Постанова № 21584383, 30.01.2012, Херсонський окружний адміністративний суд

ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

73027, м. Херсон, вул. Робоча, 66, тел. 48-51-90

_____________

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 січня 2012 р. Справа № 2-а-3842/11/2170

Херсонський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Морської Г.М., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Приватної агропромислової компанії "Терра ЛТД" до Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси про визнання недійсним податкового повідомлення - рішення,

встановив:

Приватна агропромислова компанія «Терра ЛТД» (далі - позивач) звернулась до суду з адміністративним позовом до державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси (далі відповідач, ДПІ) у якому просить визнати протиправним податкове повідомлення рішення від 23.05.2011р. № 0000932350/0, яким позивачеві визначено грошове зобовязання з податку на додану вартість у сумі 130283,6 грн., у тому числі за основним платежем у сумі 130282,6 грн., та за штрафними санкціями у сумі 1 грн.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав, суду пояснив, що збільшення грошових зобовязань з податку на додану вартість за результатами перевірки та за спірним податковим повідомленням - рішенням проведено у звязку з визнанням нікчемним правочину, укладеного з ПП «ОТГ- Груп» на поставку товарів у лютому 2011 року. У звязку із цим позивачеві було зменшено податковий кредит лютого 2011 року на 130282,6 грн. Позивач вважає, що податковий орган перебільшив надані йому законодавством України повноваження, визнавши нікчемним правочин, укладений з постачальником ПП «ОТГ- Груп». Виходячи з фактичних обставин справи таке рішення податкового органу повинно базуватись виключно на рішенні суду про визнання недійсним цього правочину. На думку позивача, відповідно до Податкового кодексу України (далі - ПК України) підставою для віднесення сум податку на додану вартість до податкового кредиту є підтвердження придбання товарів (послуг) належним чином складеними податковими накладними та використання цих товарів (послуг) з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку і тому він вважає, що правомірно включив ПДВ по відносинам з ПП «ОТГ- Груп» до податкового кредиту лютого 2011 року. В обґрунтування своєї позиції представник позивача посилався на судову практику Одеського апеляційного адміністративного суду, яка додана до матеріалів справи.

Відповідач надав суду письмові заперечення проти позову, де зазначив, що правомірно зменшив податковий кредит позивача за лютий 2011 року на 130282,6 грн., сформований за наслідками господарських відносин з ПП «ОТГ- Груп». Дане підприємство не знаходиться за юридичною адресою, не має необхідних трудових та матеріальних ресурсів для здійснення будь-якої господарської діяльності і тому не могло фактично здійснити операцію з поставки товарів позивачеві у лютому 2011 року. На думку відповідача, податковий кредит з ПП «ОПГ Груп» сформовано штучно, а позивач по даній операції є вигодонабувачем. Саме тому відповідач вважає, висновки акту перевірки обґрунтованими та просить суд відмовити позивачеві у задоволені позовних вимог позивача.

Від представника відповідача надійшло клопотання про розгляд справи без його участі, представник позивача 30.01.2012 надав суду клопотання про закінчення справи у порядку письмового провадження.

Відповідно до ч. 4 ст. 122 КАС України особа, яка бере участь у справі, має право заявити клопотання про розгляд справи за її відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі особи, які беруть участь у справі, судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Виходячи з вищевикладеного, суд вважає за можливе закінчити розгляд справи у порядку письмового провадження.

Заслухавши пояснення представника позивача, розглянувши матеріали справи, суд встановив наступні обставини.

Приватна агропромислова компанія «Терра ЛТД» зареєстрована юридичною особою 24.02.2005р. виконкомом Одеської міської ради, 20.04.2011р. підприємство внесло зміни до установчих документів, змінивши юридичну адресу, у звязку із чим було взято на облік виконкомом Каховської міської ради Херсонської області.

Виконуючи свій обовязок, як платника податку на додану вартість у відповідності з Податковим кодексом України позивачем до податкового органу 21.03.2011 року була надана декларація з податку на додану вартість за лютий 2011 року.

За поданою декларацією позивач сформував податковий кредит лютого 2011 року у сумі 358275,0 грн.

До складу податкового кредиту лютого 2011 року було включено ПДВ у сумі 130282,6 грн. по господарським операціям із приватним підприємством «ОТГ Груп» ( код 37351695).

Податковим органом була проведена невиїзна позапланова перевірка ПАК «Терра ЛТД» з питань підтвердження взаємовідносин з ПП «ОТГ Груп» за лютий 2011р., результати якої оформлені актом від 10.05.2011р.№ 1527/23-513/30587268 (далі - акт № 1527).

Перевіркою встановлено, що угода купівлі-продажу товару, укладена ПАК «Терра ЛТД» та ПП «ОТГ Груп», на підставі якої позивачем сформовано податковий кредит у лютому 2011р. у сумі 130282,6 грн. є нікчемною, згідно із ч. 1,5 ст. 203, п. 1, 2 ст. 215, ст. 228 ЦК України.

Такий висновок був зроблений на підставі акта ДПІ в Приморському районі міста Одеси № 1326/23-5 від 15.04.2011р., яким встановлено, що у ПП «ОТГ-ГРУП» відсутні необхідні умови для досягнення результатів відповідної підприємницької діяльності, економічної діяльності в силу відсутності управлінського або технічного персоналу, оборотних коштів, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів при значних обсягах реалізації товарів, робіт, послуг, а зважаючи на різноманітний та широкий асортимент товарів виникає сумнів щодо товарності правочинів. Крім того, згідно з даними податкової звітності за 4-й квартал 2010 року, наданої ПП «ОТГ-ГРУП», основних працівників на ньому - одна особа, що свідчить про відсутність у підприємства трудових ресурсів необхідних для здійснення господарської діяльності, основні засоби у ПП «ОТГ-ГРУП» відсутні. У зв'язку з викладеним, угоди ПП «ОТГ-ГРУП» з контрагентами за період лютий 2011 року є нікчемними.

Відповідно податковим органом зроблено висновок, що оскільки всі угоди контрагента позивача за період лютий 2011р. визнані нікчемними, відповідно нікчемною є і угода із ПАК «Терра ЛТД». А тому позивачем в порушення вимог Податкового кодексу України включено до складу податкового кредиту суму ПДВ у розмірі 130282,6 грн. по постачальнику ПП «ОТГ-ГРУП»., чим занижено сплату ПДВ за лютий 2011 року на суму 130282,6 грн.

На підставі висновків акту невиїзної позапланової перевірки позивача було складено спірне податкове повідомлення - рішення.

Відповідно до ст. 198 Податкового кодексу України (далі ПК України) податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку (п.198.3).

Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу (п. 198.6).

За п. 201.1. ст. 201 ПК України платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою (за наявності) податкову накладну, у якій зазначаються в окремих рядках такі обов'язкові реквізити: а) порядковий номер податкової накладної; б) дата виписування податкової накладної; в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця); ґ) місцезнаходження юридичної особи - продавця або податкова адреса фізичної особи - продавця, зареєстрованої як платник податку; д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг; е) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг; є) ціна постачання без урахування податку; ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні; з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку; и) вид цивільно-правового договору; і) код товару згідно з УКТ ЗЕД (для підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України).

Отже з точки зору податкового законодавства України головними умовами для віднесення сплаченого при придбанні товару ПДВ до складу податкового кредиту є використання придбаних товарів (робіт, послуг) у власній господарській діяльності платника податків у межах оподатковуваних операцій та належне документування сплаченого ПДВ.

Також суд вважає, що для встановлення обґрунтованості декларування податкового кредиту необхідно встановити також наступні обставини:

- реальність здійснення господарських операцій, суми за якими віднесені до валових витрат та податкового кредиту;

- наявність у продавців товарів, робіт (послуг), які видавали податкові накладні, спеціальної податкової правосуб'єктності;

- віднесення до складу валових витрат та податкового кредиту лише сум, сплачених (нарахованих) у зв'язку з придбанням товарів (послуг), що підлягають використанню у господарській діяльності платника податку.

Судом встановлено, що правовідносини між ПАК «Терра ЛТД» та ПП «ОТГ-ГРУП» виникли на підставі договору купівлі-продажу № 211 від 21 січня 2011р.

Договором передбачено, що постачальник (ПП «ОТГ-ГРУП») передає покупцю (ПАК «Терра ЛТД») товар, визначений у специфікаціях, а покупець зобовязується оплатити товар.

Відповідно до договору купівлі-продажу № 211 від 21 січня 2011р. ПП «ОТГ-ГРУП» на адресу ПАК «Терра ЛТД» у лютому 2011р. був поставлений товар (зап. частини: гайки, болти, шланги, міні крани, втулки, підшипники та ін.), були виписані видаткові накладні та податкові накладні, на підставі яких ПАК «Терра ЛТД» до складу податкового кредиту було включено суму податку на додану вартість у розмірі 130282,6 грн.

Між ПАК «Терра ЛТД» та постачальником ПП «ОТГ-ГРУП» існували зустрічні однорідні вимоги, які були погашені угодою про погашення взаємної заборгованості.

Товари, отримані ПАК «Терра ЛТД» за договором купівлі-продажу № 211 від 21 січня 2011р., в подальшому були реалізовані контрагентам позивача ФОП ОСОБА_2, ТОВ Агрофірма «Заречний», ФОП ОСОБА_1, ТОВ «Щедрий лан», ТОВ «Зерновик», ПрНВКП «Агровита», ПСП «Жовтневе», ТОВ «Лиман», ФГ «Станіслав», на адресу контрагентів виписані накладні та податкові накладні на реалізацію ТМЦ.

Крім цього, в акті перевірки не спростовується факт того, що суми податку на додану вартість були внесені позивачем до реєстру отриманих податкових накладних від вказаного контрагента, включені до складу податкового кредиту відповідного податкового періоду, відображені у реєстрах отриманих податкових накладних, та відповідають даним податкової декларації з податку на додану вартість. А, отже, позивачем до податкового кредиту були віднесені лише витрати по сплаті податку, які підтверджені податковими накладними. Посилання відповідача в акті перевірки в обгрунтування висновків про порушення позивачем податкового законодавства, на відсутність у ПП «ОТГ-ГРУП» необхідних умов для здійснення господарської діяльності, суд вважає необгрунтованими, оскільки ці обставини стосуються не позивача, а його контрагента - ПП «ОТГ-ГРУП».

Факт того, що ПП «ОТГ-ГРУП» на момент здійснення поставок позивачу мав право на виписку податкових накладних і був зареєстрований платником податку на додану вартість встановлено ДПІ у Приморському районі м. Одеси у акті перевірки № 1326 від 15.04.2011р.

Також судом досліджено Довідку із ЄДР щодо ПП «ОТГ-ГРУП» від 14.09.2011р., із якої вбачається, що дане підприємство зареєстроване юридичною особою 29.10.2010р. та станом на лютий 2011р. до ЄДР внесено запис про підтвердження відомостей про юридичну особу. Отже суд не погоджується із доводами податкового органу про відсутність даного підприємства за місцезнаходженням, оскільки така інформація була внесена до ЄДР 18.04.2011р., після завершення операцій із позивачем.

Також суд відмічає, що саме по собі невиконання контрагентом платника податків своїх зобов'язань по сплаті податку до бюджету ще не є підставою для зменшення такому платнику податків податкового кредиту.

У разі, якщо на час здійснення господарських операцій, за якими податкова інспекція не визнає обґрунтованим віднесення сплачених сум до податкового кредиту, постачальники були включені до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, а також мали свідоцтво про реєстрацію платника податку на додану вартість, покупець не може нести відповідальність ні за несплату податків продавцями, ні за можливу недостовірність відомостей про них, наведених у зазначеному реєстрі, за умови необізнаності щодо неї. Оскільки, якщо контрагент не виконав свого зобов'язання по сплаті податку до бюджету, або допустив інші порушення, то це тягне відповідальність саме для цієї особи.

ДПІ не обґрунтовує наявність у позивача реальної можливості зясувати всі обставини діяльності постачальника ПП «ОТГ-ГРУП» на момент придбання у нього товару, з метою виявлення тих обставин, які унеможливлюють віднесення вартості сум ПДВ до податкового кредиту.

Відповідно до положень ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень субєкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Суд ухвалою зобовязав відповідача надати докази, що платник податків ПАК "Терра ЛТД" діяв без належної обачності й обережності і йому було відомо про порушення, які допустив його контрагент, що діяльність позивача була спрямована на здійснення операцій, повязаних з наданням податкової вигоди, переважно з контрагентом, який не виконує своїх податкових зобовязань.

ДПІ не надало суду належних доказів того, що на момент проведення операцій з позивачем ПП «ОТГ-ГРУП» було фіктивним підприємством, вчиняло порушення в сфері оподаткування, документувало безтоварні операції з метою формування фіктивного податкового кредиту та валових витрат для інших субєктів господарювання, та укладало нікчемні правочини, які завідомо порушують публічний порядок та суперечать інтересам держави і суспільства.

Надані суду докази не дають підстав для висновку, що вчинена позивачем господарська операція з ПП «ОТГ-ГРУП» є сумнівною, не відповідає дійсному економічному змісту, і вчинена з метою одержання доходу саме за рахунок податкової вигоди за відсутності наміру здійснювати реальну підприємницьку діяльність.

Окремо слід зазначити, що ДПІ у акті перевірки посилається на порушення позивачем ч. 5 ст. 203 ЦК України, що зумовило його нікчемність.

Стаття 215 ЦК України розрізняє нікчемні та оспорювані правочини.

Підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. У випадках, встановлених цим Кодексом, нікчемний правочин може бути визнаний судом дійсним.

Частина 5 ст. 203 ЦК України передбачає, що правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Тобто, нікчемним визнається правочин, якщо його недійсність встановлена законом. Оскільки недійсність таких правочинів визначена безпосередньо у правовій нормі, то вони вважаються недійсними з моменту їхнього укладання, незалежно від пред'явлення позову та рішення суду. Тобто в цьому випадку визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Іншим видом недійсних правочинів є оспорювані правочини, відмінність яких від нікчемних полягає в тому, що оспорювані правочини припускаються дійсними, проте їх дійсність може бути оспорена стороною правочину або іншою зацікавленою особою.

Вказуючи на порушення позивачем ч. 5 ст. 203 ЦК України щодо недодержання в момент вчинення правочинів мети реального настання правових наслідків, що обумовлені цим правочином, податковий орган фактично стверджує, що позивач та ПП «ОТГ-ГРУП» під час вчинення правочина (підписання угоди) не мали наміру щодо його реального виконання.

Проте, підтвердити даний факт доказами податковий орган не може. Більш того, ДПІ у акті перевірки намагається довести, що сторони не виконували умови договору вже після його укладення, не зупиняючись на меті укладення договору.

З наведеного слідує, що оскільки нікчемність вчиненого позивачем правочина з ПП «ОТГ-ГРУП» по купівлі-продажу товару відповідачем не встановлена у акті перевірки та не доведена під час розгляду справи, а тому викладені в акті перевірки висновки ДПІ про нікчемність цього правочину є безпідставними.

Крім того, жодною нормою діючого законодавства не передбачено обов'язку платника податків контролювати сплату своїм контрагентом до бюджету податків та ведення ним бухгалтерського та податкового обліку. Контроль за дотриманням платниками податків податкового законодавства та своєчасну сплату ними податків здійснює податкова служба.

За таких обставин, суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог та задовольняє їх повністю.

Керуючись ст.ст.94, 122, 158-163,167 КАС України, суд

постановив:

Задовольнити повністю позовні вимоги приватної агропромислової компанії "Терра ЛТД" до Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси про визнання недійсним податкового повідомлення рішення.

Визнати недійсним податкове повідомлення рішення Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси від 23.05.2011р. № 0000932350/0.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Одеського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня її проголошення. В разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Суддя Морська Г.М.

кат. 8.2.1