Постанова № 21585114, 02.12.2011, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва, 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

Іменем України

м.Київ

02 грудня 2011 року 16:39 год.№ 2а-8749/11/2670

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі суддіКостенкаД.А.,

при секретарі судового засідання Палійчук Л.Д.,

за участю представників: позивача Списа О.І., відповідача Чайки М.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Розумні машини" (даліТОВ "Розумні машини") до Державної податко вої інспекції у Голосіївському районі м.Києва (далі ДПІ) про визнання протиправним і скасування податкового повідомлення-рішення від 08.06.2011 р. № 0001092307/0,

в с т а н о в и в:

ТОВ "Розумні машини" просить визнати протиправним і скасувати податкове пові дом лення-рішення ДПІ від 08.06.2011р. №0001092307, яким йому нараховано податкове зобов'язання з податку на додану вартість (далі ПДВ) у сумі 2278146,25грн.

Під час розгляду справи представник позивача підтримав позовні вимоги з підстав, наведених у позовній заяві. Позивач обґрунтовує позов відсутністю з його боку пору шень Закону України від 03.04.1997р. №168/97-ВР "Про пода ток на додану вартість" (даліЗакон №168/97) при формуванні податкового кредиту з ПДВ по операціям з ТОВ"ВТК "Автома тика", дійсністю правочинів із вказаним контрагентом, помилковістю висновків перевірки та невірним застосуванням норм податкового і цивільного законодавства.

Представник відповідача не виз нала позов і подала письмові заперечення, в яких, зазначивши положення акта перевірки, вказує на допущене позивачем порушення і просить відмовити в задоволенні позову.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши письмові матеріали справи і надані позивачем речові докази, суд дійшов висновку про задоволення позову, з огляду на неправомірність прийнятого відповідачем повідомлення-рішення. При цьому суд виходить з такого.

08.06.2011 р. ДПІ згідно з пп.54.3.2 п. 54.3 ст. 54 і абз. 1 п. 123.1 ст. 123 ПК прийнято подат кове повідомлення-рішення № 0001092307/0, яким за порушення пп. 7.4.1, пп. 7.4.5 п. 7.4 ст.7 Закону №168/97 позивачу збільшено суму грошового зобовязання з ПДВ на 2278146,25грн. (у т.ч.: 1822517 грн. основний платіж, 455629,25 грн. штраф).

Зазначене повідомлення-рішення прийнято відповідачем за наслідками документаль ної позапланової виїзної перевірки ТОВ "Розумні машини" з питань правильності нараху вання та сплати ПДВ при взаєморозрахунках з ТОВ "ВТК "Автоматика" за 2008р., офор мленої актом від 23.05.2011 р. №253/1-23-70-31986420.

Згідно з вказаним актом, зміст допущених позивачем порушень полягає у неправомір ному включенні до податкового кредиту з ПДВ у 2008 р. суми в розмірі 1822517 грн. по гос по дар ським операціям з ТОВ "ВТК "Автоматика", у т.ч.: за травень 117806 грн., за червень 48861 грн., за липень 393333 грн., за вересень 256978 грн., за жовтень 538872 грн., за листопад 266667 грн., за грудень 200000 грн., у звязку з фіктивністю, недійсністю та нік чемністю право чинів.

Такий висновок відповідача ґрунтується на тому, що ТОВ "ВТК "Автоматика" має стан "припинено", останній звіт з податку на прибуток подано за 9 місяців 2009р., а з ПДВ за липень 2009р., податковим органом не виявлено наявність необхідних для здійснення господарської діяльності трудових і матеріальних ресурсів, виробничого обладнання, склад сь ких і торгівельних приміщень, транспорту і торгівельного обладнання, сировини та ін., що, на думку перевіряючих, вказує про відсутність адміністративно-господарських можливостей на виконання господарських зобовязань і укладення угод без мети реального настання правових наслідків. Крім цього, в акті зроблено посилання на матеріали кримінальної справи №80-0243 відносно директора ТОВ "Майкросел" ОСОБА_3 за ознаками злочину, пе редбаченого ч. 3 ст. 212 КК, згідно з якими директор ТОВ "ВТК "Автоматика" ОСОБА_4 участі в діяльності підприємства не приймав, а діяльність самого підприємства має ознаки фіктивності та спрямована на надання податкової вигоди третім особам.

За цих обставин відповідач, пославшись на ч.ч. 1, 3, 5 ст.203, ст.ст. 215, 216, 234 228 ЦК, вважає правочини між позивачем і ТОВ "ВТК "Автоматика" фіктивними, нікчемними, тому суми ПДВ за цим право чином безпідставно відне сено до податкового кредиту.

Спірні правовідносини стосуються правомірності здійсненого відповідачем донараху вання позивачу податкового зобов'язання з ПДВ і застосування до нього штрафних санкцій у та випливають з процедури формування платником ПДВ свого податкового кредиту, яка була врегульована Законом №168/97.

Згідно з п.1.7 Закону №168/97 податковий кредит сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.

Відповідно до пп. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону №168/97 податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п. 6.1 ст. 6 та ст. 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду зокрема у звязку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого вико-ристання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Підпунктом 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 Закону № 168/97 передбачено, що датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій:

або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків;

або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Положеннями п. 7.2. ст. 7 Закону № 168/97 передбачено, що податкова накладна вида ється платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту (пп. 7.2.6); податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках; податкова накладна є одночасно звітним і розрахунковим документом (пп. 7.2.3); право на нарахування податку і складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку (пп. 7.2.4).

Згідно із пп. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону № 168/97 не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пп. 7.2.6 цього пункту).

З матеріалів справи і пояснень представників сторін судом встановлено, що позивачем включено у 2010 р. до податкового кредиту з ПДВ суми податку, нараховані (сплачені) за придбані у ТОВ "ВТК "Автоматика" товари (матеріали, комплектуючі та складові вузли в зборі) згідно укладених договорів: від 12.05.2008р. №12/05-08, від 04.07.2008р. №04/07-08, від 01.09.2008р. №01/09-08, від 01.10.2008р. №01/10-08, від 04.11.2008р. №04/11-08, від 05.11.2008р. №05/11-08, від 26.12.2008р. №26/12-08 та додатків до них (т. 1, а.с. ).

Дані договори підписані сторонами, скріплені їх печатками і недійсним чи фіктивним не визнавалися.

На виконання умов вказаних договорів ТОВ "ВТК "Автоматика" (Продавець, Викона вець) на протязі 2008р. здійснено поставку на користь позивача товарів, що підтверджується наявними у справі:

-видатковими накладними від 04.07.2008р. №1522, від 28.07.2008р. №1727, від 01.09.2008р. №2047, від 07.10.2008р. №2356, від 03.11.2008р. №2583, від 04.11.2008р. №2597, від 05.11.2008р. №2605, від 26.12.2008р. №3025;

-виписаними ТОВ "ВТК "Авто матика" податковими накладними від 12.05.2008р. на суму 1000000 грн. (ПДВ 166666,67 грн.), від 04.07.2008р. №1522 на суму 1840000 грн. (ПДВ 306666,67 грн.), від 28.07.2008р. №1727 на суму 520000,00 грн. (ПДВ 86666,67 грн.), від 01.09.2008р. №2047 на суму 1601000 грн. (ПДВ 266833,33 грн.), від 07.10.2008р. №2356 на суму 3174102 грн. (ПДВ 529017 грн.), від 03.11.2008р. №2583 на суму 55200 грн. (ПДВ 9200 грн.), від 04.11.2008р. №2597 на суму 130494 грн. (ПДВ 21749 грн.), від 05.11.2008р. №2605 на суму 1414306 грн. (ПДВ 235717,67 грн.), від 26.12.2008р. №3025 на суму 1200000 грн. (ПДВ 200000грн.);

-прибутковими ордерами №С-729 від 12.05.2008р., №С-1277 від 28.07.2008р.№С-1575 від 07.10.2008р., №С-1895 від 05.11.2008р., №С-2320 від 26.12.2008р. (том-додаток №1), №С-1258 від 04.07.2008р., №С-1453 від 01.09.2008р. (том-додаток №2).

Позивачем проведено оплату придбаного товару (з урахуванням ПДВ), про що свід чать виписки по рахунку.

Зазначені вище судом обставини були також встановлені в ході перевірки і підтверджуються змістом акта перевірки.

На підставі вказаних підтвердних документів, позивач відніс витрати на придбання товарів (без ПДВ) до валових, а нарахований (сплачений) ПДВ до податкового кредиту з ПДВ, відповід ного звітного податкового періоду.

Придбання товарів здійснювалося позивачем в ме жах своєї господарської діяльності для подальшого виготовлення автоматів, які використовуються підприємством в оподаткову ваних ПДВ операціях що підтвер джується п. 2.6.1 акта перевірки (с. 2 акта), довідкою з ЄДРПОУ АА №000945 (види економічної діяльності) і не заперечувалося відповідачем. До того ж дані витрати віднесені по зивачем до валових витрат і порушень з цього приводу кон тролюючим органом не виявлено.

Суд зауважує, що належних доказів і аргументованих доводів, які вказували на недійсність чи фальши вість даних документів, відповідачем суду не представлено. Вказані видаткові і податкові накладні складені сторонами відповідно до умов укла дених договорів та додатків до них і містять номенклатуру (асортимент), ціну, кількість і загальну вартість товару (з ПДВ). При цьому подані по даткові нак ладні виписані постачальником ТОВ "ВТК "Автоматика", яке на час їх скла дення зареєстровано як юридична особа і знахо дилося на обліку як платник ПДВ згідно із свідоцтвом №100094576, що узгоджується з вимогами пп.7.2.3, пп. 7.2.4 п. 7.2 та пп. 7.3.1 п. 7.3 ст. 7 Закону №168/97, а зміст податкових накладних відпо відає вимогам пп. 7.2.1 даної статті.

Отже, як вбачається, позивачем на підставі належно оформлених податкових наклад них включено до подат кового кредиту в 2008р. суми нарахованого за ставкою 20 відсот ків ПДВ у розмірі 1822517 грн., у звязку з придбанням у ТОВ "ВТК "Автоматика" товарів, що відповідає пп.пп. 7.4.1, 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону №168/97.

До того ж, про фактичне придбання товарів також свідчать додатково надані пози вачем до суду накладні ви моги на відпуск матеріалів зі складу на збиральний цех для комп лектації торгових автоматів: №000136 від 16.07.2008р., №000187 від 28.07.2008р., №000457 від 08.10.2008р., №000578 від 10.11.2008р., №000016 від 05.01.2009р. (том-додаток №1), №000115 від 05.07.2008р., №000359 від 04.09.2008р. (том-додаток №2), а також технічні паспорти торгових автоматів, в яких зазначаються номери складових і комплектуючих (томи-додатки №1, №2).

Також в ході розгляду справи судом досліджено надані позивачем речові докази, а саме придбані у контрагента товари, які збереглися у позивача і не були ним використані у виробництві з огляду на їх дефектність, про що на підприємстві складено акти, копії яких позивачем також надано до суду:

-валідатори (купюроприймачі): NV9 №16652056, NV9 №16652197, NV9 №16669806 і акт від 17.07.2008р. від 25.07.2008р., від 27.07.2008р. (том-додаток №1, а.с. 85-87),

-монетоприймач G-46 №272671491270086 і акт від 09.10.2008р. (том-додаток №1, а.с. 190),

-монітор General Touch (QTL-17) № MX 1000131849165 і акт від 11.11.2008р. (том-додаток №1, а.с. 268),

-монітор General Touch (QTL-17) №СX 0000290403 і акт від 07.07.2008р. (том-додаток №2, а.с. 91).

Про здійснення придбання товарів свідчить наданий позивачем лист-підтвердження Компанії General Touch Technology Co., Ltd. (Китай) від 22.08.2011р. про здійснення протягом 2008р. постав ки сенсорів QTL-17 серійні номери СХ 0000290071СХ 0000290370, СХ 0000290401 СХ 0000290620, МХ 10001310849051 МХ 10001310849560 на адресу ТОВ "ВТК "Автоматика", які доставлені на склад "ICS Logistik" (м. Дуйсбург, Німеччина) на ім'я ТОВ "Розумні машини" (т. 1, а.с. 147, 148). Одночасно в даному листі повідомляється, що з 01.01.2010р. ТОВ "ВТК "Автоматика" перестала бути уповноваженим представником Компанії General Touch Technology Co., Ltd. (Китай) в Білорусії та Україні.

Надані представником позивача пояснення, письмові матеріали і речові докази є належними, допус тимими і прямими доказами у справі, які підтверджують правомірність нарахування податко вого кредиту з ПДВ у 2008р. по майново-господарським відносинам з постачальником ТОВ "ВТК "Автоматика", а також спростовують висновок про заниження позивачем своїх податкових зобов'язань з ПДВ за вказаний звітний період.

Натомість відповідач не представив суду належних і допустимих доказів, що під твер джували обставини, на яких ґрунтуються його заперечення, та спрос товували доводи пози вача і надані останнім докази, а наведені в акті перевірки висновки суд вважає необґрунто ваними.

Твердження відповідача про недійсність і фіктивність правочинів суд не бере до ува ги, з огляду на відсутність відповідних судових рішень, обовязкова необхідність яких передбачена ст.ст.215, 234 ЦК.

Посилання в акті перевірки та доводи відповідача про нікчемність правочину між по зивачем і ТОВ "ВТК "Автоматика" ґрунту ються виключно на при пущеннях перевіря ючих. Відпові дачем не зазначено в акті і не надано пояснень під час розгляду справи судом, яким законом прямо встановлено недійсність вчине ного позивачем правочину чи окремих його положень (ч. 2 ст. 215 ЦК), або дійсного порушення публічного поря дку, тобто спрямова ність на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошко дження майна фізичної або юридичної особи, держави, АР Крим, терито ріальної громади, незаконне заволодіння ним (ст. 228 ЦК). Водночас, аналізуючи зміст правочину між позивачем та ТОВ "ВТК "Автоматика", суд відзначає, що такі господарські (цивільні) зобов'язання не заборонені і не обмежені чинним законодавством, а сам правочин несуперечить моральним засадам суспіль ства і не порушує пуб лічний порядок.

Суд вважає безпідставними і помилковими посилання відповідача на поло ження ст.203 ЦК, оскільки такі доводи згідно із ч. 1, ч. 3 ст. 215 ЦК можуть бути лише підставою для визнання правочинів недійсними в судовому порядку, водночас предмет справи, яка розглядається та предмет доказування по ній не стосується визнання правочину недійсним. Крім цього, такі посилання відповідача не можуть свідчити про нікчемність правочи ну, оскільки згідно із ч. 2 ст. 215 ЦК нікчемним є правочин, недійсність якого встановлена законом, а недотримання передбачених ст. 203 ЦК вимог стосується недійсності оспорю ваних правочи нів, тобто тих, недійсність яких прямо не встановлена законом.

Покладені відповідачем в основу свого висновку обставини, повязані безпосередньо з діяльністю ТОВ "ВТК "Автома тика" як самостійного господарюючого субєкта, і безпід ставно поширюються відпо ві дачем на правила формування ним свого податко вого кредиту з ПДВ, оскільки дані обставини не віднесено законом до дій (подій), які визначають право платника на податковий кредит чи обумовлюють реалізацію цього права, тому немо жуть бути підставою для висновку про порушення платником приписів закону, оскільки в силу ч.2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Право позивача на податковий кредит і його форму вання не ставиться вказаним Зако ном в залежність від належного додержання його контрагентом фінансової і податкової дисципліни. Ні Законом України від 25.06.1991 р. №1251-XII "Про систему оподаткування", ні спеціальним Законом №168/97 для платника податків не передбачалося обов'язку й не надавалося права вимагати від іншого платника податків вклю чення до податкової декларації та зарахування до бюджету іншими платниками податків сплаченого їм ПДВ у ціні поставлених товарів (виконаних робіт, наданих послуг), та не вста новлена відповідальність платника за дії контрагентів у разі, якщо ним вчинено всіх необхід них заходів для включення сум ПДВ до податкового кредиту, що неодноразово висловлю валося Верховним Судом України та Вищим адміністративним судом України.

Окрім цього, посилання відповідача не подання ТОВ "ВТК "Автоматика" останньої подат кової звітності у другому півріччі 2009р., припинення вказаної юридичної особи, не стосується часового проміжку, в якому відбувалися господарські операції.

Посилання відповідача на матеріали кримінальної справи (постанова про порушення кримінальної справи, процесуальні протоколи тощо), суд не приймає до уваги, оскільки дані документи не віднесені п. 83.1 ст. 83 ПК до підстав для висновків під час перевірки, анаведені відповідачем обставини не мають наперед встановленого й доведеного характеру, тобто не є юридичними фактами, позаяк обвинувальний вирок суду в криміналь ній справі відсутній. Лише факт порушення кримінальної справи, сам по собі не свідчить про спрямо ваність правочину на знищення майна держави чи відсут ність господар ських операцій і непозбавляє правового значення видані за цими господарськими операція ми первинні доку менти.

Крім цього, акт перевірки містить посилання щодо ТОВ "Майкросел", належність яких до спірних правовідносин і їх обґрунтованість відповідачем не доведена

У свої запереченнях відповідач загалом посилається на відсутність матеріально тех нічних можливостей для забезпечення контрагентом фактичних поставок Товару, водночас відповідач жодним чином не мотивує такі твердження конкретними посиланням на еконо мічні чи правові категорії, необхідні умови та показники діяльності підприємств, на час здійснення господарських операцій тощо, тому такі твердження не беруться судом до уваги.

Між тим, наявні у справі первинні облікові документи та інші матеріали спростовують такі твердження відповідача і вка зують на очевидну формальність і однобічність проведеної відповідачем пе ревірки.

Таким чином, наведені в акті перевірки висновки і стверджувані відповідачем пору шення вимог пп. 7.4.1 і пп. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону №168/97 є помилко вими і цим же положенням суперечать, оскільки ґрунтуються на невірному застосування відповідачем зазначених законодавчих норм до фак тичних обставин даної справи; невмотивованими, оскільки в акті пере вірки від сутнє належне обґрунтування вчиненого саме позивачем податкового правопору шення, а також безпідставними, оскільки всупереч з п. 83.1 ст. 83 ПК зазначені відповідачем без належних і достатніх матеріалів, які могли бути підставою для зроблених висновків про недійсність, фіктивність чи нікчемність правочинів, а також про заниження податкових зобовязань.

Відповідно до ст. 71 КАС кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрун-туються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомір-ності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Вирішуючи спір, суд виходить з того, що досліджені докази підтверджують наведені позивачем обставини і вказують на правомірність визна чення ним спір ного подат кового кре диту з ПДВ у 2008р. та відсутність заниження своїх податкових зобовя зань, нато мість висновок відповідача не знайшов свого підтвер дження під час судового розгляду, а право мірність свого рішення, що суперечить пп. 7.4.1, пп. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону №168/97 і порушує право позивача на нарахування податкового кредиту, відповідачем не доведено.

Окрім вищенаведеного, суд вбачає відсутність у відповідача законних підстав для винесення податкового повідомлення-рішення, з огляду на таке.

Як вбачається з акта, перевірку проведено згідно з постановою слідчого СВ ПМ ДПІ у Шевченківському районі м. Києва від 27.04.2011 р. та на підставі пп. 78.1.11 п. 78.1 ст. 78 ПК, згідно з яким документальна позапланова виїзна перевірка здійснюється у разі отримання постанови суду (ухвали суду) про призначення перевірки або постанови органу дізнання, слід чого, прокурора, винесену ними відповідно до закону у кримінальних справах, що перебувають у їх провадженні.

Пунктом 86.9 ст. 86 ПК встановлено, що у разі якщо грошове зобов'язання розрахо вується органом державної податкової служби за результатами перевірки, призначеної відповідно до кримінально-процесуального закону або закону про оперативно-розшукову діяльність, податкове повідомлення-рішення за результатами такої перевірки не приймається до дня набрання законної сили відповідним рішенням суду.

За своїм змістом дана норма не містить жодних обмежень чи застережень щодо засто су вання лише до осіб, відносно яких порушена кримінальна справа чи ведеться оперативно-розшукова справа, тому поширюється на всі перевірки, призначені відповідно до кримі нально-процесуального закону або закону про оперативно-розшукову діяльність.

Однак, під час розгляду справи відповідачем не доведено наявність відповідного рішення суду, що вказує на передчасне прийняття відповідачем оскаржуваного рішення та порушення ним вимог зазначеного вище п. 86.9 ст. 86 ПК.

Враховуючи встановлені судом факти і викладені мотиви, виходячи з меж позовних вимог, суд вважає податкове повідом лення-рішення ДПІ від 08.06.2011р. №0001092307 протиправним, яке підлягає скасуванню.

Керуючись ст.ст. 2, 6, 9, 11, 14, 70, 71, 76, 79, 86, 138, 158163 КАС, суд

п о с т а н о в и в:

1.Задовольнити адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Розумні машини".

2.Визнати протиправним і скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Голосіївському районі м.Києва від 08.06.2011р. №0001092307.

3.Присудити на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Розумні машини" судові витрати (державне мито) у розмірі 3,40 грн. з Державного бюджету України.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку на апеляційне оскарження. Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду в порядку, встановленому ст.ст. 185-187 КАС. Апеляційна скарга на постанову подається до протягом 10 днів з дня отримання копії її повного тексту.

СуддяД.А. Костенко