Постанова № 21584161, 07.02.2011, Тернопільський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 2-а-52/11/1970

"07" лютого 2011 р. м. Тернопіль

Тернопільський окружний адміністративний суд в складі:

Головуючого судді : Шульгач М.П.

при секретарі: Музика О.М.

за участю:

представників позивача:.Шмигельської О.В., Білик М.М

представників відповідача: Булахтіна Г.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Галичина Ласунка»м.Тернопіль до Тернопільської об»єднаної державної податкової інспекції про визнання нечинними та скасування податкових повідомлень-рішень №0001342305/0 та №0001352305/0 від 31 грудня 2010 року, суд

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Галичина Ласунка»звернулося до суду з позовом до Тернопільської обєднаної державної податкової інспекції про визнання нечинним та скасування податкового повідомлення-рішення №0001352305/0 від 31 грудня 2010 року яким підприємству донараховано податкове зобовязання по податку на додану вартість в сумі 2039450.99 грн., в тому числі за основним платежем 1359633.99 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 679817.00 грн., та податкового повідомлення-рішення №0001342305/0 від 31.12.2010 року яким підприємству донараховано податкове зобовязання по податку з прибутку підприємств в розмірі 548700.00 грн., в тому числі за основним платежем 365800.00 грн., за штрафними фінансовими санкціями 182900.00 грн.

Представник позивача в судовому засіданні позов підтримав та пояснив, що в період з 25.08.2010 року по 07.12.2010 року Тернопільською ОДПІ була проведена планова виїзна перевірка ВАТ «Галичина»(реорганізовано в ТОВ «Галичина Ласунка»13.12.2010 року) з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.07.2009 року по 30.06.2010 року. За результатами перевірки було складено Акт №12968/23-05/00447238 в якому було зазначено завищення підприємством валових витрат внаслідок чого відбулося заниження податку на прибуток за 3 квартал 2009 року на суму 365800.00 грн., та заниження податкових зобовязань по податку на додану вартість в сумі 1359633.99 грн.

На підставі Акту перевірки, Тернопільською ОДПІ було прийнято оскаржувані податкові повідомлення-рішення, №0001352305/0 від 31 грудня 2010 року яким підприємству донараховано податкове зобовязання по податку на додану вартість в сумі 2039450.99 грн., в тому числі за основним платежем 1359633.99 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 679817.00 грн., та податкового повідомлення-рішення №0001342305/0 від 31.12.2010 року яким підприємству донараховано податкове зобовязання по податку на прибуток підприємства в розмірі 548700 грн., в тому числі за основним платежем 365800.00 грн., та за штрафними фінансовими санкціями 182900.00 грн.

27 березня 2009 року між ВАТ «Галичина»та ТОВ «Компанія «МЕО»було укладено договір по виконанню навантажувально/розвантажувальних робіт №03/09-ПР згідно якого ТОВ «Компанія «МЕО»надавало послуги ВАТ «Галичина» по навантаженню та розвантаженню вантажів, зокрема в липні 2009 року такі роботи були наданні в обємі 7200 людино/годин на загальну суму 360000 грн. (без ПДВ), що підтверджується актом №ОУ-0000026 від 31.07.2009 року. Такий самий обєм робіт був виконаний ТОВ «Компанія «МЕО»і в серпні 2009 року на загальну суму 360000 грн. (без ПДВ), що підтверджується актом виконаних робіт від 31.08.2009 року, дані витрати були віднесені до валових витрат.

29 травня 2009 року між ВАТ «Галичина»та ТОВ «Компанія «МЕО»було укладено договір транспортного експедирування №ТЄ07/09, який передбачав, що ТОВ «Компанія МЕО»бере на себе повну відповідальність за організацію перевезення вантажів від позивача до кінцевих споживачів по всій Україні, а тому повну матеріальну відповідальність за збереження даних вантажів в процесі їх доставки до покупця, а також за можливі збитки спричинені неправильним зберіганням продукції під час перевезення.

Необхідність укладення договорів по виконанню навантажувально-розвантажувальних робіт і транспортного експедирування обумовлена виготовленням специфічної продукції, а саме морозива. Найвищий попит і збут якого проходить повністю в літні місяці року, тому що взиму морозиво населення не купляє і підприємство в холодну пору року зупиняється, тобто прибуток підприємства і його дохід залежить від ефективної роботи в літні місяці року.

Всього в липні 2009 року ВАТ «Галичина» реалізувало продукції, а саме морозива в кількості 1024412.89 кг в тому числі власного виробництва 893791.1 кг., а в серпні 587433.6 кг в тому числі власного виробництва 508456.1 кг.

Один ящик морозива важить 2-3 кг., а тому для завантаження і розвантаження даної продукції необхідно в літні місяці року велику кількість вантажників а також спецмашин з холодильним устаткуванням для перевозки, так як споживачі продукції були з Донецька, Дніпропетровська, Києва,Харкова, Вінниці і ін.., по всій Україні.

Підприємство в літні місяці працює в три зміни і немає можливості через відсутність робочої сили займатися навантажувально/розвантажувальними роботами, а також розвозити продукцію через відсутність спеціальних атомашин з холодильним обладнанням, а тому були укладені договори з ТОВ «Компанія МЕО» на проведення цих робіт.

Дані роботи виконувалися ТОВ «Компанія МЕО»добросовісно, робочий час вантажників оцінювався в людино-годинах, щомісячно складався акт прийому виконаних робіт на підставі якого виплачувалися гроші. Аналогічно по договору транспортного експедирування оплата проводилася по акту виконаних робіт і додатках в яких вказано назви споживачів, куди доставлявся товар його вартість і вартість послуги.

А тому такі витрати цілком правомірно включались в валові витрати підприємства.

Відносно податкового кредиту, то ТОВ «Галичина Ласунка»цілком правомірно при оплаті послуг ТОВ «Компанія МЕО»відносило суми нарахованого і сплаченого ПДВ до податкового кредиту 144000 грн. за договором транспортної експедиції і за договором на виконання розвантажуально/завантажувальних робіт, а саме 148640 грн.

Крім того підприємство як покупець продукції нараховувало податковий кредит по отриманих податкових накладних, що відповідає вимогам п.п.7.4.5, 7.4, 7.5.1, 7.5 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість». Отримання податкових накладних реєструвалося в журналах вхідної кореспонденції. Дійсно товариство як покупець продукції відносило суми до податкового кредиту не по факту відвантаження продукції а по факту отримання податкових накладних, тобто в звітному періоді коли отримувало податкові накладні тобто пізніше. Однак дані дії абсолютно не свідчать про обман держави в частині сплати ПДВ, це свідчить про те, що підприємство, право по відшкодуванню ПДВ реалізовувало пізніше, а саме по факту отримання податкових накладних, поскільки тільки податкові накладні підтверджують право на нарахування податкового кредиту по ПДВ.

Просить позов задоволити.

Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечив, та пояснив, що Тернопільською ОДПІ була проведена планова виїзна перевірка ВАТ «Галичина»(реорганізовано в ТОВ «Галичина Ласунка»13.12.2010 року) з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.07.2009 року по 30.06.2010 року. За результатами перевірки було складено Акт №12968/23-05/00447238 в якому було зазначено завищення підприємством валових витрат внаслідок чого відбулося заниження податку на прибуток за 3 квартал 2009 року на суму 365800.00 грн., та заниження податкових зобовязань по податку на додану вартість в сумі 1359633.99 грн.

На підставі Акту перевірки, Тернопільською ОДПІ було прийнято оскаржувані податкові повідомлення-рішення, №0001352305/0 від 31 грудня 2010 року яким підприємству донараховано податкове зобовязання по податку на додану вартість в сумі 2039450.99 грн., в тому числі за основним платежем 1359633.99 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 679817.00 грн., та податкового повідомлення-рішення №0001342305/0 від 31.12.2010 року яким підприємству донараховано податкове зобовязання по податку з прибутку підприємств в розмірі 548700 грн., в тому числі за основним платежем 365800.00 грн., за штрафними фінансовими санкціями 182900.00 грн.

Як встановлено перевіркою, між ВАТ «Галичина»та ТОВ «Компанія «МЕО»був укладений договір транспортного експедирування № ТЕ 07/09 від 29.05.2009 року за яким ТОВ «Компанія «МЕО»зобовязується за плату і за рахунок ВАТ «Галичина»по його заявці виконати перевезення і доставку вантажу ВАТ «Галичина»автомобільним транспортом, замовникам. На підтвердження виконання даного договору та понесених витрат за даним договором для перевірки були представлені акти виконаних робіт, зокрема : акт №ОУ-0000024 від 31.07.2009 року на суму 253200 грн., акт № ОУ-0000035 від 31.08.2009 року на суму 250000.00 грн., акт № ОУ 0000043 від 30.09.2009 року на суму 240000.00 грн. у відповідності до яких 148640 грн. було неправомірно віднесено до податкового кредиту.

27 березня 2009 року між ВАТ «Галичина»та ТОВ «Компанія «МЕО»було укладено договір по виконанню навантажувально/розвантажувальних робіт №03/09-ПР згідно якого ТОВ «Компанія «МЕО»надавало послуги ВАТ «Галичина» по навантаженню та розвантаженню вантажів, зокрема в липні 2009 року такі роботи були наданні в обємі 7200 людино/годин на загальну суму 360000 грн. (без ПДВ), що підтверджується актом №ОУ-0000026 від 31.07.2009 року. Такий самий обєм робіт був виконаний ТОВ «Компанія «МЕО»і в серпні 2009 року на загальну суму 360000 грн. (без ПДВ), що підтверджується актом виконаних робіт від 31.08.2009 року, дані витрати були віднесені до валових витрат, у відповідності до яких 144 000 грн. було неправомірно віднесено до податкового кредиту.

Представник відповідача вважає, що договори з ТОВ «Компанія МЕО»є нікчемними, так як роботи по розвантаженню/навантаженню і роботи по транспортному експедируванню ТОВ «Компанія «МЕО»не проводилися, а тому їх вартість безпідставно включена в валові витрати підприємства, тим самим занизивши податок на прибуток та безпідставно віднесли до податкового кредиту по податку на додану вартість 292640 грн. ПДВ.

Крім того представник відповідача вважає, що відносити суми податкового кредиту, товариство повинно було по факту першої події, тобто по даті виписання податкової накладної тобто по суті по даті відвантаження продукції покупцеві, а не по факту отримання податкової накладної. Таким чином за перевіряємий період безпідставно було включено до податкового кредиту 1066993 грн. податку на додану вартість.

Просить в позові відмовити

Суд, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, встановив наступні факти.

В період з 25.08.2010 року по 07.12.2010 року Тернопільською ОДПІ була проведена планова виїзна перевірка ВАТ «Галичина»(реорганізовано в ТОВ «Галичина Ласунка»13.12.2010 року) з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.07.2009 року по 30.06.2010 року. За результатами перевірки було складено Акт №12968/23-05/00447238 в якому було зазначено завищення підприємством валових витрат внаслідок чого відбулося заниження податку на прибуток за 3 квартал 2009 року на суму 365800.00 грн., та заниження податкових зобовязань по податку на додану вартість в сумі 1359633.99 грн.

На підставі Акту перевірки, Тернопільською ОДПІ було прийнято оскаржувані податкові повідомлення-рішення, №0001352305/0 від 31 грудня 2010 року яким підприємству донараховано податкове зобовязання по податку на додану вартість в сумі 2039450.99 грн., в тому числі за основним платежем 1359633.99 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 679817.00 грн., та податкового повідомлення-рішення №0001342305/0 від 31.12.2010 року яким підприємству донараховано податкове зобовязання по податку з прибутку підприємств в розмірі 548700 грн., в тому числі за основним платежем 365800.00 грн., за штрафними фінансовими санкціями 182900.00 грн.

Суд вважає, що дані податкові повідомлення рішення підлягають до скасування з слідуючих підстав.

Податкова інспекція вважає, що договори від 27 березня 2009 року №03/09-ПР та від 29 травня 2009 року №ТЄ07/09 укладені між ВАТ «Галичина»(тепер ТОВ «Галичина Ласунка») та ТОВ «Компанія «МЕО»про виконання навантажувально/розвантажувальних робіт і транспортне експедирування, являються фіктивними, роботи по них не виконувалися, а отже дані договори є нікчемними, як такі, що направлені на ухилення від сплати податків.

Однак твердження податкової інспекції не знайшли свого підтвердження в судовому засіданні.

Із аналізу доказів добутих в судовому засіданні, висновки податкової інспекції не можна вважати правомірними, зокрема специфіка господарської діяльності ТОВ «Галичина Ласунка»яка спеціалізується виключно на виготовленні морозива, полягає в тому, що така продукція в основному виготовляється і реалізується виключно в літні місяці року, тобто ефективність діяльності такого підприємства, високо рентабельність виробництва, конкурентоздатність продукції в умовах ринкової економіки залежить від того як підприємство спрацює в літні місяці року. Така ефективність виробництва полягає не тільки в виготовлені якісної продукції в великих обємах, але й в більшій мірі від її реалізації і в доставці споживачам і покупцям.

Поскільки підприємство в літні місяці працює цілодобово, випускає велику кількість продукції то це потребує різкого збільшення працівників робітничих професій зокрема вантажників, для виконання навантажувально/розвантажувальних робіт. Як вбачається з матеріалів справи протягом липня 2009 року позивач реалізував продукції в кількості 1024412.89 кг. в тому числі 893791 кг. власного виробництва; протягом серпня 2009 року позивач реалізував продукції 557433.6 кг в тому числі власного виробництва 508456.1 кг. Один ящик морозива в який упаковується продукція для відправки споживачам важить 2-3 кг. Якщо виходити з розрахунку, що підприємство працювало в липні 30 днів і цілодобово то необхідно в добу завантажувати близько 12000 ящиків (якщо ящик важить 3 кг) і 17000 ящиків (якщо ящик важить 2 кг). При цьому слід враховувати і те, що згідно договору від 27 березня 2009 року між ВАТ «Галичина»(тепер ТОВ «Галичина Ласунка») та ТОВ «Компанія «МЕО», ТОВ «Компанія МЕО»повинна була виконувати ще і розвантажувальні роботи.

Таким чином суд вважає, що укладення договору з ТОВ «Компанія МЕО»про проведення навантажувально/розвантажувальних робіт було необхідним і вимушеним, викликалось виробничою діяльністю позивача і повністю відповідало вимогам виробничого процесу підприємства і його господарської діяльності, поскільки сам позивач на такий короткий термін не міг забезпечити підприємство необхідною робочою силою для проведення таких робіт.

Поскільки ВАТ «Галичина»(тепер ТОВ «Галичина Ласунка) не могло за рахунок своїх внутрішніх резервів організувати проведення таких робіт то цілком правомірно був укладений договір з ТОВ «Компанія «МЕО»яка такі роботи виконувала, що підтверджується обємом реалізації виготовленої продукції в липні, серпні і вересні 2009 року.

Відповідно до договору і акту виконаних робіт № ОУ 0000026 від 31 липня 2009 року ТОВ «Компанія МЕО»було надано послуг в обємі 7200 людино/годин, за що позивачем було оплачено 360000 грн. Аналогічно в серпня 2009 року відповідно до акту виконаних робіт від 31.08.2009 року також було надано послуг в обємі 7200 людино/годин за що було оплачено 360000 грн. Суд вважає, що дані роботи реально виконувалися, були виконані і продукція була відвантажена і поставлена споживачам, і підстав визнання такого договору нікчемним суд не знаходить.

Крім того, як вбачається з матеріалів справи продукція ВАТ «Галичина»(тепер ТОВ «Галичина Ласунка»доставлялась в міста Донецьк, Харків, Дніпропетровськ, Київ, Миколаїв, Вінниця і т.д. тобто по всій території України і тому для її доставки необхідний був спеціальний транспорт обладнаний холодильними установками при цьому необхідно було забезпечити схоронність вантажу а також якість продукції. Таких можливостей ВАТ «Галичина»(тепер ТОВ «Галичина Ласунка») не мала, а тому цілком правомірно був укладений договір транспортного експедирування з ТОВ «Компанія МЕО» від 29 травня 2009 року відповідно до якого ТОВ «Компанія МЕО» зобовязувалась в літні місяці року забезпечувати доставку продукції по всій Україні, при цьому брала на себе повну матеріальну відповідальність за її кількість і якість в процесі доставки до покупця.

Як вбачається з матеріалів справи в кінці липня, серпня і вересня складалися акти здачі приймання виконаних робіт з додатками до вказаних актів в яких була вказана назва і адреса покупця, кількість вантажу і його вартість на підставі даних актів виконаних робіт проводилась оплата даних послуг і відповідно було перераховано за липень 253200.00 грн., за серпень 250000.00 грн. і за вересень 240000.00 грн.

Ніяких взаємних претензій по доставці продукції споживачам між позивачем і ТОВ «Компанія МЕО»не предявлялося.

Суд вважає, що підстав визнавати дані роботи фіктивними, а договір транспортного експедирування нікчемний як такий що укладений з метою ухилення від сплати податків немає.

Таким чином поскільки в судовому засіданні не добуто доказів для визнання договорів по виконанню навантажувально/розвантажувальних робіт від 27 березня 2009 року №03/09-ПР та про надання послуг транспортного експедирування від 29 травня 2009 року №ТЄ07/09 нікчемними то витрати підприємства понесені по оплаті робіт по виконанню даних договорів за третій квартал 2009 року в сумі 1463200.00 грн. цілком правомірно позивач, ВАТ «Галичина»(тепер ТОВ «Галичина Ласунка») віднесло в валові витрати підприємства, крім того правомірно віднесло суму 292640.00 грн. до податкового кредиту.

Крім того підприємству донараховано 1066 993.00 грн. податку на додану вартість в звязку з неправомірним включенням сум податкового кредиту по податкових накладних які виписані в попередні періоди, що призвело до завищення податкового зобовязання по ПДВ.

ВАТ «Галичина»(тепер ТОВ «Галичина Ласунка») придбавало продукцію з різних регіонів України для потреб виробництва по видаткових накладних, а податкові накладні надходили до позивача поштою, дата надходження їх фіксувалася в журналі вхідної кореспонденції, що підтверджується записами в книзі вхідної кореспонденції. Отримуючи податкову накладну підприємство включало дану податкову накладну в податкові зобовязання по податку на додану вартість, нараховуючи податковий кредит, що повністю відповідало вимогам діючого законодавства.

Відповідно до підпункту 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, сплачених (нарахованих) платником податку у звітному періоді у звязку з придбанням товарів (робіт, послуг), вартість яких відноситься до складу валових витрат виробництва (обігу) та основних фондів чи нематеріальних активів, що підлягають амортизації.

Підпунктом 7.4.5 вказаного пункту забороняється включати до податкового кредиту будь-які витрати зі сплати податку, не підтверджені податковим накладними чи митними деклараціями, а при імпорті робіт (послуг) актом прийняття робіт (послуг) чи банківським документом який засвідчує перерахування коштів в оплату вартості таких робіт (послуг).

Підпунктом 7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону встановлено, що датою виникнення права платника податку на податковий кредит важається дата здійснення першої з подій : або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Підпунктом 7.2.1 пункту 7.2 ст.3 Закону встановлено, що платник податку зобовязаний надати покупцю податкову накладну, а підпунктом 7.2.6 пункту 7.2 статті 7 Закону визначено, що податкова накладна видається платником податку який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту, в разі порушення ним порядку її заповнення отримувач таких товарів (послуг) має право додати до податкової декларації за звітній період заяву зі скаргою на такого постачальника, яка є підставою для включення сум цього податку до складу податкового кредиту.

Суд погоджується з позицією позивача з приводу того, що даною нормою встановлено право, а не обовязок на подання скарги, тобто не заборонено можливості платника податків приймати самостійне рішення щодо відстрочення реалізації своїх прав на отримання податкового кредиту після настання дати виникнення права на податковий кредит.

Відповідно до п.5.1.1. ст.15 Закону України «Про порядок погашення зобовязання платників податків перед бюджетами і державними цільовими фондами»від 21.12.2000 року передбачено, що платник податку вправі протягом 1095 днів самостійно виправляти допущені помилки, і не задекларований податковий кредит включати до уточнюючого розрахунку чи спеціального рядка поточної декларації з ПДВ.

Згідно з пп.4.4 Наказу ДПА України від 30.05.1997 року «Про затвердження форми податкової декларації та Порядку її заповнення» якщо платник податку самостійно виявив помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації то такий платник зобовязаний подати в порядку установленому для подання декларацій з податку на додану вартість (без урахування граничного терміну подання, але з урахуванням строків давності, встановлених статтею 15 Закону № 2181 ІІІ), уточнюючий розрахунок податкових зобовязань з податку на додану вартість у звязку з виправленням виявлених помилок.

Таким чином віднесення сум податкового кредиту по податку на додану вартість позивачем в звітних періодах по даті отримання податкових накладних є правомірним і відповідає вимогам діючого законодавства, так як дата отримання податкової накладної позивачем, підтверджується відмітками в журналах реєстрації вхідної пошти. Крім того віднесення сум податкового кредиту на підставі податкових накладних виданих в минулих звітних періодах не порушує право держави в частині нарахування і сплати податку на додану вартість в дохід держави платником податку, в даному випадку позивачем. Суд вважає, що формування податкового кредиту по ПДВ за період з 1.07.2009 року по 30.06.2010 року по податкових накладних, виписаних в минулих звітних періодах не суперечить вимогам діючого законодавства і дії ВАТ «Галичина»(тепер ТОВ «Галичина Ласунка») в його нарахуванні є правомірними.

Суд вважає, що позовні вимоги позивача є правомірними і податкові повідомлення-рішення підлягають до скасування.

Керуючись статтями 159-163 КАС України, Законом України „Про податок на додану вартість” від 3 квітня 1997 року, Законом України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 28 грудня 1994 року, Законом України „Про порядок погашення зобовязань платників

податків перед бюджетами та державними цільовими фондами ” від 21 грудня 2000 року, ст.56,58 Податкового Кодексу України суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Позов товариства з обмеженою відповідальністю «Галичина Ласунка»м.Тернопіль до Тернопільської об»єднаної державної податкової інспекції про визнання нечинними та скасування податкових повідомлень-рішень №0001342305/0 та №0001352305/0 від 31 грудня 2010 року задоволити.

Податкові повідомлення рішення №0001342305/0 та №0001352305/0 від 31 грудня 2010 року визнати нечинними і скасувати.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Постанова може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду через Тернопільський окружний адміністративний суд в порядку і строки передбачені ст.ст. 186, 254 КАС України.

Головуючий суддяШульгач М. П.

копія вірна

СуддяШульгач М. П.