Постанова № 21582388, 31.01.2012, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 2а/1570/3730/2011

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 січня 2012 року м. Одеса

У залі судових засідань № 25

Одеський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Свиди Л.І.

при секретарі судового засідання - Бобровській О.Ю.

за участю сторін:

представника позивача- ОСОБА_1 (по довіреності)

представника позивача- ОСОБА_2 (по довіреності)

представника відповідача- ОСОБА_3 (по довіреності)

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Малого приватного підприємства «Ден-Вік»до Державної податкової інспекції у Суворовському районі м. Одеси про визнання дій неправомірними, -

ВСТАНОВИВ:

До суду звернулось Мале приватне підприємство «Ден-Вік»з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Суворовському районі м. Одеси про визнання дій щодо проведення невиїзної перевірки позивача з питань достовірності відображення різниці між сумою податкового зобовязання та сумою податкового кредиту з податку на додану вартість неправомірними, визнання неправомірними дій ДПІ у Суворовському районі м. Одеси щодо складання акту №1332/23-1/22468821 від 28.03.2011 року.

Представники позивача адміністративний позов підтримали, на заявлених вимогах наполягали оскільки вважають, що у відповідача не було підстав для проведення перевірки, відповідачем порушено порядок проведення невиїзної перевірки та висновки викладені в акті перевірки не грунтуються на нормах матеріального права і зроблені без врахування первинних документів, які надавались позивачем.

Представник відповідача позовні вимоги не визнав з підстав, викладених у письмових запереченнях на позов (аркуші справи 35-39).

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників позивача, представника відповідача, а також обставини, якими обґрунтовуються вимоги та заперечення, докази, якими вони підтверджуються, суд дійшов висновку, що адміністративний позов підлягає задоволенню частково з наступних підстав.

Мале приватне підприємство «Ден-Вік»зареєстровано як юридичну особу, що підтверджується Свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи Серії А01 №317295 (аркуші справи 19-20).

Позивач знаходиться на обліку у Державної податкової інспекції у Суворовському районі м. Одеси, що підтверджується Довідкою про взяття на облік платника податків №7047/29-2 від 13.10.2010 року (аркуш справи 28).

Мале приватне підприємство «Ден-Вік»є платником податку на додану вартість, що підтверджується Свідоцтвом про реєстрацію платника податку на додану вартість №100314539 (аркуш справи 30).

Державною податковою інспекцією у Суворовському районі м. Одеси з 23.03.2011 року по 29.03.2011 року, на підставі наказу №524 від 23.03.2011 року (аркуш справи 94) проведено документальну позапланову невиїзну перевірку Малого приватного підприємства «Ден-Вік»з питань достовірності відображення різниці між сумою податкового зобовязання та сумою податкового кредиту з податку на додану вартість за період з 01.01.2011 року по 31.01.2011 року, за результатами якої складено акт перевірки №1332/23-1/22468821 від 28.03.2011 року (аркуші справи 7-18).

Не погодившись з результатами перевірки, позивач подав заперечення до акту перевірки №1332/23-1/22468821 від 28.03.2011 року (вих. №7 від 15.04.2011 року), проте за результатами розгляду заперечень вони не були прийняті до уваги (аркуші справи 69-74, 84-93).

Суд вважає дії Державної податкової інспекції у Суворовському районі м. Одеси щодо проведення документальної позапланової невиїзної перевірки позивача з питань достовірності відображення різниці між сумою податкового зобовязання та сумою податкового кредиту з податку на додану вартість за період з 01.01.2011 року по 31.01.2011 року та складання акту перевірки без належного повідомлення про місце і час проведення такої перевірки неправомірними виходячи з наступного.

Згідно із ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до п. 79.2 ст. 79 Податкового кодексу України №2755-VI від 02.12.2010 року документальна позапланова невиїзна перевірка проводиться посадовими особами органу державної податкової служби виключно на підставі рішення керівника органу державної податкової служби, оформленого наказом, та за умови надіслання платнику податків рекомендованим листом із повідомленням про вручення або вручення йому чи його уповноваженому представнику під розписку копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки.

З матеріалів справи вбачається, що перевірка проводилась на підставі наказу, проте направлення на проведення перевірки відсутнє, податковими органами не надано доказів та фактично в судовому засіданні не заперечувалось, що з наказом про проведення перевірки позивач не був ознайомлений ні під розписку, ні шляхом направлення його з повідомлення про вручення позивачу, позивач не повідомлявся про дату та місце проведення перевірки.

Враховуючи викладене, та з урахуванням положень пункту 79.2 статті 79 Податкового кодексу України, Державна податкова інспекція у Суворовському районі м. Одеси не мала право проводити перевірку позивача та, як наслідок, складати акт перевірки.

Крім того, МПП «Ден-Вік»посилається на відсутність підстав для проведення перевірки передбачених Податковим кодексом України, проте суд не може погодитись з зазначеними твердженнями позивача виходячи з наступного.

Відповідно до наказу про проведення перевірки №524 від 23 березня 2011 року підставою для проведення перевірки МПП «Ден-Вік»стало ненадання на письмовий запит протягом 10 днів документів, які підтверджують суму податкових зобовязань та податкового кредиту задекларованих за січень 2011 року.

Так, згідно із п. 79.1 ст. 79 Податкового кодексу України документальна невиїзна перевірка здійснюється у разі прийняття керівником органу державної податкової служби рішення про її проведення та за наявності обставин для проведення документальної перевірки, визначених статтями 77 та 78 цього Кодексу. Документальна невиїзна перевірка здійснюється на підставі зазначених у підпункті 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 цього Кодексу документів та даних, наданих платником податків у визначених цим Кодексом випадках, або отриманих в інший спосіб, передбачений законом.

Згідно із п. п. 75.1.2 п. 75.1 ст.і 75 Податкового кодексу України №2755-VI від 02.12.2010 року документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, а також отриманих в установленому законодавством порядку органом державної податкової служби документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Відповідно до п. п. 78.1.4 п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України однією з підстав проведення позапланової документальної перевірки є виявлення недостовірних даних, що містяться у податкових деклараціях, поданих платником податків, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на письмовий запит органу державної податкової служби протягом десяти робочих днів з дня отримання запиту. Згідно із п. 42.1, п. 42.2 ст. 42 Податкового кодексу України податкові повідомлення - рішення, податкові вимоги або інші документи, адресовані контролюючим органом платнику податків, повинні бути складені у письмовій формі, відповідним чином підписані та завірені печаткою відповідних органів. Документи вважаються належним чином врученими, якщо вони надіслані за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручені платнику податків або його законному чи уповноваженому представникові. В матеріалах справи міститься висновок №22 від 23.02.2011 року по декларації з податку на додану вартість №5411 від 21.02.2011 року та лист про те, що сума податкового кредиту по декларації з ПДВ за січень 2011 року більше або дорівнює 50% суми статутного фонду для новоствореного платника податків (аркуші справи 40-42), а тому 03.03.2011 року позивачу направлено запит №6809/10/23-016 від 02.03.2011 року про надання документів, що підтверджують суми податкових зобовязань та податкового кредиту за січень 2011 року з повідомленням про вручення поштового відправлення, проте лист повернувся 07.03.2011 року з відміткою пошти про відсутність організації за вказаною адресою, однак в подальшому запит був вручений нарочно позивачу 12.03.2011 року (аркуші справи 43, 102-105).

Таким чином, враховуючи направлення запиту листом з повідомлення про вручення та його повернення 07.03.2011 року, з цієї дати запит вважається врученим, проте протягом 10 денного терміну, передбаченого п. п. 78.1.4 п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України, зазначені документи не були надані.

З наданих позивачем до суду доказів вбачається, що на запит податкових органів витребувані документи надійшли лише 23.03.2011 року, тобто в день початку проведення перевірки.

Таким чином, ненадання документів на запит в строки визначені Податковим кодексом України стало підставою для проведення перевірки та враховуючи їх надіслання до податкових органів в день початку перевірки вони не були прийняті до уваги при перевірці та перевірка була здійснена на підставі тих документів, які були в розпорядженні податкових оргнанів.

Підставою для неповідомлення про проведення перевірки позивача стали запити та довідки про відсутність позивача за місцем знаходження, проте суд не приймає до уваги зазначені докази враховуючи наявність в матеріалах справи довідки з ЄДРПОУ, в якій зазначено про підтвердження відомостей про юридичну особу та відсутні будь-які дані щодо зміни місцезнаходження. (аркуші справи 44-46, 96-101, 136-139)

Разом з цим, ч. 5 ст. 1 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб підприємців»№ 755-IV від 15.05.2003 року визначено поняття місцезнаходження юридичної особи, а саме це адреса органу або особи, які відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступають від її імені.

Крім того, відповідно до п. 45.2 ст. 45 Податкового кодексу України податковою адресою юридичної особи (відокремленого підрозділу юридичної особи) є місцезнаходження такої юридичної особи, відомості про що містяться у Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій України.

Щодо порядку оформлення результатів перевірки слід зазначити, що перевірка проведена без первинних документів враховуючи їх ненадання позивачем в строки визначені Податковим кодексом України на підставі наявних в податковій інспекції баз та декларації за січень 2011 року, акт складений за результатами перевірки, підписаний посадовими особами, зареєстрований належними чином та вручений позивачу відповідно до ст. 86 Податкового кодексу України.

Щодо встановлених податковими органами порушень в акті перевірки слід зазначити, що враховуючи відсутність податкового повідомлення - рішення, яким би було визначено податкові зобов'язання позивачу, тобто реалізація результатів перевірки не відбулася, а вимоги позивача стосуються правомірності дій при проведенні перевірки та складання акту перевірки (відсутність підстав проведення перевірки, не повідомлення про її проведення та порядку оформлення акту перевірки) судом зазначене питання не досліджувалось.

Частиною 1 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Згідно ст. 86 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Враховуючи всі встановлені у судовому засіданні факти та оцінюючи надані докази в сукупності, суд вважає, що позовні вимоги Малого приватного підприємства «Ден-Вік»підлягають задоволенню в частині позовних вимог щодо визнання неправомірними дій відповідача по проведенню перевірки та складанню акту перевірки без належного повідомлення позивача про її проведення, а щодо відсутності підстав проведення перевірки та оформлення акту перевірки слід відмовити.

Судові витрати підлягають розподілу відповідно до приписів статті 94 КАС України.

Керуючись ст. ст. 69-71, 94, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Малого приватного підприємства «Ден-Вік» до Державної податкової інспекції у Суворовському районі м. Одеси про визнання дій щодо проведення невиїзної перевірки позивача з питань достовірності відображення різниці між сумою податкового зобовязання та сумою податкового кредиту з податку на додану вартість неправомірними, визнання неправомірними дій ДПІ у Суворовському районі м. Одеси щодо складання акту №1332/23-1/22468821 від 28.03.2011 року задовольнити частково.

Визнати неправомірними дії Державної податкової інспекції у Суворовському районі м. Одеси щодо проведення невиїзної позапланової документальної перевірки Малого приватного підприємства «Ден-Вік»з питань достовірності відображення різниці між сумою податкового зобовязання та сумою податкового кредиту з податку на додану вартість та складання акту перевірки №1332/23-1/22468821 від 28.03.2011 року без належного повідомлення МПП «Ден-Вік»про проведення зазначеної перевірки.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Постанова набирає законної сили у порядку ст. 254 КАС України.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подачі в Одеський окружний адміністративний суд апеляційної скарги на постанову протягом 10 днів з дня отримання копії постанови. Апеляційна скарга на постанову подається до Одеського окружного адміністративного суду та одночасно її копія надсилається до Одеського апеляційного адміністративного суду.

Повний текст постанови складено та підписано 31 січня 2012 року.

Суддя Л.І. Свида

.