Постанова № 21584821, 24.01.2012, Хмельницький окружний адміністративний суд

Копія

Справа № 2270/15382/11

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 січня 2012 рокум. Хмельницький Хмельницький окружний адміністративний суд

в складі :головуючого-судді

суддівНіколайчука М.Є.

Лабань Г.В. Блонського В.К. при секретарі

за участі: Горячій Д.Л.

представників сторін

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду адміністративну справу за позовом <в особі ><в чиїх інтересах >Товариства з обмеженою відповідальністю підприємство з іноземними інвестиціями "Едпол" третя особа на стороні позивача <3-тя особа >до Кам'янець-Подільської об'єднаної державної податкової інспекції Хмельницької області , Державної податкової адміністрації в Хмельницькій області , Державної податкової служби України третя особа на стороні відповідача <3-тя особа >про скасування податкових повідомлень-рішень та рішень про результати розгляду скарг,

В С Т А Н О В И В:

ТОВ ПЗІІ «Едпол» (далі-позивач) звернулось в суд з адміністративним позовом до Кам'янець - Подільської ОДПІ, ДПА в Хмельницькій області, ДПС України (далі відповідачі), в якому просило скасувати прийняті відносно нього податкові повідомлення-рішення та рішення про результати розгляду скарг.

В обґрунтування позовних вимог вказує, що відповідачами неправомірно встановлено завищення відємного значення обєкта оподаткування податком на прибуток та заниження податку на прибуток, а також податку на додану вартість.

На думку позивача, придбання товарно-матеріальних цінностей та подальша реалізація їх ТОВ «Ед-Мар», були повязані із здійсненням безпосередньої господарської діяльності підприємства. Витрати, понесені у звязку з придбанням товару, який підлягає подальшому продажу, відносять до складу валових.

Крім того, позивач вважає, що відповідачі помилково прийшли до висновку, що Лінія гарячого безперервного цинкування відноситься до 1 групи основних фондів, оскільки вона не є промисловою будівлею і належить до 3 групи (будь-які інші основні фонди, не включені до груп 1, 2 і 4).

У судовому засіданні представники позивача підтримали позовні вимоги та просили суд їх задовольнити, посилаючись на викладені в позовній заяві обставини.

Представники відповідачів в судовому засіданні проти позову заперечили, зазначивши, що складення акту перевірки від 29.07.2011 року та винесення на його основі оскаржуваних податкових повідомлень рішень було здійснено відповідно до чинного законодавства.

Заслухавши представників сторін, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, суд приходить до висновку, що позов слід задовольнити частково з наступних підстав.

Судом встановлено, що працівниками Кам'янець - Подільської ОДПІ було проведено планову виїзну перевірку позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.07.2010 року по 31.03.2011 року, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2010 року по 31.03.2011 року, про що складено акт № 1503/234/33168743 від 29.07.2011 року. Відповідно до вказаного акту було встановлено порушення позивачем вимог п. 5.9 ст. 5, п. 6.1 ст. 6, пп. 8.2.1, пп. 8.2.2 п. 8.2, пп. 8.3.1, п. 8.3.2 п. 8.3, пп. 8.6.1 п. 8.6 ст. 8 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" (в редакції Закону від 22.05.1997 року), в результаті чого завищено від'ємне значення об'єкта оподаткування податком на прибуток станом на 31.03.2011 року на суму 29596668 грн. та занижено податок на прибуток в сумі 131308 грн. за 1 квартал 2011 року. Також встановлено порушення пп. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість", в результаті чого занижено податок на додану вартість в періоді, що перевірявся, на загальну суму 304289 грн., у тому числі за листопад 2010 року в сумі 304289 грн.

На основі акту перевірки, Кам'янець - Подільська ОДПІ 11.08.2011 року прийняла податкові повідомлення-рішення:

1) № 0000922342, яким позивачу було визначено податкове зобовязання по податку на прибуток підприємств в сумі 131309 грн., в тому числі за основним платежем 131308 грн. та за штрафними санкціями 1 грн.;

2) № 0000942342, яким позивачу було визначено податкове зобовязання по податку на додану вартість в сумі 456433 грн. 50 коп., в тому числі за основним платежем 304289 грн. та за штрафними санкціями 152144 грн. 50 коп.;

3) № 0000932342, яким позивачу зменшено суму відємного значення обєкта оподаткування податком на прибуток у розмірі 29596668 грн. та застосовано 1 грн. штрафних санкцій.

Директором ТОВ ПЗІІ «Едпол» до ДПА у Хмельницькій області було подано скаргу на винесені повідомлення-рішення.

Рішенням № 18524/10/25-034 від 17.10.2011 року залишено без змін податкові повідомлення-рішення № 0000922342 та № 0000942342, а № 0000932342 скасоване в частині нарахування штрафної санкції в сумі 1 грн.

ДПС України своїм рішенням від 17.11.2011 року № 5764/6/10-2115 залишила без змін податкові повідомлення-рішення Кам'янець - Подільської ОДПІ з урахуванням рішення ДПА у Хмельницькій області, прийнятого за розглядом первинної скарги.

Перевіркою встановлено, що 01.11.2010 року між позивачем та ТОВ «Ед-Мар» було укладено договір № 4-01/11/2010, згідно умов якого позивач здійснив продаж лакофарбової продукції на суму 320788 грн. 30 коп. (без врахування ПДВ). Зазначене підтверджується наявними в матеріалах справи копіями договору купівлі-продажу, додатку до договору (специфікація № 1 від 01.11.2010 року), видаткової накладної № ЭД2-000026 від 01.11.2010 року. Згідно оборотно-сальдової відомості по бухгалтерському рахунку 28.1 «Товари на складі» вартість фарби, що була реалізована ТОВ «Ед-Мар» складає 1842230 грн. 82 коп. В результаті укладення договору купівлі-продажу, позивач здійснив продаж товарно-матеріальних цінностей, нижче їх облікової вартості на 1521442 грн. 52 коп., які не було використано у 4 кварталі 2010 року в господарській діяльності позивача.

У відповідності до пп. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», чинного на момент виникнення спірних правовідносин, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

В силу пункту 1 статті 3 Господарського кодексу України, під господарською діяльністю розуміється діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність.

Пунктом 1.32 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" (далі Закон), чинного на момент виникнення спірних правовідносин, визначено, що господарська діяльність - будь-яка діяльність особи, направлена на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у разі коли безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною та суттєвою.

У даному випадку, в діях позивача відсутні ознаки господарської діяльності, оскільки фарба реалізована за ціною, яка є нижчою за ціну її придбання.

Отже, вартість товарно-матеріальних цінностей в сумі 1521442 грн. 52 коп. не була використана позивачем у виробництві або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності і ним було занижено ПДВ в сумі 304289 грн. (1521442 * 20%).

Таким чином, податкове повідомлення-рішення № 0000942342 від 11.08.2011 року було прийнято згідно чинного законодавства та в межах наданих відповідачу повноважень.

У відповідності до п. 5.9 ст. 5 Закону, платник податку веде податковий облік приросту (убутку) балансової вартості товарів (крім тих, що підлягають амортизації, та цінних паперів), сировини, матеріалів, комплектуючих виробів, напівфабрикатів, малоцінних предметів (далі - запасів) на складах, у незавершеному виробництві та залишках готової продукції, витрати на придбання та поліпшення (перетворення, зберігання) яких включаються до складу валових витрат згідно з цим Законом (за винятком тих, що отримані безкоштовно). У разі коли балансова вартість таких запасів на кінець звітного періоду перевищує їх балансову вартість на початок того ж звітного періоду, різниця включається до складу валових доходів платника податку у такому звітному періоді. У разі коли балансова вартість таких запасів на кінець звітного періоду є меншою за їх балансову вартість на початок того ж звітного періоду, різниця включається до складу валових витрат платника податку у такому звітному періоді.

В порушення вказаної норми Закону, після реалізації вищевказаної лакофарбової продукції, позивач, з зазначених вище підстав, при розрахунку приросту (убутку) балансової вартості запасів за 2010 рік, не відобразив у графі «Запаси, використані не в господарській діяльності» таблиці 1 додатку К1/1 до Декларації з податку на прибуток підприємства вартість запасів, використаних не в господарській діяльності в сумі 1521442 грн. 52 коп. (1842230 грн. 82 коп. - 320788 грн. 30 коп.).

Отже, позивач занизив валовий дохід за 2010 рік в сумі 184447 грн. та завищив валові витрати на суму 1336996 грн.

Крім того, перевіркою встановлено, що в порушення п. 6.1 ст. 6 Закону, позивач неправомірно відніс до складу валових витрат відємне значення обєкту оподаткування попереднього податкового періоду за 1 квартал 2011 року в сумі 29503577 грн., що призвело до завищення валових витрат у відповідній сумі.

В силу п. 6.1 ст. 6 Закону, якщо об'єкт оподаткування платника податку з числа резидентів за результатами податкового року має від'ємне значення об'єкта оподаткування (з урахуванням суми амортизаційних відрахувань), сума такого від'ємного значення підлягає включенню до складу валових витрат першого календарного кварталу наступного податкового року.

Камянець-Подільська ОДПІ встановила завищення амортизаційних відрахувань на загальну суму 2184115 грн., у тому числі за 2010 рік в сумі 1565793 грн. та за 1 квартал 2011 року в сумі 618322 грн., внаслідок віднесення Лінії безперервного гарячого цинкування до 3 групи основних фондів, а не до 1 групи, як будівлі.

Згідно пп. 8.2.2. п. 8.2 ст. 8 Закону, основні фонди підлягають розподілу за такими групами:

група 1 - будівлі, споруди, їх структурні компоненти та передавальні пристрої, в тому числі жилі будинки та їх частини (квартири і місця загального користування), вартість капітального поліпшення землі;

група 2 - автомобільний транспорт та вузли (запасні частини) до нього; меблі; побутові електронні, оптичні, електромеханічні прилади та інструменти, інше конторське (офісне) обладнання, устаткування та приладдя до них;

група 3 - будь-які інші основні фонди, не включені до груп 1, 2 і 4;

група 4 - електронно-обчислювальні машини, інші машини для автоматичного оброблення інформації, пов'язані з ними засоби зчитування або друку інформації, інші інформаційні системи, комп'ютерні програми, телефони (у тому числі стільникові), мікрофони і рації, вартість яких перевищує вартість малоцінних товарів (предметів).

В силу пп. 8.2.1. п. 8.2 ст. 8 Закону, під терміном "основні фонди" слід розуміти матеріальні цінності, що призначаються платником податку для використання у господарській діяльності платника податку протягом періоду, який перевищує 365 календарних днів з дати введення в експлуатацію таких матеріальних цінностей, та вартість яких перевищує 1000 гривень іпоступово зменшується у зв'язку з фізичним або моральним зносом.

Відповідно до «Державного класифікатора будівель та споруд ДК 018-2000», будівлі - це споруди, що складаються з несучих та огороджувальних або сполучених (несуче-огороджувальних) конструкцій, які утворюють наземні або підземні приміщення, призначені для проживання або перебування людей, розміщення устаткування, тварин, рослин, а також предметів. До будівель відносяться: житлові будинки, гуртожитки, готелі, ресторани, торговельні будівлі, промислові будівлі, вокзали, будівлі для публічних виступів, для медичних закладів та закладів освіти та т. ін.

Згідно з Національним стандартом № 2 «Оцінка нерухомого майна», будівлі - земельні поліпшення, в яких розташовані приміщення, призначені для перебування людини, розміщення рухомого майна, збереження матеріальних цінностей, здійснення виробництва тощо. Споруди - земельні поліпшення, що не належать до будівель та приміщень, призначені для виконання спеціальних технічних функцій (дамби, тонелі, естакади, мости тощо).

З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що Лінія безперервного гарячого цинкування є основним фондом, який являє собою сукупність обладнання, а не будівлею чи спорудою, оскільки не відповідає встановленим для них вимогам.

Постановою Вищого адміністративного суду України від 17.08.2010 року по адміністративній справі № К-17547/10 за позовом ТОВ ПЗІІ «Едпол» до Кам'янець - Подільської ОДПІ про скасування податкових повідомлень-рішень віднесено Лінію безперервного гарячого цинкування до основних фондів 3 групи.

Відповідно до ч. 1 ст. 72 КАС України, обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

У відповідності до пп. 8.3.1 п. 8.3 ст. 8 Закону, сума амортизаційних відрахувань звітного періоду визначається як сума амортизаційних відрахувань, нарахованих для кожного із календарних кварталів, що входять до такого звітного періоду. Сума амортизаційних відрахувань кварталу, щодо якого проводяться розрахунки (розрахунковий квартал), визначаються шляхом застосування норм амортизації, визначених пунктом 8.6 цієї статті, до балансової вартості груп основних фондів на початок такого розрахункового кварталу. Суми амортизаційних відрахувань вилученню до бюджету не підлягають, а також не можуть бути базою для нарахування будь-яких податків, зборів (обов'язкових платежів).

Згідно пп. 8.6.1 п. 8.6 ст. 8 Закону, норми амортизації встановлюються у відсотках до балансової вартості кожної з груп основних фондів. Зокрема група 1 - 2 відсотки; група 3 - 6 відсотків.

Враховуючи зазначені вище обставини, суд не погоджується з висновками проведеної перевірки стосовно амортизаційних відрахувань, оскільки позивач правомірно відніс Лінію гарячого безперервного цинкування до 3 групи основних фондів.

Отже, податкове повідомлення-рішення № 0000932342 про зменшення суми відємного значення обєкта оподаткування податком на прибуток у розмірі 29596668 грн. Кам'янець-Подільською ОДПІ прийнято неправомірно.

З наведених вище підстав, податкове повідомлення-рішення № 0000922342 є неправомірним в частині визначення податкового зобовязання по податку на прибуток підприємств у звязку з реалізацією лакофарбової продукції за договором № 4-01/11/2010 від 01.11.2010 року.

За змістом п. 1 ч. 2 ст. 162 КАС України, у разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти постанову про визнання протиправними рішення суб'єкта владних повноважень чи окремих його положень, дій чи бездіяльності і про скасування або визнання нечинним рішення чи окремих його положень

Наслідком встановлення судом невідповідності частини рішення субєкта владних повноважень вимогам чинного законодавства є визнання такого акту частково протиправним, при умові, що цю частину може бути ідентифіковано (відокремлено, названо) та що без неї оспорюваний акт в іншій частині (частинах) не втрачає свою цілісність, значення. Рішення, в якому недійсну частину не можна відокремити, ідентифікувати, є недійсним в цілому.

Оскільки у оскаржуваному податковому повідомленні-рішенні неправомірну частину не можна відокремити та ідентифікувати, що підтвердили у судовому засіданні представники сторін, то наслідком неправомірності частини повідомлення-рішення № 0000922342 є визнання його неправомірним в цілому.

Таким чином, слід визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Кам'янець-Подільської об'єднаної державної податкової інспекції № 0000932342 та № 0000922342. Водночас в частині позовних вимог про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення № 0000942342 необхідно відмовити.

Частиною 2 статті 2 КАС України встановлено, що до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

КАС України не містить визначення термінів нормативно-правовий акт та правовий акт індивідуальної дії, однак за усталеними в теорії права підходами, обовязковою ознакою є їх юридичний характер, тобто обовязковість його приписів для відповідного субєкта (субєктів).

Рішення ДПА у Хмельницькій області № 18524/10/25-034 від 17.10.2011 року та ДПС України своїм № 5764/6/10-2115 від 17.11.2011 року не мають юридичного характеру, оскільки безпосередньо не стосуються прав і обовязків субєктів господарювання, не містять обовязкових для них приписів, а є рішеннями, прийнятими в адміністративній процедурі вирішення спору. З огляду на вказане, такі рішення не є правовими актами індивідуальної дії та не можуть бути оскаржені до адміністративного суду.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 157 КАС України, суд закриває провадження у справі якщо справу не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 158-163, 167, 254 КАС України, суд,

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов задовольнити частково.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Кам'янець-Подільської об'єднаної державної податкової інспекції №0000932342 та №0000922342 від 11.08.2011 року.

В частині позовних вимог про скасування рішення Державної податкової адміністрації в Хмельницькій області про результати розгляду первинної скарги №18524/10/25-034 від 17.10.2011 року та рішення Державної податкової служби України про результати розгляду скарги №5764/6/10-2115 від 17.11.2011 року провадження у справі закрити.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Постанова суду може бути оскаржена до Вінницького апеляційного адміністративного суду через Хмельницький окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня її отримання.

Постанова набирає законної сили в порядку статті 254 КАС України.

Повний текст постанови виготовлено 27 січня 2012 року

< чи набрала законної сили ><Дата набрання законної сили >

Головуючий суддя

судді/підпис/

/підпис/

/підпис/М.Є. Ніколайчук

Г.В. Лабань В.К. Блонський "Згідно з оригіналом" СуддяМ.Є. Ніколайчук