Постанова № 21572615, 07.02.2012, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 квітня 2010 р. Справа № 2а-1911/10/0470

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Потолової Г.В.

при секретарі Івановій І.О.

за участю: представника позивача ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Дніпропетровської міжрайонної державної податкової інспекції до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 про примусове стягнення активів в рахунок погашення податкового боргу,

ВСТАНОВИВ:

Дніпропетровська міжрайонна державна податкова інспекція звернулась до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом про стягнення з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 на користь держави за рахунок активів податкового боргу з податку з доходів фізичних осіб та з податку на додану вартість у загальній сумі 163534грн. 38коп.

Правовою підставою стягнення податкового боргу позивач вважає пп.3.1.1. п.3.1 ст.3 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», відповідно до якого активи платника податків можуть бути примусово стягнені в рахунок погашення його податкового боргу виключно за рішенням суду.

Представник позивача підтримав позовні вимоги у повному обсязі, з урахуванням наданих уточнень, а саме: в частині розміру податкового боргу відповідача, який становить 163534грн. 43коп.

Відповідач у судове засідання не зявився, будучи належним чином повідомлений про дату час та місце його проведення, повістка про дату, час та місце його проведення направлена вчасно (а.с.53, 58). Заперечення проти позову не надав, з клопотанням про відкладення розгляду справи не звертався. З матеріалів справи вбачається, що відповідач погодився про розгляд справи без його участі (а.с.58).

Суд, заслухавши пояснення, надані у судовому засіданні, вивчивши матеріали справи та оцінивши їх, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, вважає позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню з огляду на наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, згідно свідоцтва про державну реєстрацію, фізична особа-підприємець ОСОБА_2 (далі відповідач) зареєстрований 06.04.2006р. Дніпропетровською районною державною адміністрацією Дніпропетровської області та проживає за адресою: АДРЕСА_1 (а.с.10).

На податковий облік Фізична особи-підприємець ОСОБА_2 узятий 07.04.2006р., що підтверджується довідкою про взяття на облік платника податків (а.с.15).

Отже, відповідач належним чином зареєстрований, як фізична особа-підприємець та платник податків, а тому на нього поширюється дія законів та інших нормативно-правових актів, які регулюють здійснення підприємницької діяльності та сплату податків в Україні.

У звязку з цим, на підставі плану перевірок та направлення № 000757 від 10.10.2008р. фахівцями податкового органу з 10.10.2008р. по 23.10.2008р. проведена планова виїзна перевірка з питань своєчасності, достовірності, повноти нарахування і сплати податків та зборів.

За результатами вказаної перевірки Дніпропетровською МДПІ складений Акт № 37/171/НОМЕР_1 від 24.10.2008р., в якому зазначено, що перевіркою встановлено порушення податкового законодавства, у звязку з чим, відповідачу донараховано податку з доходів фізичних осіб у сумі 56446грн. 35коп. та податку на додану вартість у сумі 71634грн. 00коп.

На підставі вказаного Акту перевірки податковим органом відносно відповідача виставлені податкові повідомлення-рішення № 0000771742/0 від 30.10.2008р. на суму податкового зобовязання з податку з доходів фізичних осіб у розмірі 56446грн. 35коп. та № 0000781742/0 від 30.10.2008р. на загальну суму податкового зобовязання з податку на додану вартість у розмірі 107451грн. 00коп. (71634грн. 00коп. основний платіж, 35817грн. 00коп. штрафні санкції), які були надіслані на адресу відповідача та отримані останнім 19.11.2008р., що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення.

У свою чергу, зазначені повідомлення-рішення були оскаржені відповідачем до Дніпропетровської МДПІ, проте, останнім прийняте рішення вих.№ 22759/10/171 від 19.12.2009р. про залишення скарги без задоволення.

Податковим органом відносно відповідача виставлені податкові повідомлення-рішення № 0000791742/1 від 19.12.2008р. на суму податкового зобовязання з податку з доходів фізичних осіб у розмірі 56446грн. 35коп. та № 0000821742/0 від 19.12.2008р. на загальну суму податкового зобовязання з податку на додану вартість у розмірі 107451грн. 00коп. (71634грн. 00коп. основний платіж, 35817грн. 00коп. штрафні санкції), які були отримані останнім 19.12.2008р., що підтверджується особистим підписом на корінці вказаного повідомлення-рішення.

В десятиденний термін з моменту отримання вказаних податкових повідомлень-рішень відповідач не звертався з відповідною скаргою до податкового органу або до суду з позовом про скасування повідомлення-рішення та не сплатив суму податкового боргу за узгодженими податковими зобовязаннями.

31.12.2008р. ДПІ в Красногвардійському м.Дніпропетровська відносно відповідача виставлена перша податкова вимога за № 1/2696 на загальну суму податкового боргу платника податків за узгодженими податковими зобовязаннями у розмірі 163534грн. 43коп., яку останній отримав 22.01.2009р., що підтверджується особистим підписом на корінці вказаної вимоги.

З відповідною скаргою до податкового органу або до суду з позовом про скасування податкової вимоги відповідач не звертався та не сплатив суму податкового боргу за узгодженими податковими зобовязаннями.

23.02.2009р. ДПІ в Красногвардійському м.Дніпропетровська відносно відповідача виставлена друга податкова вимога за № 2/4 на загальну суму податкового боргу платника податків за узгодженими податковими зобовязаннями у розмірі 163534грн. 43коп., яку останній отримав 23.02.2009р., що підтверджується особистим підписом на корінці вказаної вимоги.

З відповідною скаргою до податкового органу або до суду з позовом про скасування податкової вимоги відповідач не звертався та не сплатив суму податкового боргу за узгодженими податковими зобовязаннями.

Таким чином, на момент звернення до суду загальна сума узгодженого податкового боргу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 склала 163534грн. 43коп., яку відповідач у встановлені терміни та в повному обсязі не сплатив.

Відповідно до ст.9 Закону України «Про систему оподаткування»від 25.06.1991р. №1251-XII (зі змінами та доповненнями) платники податків і зборів (обовязкових платежів) зобовязані сплачувати належні суми податків і зборів (обовязкових платежів) у встановлені законами терміни.

У пп.5.4.1 п.5.4 ст.5 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»№ 2181-III вказано, що узгоджена сума податкового зобовязання, не сплачена платником податків у строки, визначені цією статтею, визнається сумою податкового боргу платника податків.

Згідно з вимогами Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»№ 2181-III перша та друга податкові вимоги були отримані фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2, але податковий борг відповідачем у добровільному порядку сплачений не був.

Відповідно до ст.ст. 67, 68 Конституції України, кожен зобовязаний сплачувати податки і збори у порядку та в розмірах, встановлених законом, неухильно додержуватися Конституції та законів України.

Відповідальність за несвоєчасність сплати податкових зобовязань платники податків несуть у відповідності з законодавством України. Примусове стягнення податкового боргу - передбачена законодавством України процедура погашення податкового боргу платника податків шляхом звернення стягнення на активи відповідного платника податків.

Як вказано у п.1.7 ст.1 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»активами платника податків є кошти, матеріальні та нематеріальні цінності, що належать юридичній або фізичній особі за правом власності або повного господарського відання.

Відповідно до пп. 3.1.1 п. 3.1 ст. 3 зазначеного Закону активи платника податків можуть бути примусово стягнені в рахунок погашення його податкового боргу виключно за рішенням суду.

Відповідно до п.11 ст.10 Закону України «Про державну податкову службу в Україні»Державні податкові інспекції в районах, містах без районного поділу, районах у містах, міжрайонні та обєднані державні податкові інспекції подають до судів позови до підприємств, установ, організацій та громадян про визнання угод недійсними і стягнення в доход держави коштів, одержаних ними за такими угодами, а в інших випадках - коштів, одержаних без установлених законом підстав, а також про стягнення заборгованості перед бюджетом і державними цільовими фондами за рахунок їх майна.

За змістом частин 4, 5 ст.11 КАС суд повинен визначити характер спірних правовідносин та зміст правової вимоги, матеріальний закон, який їх регулює, а також факти, що підлягають встановленню і лежать в основі вимог та заперечень; зясувати, які є докази на підтвердження зазначених фактів.

Таким чином, суд дійшов висновку, що поданих позивачем доказів достатньо для встановлення обставин справи та для ухвалення судового рішення.

Одним з принципів адміністративного судочинства, передбачених ст.7 Кодексу адміністративного судочинства України, є принцип законності, який відповідно до ст.9 Кодексу адміністративного судочинства України, полягає в наступному, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч.1 ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу, а суд згідно ст.86 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та обєктивному дослідженні.

На час розгляду справи податковий борг з податку з доходів фізичних осіб та з податку на додану вартість у загальній сумі 163534грн. 43коп. у добровільному порядку відповідачем не сплачений, а тому підлягає примусовому стягненню за рахунок активів.

Приймаючи до уваги викладене та враховуючи, що на час розгляду справи сума боргу відповідачем не сплачена в добровільному порядку, відповідних доказів суду не надано, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими, а тому підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до ч.4 ст.94 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати по справі з відповідача не стягуються.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.94, 158-163, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України суд,

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Дніпропетровської міжрайонної державної податкової інспекції до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 про примусове стягнення активів в рахунок погашення податкового боргу - задовольнити.

Стягнути в примусовому порядку з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний код НОМЕР_1) на користь держави активи в рахунок погашення податкового боргу з податку з доходів фізичних осіб та з податку на додану вартість (р/р 33217801700080, код платежу 11010200, одержувач ГУДК в Дніпропетровській області, код казначейства 24237480, МФО 805012) у розмірі 163534грн. 43коп. (сто шістдесят три тисячі пятсот тридцять чотири гривні 43коп.).

Постанова набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі її апеляційного оскарження з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції.

Постанову може бути оскаржено в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд у десятиденний строк з дня отримання копії постанови, виготовленої у повному обсязі.

Текст постанови у повному обсязі виготовлений 26.04.2010 р.

Суддя Г.В. Потолова