інспекції у Солом'янському районі м. Києва, за участі Прокуратури Солом'янського району м. Києва

проскасування податкових повідомлень-рішень ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач –закрите акціонерне товариство «Банг і Бонсомер»звернувся до суду з вимогами про скасування податкового повідомлення-рішення від 12.02.2010 №000482302/0 та податкового повідомлення-рішення від 16.02.2010 №0000531705/0.

В обґрунтування позовних вимог Позивач посилається на ст.11-1 Закону України «Про державну податкову службу в Україні" від 04.12.1990 №509-ХІІ, Закон України «Про оподаткування прибутку підприємств" від 28.12.1994 №334/94-ВР, Порядок направлення органами державної податкової служби України податкових повідомлень платникам податків та рішень про застосування штрафних (фінансових) санкцій, затвердженому наказом Державної податкової адміністрації України від 21.06.2001 №253 та зазначає, що висновки викладені в акті планової виїзної перевірки Позивача з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2008 року по 30.09.2009 року від 05.02.2010 року № 1541/23-02/30109727 (далі –акт перевірки) не відповідають чинному законодавству, на підставі чого податкові повідомлення-рішення від 12.02.2010 №000482302/0, від 16.02.2010 №0000531705/0 є неправомірним та підлягають скасуванню. Також, Позивач зазначив, що Відповідачем не додано розрахунок податкового зобов’язання штрафних (фінансових) санкцій.

Відповідач –Державна податкова інспекція в Солом’янському районі м. Києва –заперечував проти задоволення позовних вимог з підстав викладених у письмових запереченнях, які долучено до матеріалів справи та зазначив, що при винесенні оскаржуваного податкового повідомлення-рішення відповідач діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Представник Прокуратури Солом’янського району міста Києва подав суду письмові заперечення, які долучено до матеріалів справи.

Як вбачається з матеріалів справи, а саме: Статуту ПрАТ «Банг і Бонсомер»(нова редакція) зареєстрованого змін 26.04.2011 №10731050010004878 та змін до Статуту Приватного акціонерного товариства «Банг і Бонсомер», затверджених Загальними зборами ПрАТ «Банг і Бонсомер»протокол №27 від 17.05.2011, зареєстрованих Солом’янською районною у м. Києві державною адміністрацією 19.05.2011 №10731050011004878, Закрите акціонерне товариство «Банг і Бонсомер», витягу з ЄДРПОУ №492201, свідоцтва про державну реєстрацію №532220, копії яких долучено до матеріалів справи, позивачем по справі - Закритим акціонерним товариством «Банг і Бонсомер»прийнято рішення про зміну назви на Приватне акціонерне товариство «Банг і Бонсомер»та внесено відповідні зміни до установчих документів.

26.12.2011 в судовому засіданні судом поставлено на обговорення питання стосовно доцільності розгляду справи в порядку письмового провадження, у зв’язку з неявкою в судове засідання представника прокуратури Солом’янського району м. Києва. Представники позивача та відповідача проти розгляду справи в порядку письмового провадження не заперечували.

Відповідно до ч. 6 ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у різі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

          Враховуючи, що представник прокуратури солом’янського району м. Києва в судове засідання не прибув хоча й був належним чином повідомлені про час, дату та місце судового розгляду справи, а також з огляду на відсутність потреби заслухати свідка чи експерта, суд прийшов до висновку про доцільність розгляду справи в порядку письмового провадження.

          Перевіривши матеріали справи, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору, суд,

ВСТАНОВИВ:

Співробітниками Державної податкової інспекції у Солом’янському районі м. Києва проведено планову виїзну перевірку Закритого акціонерного товариства «Банг і Бонсомер» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.04.2008 по 30.09.2009, валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2008 по 30.09.2009, за результатами якої складено акт від 05.02.2010 №1541/23-02/30109727.

В ході проведення перевірки Відповідачем встановлено порушення Позивачем:

- п.п. 7.3.2, 7.3.3 п. 7.3 ст. 7, п.п. 11.2.3 п. 11.2 ст. 11 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 28.12.1994 №334/97-ВР, в результаті чого занижено податок на прибуток в сумі 1440927 грн., в тому числі в І кварталі 2009 року в сумі 384681 грн., півріччя 2009 року в сумі 1037780 грн., 9 місяців 2009 року в сумі 1440927 грн.

- ст. 5 Закону України «Про податок власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів» від 11.12.1994 №1963-ХІІ в частині неподання розрахунку податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів за новопридбані транспортні засоби у IV кварталі 2008 року, внаслідок чого занижено податок на суму 451 грн. 56 коп.

На підставі акту перевірки Відповідачем винесено:

-          податкове повідомлення-рішення від 12.02.2010 №000482302/0, яким позивачу донараховано податок на прибуток підприємств в сумі 2591824 грн. (за основним платежем 1440927 грн., штрафні (фінансові) санкції 1150897 грн.),

-          податкове повідомлення-рішення від 16.02.2010 №0000531705/0, яким Позивачу донараховано податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів в сумі 1471,56 грн. ( за основним платежем в сумі 451,56 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями в сумі 1020,00 грн.)

Щодо податкового повідомлення –рішення від 12.02.2010 №000482302/0.

Як вбачається з акту перевірки (т.1 а.с. 18) вказані порушення виникли в результаті того, що Позивачем до складу валових витрат віднесено витрати, що виникли як різниця між вартістю імпортованих товарів за даними вантажно-митних декларацій та перерахованою валютою за офіційним курсом на день придбання валюти.

Позивач не погоджується з вказаним висновком та зазначає, що їм не проводився перерахунок вартості валюти за офіційним курсом на день придбання валюти.

24.02.2011 Ухвалою суду по справі №2а-2396/10/2670 за клопотанням позивача призначено судово-економічну експертизу.

Як вбачається з висновку №8648/11912/11-45 від 23.11.2011 судово-економічної експертизи по справі №2а-2396/10/2670 (т. 2 а.с. 155-159) документально підтверджується, що в рядку 05.1 «Зміна суми компенсації вартості товарів (робіт, послуг)»декларації ЗАТ «Банг і Бонсомер» з податку на прибуток підприємства за періоди: перший квартал 2009 року, перше півріччя 2009 року, дев’ять місяців 2009 року відображено різницю між вартістю імпортованих товарів за даними вантажно-митних декларацій та сумою гривень, сплаченою у зв’язку з купівлею іноземної валюти на міжбанківському валютному ринку України.

Відображення ЗАТ «Банг і Бонсомер»в рідку 05.1 «Зміна суми компенсації вартості товарів (робіт, послуг)» декларації з податку на прибуток підприємства за перший квартал 2009 року, перше півріччя 2009 року, дев’ять місяців 2009 року різниці між вартістю імпортованих товарів за даними вантажно-митних декларацій та перерахованою валютою за офіційним курсом на день придбання валюти, документально не підтверджується.

Таким чином, Позивач при складенні декларацій з податку на прибуток, відніс на валові витрати різницю між вартістю імпортних товарів за даними вантажно-митних декларацій та вартістю перерахованої валюти за офіційним курсом на день придбання валюти для розрахунку з постачальниками.

Як вбачається з матеріалів справи, згідно контрактів між Позивачем та іноземними контрагентами (т. 1 а.с. 63-208), зазначено, що оплата за отриманий товар здійснюється з відстрочкою платежу.

Згідно з пп. 11.2.3 ст. 11 Закону України "Про прибуток" ( 334/94-ВР ), датою збільшення валових витрат платника податку при здійсненні ним операцій з нерезидентами є дата оприбуткування платником податку товарів. Сума валових витрат за імпортними операціями визначається відповідно до вимог пп. 7.3.2 ст. 7 цього Закону, яким установлено, що витрати, понесені (нараховані) платником податку в іноземній валюті протягом звітного періоду у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг), вартість яких відноситься до валових витрат такого платника податку, визначаються у сумі, що має дорівнювати балансовій вартості такої іноземної валюти, визначеної згідно із положеннями пп. 7.3.1, 7.3.4, 7.3.6 цієї статті, і не підлягають перерахуванню у зв'язку із зміною обмінного курсу гривні протягом такого звітного періоду, тобто ця норма є банкетною. Порядок визначення балансової вартості іноземної валюти при її купівлі врегульований приписами пп. 7.3.4 названої статті, згідно з якими балансовою вартістю іноземної валюти вважається сума гривень, сплачена платником податку при придбанні валюти без урахування суми комісійних або вартості інших послуг, що надаються платнику податку при придбанні валюти. Отже, вимоги зазначеної норми зобов'язують підприємства відображати витрати, понесені (нараховані) в іноземній валюті протягом звітного періоду у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг), вартість яких відноситься до валових витрат, у сумі, що дорівнює балансовій вартості придбаної іноземної валюти.

Згідно з пп. 7.3.3 ст. 7 Закону №334/94-ВР, балансова вартість заборгованості, основна сума якої (без процентів, комісій та винагород) виражена в іноземній валюті, відображається у податковому обліку платника податку шляхом перерахунку її суми в гривні за офіційним (обмінним) курсом НБУ, що діяв на дату її оприбуткування (виникнення). У разі продажу (погашення) заборгованості (її частини), вираженої в іноземній валюті, протягом звітного періоду її балансова вартість визначається шляхом перерахунку суми такої заборгованості (її частини) в гривні за офіційним валютним (обмінним) курсом НБУ, що діяв на дату такого продажу (погашення).

Аналогічний висновок міститься в постановах Вищого господарського суду України від 24.06.2004 у справі №11/416, від 30.06.2005 у справі №2/273.

Таким чином, Позивачем обґрунтовано включено до складу валових витрат: у рядку 5.1 «Коригування валових витрат, зміна суми компенсації вартості товарів (робіт, послуг)» суму 5763709, 00 грн.

Відповідно до частини 1 статті 86 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням що ґрунтуються на їх безпосередньому всебічному, повному та об’єктивному дослідженні.

Висновок №8648/11912/11-45 від 23.11.2011 судово-економічної експертизи ґрунтується на матеріалах справи та не викликає сумнівів у його правильності.

У зв’язку з викладеним, судом вбачаються необґрунтованими висновки акту перевірки від 05.02.2010 №1541/23-02/30109727 щодо порушення Позивачем п.п. 7.3.2, 7.3.3 п. 7.3 ст. 7, п.п. 11.2.3 п. 11.2 ст. 11 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 28.12.1994 №334/97-ВР та, відповідно, заниження податку на прибуток в сумі 1440927 грн.

Щодо податкового повідомлення-рішення від 16.02.2010 №0000531705/0, яким Позивачу донараховано податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів в сумі 1471,56 грн.

Як вбачається з акту перевірки, копію якого долучено до матеріалів справи (т. 1 а.с. 32-33), Відповідачем в ході проведення перевірки встановлено, що Позивач у 2008 році придбав та поставив на облік в ДАІ три транспортні одиниці.

Розрахунок податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів за новопридбані транспортні засоби у 4 кварталі 2008 року Позивачем до ДПІ не подано, чим порушено ст. 5 Закону України «Про податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів» від 11.12.1991 №1963.

Так, пунктом 2 статті 5 Закону №1963 встановлено, що за придбані протягом року юридичними особами транспортні засоби, крім тих, що вперше реєструються в Україні, податок сплачується перед їх реєстрацією за місяці, які залишилися до кінця року, починаючи з місяця, в якому проведено реєстрацію транспортного засобу. За транспортні засоби, які вперше реєструються в Україні, податок сплачується перед їх першою реєстрацією. Розрахунок суми податку за такі транспортні засоби в 10-денний термін після їх реєстрації подається до відповідного податкового органу.

Як вбачається з матеріалів справи, (т. 1 а.с.211-219) Позивачем складено розрахунок суми податку податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів на придбані автомобілі.

Також, в матеріалах справи наявні протоколи імпорту файлів Відповідачем вказаних розрахунків.

Як вбачається з свідоцтв про реєстрацію автомобілів, копії яких містяться в матеріалах справи, придбані автомобілі зареєстровано 06.12.2008, 02.10.2008, 10.10.2008.

Відповідно до протоколів імпорту файлів розрахунку сум податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, розрахунки відправлено на електронну адресу Відповідача 15.12.2008, 06.10.2008, 21.10.2008, тобто у строки визначені ст. 5 Закону №1963.

Доказів на спростування твердження Позивача щодо відправлення розрахунку сум податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, Відповідачем не надано.

Оскільки, судом встановлено, що позивачем у строки визначені ст.. 5 Закону №1963 направлено Відповідачу розрахунки сум податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, повідомлення-рішення від 16.02.2010 №0000531705/0, яким Позивачу донараховано податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів в сумі 1471,56 грн. є необґрунтованим.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Вимоги позивача за цим позовом суд вважає такими, які ґрунтуються на законі.

В свою чергу відповідач не довів необґрунтованості чи протиправності позовних вимог.

Таким чином, суд приходить до висновку, що Відповідачем не доведено правомірність та обґрунтованість прийняття податкового повідомлення-рішення №000482302/1 від 12.02.2010 року та податкового повідомлення-рішення №0000531705/1 від 16.02.2010 з урахуванням вимог встановлених частиною другою статті 19 Конституції, а тому, виходячи з системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних у матеріалах справи, позовні вимоги Приватного акціонерного товариства «Банг і Бонсомер»підлягають задоволенню у повному обсязі.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 69-72, 94, 158-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

П О С Т А Н О В И В:

1.Позовні вимоги Приватного акціонерного товариства «Банг і Бонсомер» задовольнити в повному обсязі.

2. Скасувати податкове повідомлення-рішення №000482302/1 від 12.02.2010 та податкове повідомлення-рішення №0000531705/1 від 16.02.2010.

          Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими ст.ст. 185-187 КАС України, шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги. Постанова набирає законної сили у порядку і строки, що визначені ч.1 ст.254 КАС України.

Суддя                                                                                           В. І. Келеберда