Постанова № 21582393, 08.02.2012, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 2а/1570/8411/2011

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 лютого 2012 року

Одеський окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Колесниченко О.В.,

при секретарі Болотовій К.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі адміністративну справу за позовом Відкритого акціонерного товариства «Одеський припортовий завод»до СДПІ по роботі з ВПП у м. Одесі про визнання протиправним та скасування податкового- повідомлення рішення від 06.10.2011 р. № 0000431520,-

В С Т А Н О В И В :

Відкрите акціонерне товариство «Одеський припортовий завод»(надалі ВАТ «Одеський припортовий завод») звернулось до Одеського окружного адміністративного суду з позовними вимогами до державної спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у місті Одесі про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення від 06.10.2011 р. № 0000431520.

В судовому засіданні 07.02.2012 року позив уточнені позовні вимог, відповідно до яких просив суд визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 06.10.2011 р. № 0000431520.

В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги у повному обсязі та зазначив, що не згоден з висновками акту, де встановлено порушення ВАТ «Одеський припортовий завод»п.п. 7.4.1, п.п. 7.4.4 п.7.4 ст.7 Закону України № 168/97-ВР, оскільки в ВАТ ««Одеський припортовий завод»є наявності всі необхідні документи по взаєморозрахунках з його контрагентом ТОВ«Енерготехком», які підтверджують правильність та правомірність формування податкового кредиту в декларації по ПДВ за грудень 2010 року.

Представник відповідача в ході судового розгляду проти задоволення позовних вимог заперечував, пославшись на те, що висновки відповідача зроблені на підставі наданих документів та встановлених в ході перевірки фактів, а тому відповідають чинному законодавству.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши наявні у матеріалах справи письмові докази в їх сукупності, проаналізувавши вимоги чинного законодавства, суд встановив наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, на підставі службового посвідчення серія УОД №042097 від 11.12.2007р. головним державним податковим ревізор-інспектором відділу податкового супроводження підприємств водного транспорту СДШ по роботі з ВПП у м. Одесі ОСОБА_1, згідно Наказу від 07.06.2011 за № 393, виданому керівником СДПІ по роботі з ВПП у м. Одесі на проведення невиїзної документальної перевірки, відповідно до пп. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20, п.п.75.1.2 ст.75, п.79.2 ст.79 Податкового кодексу України від 02.12.2010р. №2755-VI, проведено документальну невиїзну позапланову перевірку ВАТ «Одеський припортовий завод»(код ЄДРПОУ 00206539) з питання дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість по взаємовідносинах з TOB -Актек-Юг" (код 36795770) та TOB «Енерготехком»(код за ЄДРПОУ 32870513) за період з 01.12.10р. по З 1.12.10р. на підставі податкової декларації з ПДВ ВАТ «Одеський припортовий завод»(код ЄДРПОУ 00206539) за грудень 2010 року (вх:9006381705 від 20.01.2011р.), та Акту від 07.04.2011 №209/23-5/36795770 «Про неможливість проведення документальної перевірки TOB "Астек- Юг»", код за ЄДРПОУ 36795770, з питань правомірності нарахування податкового кредиту з податку на додану вартість за період грудень 2010 року" доведеного листом ДПІ у Приморського району м.Одеси від 07.04.11 №20700/7/23-5/25 (вх. №5956/4 від 12.05.2011) та Акт від 01.06.2011 №2167/2305/37190526 «Про неможливість проведення документальної перевірки TOB «Енерготехком», код за ЄДРПОУ 32870513, з питань правомірності нарахування податкового кредиту з податку на додану вартість за період грудень 2010 року" доведеного листом ДПІ у Дзержинському раойні м.Харкова від 03.06.11 №6027/7/23-522 ( вх. №7268/7 від 06.06.2011).

з ПП «Статус-Сервіс»(код за ЄДРПОУ 34281107).

За наслідками зазначеної перевірки був складений Акт № 255/15-2/00206539/63 від 10.06.2011 року.

В ході перевірки встановлено порушення ч. 5 ст. 203, ч.1,2 ст. 215, ст. 216, Цивільного кодексу України в частині недодержання вимог зазначених статей в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання наслідків, що обумовлені ними по правочинах, здійснених TOB «Астек-Юг» та TOB «Енерготехком»з продажу товарів на адресу ВАТ «Одеський припортовий завод». Товари та послуги по вказаних правочинах не були передані, чим порушено ст. 662, 655 та 656 Цивільного кодексу України. Згідно п.1, п. 5, ст. 203, п. 1 ст. 215, п.1 ст. 216, ст. 228, ст. 626, ст. 629, ст. 650, ст. 655, ст. 658, ст. 662 Цивільного кодексу України встановлено нікчемний правочин ВАТ «Одеський припортовий завод»при купівлі товарів від TOB «Астек-Юг»на суму податкового кредиту- 75 517,50 грн. та TOB «Енерготехком»швого кредиту - 52 500,0 грн; п.п.7.4.1 п.п 7.4.4, п.п. 7.4 ст.7 Закону України від 03.04.97 №168/97-ВР «Про податок на додану варість», зі змінами і доповненнями, що призвело до завищення суми, що підлягає бюджетному на рахунок платника у банку ( р. 25.1 Декларації) за грудень 2010 року, на суму 128017, 50 грн.

На підставі акту перевірки № 255/15-2/00206539/63 від 10.06.2011 року державної спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у місті Одесі було прийнято податкове повідомлення-рішення від 30.06.2011 р. № 0000281520 про зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість на суму 52500 грн.

Не погодившись із прийнятим рішенням , позивач за вих. № 2244 від 07.07.2011 року подав первинну скаргу, яка рішенням державної податкової адміністрації в Одеській області від 05.08.2011 року скасувала повідомлення-рішення від 06.10.2011 р. № 0000281520 про зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість на суму 52500 грн. та первинну скаргу позивача задовольнила.

На підставі рішення ДПА В Одеській області про результати розгляду первинної скарги № 30985/10/25-0007 від 05.98.2011 року та акту перевірки № 255/15-2/00206539/63 від 10.06.2011 відповідач виніс податкове повідомлення-рішення від 06.10.2011 р. № 0000431520 про зменшення розміру відємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 52500, 00 грн., 1 грн. штрафних санкцій.

Не погодившись із прийнятим податковим повідомленням-рішення, позивач звернувся до суду з метою його оскарження.

Проаналізувавши матеріал справи, пояснення та доводи учасників процесу, суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Вимоги щодо документального забезпечення записів у бухгалтерському обліку визначені Законом України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»та Положенням про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затверджене наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 року №88.

Пунктом 1 статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» встановлено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Як було встановлено в процесі судового розгляду 12.04.2010 року між ВАТ «Одеський припортовий завод»та ТОВ «Енерготехком»був укладений договір № 2 про надання послуг з ремонту компресорного обладнання цеху по виробництву аміаку. Зазначений договір був укладений з ТОВ «Енерготехком», як переможцем провдедених тендерних торгів.

У відповідно до п. 4.1 Договору № 2 ВАТ 24.12.2010 року «Одеський припортовий завод»здійснив авансовий платіж на рахунок підрядника в сумі 315000 грн., у т.ч. ПДВ 52500 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 21901.(а.с.59).

Факт поставки матеріалів для ремонту компресорного обладнання цеху згідно договору, підтверджується належним чином оформленою податковою накладною № 44 від 24.12.2010 р. на суму 315 000,00 грн., у т.ч. ПДВ - 525 000 грн. (а.с.61),

Крім того факт виконання умов договору та належного розрахунку між контрагентами підтверджується актом звірки взаєморозрахунків на дату с 01.10.2010 р. по 30.09.2011 року (а.с.62), товарно-транспортною накладною від 24.01.2011 року(а.с.63), копіями матеріальних пропусків водія з відмітками зробленими працівниками внутрішньо-заводського загону охорони, що свідчить про факт вивозу матеріалів для проведення ремонтних робіт (а.с.64-66).

Згідно п.п.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" від 03.04.1997р. №168/97-ВР, із змінами та доповненнями, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Відповідно до пп. 7.2.3 п.7.2. ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість»визначено, що податкова накладна складається в момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках. Оригінал податкової накладної надається покупцю, а копія залишається у продавця товарів (робіт, послуг). Податкова накладна є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом.

Виписка податкової накладної та її включення до реєстру повинні відбуватися одночасно. Податкова накладна, виписана та не включена до реєстру на дату її виписки, не може вважатися оформленою відповідно до «Порядку ведення реєстру отриманих та виданих податкових неладних», затвердженого Наказом ДПА України 30.06.2005 р. за № 244, зареєстрованого в Міністерстві Юстиції 18.07.2005 р за № 770/11050.

Відповідно до підпункту 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 Закону N 168/97-ВР не дозволяється включення до податкового кредиту будь-яких витрат по сплаті податку, що не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями, а при імпорті робіт (послуг) - актом прийняття робіт (послуг) чи банківським документом, який засвідчує перерахування коштів в оплату вартості таких робіт (послуг). У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим підпунктом документами, платник податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій, установлених законодавством, нарахованих на суму податкового кредиту, не підтверджену зазначеними цим підпунктом документами.

Згідно п.п. 7.2.6. п. 7.2 ст. 7 Закону № 168/97-ВР податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту.

У відповідності до п.п. 7.2.1 п.7.2. ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість» платник податку зобов'язаний надати покупцю податкову накладну, що має містити зазначені окремими рядками: а) порядковий номер податкової накладної; б) дату виписування податкової накладної; в) повну або скорочену назву, зазначену у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця); д) місце розташування юридичної особи або місце податкової адреси фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість; е) опис (номенклатуру) товарів (робіт, послуг) та їх кількість (обсяг, об'єм); є) повну або скорочену назву, зазначену у статутних документах отримувача; ж) ціну поставки без врахування податку; з) ставку податку та відповідну суму податку у цифровому значенні; и) загальну суму коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку.

Аналіз наведених норм дає підстави зробити висновок, що в Законі України «Про податок на додану вартість»передбачено єдину підставу для формування податкового кредиту, а саме наявність у платника податку належно оформленої податкової накладної.

Оскільки позивач фактично послуги відповідно до умов договору від ТОВ «Енерготехком у вартості яких знаходились суми ПДВ та оплатив їх вартість, в тому числі й суми ПДВ, отримав податкові накладні за встановленою формою, як було встановлено в судовому розгляді, що надало позивачу право на формування податкового кредиту з ПДВ у зазначених періодах, що і було ним зроблено у податковій декларації з ПДВ за грудень 2010 року в сумі 52 500,00 грн. та відображено у реєстрі отриманих податкових накладних за грудень 2010р.

Укладання вищезазначеної угоди та її подальше виконання сторонами свідчить про намір виконавця виконати роботи, а замовника прийняти ці роботи, що підтверджується, податковою накладною, товарно-транспортною накладною, які за формою відповідають вимогам чинного законодавства, та платіжним дорученням.

Крім того, я як вбачається із акту перевірки, висновок СДПІ по роботі з великими платниками податків у м.Одесі про протиправне формування суми податку на додану вартість за грудень 2010 року та включення вказаних сум ПДВ до складу податкового кредиту за грудень 2010 року ґрунтуються на тому, що угоди між позивачем та ТОВ «Енерготехком»були укладені без наміру настання реальних наслідків, а тому відповідно до ст.ст.215, 216, ст.203 ЦК України є нікчемними.

Зазначений висновок був зроблений на підставі акту перевірки від 2167/2305/31790526 від 01.06.2011 року ДПІ у Дзержинскому районі м.Харкова ПП ТОВ «Енерготехком, яким було встановлено відсутність необхідних умов для господарської діяльності підприємства, відсутність трудових ресурсів, складських приміщень, виробничої потужності для будь-якого виду діяльності.

Так, відповідно до ч. 1 ст. 207 ГКУ, господарське зобов'язання, що не відповідає вимогам закону, або вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, або укладено учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції (спеціальної правосуб'єктності), може бути на вимогу однієї із сторін, або відповідно органу державної влади визнано судом недійсним повністю або в частині.

Разом з тим, відповідно до ст.234 ЦК України укладання угоди без наміру створення правових наслідків, які обумовлювалися цим правочином, є ознакою фіктивного правочину, який не є нікчемним, а відповідно до цієї статті такий правочин може бути визнаний недійсним лише в судовому порядку, а податкові органи такими повноваженнями діючим законодавством не наділені.

В ході розгляду справи відповідачем не було надано суду доказів щодо визнання вказаних угод між ВАТ «Одеський припортовий завод»та ТОВ «Енерготехком у встановленому законом порядку недійсними.

З огляду на викладене, судом не встановлено жодного порушення вимог наведених норм законодавства, яке б позбавляло позивача права на формування податкового кредиту та права на заявлення до відшкодування від'ємного значення з податку на додану вартість.

Стаття 19 Конституції України встановлює, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності субєктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та й спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. Частиною 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності субєкта владних повноважень обовязок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відтак, виходячи з вищевикладеного, на думку суду, відповідач, заперечуючи проти позову, не довів суду правомірність прийнятого ним оскаржуваного позивачем податкового повідомлення-рішення від 06.10.2011 р. № 0000431520.

За таких обставин, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог, на підставі наданих сторонами доказів, з урахуванням встановлених в судовому засіданні фактів, суд вважає, що позивач довів суду ті обставини, на які він посилався в обґрунтування позовних вимог і вони підлягають задоволенню.

Оскільки судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є субєктом владних повноважень, суд керуючись п. 1 ст. 94 КАС України присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати (судовий збір у розмірі 3 грн. 40 коп.) з Державного бюджету України.

Керуючись ст.ст. 2, 7, 8, 9, 11, 86, 159 - 164, 167, 254 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В :

Адміністративний позов Державного підприємства «Одеський морський Адміністративний позов Відкритого акціонерного товариства «Одеський припортовий завод»до СДПІ по роботі з ВПП у м. Одесі про визнання недійсним податкового повідомлення рішення від 06.10.2011 р. № 0000431520 задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення СДПІ по роботі з ВПП у м. Одесі від 06.10.2011 р. № 0000431520.

Присудити позивачу здійснені ним документально підтверджені судові витрати (судовий збір у розмірі 3 грн. 40 коп.) з Державного бюджету України.

Постанову може бути оскаржено до Одеського апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Повний текст постанови був виготовлений та підписаний суддею 08 лютого 2012 року року.

Суддя О.В. Колесниченко