Постанова № 21572547, 07.02.2012, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 02 лютого 2012 р. Справа № 2а/0470/1174/12

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Головко О.В.

при секретарі судового засідання Кваші Н.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні

позов Приватного підприємства «МЕТАЛ-ТІС»

до Новомосковської обєднаної державної податкової інспекції Дніпропетровської області

про скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИВ:

До Дніпропетровського окружного адміністративного суду 12 лютого 2012 року надійшов позов Приватного підприємства «МЕТАЛ-ТІС», в якому позивач просить визнати протиправним податкове повідомлення-рішення № 0002412320 від 07.11.2011, видане Новомосковською обєднаною державною податковою інспекцією Дніпропетровської області, про стягнення грошових коштів в сумі 325413,00 грн., з них: 260330,00 грн. за основним платежем, 65083,00 грн. штрафна санкція, з ПП «МЕТАЛ-ТІС».

В обґрунтування позову підприємство зазначило, що прийняте податкове повідомлення-рішення є незаконним, оскільки в ньому як підставу його прийняття зазначено норму Податкового кодексу України, яка регулює діяльність в сфері обігу державних грошових лотерей. Підприємство не займається даним видом діяльності, а тому не може нести відповідальність за порушення в цій сфері. Інші норми, на яки посилається податковий орган в спірному податковому повідомленні-рішенні, носять описовий характер. Таким чином прийняте субєктом владних повноважень рішення є необґрунтованим та підлягає скасуванню.

Відповідач позов не визнав, зазначивши в письмових запереченнях, що спірне податкове повідомлення-рішення є законним, оскільки прийнято в результаті виявлених порушень позивачем чинного законодавства, що підтверджується Актом перевірки та первинними документами, які додано до матеріалів справи. До того ж посилання в спірному податковому повідомленні-рішенні на пп. 14.1.201 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України є помилковим.

Дослідивши чинне законодавство та матеріали справи, заслухавши доводи представників сторін суд встановив наступне.

Новомосковською ОДПІ згідно з пп. 78.1.1 п. 78.1 ст. 78, ст.. 79 Податкового кодексу України, відповідно до наказу від 18.10.2011 № 880 в період з 19.10.2011 по 25.10.2011 була проведена позапланова невиїзна документальна перевірка ПП «МЕТАЛ-ТІС» з питань дотримання вимог податкового законодавства України при здійсненні фінансово-господарської діяльності по взаємовідносинах з ТОВ «Транскапітал Сервіс» за період з 01.07.2011 по 31.07.2011, за результатами якої складено Акт від 25.10.2011 № 417/231/35950334.

До початку перевірки 19.09.2011 директору ПП «МЕТАЛ-ТІС» під розписку було вручено лист за № 19387/10/15-210, згідно з яким останнього повідомлено про ризик безпідставного формування податкового кредиту за операціями з контрагентом ТОВ «Транскапітал Сервіс» та запропоновано надати пояснення з питань таких відносин за липень 2011 року та їх документальне підтвердження. Станом на 18.10.2011 відповідь та первинні документи надані не були, що відображено в Акті перевірки.

Під час самої перевірки позивачем було надано до податкового органу оригінали первинних документів: податкові накладні за липень 2011 року, податкові декларації з ПДВ за липень 2011 року, уточнюючи розрахунки з ПДВ за липень 2011 року, договори.

Дослідивши первинні документи, а також дані облікової справи, АІС «Аудит», «Бест Звіт», АІС «Перелік платників податків за результатами автоматизованого співставлення податкових зобовязань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України» та інформації з інших податкових органів Новомосковська ОДПІ дійшла висновку про порушення позивачем пп. 14.1.202 п. 14.1 ст. 14, п. 185.1 ст. 185, п. 198.3 ст. 198, п. п. 200.1, 200.2 ст. 200, п. п. 201.1, 201.4, 201.6, 201.7 ст. 201 Податкового кодексу України, в результаті чого ПП «МЕТАЛ-ТІС» неправомірно занижено податок на додану вартість у липні 2011 року на загальну суму 260330,44 грн.

Враховуючи виявлені порушення норм чинного законодавства відповідачем було прийнято податкове повідомлення-рішення від 07.11.2011 № 0002412320, згідно з яким підприємству донараховано податкові зобовязання з ПДВ в розмірі 260330,00 грн. та застосовано штрафну санкцію в розмірі 65083,00 грн.

Надаючи оцінку поясненням та доводам сторін, зібраним письмовим доказам суд зазначає, що між ПП «МЕТАЛ-ТІС» та ТОВ «Транскапітал Сервіс» укладено: договір № 0407 від 04.07.2011 про надання послуг, договір № 0711 від 01.07.2011 про надання послуг, договір № 01/07 від 01.07.2011 про надання посередницьких послуг, договір № 07/11 від 01.07.2011 про надання послуг субпідряду, на підтвердження виконання яких були сформовані податкові накладні: від 19.07.2011 № 2710, від 29.07.2011 № 4161, від 31.07.2011 № 4682, від 31.07.2011 № 4681, від 31.07.2011 № 4680.

При цьому до перевірки не надано платіжні доручення, виписки банківських установ, прибуткові та видаткові касові ордери, акти приймання-передачі виконаних робіт, інші первинні документи, які підтверджують реальність виконання робіт за вищезазначеними договорами.

Крім того надані позивачем податкові накладні складені з порушенням вимог чинного законодавства, а саме, зазначений ІНН продавця не відповідає присвоєному державним реєстратором, на податковій накладній № 4681 відсутня печатка ТОВ «Транскапітал Сервіс».

Згідно з пп. 14.1.202. п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України продаж (реалізація) товарів - будь-які операції, що здійснюються згідно з договорами купівлі-продажу, міни, поставки та іншими господарськими, цивільно-правовими договорами, які передбачають передачу прав власності на такі товари за плату або компенсацію незалежно від строків її надання, а також операції з безоплатного надання товарів. Не вважаються продажем товарів операції з надання товарів у межах договорів комісії (консигнації), поруки, схову (відповідального зберігання), доручення, довірчого управління, оперативного лізингу (оренди), інших цивільно-правових договорів, які не передбачають передачі прав власності на такі товари.

Пунктом 185.1 статті 185 Кодексу визначено, що об'єктом оподаткування є операції платників податку з:

а) постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з передачі права власності на об'єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об'єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю;

б) постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу;

в) ввезення товарів (супутніх послуг) на митну територію України в митному режимі імпорту або реімпорту (далі - імпорт);

г) вивезення товарів (супутніх послуг) у митному режимі експорту або реекспорту (далі - експорт);

ґ) з метою оподаткування цим податком до експорту також прирівнюється постачання товарів (супутніх послуг), які перебувають у вільному обігу на території України, до митного режиму магазину безмитної торгівлі, митного складу або спеціальної митної зони, створених згідно з положеннями глав 35-37 Митного кодексу України;

д) з метою оподаткування цим податком до імпорту також прирівнюється постачання товарів (супутніх послуг) з-під митного режиму магазину безмитної торгівлі, митного складу або спеціальної митної зони, створених згідно з положеннями глав 35-37 Митного кодексу України, для їх подальшого вільного обігу на території України;

е) постачання послуг з міжнародних перевезень пасажирів і багажу та вантажів залізничним, автомобільним, морським і річковим та авіаційним транспортом.

Відповідно до ст. 198 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Згідно з вимогами ст. 201 Кодексу платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою (за наявності) податкову накладну, у якій зазначаються в окремих рядках, такі обов'язкові реквізити:

а) порядковий номер податкової накладної;

б) дата виписування податкової накладної;

в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг;

г) податковий номер платника податку (продавця та покупця);

ґ) місцезнаходження юридичної особи-продавця або податкова адреса фізичної особи - продавця, зареєстрованої як платник податку;

д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг;

е) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг;

є) ціна постачання без урахування податку;

ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні;

з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку;

и) вид цивільно-правового договору;

і) код товару згідно з УКТ ЗЕД (для підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України).

Податкова накладна виписується у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Оригінал податкової накладної видається покупцю, копія залишається у продавця товарів/послуг.

Податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця.

Органи державної податкової служби за даними реєстрів виданих та отриманих податкових накладних, наданих в електронному вигляді, повідомляють платника податку про наявність у такому реєстрі розбіжностей з даними контрагентів. При цьому платник податку протягом 10 днів після отримання такого повідомлення має право уточнити податкові зобов'язання без застосування штрафних санкцій, передбачених розділом II цього Кодексу.

Податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту

У разі відмови продавця товарів/послуг надати податкову накладну або в разі порушення ним порядку її заповнення та/або порядку реєстрації в Єдиному реєстрі покупець таких товарів/послуг має право додати до податкової декларації за звітний податковий період заяву із скаргою на такого постачальника, яка є підставою для включення сум податку до складу податкового кредиту. До заяви додаються копії товарних чеків або інших розрахункових документів, що засвідчують факт сплати податку у зв'язку з придбанням таких товарів/послуг або копії первинних документів, складених відповідно до Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», що підтверджують факт отримання таких товарів/послуг.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» бухгалтерський облік - процес виявлення, вимірювання, реєстрації, накопичення, узагальнення, зберігання та передачі інформації про діяльність підприємства зовнішнім та внутрішнім користувачам для прийняття рішень.

Господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Фінансова звітність - бухгалтерська звітність, що містить інформацію про фінансове становище, результати діяльності та рух грошових коштів підприємства за звітний період

Частиною 2 статті 3 цього Закону встановлено, що бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, грунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Статтею 9 Закону визначено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити:

назву документа (форми);

дату і місце складання;

назву підприємства, від імені якого складено документ;

зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції;

посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення;

особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Як було зазначено раніше податкові накладні, що не заперечувалось і позивачем, були видані з порушенням вищенаведених норм закону, що дає можливість дійти висновку, що витрати позивача по сплаті ПДВ у складі ціни за отримані послуги слід вважати такими, що не підтверджені цими податковими накладними.

Крім того відсутність інших первинних документів взагалі ставить під сумнів факт взаємовідносин позивача з ТОВ «Транскапітал Сервіс» у липні 2011 року, у звязку з чим суд вважає цілком обґрунтованим висновок щодо відсутності обєкту оподаткування податком на додану вартість.

При цьому суд зазначає, що помилковість посилання Новомосковською ОДПІ в спірному податковому повідомленні-рішенні на інший підпункт статті Податкового кодексу України, не змінює висновків відповідача, викладених в Акті перевірки, та не може стати підставою для скасування цього рішення, враховуючи виявлені та доведені порушення вимог чинного законодавства з боку позивача.

Керуючись ст.ст. 160, 162, 163 КАС України суд, -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні адміністративного позову Приватного підприємства «МЕТАЛ-ТІС» до Новомосковської обєднаної державної податкової інспекції Дніпропетровської області про скасування податкового повідомлення-рішення відмовити повністю.

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

Постанова суду може бути оскаржена протягом десяти днів з дня отримання повного тексту постанови шляхом подачі апеляційної скарги до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції з одночасним її направленням до суду апеляційної інстанції.

Повний текст постанови складений 07 лютого 2012 року.

Суддя

О.В. Головко