Постанова № 21572538, 07.02.2012, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 02 лютого 2012 р. Справа № 2а/0470/1076/12

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Головко О.В.

при секретарі судового засідання Кваші Н.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні

позов Управління Пенсійного фонду України в Бабушкінському районі м. Дніпропетровська

до Дніпропетровського державного підприємства «Дніпропетровськголовпостач»

про стягнення заборгованості, -

в с т а н о в и в :

До Дніпропетровського окружного адміністративного суду 12 січня 2012 року надійшов адміністративний позов Управління Пенсійного фонду України в Бабушкінському районі м. Дніпропетровська, в якому позивач просить стягнути з Дніпропетровського державного підприємства «Дніпропетровськголовпостач» заборгованість зі сплати єдиного внеску на загальнообовязкове державне соціальне страхування за вересень 2011 року, жовтень 2011 року в сумі 6466,36 грн. на р/р 37197023000402 та 624,77 грн. на р/р 37193083000402 загальна сума боргу складає 7091,13 грн. (сім тисяч девяносто одна грн. 13 коп.) на користь управління Пенсійного фонду України в Бабушкінському районі м. Дніпропетровська.

В обґрунтування позову Управління Пенсійного фонду України в Бабушкінському районі м. Дніпропетровська зазначило, що ДДП «Дніпропетровськголовпостач» є платником єдиного внеску, проте не виконує свої зобовязання згідно з законодавством України та станом на час звернення до суду має заборгованість зі сплати єдиного внеску на загальнообовязкове державне соціальне страхування за вересень та жовтень 2011 року в сумі 7091,13 грн.

Представник позивача в судове засідання не зявився, подав клопотання про розгляд справи без його участі.

Представник відповідача в судовому засіданні позов визнав в повному обсязі, підтвердивши наявність у підприємства заборгованості за вказаний період в сумі 7091,13 грн.

Дослідивши чинне законодавство та матеріали справи, заслухавши доводи представника відповідача суд встановив наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 136 Кодексу адміністративного судочинства України відповідач може визнати адміністративний позов протягом всього часу судового розгляду, зробивши усну заяву. Згідно з ч. 3 ст. 136 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення у звязку з відмовою від адміністративного позову, визнання адміністративного позову чи примирення сторін ухвалюється за правилами, встановленими статтями 112, 113 цього Кодексу.

Частиною 3 статті 112 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що у разі повного визнання відповідачем адміністративного позову і прийняття його судом приймається постанова суду про задоволення адміністративного позову.

Надаючи оцінку доводам відповідача та письмовим доказам, які містяться в матеріалах справи, суд вважає позов таким, що підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Дніпропетровське державне підприємство «Дніпропетровськголовпостач» (код ЄДРПОУ 01886477) перебуває на обліку в Управлінні Пенсійного фонду України в Бабушкінському районі м. Дніпропетровська як платник єдиного внеску на загальнообовязкове державне соціальне страхування.

Відповідач 04.10.2011 та 14.11.2011 подав до УПФУ звіт, згідно з яким підприємством самостійно обчислено суму єдиного внеску за вересень та жовтень 2011 року.

Проте відповідно до довідки-розрахунку суми недоїмки зі сплати єдиного внеску на загальнообовязкове державне соціальне страхування ДДП «Дніпропетровськголовпостач» станом на 09.12.2011 недоїмка підприємства зі сплати єдиного внеску складає 7091,13 грн.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообовязкове державне соціальне страхування» єдиний внесок на загальнообовязкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок) - консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообовязкового державного соціального страхування в обовязковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб та членів їхніх сімей на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообовязкового державного соціального страхування.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 4 Закону та пп. 2.1.1 п. 2.1 Розділу II Постанови Правління Пенсійного фонду України «Про затвердження Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообовязкове державне соціальне страхування» від 27.09.2010 № 21-5, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 27 жовтня 2010 року за № 994/18289, платниками єдиного внеску є роботодавці: підприємства, установи та організації, інші юридичні особи, утворені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою - підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності, зазначеним у витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ і організацій, інших юридичних осіб, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами.

Згідно з п. 1 ч. 2. ст. 6 Закону платник єдиного внеску зобовязаний своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 7 зазначеного закону, єдиний внесок нараховується на суму нарахованої заробітної плати за видами виплат, які включають основну та додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, що визначаються відповідно до Закону України «Про оплату праці», та суму винагороди фізичним особам за виконання робіт (надання послуг) за цивільно-правовими договорами. При цьому, частиною 4 та 5 статті 7 закону встановлено, що єдиний внесок нараховується на суми, зазначені в частинах першій і другій цієї статті, не зменшені на суму відрахувань податків, інших обовязкових платежів, що відповідно до закону сплачуються із зазначених сум, та на суми утримань, що здійснюються відповідно до закону або за договорами позики, придбання товарів та виплат на інші цілі за дорученням отримувача, незалежно від джерел їх фінансування, форми, порядку, місця виплати та використання, а також від того, чи виплачені такі суми фактично після їх нарахування до сплати.

Частиною 1 та 2 статті 9 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообовязкове державне соціальне страхування» встановлено, що єдиний внесок обчислюється виключно у національній валюті, у тому числі з виплат (доходу), що здійснюються в натуральній формі, на підставі бухгалтерських та інших документів, відповідно до яких провадиться нарахування (обчислення) або які підтверджують нарахування (обчислення) виплат (доходу), на які відповідно до цього Закону нараховується єдиний внесок.

Відповідно до п. 2.1 та 2.2 розділу II Постанови Правління Пенсійного фонду України «Про порядок формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообовязкове державне соціальне страхування» від 08.10.2010 № 22-2, зареєстрованій в Міністерстві юстиції України 1 листопада 2010 року за № 1014/18309 звіт до органів Пенсійного фонду подається особисто фізичною особою, страхувальником або відповідальною особою фізичної особи або страхувальника за місцем взяття на облік в органах Пенсійного фонду в електронній формі з використанням ЕЦП через центр обробки електронних звітів згідно з Порядком подання звітів до Пенсійного фонду України в електронній формі, затвердженим постановою правління Пенсійного фонду України від 19.04.2007 № 7-7, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 27.04.2007 за № 436/13703 (звіт на паперових носіях не подається)або на паперових носіях, завірених підписом керівника страхувальника та скріплених печаткою (за наявності), разом з електронною формою на електронних носіях інформації

Позивачем доведено, відповідачем підтверджено, що підприємством було подано звіти за вересень та жовтень 2011 року, в яких відповідачем самостійно обчислено, проте не сплачено в повному обсязі, єдиний внесок на загальнообовязкове державне пенсійне страхування в сумі 7091,13 грн.

Сплата єдиного внеску згідно з ч. 7 ст. 9 закону та п. 4.2 розділу IV Постанови Правління Пенсійного фонду України «Про затвердження Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообовязкове державне соціальне страхування» здійснюється виключно у національній валюті шляхом внесення відповідних сум єдиного внеску на рахунки органів Пенсійного фонду, відкриті в органах Державного казначейства України для його зарахування.

Відповідно до ч. 8 ст. 9 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообовязкове державне соціальне страхування» платники єдиного внеску зобовязані сплачувати єдиний внесок, нарахований за відповідний базовий звітний період, не пізніше 20 числа місяця, що настає за базовим звітним періодом.

Єдиний внесок згідно з ч. 12 ст. 9 Закону та пп. 4.2.4 п. 4.2 розділу IV Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообовязкове державне соціальне страхування підлягає сплаті незалежно від фінансового стану платника.

В пункті 11 статті 9 Закону та пп. 7.3.1 п. 7.3 розділу VII вищезазначеної Інструкції також зазначено, що у разі несвоєчасної або не в повному обсязі сплати єдиного внеску до платника застосовуються фінансові санкції, передбачені цим Законом, а також зазначені у підпунктах 7.2.1-7.2.6 пункту 7.2 розділу VII вказаної Інструкції.

Згідно з пунктом 6 частини 1 статті 1 зазначеного закону та п. 6.2 розділу VI Інструкції сума єдиного внеску, своєчасно не нарахована та/або не сплачена платниками у строки, визначені відповідно до Закону підпунктом 4.3.6 пункту 4.3, абзацом другим підпункту 4.5.2, підпунктом 4.5.3 пункту 4.5 та підпунктом 4.6.2 пункту 4.6 розділу IV цієї Інструкції, обчислена органами Пенсійного фонду України у випадках, передбачених Законом, є недоїмкою.

Відповідно до п. 6.3 розділу VI Інструкції органи Пенсійного фонду надсилають платникам вимогу про сплату недоїмки. При цьому вимога вважається надісланою (врученою) юридичній особі або відокремленому підрозділу, якщо її передано службовій особі такого платника під підпис або надіслано листом з повідомленням про вручення.

Пунктами 6.5 та 6.6 Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообовязкове державне соціальне страхування визначено, що протягом десяти робочих днів із дня одержання вимоги про сплату недоїмки платник зобовязаний сплатити зазначені у вимозі суми недоїмки, штрафів та пені.

Судом встановлено, матеріалами справи підтверджено, що вимога від 07 листопада 2011 року № 0113-7 про сплату недоїмки з єдиного внеску була отримана головним бухгалтером ДДП «Дніпропетровськголовпостач» 07.11.2011, проте єдиний внесок на загальнообовязкове державне пенсійне страхування в сумі 7091,13 грн. підприємством не сплачено.

На підставі вищевикладеного суд доходить висновку, що заявлений позов повністю доведений позивачем, у звязку з чим визнання його відповідачем може бути прийнято судом.

Керуючись ст.ст. 160, 162, 163 КАС України суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Управління Пенсійного фонду України в Бабушкінському районі м. Дніпропетровська задовольнити.

Стягнути з Дніпропетровського державного підприємства «Дніпропетровськголовпостач» на користь Управління Пенсійного фонду України в Бабушкінському районі м. Дніпропетровська заборгованість зі сплати єдиного внеску на загальнообовязкове державне соціальне страхування за вересень жовтень 2011 року в розмірі 7091 (сім тисяч девяносто одна) грн. 13 коп.

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

Постанова суду може бути оскаржена протягом десяти днів з дня отримання повного тексту постанови шляхом подачі апеляційної скарги до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції з одночасним її направленням до суду апеляційної інстанції.

Суддя

О.В. Головко