Постанова № 21585208, 19.12.2011, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01601, м.Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

19 грудня 2011 року 11:49 № 2а-15723/11/2670

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Шрамко Ю.Т. при секретарі судового засідання Олійник Ю.В. розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Штраус Україна"

до Київської регіональної митниці

провизнання протиправними та скасування рішень, зобов"язання вчинити дії

за участю представників сторін:

від позивача, ОСОБА_1, довіреність № б/н, від 28.10.11 ;

від відповідача, ОСОБА_2, довіреність № 40/1-41/4669, від 19.04.11,

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Штраус Україна", (далі позивач), звернулось до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Київської регіональної митниці, (далі відповідач), з урахуванням уточнених позовних вимог, про визнання протиправними і скасування карток відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні чи пропуску товарів та транспортних засобів через митний кордон України № 100190000/1/10608 від 22.07.2011 р., № 100190000/1/10621 від 25.07.2011 р., № 100190000/1/10622 від 25.07.2011 р.; визнання протиправними і скасування рішень Київської регіональної митниці про визначення митної вартості товарів № 100000006/2011/412132/1 від 22.07.2011 р., №100000006/2011/412138 від 22.07.2011 р., № 100000006/2011/412139 від 22.07.2011 р.; зобов'язання Київської регіональної митницї вчинити дії щодо визначення митної вартості товарів за методом визначення митної вартості за ціною договору щодо товарів, які були імпортовані ТОВ "Штраус Україна" на підставі декларацій: №100190000/2011/189041 від 26.07.2011; № 100190000/2011/189042 від 26.07.2011; № 100190000/2011/189043 від 26.07.2011; №100190000/2011/189044 від 26.07.2011; № 100190000/2011/189045 від 26.07.2011; №100190000/2011/189046 від 26.07.2011; № 100190000/2011/189048 від 26.07.2011; №100190000/2011/189049 від 26.07.2011; № 100190000/2011/189050 від 26.07.2011; №100190000/2011/189742 від 04.08.2011; №100190000/2011/190077 від 09.08.2011; №100190000/2011/190175 від 10.08.2011; № 100190000/2011/190176 від 10.08.2011; №100190000/2011/190256 від 11.08.2011; № 100190000/2011/191047 від 23.08.2011; №100190000/2011/191050 від 23.08.2011; № 100190000/2011/192095 від 05.09.2011; №100190000/2011/192951 від 15.09.2011; № 100190000/2011/193206 від 19.09.2011; №100190000/2011/193209 від 19.09.2011; №100190000/2011/193590 від 23.09.2011; №100190000/2011/195647 від 17.10.2011; №100190000/2011/195654 від 17.10.2011.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що відповідач при визначенні митної вартості товарів за одним і тим же контрактом необґрунтовано, безпідставно і вибірково застосовував резервний метод. Представник позивача пояснив, що правильність і обґрунтованість нарахування митної вартості за методом за ціною договору підтверджується поданими до митного оформлення документами, а також документами, додатково наданими позивачем. Зокрема, про обґрунтованість і справедливість заявленої позивачем митної вартості свідчать документи, які надавалися відповідачу разом з ВМД №100190000/2011/187907, №100190000/2011/188755, №100190000/2011/188756, а також додатково надані калькуляція виробника та експертний висновок № 9/924-1 від 08.08.2011 р. ДП «Держзовнішінформ», яке є державною установою, уповноваженою надавати цінову інформацію на імпорт і експорт товарів та здійснювати цінову експертизу товарів), просив позов задовольнити.

Представник відповідача проти позову заперечив посилаючись на те, що митний орган прийняв рішення про неможливість застосування методу визначення митної вартості за ціною угоди щодо товарів, які імпортуються, через сумніви стосовно заявленої декларантом митної вартості товару на підставі порівняння з митною вартістю схожих товарів, що підтверджується інформацією з бази даних Єдиної автоматизованої системи Державної митної служби України.

Також, в судовому засіданні представник відповідача зазначив, що інспектором відділу контролю митної вартості та класифікації товарів Київської регіональної митниці було запропоновано позивачу подання додаткових документів згідно з вимогами пункту 11 Порядку декларування митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, та подання відомостей для її підтвердження, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.12.2006 № 1766, а саме: прайс-лист фірми-виробника товару; інформацію зовнішньоторговельних та біржових організацій про вартість сировини; довідку про відсутність у покупця фінансових зобов'язань перед продавцем, які прямо чи опосередковано стосуються купівлі-продажу оцінюваних товарів; бухгалтерські документи виробника, що підтверджують вартість товарів; калькуляція фірми - виробника товару з визначенням конкретної складової сировини, про що вчинено відповідні записи на ДМВ-1 №100190000/2011/187907, №100190000/2011/188755, №100190000/2011/188756.

Представник відповідача також пояснив, що витребувані відповідачем додаткові документи були надані не в повному обсязі, а надані позивачем додаткові документи, зокрема, калькуляції виробника та експертний висновок № 9/924-1 від 08.08.2011 ДП «Держзовнішінформ», не можуть бути підставою для застосування заявленої позивачем митної вартості за ціною договору.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно зясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, обєктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва встановив наступне.

01.10.2010 р. між позивачем (як покупцем) та компанією Strauss Cafе Poland Sp.z.o.o. (як про давцем) було укладено контракт № UA-PL/015, у відповідності до якого компанія Strauss Cafе Poland Sp.z.o.o. як продавець поставляє позивачу товар, відповідно до специфікацій, - "кава натуральна мелена "FORT", що додаються до кожної партії товарів, а позивач, в свою чергу, оплачує вартість товарів відповідно до інвойсів.

12.07.2011 р. та 22.07.2011р. позивач заявив до митного оформлення товари на підставі ВМД №100190000/2011/187907, №100190000/2011/188755, №100190000/2011/188756, в яких митну вартість було визначено за ціною договору.

У звязку з неподанням декларантом додаткових документів та наявністю у відповідача сумнівів щодо достовірності відомостей, необхідних для підтвердження заявленої митної вартості, відповідач відмовив в митному оформ ленні за ціною договору товарів, імпортованих на підставі ВМД №100190000/2011/187907 від 12.07.2011 р., №100190000/2011/188755, №100190000/2011/188756 від 12.07.2011 р., прийняв рішення про визначення митної вартості товару за резервним методом № 100000006/2011/412132/1 від 22.07.2011 р., №100000006/2011/412138 від 22.07.2011 р., № 100000006/2011/412139 від 22.07.2011 р. та видав картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні чи пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України № 100190000/1/10608 від 22.07.2011 р., № 100190000/1/10621 від 25.07.2011 р., № 100190000/1/10622 від 25.07.2011 р.

Позивач звернувся до відповідача з проханням випустити товари, що декларуються, у вільний обіг. Отримавши згоду відповідача на випуск товарів у вільний обіг, позивач здійснив митне оформлення зазначених партій товару, сплативши при цьому податки і збори в більшому розмірі згідно з митною вартістю, визначеною відповідачем.

У звязку з незгодою з митною вартістю товару, визначеною відповідачем, в межах строку дії гарантійних зобов"язань, позивач надав відповідачу документи на підтвердження обгрунтованості визначення митної вартості за ціною договору, зокрема: контракт № UA-PL/015 від 01.10.2010 р., специфікації до контракту від 08.07.2011 р. та від 11.07.2011 р., інвойси № № 1120000108, 1120000109 від 08.07.2011 р., 1120000110 від 11.07.2011 р., сертифікати про походження товару, експертний висновок ДП «Держзовнішінформ»№ 9/924-1 від 08.08.2011 р., прайс-лист виробника та калькуляцію виробника щодо витрат на виробництво однієї тонни товару. Посилаючись на ці додаткові документи, позивач звернувся до відповідача із заявою № 366 від 29.08.2011 р., в якій просив переглянути рішення про визначення митної вартості за резервним методом.

Відповідач, розглянувши подані позивачем документи, листом № 40/2-17/12979 від 07.10.2011 р. повідомив про відсутність підстав для перегляду рішень про визначення митної вартості товарів № 100000006/2011/412132/1 від 22.07.2011 р., №100000006/2011/412138 від 22.07.2011 р., № 100000006/2011/412139 від 22.07.2011 р., в силу того, що у наданій позивачем калькуляції не визначено, яка саме сировина-зелена кава застосована у виробництві сорту "Арабіка" чи "Робуста", а враховуючи, що вищезазначена сировина реалізується в порядку біржової торгівлі і має певні коливання, інформація щодо країни виробництва, сортність та період закупівлі сировини є необхідною для співставлення її вартості з котирувальними цінами світових біржових організацій, а також, що експертний висновок ДП "Держзовнішінформ" від 08.08.2011 р. № 9/924-1 містить інформацію, відповідно до якої, склад натуральної меленої кави марки "FORT" 100% Робуста, а у ВМД позивача заявлено, що мелена кава марки "FORT" є сумішшю "Робусти" та "Арабіки.

Митним кодексом України (далі - МК України) встановлено, що митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є їх ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, обчислена відповідно до положень цього Кодексу (ст. 259), відомості про митну вартість товарів, які переміщуються через митний кордон України, зокрема використовуються для нарахування податків і зборів (ст. 261).

Згідно із ст. 262 МК України, митна вартість товарів і метод її визначення заявляються (декларуються) митному органу декларантом під час переміщення товарів через митний кордон України шляхом подання декларації митної вартості. Порядок та умови декларування митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, встановлюються Кабінетом Міністрів України, а порядок заповнення декларацій митної вартості спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузі митної справи.

Відповідно до ст. 265 МК України, митний орган здійснює контроль правильності визначення митної вартості товарів згідно з положеннями цього Кодексу. Порядок контролю правиль ності визначення митної вартості товарів після закінчення операції митного контролю, оформлення та пропуску через митний кордон України товарів і транспортних засобів та донарахування обов'язкових платежів визначається Кабінетом Міністрів України. Митний орган має право упевнитися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи декларації, поданої для цілей визначення митної вартості. Якщо митний орган дійшов висновку, що визначена декларантом митна вартість нижча, ніж прямі витрати на виробництво цього товару, в тому числі сировини, матеріалів та/або комплектуючих, які входять до складу товару, митний орган має право зобов'язати декларанта визначити митну вартість іншим способом, ніж він використав для її визначення.

Згідно зі ст. 266 МК України, визначення митної вартості товарів, які імпортуються в Україну, може здійснюватися за такими методами: 1) за ціною договору щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) за ціною договору щодо ідентичних товарів; 3) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; 4) на основі віднімання вартості; 5) на основі додавання вартості (обчислена вартість), 6) резервного.

Основним є метод визначення митної вартості товарів за ціною договору щодо товарів, які імпортуються (вартість операції).

Якщо митна вартість не може бути визначена за методом 1, проводиться процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою обґрунтованого вибору підстав визначення митної вартості. У ході таких консультацій митний орган та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.

У разі неможливості визначення митної вартості товарів, які імпортуються в Україну, за основу може братися ціна, за якою оцінювані ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов'язаному з продавцем покупцю.

Якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом. Процедура визначення митної вартості полягає в тому, що кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу. А резервний метод застосовується лише у разі, якщо неможливо застосувати жоден із зазначених попередніх методів.

Порядок декларування митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, та подання відомостей для їх підтвердження затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 20.12.2006 р. №1766, який затверджений відповідно до ст.ст. 262 і 264 МК України, (далі Порядок).

Відповідно до п. 7 Порядку, для підтвердження заявлених відомостей про митну вартість товарів декларант зобов'язаний подати: зовнішньоекономічний договір (контракт) і додатки до нього; рахунок-фактуру (інвойс) або рахунок-проформу; банківські платіжні документи (якщо рахунок сплачено), а також інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; рішення митного органу про визначення митної вартості раніше ввезених ідентичних та/або подібних (аналогічних) товарів, якщо воно прийнято за одним договором (контрактом); пакувальні листи; копію ліцензії на ввезення (вивезення) товарів, імпорт (експорт) яких підлягає ліцензуванню.

Пунктом 10 вказаного Порядку передбачено, що відомості, на підставі яких декларантом визначено та заявлено (задекларовано) митну вартість товарів, повинні базуватися на об'єктивних даних, що підлягають обчисленню та перевірці відповідно до вимог МК України. Декларант має право на доведення у передбачений законодавством строк митному органові правильності визначення ним митної вартості товарів.

Пунктом 11 Порядку передбачено, що для підтвердження митної вартості товарів на вимогу митного органу декларант зобов'язаний подати додаткові документи. Абзацом 2 даного пункту передбачено, що посадова особа митного органу у графі 2 "для відміток митниці" декларації митної вартості (що є окремим документом) робить запис про необхідність подання додаткових документів, що підтверджують митну вартість товарів, із скла данням переліку, зазначає дату і прізвище та ставить свій підпис. Декларант ознайомлюється з таким записом, зазначає під ним дату, прізвище та ставить свій підпис.

Судом встановлено, що відповідачем визначено за необхідне надання позивачем додаткових документів для підтвердження митної вартості товарів, зокрема, прайс-листа та калькуляцію фірми-виробника, інформацію біржових організацій про вартість товару та/або сировини, бухгалтерські документи виробника, що підтверджують вартість товарів, довідку про відсутність у покупця фінансових зобов"язань перед продавцем

Судом встановлено, що в підтвердження первісно задекла рованої митної вартості товару, позивачем надано відповідачу додаткові документи, які підтверджують обґрунтованість та справедливість митної вартості, зокрема, калькуляцію виробника та одночасно продавця за Контрактом №UA-PL/015 від 01.10.2010 р. компанії Strauss Cafе Poland Sp.z.o.o., що підтверджує, що витрати на виробництво однієї тонни товарів, що імпортуються позивачем за Контрактом складають 3 376,06 доларів США та є нижчими від контрактної ціни цих товарів та експертний висновок № 9/924-1 від 08.08.2011 р. ДП «Держзовнішінформ» (державної установи, уповноваженої надавати цінову інформацію на імпорт і експорт товарів та здійснювати цінову експертизу товарів), яким підтверджується, що ціна товару за вказаним Контрактом (натуральної смаженої меленої кави) знаходиться на рівні відпускних цін компанії-виробника на даний товар при поставках в Україну і відповідає біржовій ціні такого товару.

Аргументи відповідача про відсутність підстав для перегляду рішень про визначення митної вартості за резервним методом, викладені в листі 40/2-17/12979 від 07.10.2011 р., спростовуються наданими представником позивача в судовому засіданні додатковими поясненнями та доказами.

Так, суд погоджується з доводами представника позивача, що законодавство України не встановлює вимог до форми калькуляцій фірми-виробника чи до їх змісту, а тому вимога позивача привести до певної форми калькуляцію собівартості товару, видану фірмою-виробником, не відповідає чинному законодавству України.

Крім цього, суд звертає увагу, що відповідачем не доведено суду обгрунтованість не прийняття до уваги експертного висновку уповноваженої державної установи, який підтверджував справедливість договірної ціни товару як його митної вартості, а саме, що ціна товару, імпортованого позивачем за Контрактом № UA-PL/015 від 01.10.2010, знаходиться на рівні відпускних цін компанії-виробника на даний товар при поставках в Україну.

Як вбачається із матеріалів справи, позивачем надано відповідачу для митного оформлення імпортованого за контрактом від № UA-PL/015 від 01.10.2010р. товару, перелік документів, який відповідає п. 7 Порядку. При цьому подані відповідачу документи містили об'єктивні і досто вірні дані, які підтверджували заявлену ним митну вартість товару саме за ціною договору, на підставі якого цей товар імпортувався. За відсутності у справі доказів того, що на ціну придбаного позивачем товару вплинула його пов'язаність із інозем ним контраген том, у суду немає підстав вважати таку ціну заниженою чи несправедливою, а тому відсутні перешкоди для застосування першого методу при визначенні митної вартості вказаного товару.

Також суд звертає увагу, що позивачем надано додаткові пояснення та докази на їх підтвердження, з яких вбачається, що відповідно до специфікації від 08.07.2011 р. до вказаного контракту, контрактна ціна за 1 кг. натуральної меленої кави марки "FORT" становить:

- 3,79 доларів США, що за курсом НБУ на час існування спірних правовідносин складало 30,24 грн. (100 г. упаковка),

- 3,67 доларів США, що за курсом НБУ на час існування спірних правовідносин складало 29,25 грн. (250 г. упаковка),

- 3,59 доларів США, що за курсом НБУ на час існування спірних правовідносин складало 29,25 грн. (500 г. упаковка).

Відповідно, позивач, здійснював наступну реалізацію покупцям в Україні за ціною 44,92 грн. (100 г. упаковка), 42,03 грн. (250 г. упаковка), 35,73 грн. (500 г. упаковка), що підтверджується, зокрема, видатковими накладними № 8522 від 28.07.2011 р., № 9303 від 17.08.2011 р., № 5860 від 31.05.2011 р.

Згідно з ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Представником відповідача не надано суду доказів в обгрунтування визначення митної вартості натуральної меленої кави марки "FORT" за 1 кг. в розмірі 7,62 долари США, що в перерахунку за курсом НБУ на час виникнення спірних правовідносин становило 60,74 грн.

В подальшому позивач, імпортуючи товари на підставі контракту № UA-PL/015 від 01.10.2010 р., був зобовязаний в силу п. 7 Порядку декларування митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, та подання відомостей для її підтвердження, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.12.2006 р. №1766 подавати оскаржувані рішення відповідача та сплачувати мито і ПДВ в більшому розмірі, ніж якби митна вартість розраховувалася за ціною договору. Загалом на підставі оскаржуваних рішень позивач здійснив митне оформлення в такий спосіб 23-х партій товарів.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши докази, надані ними в обгрунтування своїх доводів та заперечень, суд прийшов до висновку, що відповідачем не надано достатніх доказів правомірності прийнятих оскаржуваних рішень про визначення митної вартості товару за резервним методом та не наведено переконливих аргументів, які б викликали обґрунтовані сумніви в достовірності проведеного позивачем розрахунку митної вартості товару за ціною договору, а інших обставин, які б впливали на рівень задекларованої позивачем митної вартості товару судом не встановлено.

Враховуючи вищевикладене, суд визначає необгрунтованою відмову Київської регіональної митниці у прове денні митного оформлення товару, що імпортувався позивачем на підставі ВМД № 100190000/2011/187907, №100190000/2011/188755, №100190000/2011/188756 за першим мето дом визначення митної вартості товару (ціна договору) та визначення ним митної вартості товару за шостим резервним методом, а тому оскаржувані рішення (картки відмови, рішення про визначення митної вартості товару) Київської регіональної митниці є протиправними і підлягають скасуванню.

Приймаючи до уваги викладене, суд прийшов до висновку, що з метою поновлення прав та інтересів позивача, відповідач повинен вчинити дії щодо визначення митної вартості товарів за методом визначення митної вартості за ціною договору щодо товарів, які були імпортовані позивачем на підставі декларацій, за якими митне оформлення здійснювалося виходячи з митної вартості, визначеної відповідачем в оскаржуваних рішеннях.

Керуючись вимогами ст. ст. 69-71, 94, 158-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва

ПОСТАНОВИВ:

1.Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Штраус Україна" задовольнити повністю.

2. Визнати протиправними та скасувати картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні чи пропуску товарів та транспортних засобів через митний кордон України № 100190000/1/10608 від 22.07.2011р., № 100190000/1/10621 від 25.07.2011р., № 100190000/1/10622 від 25.07.2011р.

3. Визнати протиправними та скасувати рішення Київської регіональної митниці про визначення митної вартості товарів № 100000006/2011/412132/1 від 22.07.2011 р., №100000006/2011/412138 від 22.07.2011 р., № 100000006/2011/412139 від 22.07.2011 р.

4. Зобов'язати Київську регіональну митницю вчинити дії щодо визначення митної вартості товарів за методом визначення митної вартості за ціною договору щодо товарів, які були імпортовані позивачем на підставі декларацій №100190000/2011/189041 від 26.07.2011; № 100190000/2011/189042 від 26.07.2011; № 100190000/2011/189043 від 26.07.2011; №100190000/2011/189044 від 26.07.2011;№100190000/2011/189045від 26.07.2011; №100190000/2011/189046 від 26.07.2011; № 100190000/2011/189048 від 26.07.2011; №100190000/2011/189049 від 26.07.2011; № 100190000/2011/189050 від 26.07.2011; №100190000/2011/189742 від04.08.2011; №100190000/2011/190077 від 09.08.2011; №100190000/2011/190175 від 10.08.2011; № 100190000/2011/190176 від 10.08.2011; №100190000/2011/190256 від 11.08.2011; № 100190000/2011/191047 від 23.08.2011; №100190000/2011/191050 від 23.08.2011; № 100190000/2011/192095 від 05.09.2011; №100190000/2011/192951 від 15.09.2011; № 100190000/2011/193206 від 19.09.2011; №100190000/2011/193209 від19.09.2011; №100190000/2011/193590 від 23.09.2011; №100190000/2011/195647 від 17.10.2011; № 100190000/2011/195654 від 17.10.2011.

5.Судові витрати в сумі 3,40 грн. присудити на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Штраус Україна" (ідентифікаційний код юридичної особи 31513464) за рахунок Державного бюджету України.

Постанова набирає законної сили в порядку та строки, встановлені ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 КАС України, шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги.

На підставі ч. 3 ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України, в судовому засіданні 19.12.2011 р. проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Постанова у повному обсязі складена та підписана 10.01.2012 р.

Суддя Ю.Т. Шрамко