Постанова № 21584382, 27.01.2012, Херсонський окружний адміністративний суд

ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

73027, м. Херсон, вул. Робоча, 66, тел. 48-51-90

_____________

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"27" січня 2012 р. Справа № 2-а-280/12/2170

Херсонський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Анісімов О.В.,

при секретарі: Блащук В.В.,

за участю:

представників заявника - Мкртчян А. С., Штанько Г. О.,

представників відповідача - Гололобова М. І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за поданням Державної податкової інспекції у м. Херсоні до товариства з обмеженою відповідальністю "Південний консервний завод дитячого харчування" про стягнення коштів за податковим боргом платника податків з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника податку,

встановив:

Державна податкова інспекція у м. Херсоні (далі по тексту заявник або ДПІ) звернулась до суду з поданням про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю “Південний консервний завод дитячого харчування (далі по тексту відповідач або ТОВ “ПКЗДХ”) за податковим боргом з податку на прибуток підприємств у розмірі 209851,68 грн. та податку на додану вартість у розмірі 2612612,32 грн. коштів з рахунків у банках, обслуговуючих його та готівки в рахунок погашення зазначеного боргу.

Представник заявника вимоги викладені у поданні підтримала у повному обсязі, пояснила суду наступне. 02.11.2010 посадовими особами ДПІ проведено перевірку ТОВ “ПКЗДЗ” з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.07.2008 по 31.03.2010, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2008 по 31.03.2010, за результатами якої складено акт перевірки № 4616/23-5/31760036 (далі по тексту акт, акт перевірки). У ході перевірки виявлено порушення податкового законодавства стосовно нарахування податку на прибуток підприємств (далі по тексту ПНП) та податку на додану вартість (далі по тексту ПДВ) за перевірений період. На підставі висновків акту прийнято податкові повідомлення-рішення № 0004572301/0 від 09.12.2010 про нарахування ПНП на суму 209856,22 грн. та № 0004562301/0 від 09.12.2010 про нарахування ПДВ на суму 2577894,00 коп. Оскільки у провадженні Херсонського окружного адміністративного суду, а потім у Одеському апеляційному адміністративному суд перебувала адміністративна справа щодо оскарження вказаних податкових повідомлень рішень, суми податкових зобовязань, нарахованих ними, не стягувались. 20.10.2011 набрала законної сили постанова Одеського апеляційного адміністративного суду, відповідно до змісту якої підтверджено законність оскаржуваних податкових повідомлень-рішень. Тому такі податкові зобовязання мають бути виконаними відповідачем.

Крім того, ТОВ “ПКЗДХ” самостійно узгодило суму податкового зобовязання з ПДВ згідно наданих податкових декларацій за листопад 2011 р. у розмірі 6167,00 грн. та за грудень 2011 р. у розмірі 56206,00 грн. А за несвоєчасну сплату податкових зобовязань з ПДВ відповідачеві нараховано пеню у розмірі 96,44 грн.

З метою забезпечення виконання податкових зобовязань ТОВ “ПКЗДХ” його майно та активи взято у податкову заставу, боржникові надіслано податкову вимогу. Однак вжиті заходи не призвели до погашення податкового боргу, строк їх сплати настав, право на їх стягнення у порядку ст.183-3 КАС України виникло. Тому представник ДПІ просила стягнути заявлену суму податкової заборгованості з відповідача.

Представник відповідача у судовому засіданні проти позовних вимог заперечував посилаючись на ту обставину, що ДПІ не мала права звертатись до адміністративного суду у порядку ст.183-3 КАС України. Передбачені процесуальним законом строки для цього, на його думку, минули.

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши наявні матеріали, всебічно та повно зясувавши обставини справи, обєктивно оцінивши докази, що мають юридичне значення для вирішення спору по суті, суд дійшов висновку, що податкове подання підлягає задоволенню у повному обсязі виходячи з наступного.

Відповідно до п.14.1.175., ст. 14 ПК України податковий борг - сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Згідно із Законом України "Про державну податкову службу в Україні" контроль за повнотою і своєчасністю сплати до бюджетів, державних цільових фондів податків і зборів (обовязкових платежів), а також неподаткових доходів, установлених законодавством здійснюють органи державної податкової служби.

Крім цього, відповідно до п. 20.1.18 ст. 20 ПК України органи державної податкової служби є органами стягнення та уповноважені здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу в межах їх повноважень. Статтею 183-3 КАС України встановлено право органів державної податкової служби звертатись до адміністративного суду з подання з метою стягнення податкового боргу. Таким чином, ДПІ має право звертатись до суду з податковим поданням про стягнення податкового боргу.

ТОВ “ПКЗДХ” зареєстроване як юридична особа Херсонським міським виконавчим комітетом 07.12.2001. Як юридична особа відповідач є платником ПНП та ПДВ на момент розгляду даної справи та у період, за який стягується податковий борг, що визнано обома сторонами. Враховуючи вищевикладене та ч. 3 ст. 72 КАС України у суду не виникає сумніву у податковій правосубєктності відповідача як платника ПНП та ПДВ, а тому дані юридичні факти не підлягають додатковому доказуванню.

Стосовно податкової заборгованості відповідача з податку на прибуток підприємств, суд встановив та вирішив наступне.

Так, акт перевірки складено за базові звітні (податкові) періоди до набрання чинності Податковим кодексом України. Виходячи з цього до спірних правовідносин суд застосовує нормативно-правові акти, що були чинними у перевірені ДПІ податкові періоди.

Зокрема, правовідносини щодо справляння податку на прибуток підприємств на той проміжок часу регулюються Законом України “Про оподаткування прибутку підприємств" від 28.12.1994 № 334/94-ВР (далі по тексту Закон № 334).

Відповідно до Закону №334 платниками податку на прибуток підприємств є суб'єкти господарської діяльності, бюджетні, громадські та інші підприємства, установи та організації, які здійснюють діяльність, спрямовану на отримання прибутку як на території України, так і за її межами. Обєктом оподаткування встановлено прибуток, який визначається шляхом зменшення суми скоригованого валового доходу звітного періоду, визначеного згідно з пунктом 4.3 цього Закону на: суму валових витрат платника податку, визначених статтею 5 цього Закону та суму амортизаційних відрахувань, нарахованих згідно із статтями 8 і 9 цього Закону.

Аналізуючи норми даного Закону, суд дійшов висновку, що для правильного визначення розміру податкового зобовязання всі господарські операції платника податків мають бути документального підтвердженими, що є підставою для визначення його валового доходу та валових витрат. Такими підтверджуючими документами є: договори, відповідно до яких придбавається чи купується товар, податкові накладні, видаткові накладні, товарно-транспортні накладні та інші первинні документи.

Актом перевірки встановлено допущене з боку ТОВ “ПКЗДХ” порушення нарахування та сплати ПНП за звітні податкові періоди у 2009 р., І кварталі 2010 р., а саме: занижено ПНП на загальну суму 419712,43 грн.; завищено відємне значення обєкту оподаткування за 2009 р. на суму 3095092, 47 грн.; занижено відємне значення обєкту оподаткування за І квартал 2010 р. на суму 889244,28 грн. На підставі висновків акту ДПІ прийнято податкове повідомлення рішення № 0004572301/0 від 09.12.2010 про нарахування ПНП на суму 209856,22 грн. Зокрема, порушення стосуються документального оформлення господарських операцій між ТОВ “ПКЗДХ”та ТОВ “Асоціація дитячого харчування”. Такого висновку посадові особи ДПІ прийшли у звязку із відсутністю належного документального підтвердження таких господарських операцій. Так, вони підтверджувались лише укладеними договорами та актами прийому-передачі товарів, зміст який нечітко описував характер господарських операцій. Податкові та видаткові накладні, будь-які інші розрахункові документи були відсутні.

Постановою Одеського апеляційного адміністративного суду від 20.10.2011 у адміністративній справі № 2а-7435/10/2170 встановлено юридичні факти, які свідчать про допущення порушення податкового законодавства, а саме: відсутні документи, що підтверджують господарські взаємовідносини між відповідачем та ТОВ “Асоціація дитячого харчування”. Наявні акти прийому-передач не можуть бути підтверджуючими документами, оскільки відповідно до їх змісту не можна зрозуміти сутність посвідченої ними господарської операції, відсутні найменування та місцезнаходження сторін, ціна реалізованої продукції тощо.

Відповідно до ч. 1 ст. 72 КАС України, обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини. Враховуючи, що зазначена постанова Одеського апеляційного адміністративного суду набрала законної сили, нею встановлено порушення податкового законодавства по сплаті ПНП, суд не піддає сумніву правомірність податкового повідомлення рішення № 0004572301/0 від 09.12.2010 та нарахованого податкового зобовязання за ним.

Згідно із абз. 2 п. 57.3 ст. 57 ПК України у разі оскарження рішення контролюючого органу про нараховану суму грошового зобов'язання платник податків зобов'язаний самостійно погасити узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом 10 календарних днів, наступних за днем такого узгодження. Тому, з точки зору суду, зобовязання, нараховане ДПІ шляхом прийняття податкового повідомлення-рішення та оскаржене до суду, вважається узгодженим з моменту набрання законної сили рішенням суду, яким таке податкове повідомлення рішення залишено у силі. Виходячи з цього, строк сплати вищезазначеного податкового зобовязання з ПНП для відповідача настав.

Таким чином, оскільки відповідач не виконує своєчасно зазначене зобовязання, воно визнається податковим боргом.

Стосовно вимоги податкового подання про стягнення ПДВ суд зазначає наступне. З матеріалів справи вбачається, що податковий борг відповідача з ПДВ виник за декілька податкових періодів. Зокрема, податкове зобовязання, нараховане податковим повідомленням-рішенням № 0004562301/0 від 09.12.2010, виникло у період часу до набрання законної сили Податковим кодексом України. Тому до правовідносин з приводу нарахування такого податку застосовується Закон України “Про податок на додану вартість”№168/97-ВР від 03.04.1997 (далі по тексту Закон №168). Інша частина боргу з ПДВ виникла внаслідок несплати податкових зобовязань з ПДВ за листопад-грудень 2011 р., а також застосованої у звязку із цим пенею. Тому, щодо правовідносин з приводу даної частини боргу слід застосовувати Податковий кодекс України.

ПДВ за своєю економічною суттю відноситься до непрямих податків, тобто його сума включається у вартість товарів (робіт, послуг) що поставляються продавцем. Зокрема, відповідно до п. 1.3, ст. 1 Закону № 168, платником ПДВ є особа, яка згідно з цим Законом зобов'язана здійснювати утримання та внесення до бюджету податку, що сплачується покупцем. Таким чином, при поставці товарів (робіт, послуг), що згідно із ст. 3 Закону №168 є обєктом оподаткування даним податком, фактично суму податку сплачує покупець товару (роботи, послуги), оскільки вона включена у вартість предмета поставки, однак, юридично обовязок сплати ПДВ покладено на продавця таких товарів (робіт, послуг).

Вище суд зазначив, що правовий статус відповідача як платника вважається ним доказаним.

Проаналізувавши зміст ст. 7 Закону № 168, суд дійшов висновку, що розмір податкового зобовязання з ПДВ визначається як різниця між сумами ПДВ (сумами податкових зобовязань), включених у склад вартості придбаних та проданих товарів, робіт чи послуг. При цьому, сума ПДВ із вартості товарів, проданих платником, вважається податковим зобовязанням такого платника, а сума ПДВ із вартості товарів, що придбана ним, є податковим кредитом - сумою, на яку платник податків має право зменшити податкове зобовязання У випадку, якщо утворилось позитивне значення, воно є розміром податкового зобовязання до сплати. Відємне значення зараховується у склад податкового кредиту майбутніх податкових періодів або за заявою платника податку підлягає бюджетному відшкодуванню. При цьому, як і для ПНП, господарські операції, оподатковувані ПДВ, повинні бути документально підтвердженими.

Актом перевірки встановлено допущене з боку ТОВ “ПКЗДХ” порушення нарахування та сплати ПДВ за звітні податкові періоди у 2009 р., І кварталі 2010 р., а саме: занижено ПДВ на загальну суму 1718596,00 грн.; завищено відємне значення обєкту оподаткування за 2009 р. на суму 3095092, 47 грн.; занижено відємне значення податку з лютого 2009 р. по березень 2010 р. На підставі висновків акту ДПІ прийнято податкове повідомлення рішення № 0004562301/0 від 09.12.2010 про нарахування ПДВ на суму 2577894,00 грн. Зокрема, порушення стосуються документального оформлення господарських операцій між ТОВ “ПКЗДХ” та ТОВ “Асоціація дитячого харчування”. Такого висновки посадові особи ДПІ прийшли у звязку із відсутністю належного документального підтвердження таких господарських операцій. Так, вони підтверджувались лише укладеними договорами та актами прийому-передачі товарів, зміст який нечітко описував характер господарських операцій. Податкові та видаткові накладні, будь-які інші розрахункові документи були відсутні.

Постановою Одеського апеляційного адміністративного суду від 20.10.2011 у адміністративній справі № 2а-7435/10/2170 встановлено юридичні факти, які свідчать про допущення порушення податкового законодавства, а саме: відсутні документи, що підтверджують господарські взаємовідносини між відповідачем та ТОВ “Асоціація дитячого харчування”. Наявні акти прийому-передач не можуть бути підтверджуючими документами, оскільки відповідно до їх змісту не можна зрозуміти сутність посвідченої ними господарської операції, відсутні найменування та місцезнаходження сторін, ціна реалізованої продукції тощо.

Відповідно до ч. 1 ст. 72 КАС України, обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини. Враховуючи, що зазначена постанова Одеського апеляційного адміністративного суду набрала законної сили, нею встановлено порушення податкового законодавства по сплаті ПДВ, суд не піддає сумніву правомірність податкового повідомлення рішення № 0004562301/0 від 09.12.2010 та нарахованого податкового зобовязання за ним. Виходячи із положень ст. 57 ПК України, на які посилався суд вище, нараховане зазначеним податковим повідомленням-рішенням податкове зобовязання з ПДВ вважається узгодженим і таким, що підлягає сплаті. Таким чином, оскільки відповідач не виконує своєчасно вказане зобовязання, воно визнається податковим боргом.

Щодо податкових зобовязань відповідача з ПДВ за жовтень-листопад 2011 р., заявлених до стягнення, суд зазначає наступне.

Відповідно до п. 54.1. ст. 54 ПК України крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.

Так, ТОВ “ПКЗДХ”17.11.2011 та 19.12.2011 подано до ДПІ податкові декларації з ПДВ за податкові періоди місяці жовтень та листопад 2011 р. Відповідно до змісту декларацій відповідач самостійно узгодив податкові зобовязання з ПДВ, відповідно, за жовтень 2011 р. у розмірі 6167,00 грн. та за листопад 2011 р. у розмірі 56206,00 грн.

Згідно із п. 57.1. ст. 57 ПК України платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно із ст. 202 ПК України податковим періодом для ПДВ є календарний місяць. Відповідно до п. 203.1 ст. 203 ПК України податкова декларація подається за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному місяцю, протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

Виходячи з вищевикладеного, строк для сплати податкового зобовязання з ПДВ за 2011 р. настав. Оскільки позивач не сплачує таке зобовязання, воно визнається податковим боргом.

Відповідно до п. 129.1.1., ст.129 ПК України, після закінчення встановлених цим Кодексом строків погашення узгодженого грошового зобов'язання на суму податкового боргу нараховується пеня. Тому, ДПІ правомірно нарахована сума пені у розмірі 94,44 грн. на податковий борг з ПДВ.

Крім вищезазначеного, наявність податкового боргу з податку на прибуток та податку на додану вартість підтверджена копією витягу із облікової картки відповідача.

Стосовно заперечень представника відповідача про порушення ДПІ строків звернення до суду з податковим поданням про стягнення боргу суд зазначає наступне.

Згідно із п. 59.1. ст. 59 ПК України у разі, коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Податкова вимога про сплату податкового боргу сформована 22.11.2011 за № 2237, її копія наявна у матеріалах справи. Виходячи із відмітки у вимозі, вона надіслана та вручена ТОВ “ПКЗДХ” 24.11.2011 наручно, відмітка про отримання виконана за підписом від імені головного бухгалтера Макарової Л. Г.

Відповідно до п. 95.2. ст. 95 ПК України стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання такому платнику податкової вимоги. Тобто, право на стягнення податкового боргу у примусовому порядку виникає на наступний день після закінчення 60-денного строку з дня вручення вимоги. При цьому, відповідно до правил ст. 183-3 КАС орган державної податкової служби має право звернутись до суду першої інстанції з поданням протягом двадцяти чотирьох годин з моменту встановлення обставин, що зумовлюють звернення до суду. Згідно матеріалів справи обставини, що зумовлюють звернення до суду з поданням, ДПІ були встановленні о 14 год. 00 хв. 24.01.2012 року. Оскільки ДПІ звернулось з поданням 25.01.2012 о 09 год. 45 хв., то строки звернення до суду нею не порушено. Таким чином, суд не приймає до уваги вказані доводи відповідача. При цьому, суд звертає увагу, що по суті вимог подання від представника відповідача не надійшло жодних заперечень.

Таким чином, вимоги подання підлягають задоволенню у повному обсязі.

У судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частину постанови.

Керуючись ст. 158-163, 183-3 КАС України, суд -

постановив:

Подання Державної податкової інспекції у м. Херсоні до товариства з обмеженою відповідальністю "Південний консервний завод дитячого харчування" про стягнення коштів за податковим боргом платника податків з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника податку - задовольнити.

Стягнути кошти з рахунків товариства з обмеженою відповідальністю "Південний консервний завод дитячого харчування" (код ЄДРПОУ 31760036) у банківських установах, що його обслуговують та стягнути кошти за рахунок готівки в рахунок погашення податкового боргу по:

- податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) в розмірі 2612612 (два мільйони шістсот дванадцять тисяч шістсот дванадцять) грн. 32 коп. на р/р 31118029700002, код платежу 14010100 до Державного бюджету (отримувач УДК у Херсонській області, м. Херсон, код.24104230, банк ГУДК, МФО 852010);

- податку на прибуток приватних підприємств в розмірі 209851 (двісті девять тисяч вісімсот пятдесят одна) грн. 68 коп. на р/р 31116009700002, код платежу 11021000до Державного бюджету (отримувач УДК у Херсонській області, м. Херсон, код.24104230, банк ГУДК, МФО 852010).

Постанова підлягає негайному виконанню.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Одеського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 КАС України чи прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Повний текст постанови виготовлений та підписаний 01 лютого 2012 р.

Суддя Анісімов О.В.

кат. 8.1.5