Постанова № 21585589, 16.01.2012, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01601, м.Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

16 січня 2012 року 16:24 № 2а-242/11/2670

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі: головуючого судді Патратій О.В., при секретарі Сервачинській І.М., за участю представників сторін:

від позивача: Довбика М.О.,

від відповідача: Колодяжної Л.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовомПриватного підприємства «Парагон -Логістика»

до Державної податкової інспекції у Дніпровському районі м. Києва

провизнання протиправним та скасування рішення № 21409/10/28-01 від 10.09.2010 року про невизнання податкової декларації в якості податкової звітності, зобовязання вчинити певні дії,- ВСТАНОВИВ:

До Окружного адміністративного суду м. Києва звернулось Приватне підприємство «Парагон-Логістика»(далі позивач) з позовом до Державної податкової інспекції у Дніпровському районі міста Києва (далі відповідач, ДПІ у Дніпровському районі м. Києва) про скасування рішення № 21409/10/28-01 від 10.08.2010 року про невизнання декларації з податку на прибуток за І квартал 2010 року податковим звітом, зобовязання прийняти декларацію з податку на прибуток за І півріччя 2010 року та зареєструвати її в електронній базі податкової звітності.

16 лютого позивачем було подано заяву про уточнення позовних вимог, в якій позивач просив суд скасувати рішення № 21409/10/28-01 від 10.08.2010 року «Про невизнання декларації з податку на прибуток за І півріччя 2010 року податковим звітом», зобовязати ДПІ у Дніпровському районі м. Києва прийняти декларації з податку на прибуток за І півріччя 2010 року та зобовязати відповідача зареєструвати звіт з податку на прибуток за І півріччя 2010 року в електронній базі даних податкової звітності.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначав, що відповідачем було безпідставно відмовлено у визнанні податкової декларації з податку на прибуток за І півріччя 2010 року, оскільки вказана декларація містила усі обовязкові реквізити. Посилання відповідача на те, що у декларації не заповнено усі рядки не відповідає дійсності, оскільки, як зазначав позивач, всі рядки були заповненні у встановленому порядку, усі незаповнені рядки були прокреслені.

Відтак, оскаржуване рішення, на переконання позивача, прийняте з порушенням норм пп. 4.1.2 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», чинного на момент виникнення спірних правовідносин, а тому підлягає скасуванню.

Відповідач позовні вимоги не визнав, надав письмові заперечення. В обґрунтування своїх заперечень відповідач посилався на те, що позивачем було подану податкову декларацію, яка заповнена з порушеннями вимог чинного законодавства, зокрема, позивачем всупереч п. 1.6. Порядку складання декларації з податку на прибуток підприємств затвердженого Наказом ДПА України № 143 від 29.03.2003 року не було прокреслено пусті рядки в таблиці 3 (колонки 3, 4, 5) додатку К1/1 до податкової декларації з податку на прибуток за І півріччя 2010 року, що й було підставою для невизнання поданої декларації як податкової звітності.

З огляду на вищевикладене, відповідач вважає позовні вимоги необґрунтованими та просить суд відмовити у їх задоволенні в повному обсязі.

У судових засіданнях представник позивача підтримав позовні вимоги та просив позов задовольнити.

Представник відповідача у судових засіданнях заперечував проти позову та підтримав доводи, викладені у запереченні.

На підставі ч. 3 ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України в судовому засіданні 16 січня 2012 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно зясувавши всі фактичні обставини, що мають значення для вирішення справи, суд встановив наступне.

ПП «Парагон-Логістика»зареєстроване Дніпровською районною у місті Києві державною адміністрацією 04.10.2007 року та перебуває на обліку як платник податків в Державній податковій інспекції у Дніпровському районі м. Києва, що підтверджується Свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи серії А00 № 775303 та довідкою про взяття на облік платника податків Форми № 4-ОПП від 05.10.2007р. № 7946/14/29-14840 (а.с. 7, 9).

Відповідно до статті 9 Закону України «Про систему оподаткування»від 25 червня 1991 року № 1251-ХІІ (чинного на момент виникнення спірних правовідносин) платники податків і зборів (обов'язкових платежів) зобов'язані подавати до державних податкових органів та інших державних органів відповідно до законів декларації, бухгалтерську звітність та інші документи і відомості, пов'язані з обчисленням і сплатою податків і зборів (обов'язкових платежів).

Згідно з пунктом 1.11. частини 1 статті 1 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»від 21 грудня 2000 року № 2181-ІІІ (далі Закон № 2181), який був чинним на момент подання податкової декларації, податкова декларація, розрахунок - документ, що подається платником податків до контролюючого органу у строки, встановлені законодавством, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податку, збору (обов'язкового платежу).

Податкові декларації з податку на прибуток підприємств згідно пункту 4.1. статті 4 Порядку складання декларації з податку на прибуток підприємства, затвердженого Наказом Державної податкової адміністрації України від 23 березня 2003 року № 143, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 08 квітня 2003 року за № 271/7592 (чинного на момент виникнення спірних правовідносин) подається платником податку до державного податкового органу для реєстрації протягом 40 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) періоду.

Відповідно до пп. 4.1.7 п. 4.1 ст. 4 Закону № 2181 (тут і далі у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) платник податків має право не пізніше ніж за десять днів до закінчення граничного строку подання декларації, визначеного згідно з підпунктом 4.1.4. цього пункту, надіслати декларацію (розрахунок) на адресу податкового органу поштою з повідомленням про вручення.

27 липня 2010 року, у встановлений законодавством строк, позивачем було направлено до ДПІ у Дніпровському районі м. Києва поштою податкову декларацію з податку на прибуток за І півріччя 2010 року, яка була вручена відповідачу 29 липня 2010 року і зареєстрована відповідачем 30 липня 2010 року за вх. № 148117, що підтверджується копією повідомлення про вручення поштового відправлення описом вкладення та відміткою ДПІ у Дніпровському районі м. Києва на податковій декларації (а.с. 56, 58-60).

Відповідач листом-рішенням від 10.08.2010 року № 21409/10/28-01 повідомив позивача про те, що надана ним податкова декларація з податку на прибуток підприємства за І півріччя 2010 року не визнана як податкова звітність, оскільки позивачем порушені вимоги Порядку складання декларації з податку на прибуток підприємства, затвердженого наказом ДПА від 29.03.03 р. № 143, а саме - без заповнення або прокреслення всіх рядків.

За наслідками адміністративного оскарження зазначеного рішення скарги ПП «Парагон-Логістика»задоволено не було, рішення залишено без змін. При цьому в рішенні ДПА у м. Києві про результати розгляду повторної скарги № 6817/10/25-114 від 02.12.2010 року було зазначено (а.с. 27-29), що позивачем в поданій ним декларації, а саме в додатку К1 в таблиці 3 «Витрати на поліпшення основних фондів, що включаються до складу валових витрат» відсутні прочерки (колонки 3, 4, 5).

Вирішуючи даний спір суд виходить з наступного.

Підпунктом 4.1.2. пункту 4.2. статті 4 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»(чинного на момент прийняття оскаржуваного рішення) передбачено, що прийняття податкової декларації є обовязком контролюючого органу. Податкова декларація приймається без попередньої перевірки зазначених у ній показників через канцелярію, чий статус визначається відповідним нормативно-правовим актом. Відмова службової (посадової) особи контролюючого органу прийняти податкову декларацію з будь-яких причин або висування нею будь-яких передумов щодо такого прийняття (включаючи зміну показників такої декларації, зменшення або скасування відємного значення обєктів оподаткування, сум бюджетних відшкодувань, незаконного збільшення податкових зобовязань тощо) забороняється та розцінюється як перевищення службових повноважень такою особою, що тягне за собою її дисциплінарну та матеріальну відповідальність у порядку, визначеному законом.

Відповідно до абзацу 5 підпункту 4.1.2. пункту 4.1. статті 4 Закону № 2181 податкова звітність, отримана контролюючим органом від платника податків як податкова декларація, що заповнена ним всупереч правилам, зазначеним у затвердженому порядку її заповнення, може бути не визнана таким контролюючим органом як податкова декларація, якщо в ній не зазначено обовязкових реквізитів, її не підписано відповідними посадовими особами, не скріплено печаткою платника податків. У цьому випадку, якщо контролюючий орган звертається до платника податків з письмовою пропозицією надати нову податкову декларацію з виправленими показниками (із зазначенням підстав неприйняття попередньої), то такий платник податків має право: подати таку нову декларацію разом зі сплатою відповідного штрафу; оскаржити рішення податкового органу в порядку апеляційного узгодження.

Аналізуючи вказані правові норми, суд звертає увагу, що податкова декларація приймається без попередньої перевірки податковим органом зазначених у ній показників.

Суд трактує зазначені положення таким чином, що податковий орган не має право відмовити у прийнятті податкової декларації. Прийняття податкової декларації є обовязком податкового органу.

Утім, законодавством надано податковому органу право не визнати податкову звітність, отриману і заповнену платником податку всупереч правилам, визначеним у затвердженому порядку її заповнення.

При цьому абзац 5 підпункту 4.1.2 пункту 4.1. статті 4 Закон України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»містить виключний перелік підстав для невизнання податкової декларації:

1) якщо в ній не зазначено обов'язкових реквізитів;

2) її не підписано відповідними посадовими особами;

3) не скріплено печаткою платника податків.

Вищевказані підстави невизнання податкової декларації з огляду на приписи ч. 2 ст. 19 Конституції України не підлягають розширеному тлумаченню.

Порядок складання декларації з податку на прибуток підприємства затверджений наказом Державної податкової адміністрації України від 29.03.2003 р. № 143, який зареєстрований в Міністерстві юстиції України 08.04.2003 р. за № 271/7592 (далі Порядок, Порядок № 143).

Пунктом 3.1. Порядку № 143 дано виключний перелік рядків, які саме повинні бути заповнені в декларації з посиланням на відповідні нормативні акти України, що повністю збігається з заповненими рядками поданої позивачем декларації.

Відповідно до п. 3.1. вищевказаного Порядку декларація складається із заголовної та двох основних частин і десяти додатків, з яких сім (К1-К7) подаються щокварталу, у тому числі за рік, а три (Р1-Р3) подаються виключно за рік.

Відповідно до п. 1.6. Порядку № 143 у декларації зазначаються усі передбачені в ній показники. Якщо будь-який рядок декларації не заповнюється через відсутність операції (суми), то такий рядок прокреслюється, крім випадків, прямо визначених у декларації.

Відповідач не визнав податкову декларацію з податку на прибуток за І півріччя 2010 року з посиланням на те, що в таблиці 3 (колонки 3, 4, 5) додатку К1/1 до податкової декларації не було прокреслено пусті рядки.

У той же час, з наданої позивачем засвідченої копії додатку К1/1 до декларації вбачалося, що в таблиці 3 колонки 3, 4, 5 є пустими і прокресленими (а.с. 62).

Відповідачем також було надано засвідчену копію вказаного додатку К1/1 до спірної декларації. В поданій відповідачем копії, а саме в колонках 3, 4, 5 таблиці 3 були наявні пусті рядки, які не були прокреслені (а.с. 55).

Судом було витребувано оригінал декларації з податку на прибуток підприємства за І півріччя 2010 року № 148117 від 19.07.2010 року, подану ПП «Парагон-Логістика». При огляді вказаної декларації судом встановлено, що в колонках 3, 4, 5 таблиці 3 додатку К1/1 до декларації дійсно відсутні будь-які позначення, в тому числі й прокреслення пустих рядків.

При цьому представник позивача звертав увагу суду на те, що в колонках 3, 4, 5 таблиці 3 оригіналу додатку К1/1 до декларації наявні підчищення та травлення тексту, а тому має місце спотворення первинного тексту документу та просив суд призначити судову почеркознавчу експертизу для зясування даної обставини.

Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 21 березня 2011 року було призначено судову технічну експертизу документів та поставлено експерту наступні питання: «чи мають місце факти внесення змін до Таблиці 3 додатку К 1/1 до Декларації з податку на прибуток Приватного підприємства «Парагон-Логістика»за І півріччя 2010 року (підчистка, травлення, дописка тощо) та який первинний зміст даної частини документа?».

Висновком експерта № 3336/11-13 Київського науково-дослідного інституту судових експертиз від 21 жовтня 2011 року встановлено, що в додатку К 1/1 до декларації з податку на прибуток Приватного підприємства «Парагон-Логістика»за І півріччя 2010 року в таблиці 3 в графах 3, 4, 5 рядку «Основні фонди»первісно значились знаки «риска», які були видалені шляхом підчистки (а.с. 74-75).

Таким чином, з висновку судово-технічної експе6ртизи вбачається, що у вказаних графах спірної декларації були наявні прокреслення, які були вподальшому видалені шляхом підчистки.

Під час розгляду справи податковий орган не заперечував проти висновків експертизи щодо наявності підчисток у тексті декларації. Однак зазначав, що невідомо, яким чином у тексті документу зявились вказані підчистки, оскільки до податкової інспекції декларація надійшла вже в такому вигляді, тому вважає своє рішення про невизнання декларації правомірним.

З приводу вказаних пояснень відповідача суд зазначає наступне.

Відповідно до п. 4.5. Методичних рекомендацій щодо централізованого приймання та комп'ютерної обробки податкової звітності платників податків в ОДПС України, затверджених наказом ДПА України від 31 грудня 2008 року № 827 якщо надана органу ДПС платником податків податкова звітність заповнена ним з порушенням правил, зазначених у затвердженому порядку заповнення, то вона може бути не визнана таким органом ДПС як податкова декларація, а саме: 1) у ній не зазначено обов'язкових реквізитів або не проставлено прочерк у показниках, які не заповнюються; 2) її не підписано відповідними посадовими особами (факсиміле не дозволяється); 3) не скріплено печаткою платника податків; 4) відсутні обов'язкові додатки до податкової звітності, передбачені порядком заповнення відповідної звітності; 5) неможливо прочитати текст або цифри внаслідок пошкодження (наприклад, документи, залиті чорнилом або іншою рідиною, потерті); 6) наявні порвані аркуші, підчищення, помарки, виправлення, дописки і закреслювання; 7) подана ксерокопія звітних документів; 8) звітність з податку на додану вартість, подана неплатником ПДВ.

У таких випадках працівники структурного підрозділу ОДПС, до функцій якого належить приймання податкової звітності, в усній формі попереджають платника податків про виявлені недоліки і право невизнання органом ДПС такої податкової звітності відповідно до норм Закону № 2181.

Якщо платник податків наполягає на прийнятті звітності, то звітність приймається, реєструється та разом зі службовою запискою передається до галузевого підрозділу для подальшого зберігання у звітній частині особової справи платника податків. На примірнику, що залишається у платника податків, проставляється штамп "ОТРИМАНО, попереджено про можливість невизнання".

Досліджений оригінал декларації з податку на прибуток підприємства за І півріччя 2010 року № 148117 від 19.07.2010 року не містить вказаного вище штампу стосовно попередження про можливість невизнання, що спростовує його доводи податкового органу про допущення позивачем вищезазначених порушень, в тому числі про наявність на момент прийняття декларації підчисток в додатку К 1/1.

Окрім цього, вказана декларація містить всі обовязкові реквізити, які висуваються до податкової звітності даного виду, зокрема, щодо найменування, ідентифікаційного коду та місцезнаходження юридичної особи - платника податку; її підписано керівником та головним бухгалтером ПП «Парагон-Логістика»та скріплено печаткою підприємства.

Відповідно до ч. 1 ст. 86 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Сукупно оцінюючи подані сторонами докази, суд приходить до висновку, що на момент подання позивачем спірної декларації з податку на прибуток, вона не містила жодних підчисток, всі необхідні рядки були прокреслені (в тому числі в колонках 3, 4, 5 таблиці 3 додатку К1/1 до декларації), що свідчить про те, що ПП «Парагон-Логістика»було дотримано законодавчі вимоги щодо заповнення податкової декларації, а у відповідача були відсутні правові підстави для неприйняття зазначеної декларації як податкової звітності.

Відтак, доводи відповідача про неналежне заповнення декларації з податку на прибуток за І півріччя 2010 року не знайшли свого підтвердження під час розгляду справи.

Отже, рішення відповідача від 10 серпня 2010 року № 21409/10/28-011 про невизнання податкової декларації позивача з податку на прибуток за І півріччя 2010 року як податкової звітності є таким, що суперечить законодавству, порушує права позивача і є протиправними.

Стосовно позовних вимог позивача про зобовязання прийняти декларацію з податку на прибуток за І півріччя 2010 року та зобовязання відповідача зареєструвати звіт з податку на прибуток за І півріччя 2010 року в електронній базі даних податкової звітності суд зазначає наступне.

Відповідно до пунктів 2, 3 частини 1 статті 10 Закону України «Про державну податкову службу в Україні»(у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) відповідач забезпечує облік платників податків, інших платежів, правильність обчислення і своєчасність надходження цих податків, платежів; контролюють своєчасність подання платниками податків бухгалтерських звітів і балансів, податкових декларацій, розрахунків та інших документів, пов'язаних з обчисленням податків, інших платежів.

Порядок ведення органами Державної податкової служби оперативного обліку платежів до бюджету регламентується відповідною Інструкцією, затвердженою наказом ДПА України від 18 липня 2005 року № 276 та зареєстрованою у Мін'юсті України 2 серпня 2005 року за № 843/11123 (далі - Інструкція № 276).

Пунктами 1.4. Інструкції № 276 передбачено, що облік, контроль і складання звітності щодо платежів, що надходять до бюджету, здійснюється органами державної податкової служби з використанням автоматизованої інформаційної системи (далі - АІС), що забезпечує єдиний технологічний процес уведення, контролю інформації обробки документів та підтримання в актуальному стані автоматизованої інформаційної облікової системи.

Пунктом 1.7. Інструкції передбачено, що облікові операції з коригування даних у картках особових рахунків платників податків проводяться підрозділами адміністрування облікових показників та звітності на підставі відповідних документів, датою їх надходження, з візою керівника (заступника керівника) органу державної податкової служби «До обліку».

Проведення податкової звітності в електронних базах податкової звітності передбачено також Методичними рекомендаціями щодо централізованого приймання та комп'ютерної обробки податкової звітності платників податків в ОДПС України, затвердженими наказом ДПА України від 31 грудня 2008 року № 827.

Відповідно до пп. 63.12. Податкового кодексу України, який набрав чинності з 01.01.2011 року, інформація, що збирається, використовується та формується органами державної податкової служби у зв'язку з обліком платників податків, вноситься до інформаційних баз даних і використовується з урахуванням обмежень, передбачених для податкової інформації з обмеженим доступом. Згідно до пп. 74.2. цього ж Кодексу зібрана податкова інформація та результати її опрацювання використовуються для виконання покладених на органи державної податкової служби функцій та завдань.

Отже, облік нарахованих і сплачених сум податків і зборів, який ведеться органом державної податкової служби, спричиняє правові наслідки для платника податків у вигляді змін у структурі його податкових зобовязань платника податків в інформаційних системах (базах) органів ДПС, що в свою чергу свідчить про наявність у платника податків матеріально-правового інтересу в тому, щоб дані у картці особового рахунку позивача правильно відображали фактичний стан його зобовязань та платежів до бюджету.

При цьому, оскільки в даному випадку рішення відповідача щодо невизнання податкової звітності є протиправним та призводить до протиправного неврахування даних цих розрахунків у картці особового рахунку та в електронних базах податкової звітності, суд вважає, що існують правові підстави для зобов'язання відповідача внести зміни в облік податків, що нараховані позивачем до картки особового рахунку позивача.

З огляду на наведене, суд керуючись частиною 2 статті 11 КАС України вважає за необхідне задовольнити позовні вимоги в даній частині шляхом зобов'язання відповідача перенести до електронних баз податкової звітності, що ведеться органами державної податкової служби, показників поданої Приватного підприємства «Парагон-Логістика» декларації з податку на прибуток за І півріччя 2010 року.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 9 КАС України, суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.

Відповідачем суду не було надано належних доказів, які б свідчили про правомірність рішення Державної податкової інспекції у Дніпровському районі м. Києва щодо невизнання поданої Приватним підприємством «Парагон-Логістика»декларації з податку на прибуток за І півріччя 2010 року як податкової звітності.

Таким чином, оцінивши за правилами, встановленими ст. 86 КАС України наявні у матеріалах справи докази та пояснення сторін, надані під час розгляду справи, суд вважає, що заявлений адміністративний позов є обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню.

На розподілі судових витрат позивач не наполягав.

Керуючись вимогами ст. ст. ст.ст. 69-71, 94, 160-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов задовольнити.

Визнати протиправним рішення Державної податкової інспекції у Дніпровському районі міста Києва про невизнання як податкової звітності Приватного підприємства «Парагон-Логістика» (код ЄДРПОУ 35453760; адреса: 02094, м. Київ, вул. Магнітогорська, 2) декларації з податку на прибуток за І півріччя 2010 року, викладене у формі листа № 21409/10/28-01 від 10.08.2010 року.

Зобовязати Державну податкову інспекцію у Дніпровському районі м. Києва перенести до електронних баз податкової звітності показники поданої Приватним підприємством «Парагон-Логістика» декларації з податку на прибуток за І півріччя 2010 року.

Постанова набирає законної сили відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подання апеляційної скарги до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Патратій О.В.

Повний текст постанови складено та підписано: 23 січня 2012 року.