Постанова № 21582383, 10.02.2012, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 2а/1570/10849/2011

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 лютого 2012 року Одеський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Завальнюка І.В.,

за участю секретаря Рачкової І.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Агро-Дар»до Саратської міжрайонної державної податкової інспекції в Одеській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду із зазначеним позовом, в якому просить суд визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення № 0006662300 від 09 грудня 2011 року.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив про порушення відповідачем вимог Податкового кодексу України та Порядку оформлення результатів перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого наказом ДПА України № 984 від 22.12.2010 року, при складанні акту перевірки № 757/2300/32272111 від 25.11.2011 року, в результаті чого податковий орган дійшов необґрунтованих висновків, які покладені в основу оскаржуваного податкового повідомлення-рішення. Зокрема, висновки про порушення підприємством цивільного та податкового законодавства не обґрунтовані посиланням на конкретні обставини фінансово-господарської діяльності, на первинні документи, зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліках. При цьому, висновки про укладення позивачем нікчемних угод із ТОВ «Авроратрейд»здійснені без належного аналізу характеру конкретних угод, їх товарності та реальності.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги із викладених вище підстав підтримав у повному обсязі та просив задовольнити адміністративний позов.

Представник відповідача в судові засідання не з'явився, про час та місце судового розгляду справи був повідомлений належним чином. Згідно наданих факсом до суду клопотань, відповідач просив відкласти судові засідання, призначені на 25 січня 2012 року та 09 лютого 2012 року, у зв'язку із неможливістю представника прибути в судове засідання, не надавши при цьому жодного доказу в обґрунтування причин поважності такої неявки. У зв'язку із цим, на підставі ч.4 ст.128 КАС України, суд вважає за можливе вирішити справу на підставі наявних у ній доказів, оскільки причини неявки представника відповідача визнані неповажними.

Згідно наданих до канцелярії суду заперечень, відповідач позовні вимоги не визнав у повному обсязі, в задоволенні адміністративного позову просив відмовити, зазначивши, що у підприємства ТОВ «Авроратрейд»відсутні трудові та матеріальні ресурси для здійснення господарської діяльності, виробнича база, складські приміщення, основні фонди, засоби для транспортування та інше майно, що дає підстави для висновку про відсутність можливості здійснення господарської діяльності позивача. У зв'язку із цим угоди на придбання, укладені із цим підприємством, в силу ст.228 ЦК України, є нікчемними. Зважаючи на правомірність оскаржуваного податкового повідомлення-рішення, відповідач просить залишити позов без задоволення.

Вислухавши пояснення представника позивача та дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку про обґрунтованість адміністративного позову та наявність підстав для його задоволення.

Судом встановлено, що на підставі наказу Саратської МДПІ № 650 від 04.11.2011 року, повідомлення № 43 від 04.11.2011 року про початок перевірки, на підставі абз.5 пп.75.1.2 п.75.1 ст.75, ст.78, п.79 ст.79, абз.1 п.82.2 ст.82 ПК України, заступником начальник відділу податкового контролю юридичних осіб Саратської МДПІ проведена документальна позапланова невиїзна перевірка ТОВ «Агро-Дар»з питань перевірки відомостей, отриманих від особи, яка мала правові відносини з платником податків ТОВ «Авроратрейд»за період з 01.01.2011 року по 31.01.2011 року, за результатами якої складений акт № 757/2300/3227211 від 25.11.2011 року.

Перевіркою встановлено порушення п.1, п.5 ст.203, п.1, п.2 ст.215, п.1 ст.216, ст.228 ЦК України, п.198.2, п.198.3 ст.198, п.201.1, п.201.4, п.201.6, п.201.10 ст.201 ПК України, що привело до завищення залишку від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду за січень 2011 року в сумі 120953 гривень.

На підставі вищевказаного акту перевірки Саратською МДПІ винесено податкове повідомлення-рішення № 0006662300 від 09 грудня 2011 року, відповідно до якого підприємству зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 120953 гривень.

Оцінивши належність, допустимість, достовірність наданих сторонами доказів, а також достатність та взаємний зв'язок у їх сукупності, суд вважає зазначене податкове повідомлення-рішення необґрунтованим, а позовні вимоги підлягаючими задоволенню, з огляду на наступне.

Судом встановлено, що у періоді, що перевірявся між ТОВ «Агро-Дар»та ТОВ «Авроратрейд»укладений договір поставки № 1 від 01.01.2011 року, відповідно до якого ТОВ «Авроратрейд»(Постачальник) зобовязується поставити, а ТОВ «Агро-Дар»(Покупець) зобовязується прийняти та оплатити на умовах договору гофрокартонну та поліетиленну продукцію. Конкретний асортимент та кількість товару погоджується Сторонами у заявках та зазначається у накладних та інших товаросупровідних документах (п.2 Договору).

На виконання вищевказаного договору у періоді, що перевірявся, ТОВ «Авроратрейд»було поставлено продукції загальною вартістю 725718 гривень, у тому числі ПДВ 120953 гривень. Вартість продукції була сплачена ТОВ «Агро-Дар»у повному обсязі шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок ТОВ «Авроратрейд».

Продукція була поставлена на адресу ТОВ «Агро-Дар», згідно з товарно-транспортними накладними (а.с. 16-19), про що сторонами були підписані видаткові накладні (а.с.12-15) та використана у господарській діяльності підприємства згідно актів списання матеріалів (а.с. 24-31).

На підставі виписаних ТОВ «Авроратрейд»податкових накладних № 146 від 10.01.2011 року, № 147 від 12.01.2011 року, № 148 від 14.01.2011 року, № 149 від 18.01.2011 року, відображених у реєстрі отриманих податкових накладних, сплачені ТОВ «Агро-Дар»в ціні вартості товару суми податку на додану вартість в загальному розмірі 120953 гривень були включені до податкового кредиту декларації з податку на додану вартість за січень 2011 року.

Згідно з п.3.2 акту перевірки № 757/2300/32272111 від 25.11.2011 року перевіркою повноти визначення податкового кредиту за січень 2011 року встановлено завищення податкового кредиту в сумі 120953 гривень по вищезазначеним операціям поставки.

В основу вищевказаного висновку перевіряючого покладені висновки за актом перевірки ТОВ «Авроратрейд»від 31.03.2011 року № 245/1520/37231609 з питань правомірності нарахування податкових зобовязань та податкового кредиту за період з 01.01.2011 року по 31.01.2011 року, проведеною Кіровоградською ОДПІ.

У вищевказаному акті податкова інспекція дійшла висновків, що в силу відсутності у ТОВ «Авроратрейд»технічного персоналу, основних засобів, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів тощо, операції з придбання товарів (робіт/послуг), - діяльність ТОВ «Авроратрейд»спрямована на надання податкової вигоди для третіх осіб, шляхом штучного формування валових витрат та податкового кредиту за рахунок операцій, що не мають реального товарного характеру.

По результатам зазначеної перевірки встановлено, що в результаті порушення ТОВ «Авроратрейд»та його контрагентами податкових зобовязань, приписів господарського та цивільного законодавства (моральних засад), угоди, укладені з ТОВ «Авроратрейд»на придбання товару мають протиправний характер. А такий правочин, внаслідок якого неправомірно віднесений ПДВ до складу податкового кредиту та податкових зобовязань по суті спрямований на незаконне заволодіння майно держави, протиречить інтересам держави і суспільства, вважається таким, що порушує публічний порядок, а отже згідно з ст.228 ЦК України є нікчемним.

Суд зазначає, що в акті перевірки висновки про нікчемність укладеного TOB «Агро-Дар» правочину ґрунтуються на припущеннях та не підтверджені посиланнями на будь-які первинні документи.

Недопустимість таких підходів до проведення перевірок платників податків визнано ДПА України та доведено до відома підпорядкованих підрозділів листом № 20289/7/16-1617 від 29.09.2010 року «Щодо підстав для визнання договорів нікчемними».

Жодних доказів про самостійне дослідження податковим органом обставин укладання договорів ТОВ «Агро-Дар»та ТОВ «Авроратрейд», предмету даного правочину, змісту прав та обов'язків сторін за ними, повноважень фізичних осіб, які від імені суб'єктів господарювання укладали цей правочин, обізнаності суб'єктів господарювання щодо обставин діяльності один одного, дійсних намірів сторін правочину, наявності чи відсутності розумних економічних чинників на укладання правочину, подальшого руху сплачених TOB «Агро-Дар»грошових коштів акт перевірки не містять.

Відповідно до ч.1 ст.208 ГК України якщо господарське зобов'язання визнано недійсним як таке, що вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, то за наявності наміру в обох сторін - у разі виконання зобов'язання обома сторонами - в доход держави за рішенням суду стягується все одержане ними за зобов'язанням, а в разі виконання зобов'язання однією стороною з другої сторони стягується в доход держави все одержане нею, а також усе належне з неї першій стороні на відшкодування одержаного. У разі наявності наміру лише в однієї зі сторін усе одержане нею повинно бути повернено другій стороні, а одержане останньою або належне їй на відшкодування виконаного стягується за рішенням суду в доход держави.

Частиною 1 статті 228 ЦК України передбачено, що правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.

Зміст наведеної норми свідчить на користь висновку, що законодавець відокремив порушення публічного порядку від інших підстав нікчемності правочинів та передбачив наявність умислу сторін (сторони) на незаконний результат, а також суперечність його публічно-правовим актам держави.

Зважаючи на те, що публічний порядок держави порушується у разі недотримання нормативних актів, у яких він закріплений, а ухилення від сплати податків, на факт якого податковий орган посилається як на підставу для відмови у задоволенні позовних вимог, є злочином, відповідальність за який встановлена Кримінальним кодексом України, суд вважає, що за обставин, які склалися визначенню правочину як такого, що порушує публічний порядок, повинен передувати вирок суду про притягнення учасника (учасників) такого правочину до кримінальної відповідальності, який би набрав законної сили.

Аналогічна позиція викладена в Постанові Вищого адміністративного суду України від 02.09.2010 року № К-23029/07.

Податковим органом зроблений висновок, що TOB «Авроратрейд»здійснювало діяльність, спрямовану на здійснення операцій, пов'язаних з наданням податкової вигоди для третіх осіб. Податковий орган встановив, що оскільки актом перевірки TOB «Авроратрейд»не підтверджено наявність поставок товарів до покупців, то можна зробити висновок, що TOB «Агро-Дар»не придбавало та, в свою чергу, не використовувало придбану продукцію.

У своїх висновках податковий орган вважає, що постачальник TOB «Агро-Дар»фактично не здійснював господарської діяльності, а лише документував операції із товаром.

При цьому, актом перевірки № 757/2300/32272111 від 25.11.2011 року не встановлено жодного фактичного порушення вимог норм законодавства, яке б позбавляло TOB «Агро-Дар» права на формування податкового кредиту та податкових зобовязань з податку на додану вартість.

Позиція щодо безтоварності угоди про поставку сільськогосподарської продукції TOB «Агро-Дар»спростовується дослідженими договором про поставку товару, видатковими накладними, транспортними накладними, актами списання придбаних за договором поставки № 1 від 01.01.2011 року матеріалів. Тобто дані документи підтверджують фактичне переміщення (транспортування) та використання товару.

Таким чином, визнаючи правочини з придбання та продажу товарів платників податків нікчемним та досліджуючи подальше проходження цих товарів, податковий орган не аргументував висновок щодо безпідставного формування кредиту TOB «Агро-Дар»відповідними положеннями Податкового кодексу України. При цьому продавець товарів ТОВ «Авроратрейд»- склав та належним чином оформив податкові накладні, а придбаний товар призначався для використання у господарській діяльності TOB «Агро-Дар», проведені операції були підтверджені відповідними бухгалтерськими та податковими документами.

Суд зазначає, що відсутність документального підтвердження сплати податку на додану вартість постачальником не впливає на право TOB «Агро-Дар»на віднесення до складу податкового кредиту сплаченого податку на додану вартість при придбанні товару, оскільки Податковий кодекс України не ставить таке право платника податку в залежність від отримання документального підтвердження щодо належного виконання постачальником своїх податкових зобов'язань зі сплати ним сум податку.

Чинним законодавством України на сторону цивільно-правової угоди - покупця товару (робіт, послуг), який є платником податків, не покладено обов'язку здійснювати контроль за дотриманням усіма постачальниками у ланцюгу постачання вимог законодавства щодо здійснення господарської діяльності, сплати податку і в подальшому за можливі будь-які неправомірні дії будь-кого з постачальників у ланцюгу постачання або через відсутність висновків зустрічних перевірок таких постачальників зазнавати певних негативних наслідків у вигляді позбавлення права на отримання бюджетного відшкодування податку на додану вартість, заявленого у межах сум податку, фактично сплачених ним у попередніх податкових періодах постачальникам товару (робіт, послуг).

Також, податковим органом не було встановлено ділову мету правовідносин TOB «Агро-Дар»з контрагентом та чи відноситься вартість придбаного товару до складу валових витрат виробництва, не надано оцінку фактам, що операції з придбання товару мали реальний характер, доказів того, що дані, наведені в документах продажу, не відповідають дійсності та операції поставки не проводилися.

Відповідно до п.198.2 ст.198 ПК України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Згідно з абз.1 п.198.3 ст.198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Відповідно до п.198.6 ст.198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Згідно з п.201.1 ст.201 ПК України платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою (за наявності) податкову накладну, у якій зазначаються в окремих рядках такі обов'язкові реквізити: а) порядковий номер податкової накладної; б) дата виписування податкової накладної; в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця); ґ) місцезнаходження юридичної особи - продавця або податкова адреса фізичної особи - продавця, зареєстрованої як платник податку; д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг; е) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг; є) ціна постачання без урахування податку; ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні; з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку; и) вид цивільно-правового договору; і) код товару згідно з УКТ ЗЕД (для підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України).

Податкова накладна виписується у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Оригінал податкової накладної видається покупцю, копія залишається у продавця товарів/послуг (п. 201.4 ст.201 ПК України).

Згідно з п.201.6 ст.201 ПК України податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця.

Податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту (п.201.10 ст.201 ПК України).

Для встановлення факту вчинення правочину з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, зокрема, з метою ухилення від сплати податків, необхідно встановити необґрунтованість отриманої платником податків податкової вигоди, наприклад, внаслідок її виникнення не у зв'язку із здійсненням реальної підприємницької або іншої економічної діяльності.

Зобов'язання за договором між TOB «Агро-Дар»та ТОВ «Авроратрейд»виконані сторонами у повному обсязі, що підтверджується належним чином оформленими первинними документами.

Вирішуючи спір, суд зважає, що в силу вимог ч.2 ст.49 КАС України особи, які беруть участь у справі, зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки, що з огляду на запроваджений ст.8 Конституції України принцип верховенства права та в кореспонденції з приписами ч.1 ст.71 КАС України означає абсолютний і безумовний обовязок кожної особи, яка бере участь в адміністративній справі довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Таким чином, доводи податкового органу щодо фіктивності підприємницької діяльності, безтоварності господарських операцій, направленості TOB «Агро-Дар»або TOB «Авроратрейд»на ухилення від сплати податків, а у зв'язку з цим і нікчемності угоди, укладеної TOB «Агро-Дар»з вказаним підприємством, не приймаються як не підтверджені належними та допустимими доказами.

Позивач сформував податковий кредит з урахуванням положень ст.198 Податкового кодексу України, який містить заборону включення до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджених податковими накладними.

З огляду на вищевикладене суд дійшов висновку, що ТOB «Агро-Дар»сплатило ціну товару, зокрема суму податку на додану вартість, отримало податкові накладні від підприємства, що значилося в Єдиному реєстрі підприємств та платників податку на додану вартість. В подальшому позивачем було реалізовано використано придбану продукцію у господарській діяльності.

З урахуванням викладеного, суд зазначає, що в силу положень Цивільного кодексу України, Господарського кодексу України та Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців»платник податків та його контрагенти є окремими суб'єктами права зі статусом юридичної особи, а тому за змістом Податкового кодексу України TOB «Агро-Дар»та його контрагент є окремими платниками податку на додану вартість. За таких обставин, межі юридичної відповідальності кожного платника податку на додану вартість, яка відповідно до ст. 61 Конституції України має індивідуальний характер, поширюються на діяння, що визнаються законом протиправними та були вчинені саме цим платником. Притягнення суб'єкта права до відповідальності за діяння, що було вчинено іншою особою, є неможливим, за винятком встановлених ст.228 Цивільного кодексу України та ст.ст. 207 і 208 Господарського кодексу України випадків свідомого укладення таким суб'єктом права нікчемного правочину з метою відображення певних первинних документів в податковому обліку без фактичного проведення господарських операцій. Проте поданими документами під час перевірки засвідчено реальність операцій з поставки гофрокартонної та поліетиленної продукції.

Акт перевірки № 757/2300/32272111 від 25.11.2011 року не містить жодних доказів наявності між TOB «Агро-Дар»та ТОВ «Авроратрейд»взаємоузгоджених зловмисних дій, спрямованих на порушення існуючого в державі суспільного ладу або моральних засад.

Крім того, в акті перевірки встановлено факт виконання TOB «Агро-Дар»зобов'язань по оплаті вартості товару за зазначеним вище правочином шляхом перерахування безготівкових грошових коштів. З огляду на приписи Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні»та Закону України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом»суд робить висновок про те, що операції суб'єктів права з перерахування саме безготівкових грошових коштів є прозорими для контролю з боку Держави, так як здійснюються виключно у встановлений самою ж Державою спосіб - через банківські установи. Податковий орган в акті підтвердив, що безготівкові кошти були списані з рахунків TOB «Агро-Дар», тобто вибули з його власності. Доказів, що ці кошти до TOB «Агро-Дар»повернулися - в акті перевірки не наведено, як і наявності у TOB «Агро-Дар»та його контрагента спільного інтересу щодо їх отримання TOB «Агро-Дар»(що могло б мати місце в разі пов'язаності цих осіб).

Крім того, суд зауважує, що наявність або відсутність у TOB «Авроратрейд»складських приміщень при здійсненні діяльності взагалі на має ніякого відношення до дійсності правочину.

При цьому слід зазначити, що одним з основних принципів розгляду податкових спорів є принцип презумпції добросовісності платника, у зв'язку із чим вважається, що дії платників податків, які мають своїм результатом одержання податкової вигоди економічно виправдані, а відомості, що містяться у податкових деклараціях, податкових накладних та інших первинних документах, є достовірними. Надання податковому органу всіх належним чином оформлених документів, передбачених законодавством про податки та збори, з метою одержання податкової вигоди є підставою для її одержання, якщо податковим органом не встановлено та не доведено, що відомості, які містяться в цих документах, неповні, недостовірні та (або) суперечливі, є наслідком укладення нікчемних правочинів або коли відомості ґрунтуються на інших документах, недійсність даних яких установлена судом.

Фіктивність діяльності постачальника TOB «Агро-Дар», у разі підтвердження її в судовому у порядку під час розгляду саме кримінальної справи, порушення ним податкової дисципліни та правил здійснення господарської діяльності не є підставою для висновку про необґрунтованість заявленої TOB «Агро-Дар»податкової вигоди, якщо податковим органом не доведено, зокрема, що платник податку діяв без належної обачності й обережності і йому мало бути відомо про порушення, які допускали його контрагенти, або що діяльність платника податку спрямована на здійснення операцій, пов'язаних з податковою вигодою, переважно з контрагентами, які не виконують своїх податкових зобовязань, зокрема й у випадках, коли такі операції здійснюються через посередників.

Оцінка поданих особами, які беруть участь в адміністративній справі та самостійно зібраних судом в порядку ст.11 КАС України доказів в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, здійснюється судом за правилами ч.2 ст.71 КАС України в порядку, що встановлений ст.86 цього кодексу.

З аналізу ст.2 КАС України випливає, що рішення державного органу, органу місцевого самоврядування та їх посадових осіб повинні бути прийняті в межах компетенції відповідного органу та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії), безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності всіх перед законом; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансі між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; не порушувати інтересів держави, прав та інтересів фізичних та юридичних осіб.

Таким чином, на підставі ст.10 КАС України, згідно якої, усі учасники адміністративного процесу є рівними та ст.11 КАС України, згідно якої розгляд і вирішення справ у адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними доказів, зясувавши обставини у справі; перевіривши всі доводи і заперечення сторін та надавши правову оцінку наданим доказам, суд дійшов висновку про необґрунтованість податкового повідомлення-рішення Саратської міжрайонної державної податкової інспекції в Одеській області № 0006662300 від 09 грудня 2011 року, у зв'язку із чим позовні вимоги підлягають задоволенню.

Керуючись ст.ст.158-163 КАС України суд

П О С Т А Н О В И В:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Агро-Дар»задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Саратської міжрайонної державної податкової інспекції в Одеській області № 0006662300 від 09 грудня 2011 року.

Постанова може бути оскаржена до Одеського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня отримання копії постанови.

Повний текст постанови складено 10 лютого 2012 року.

Суддя /ПІДПИС/І.В. Завальнюк