Постанова № 21571872, 02.02.2012, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

копія

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 грудня 2011 р. Справа № 2а/0470/13609/11

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Барановського Р. А. розглянувши у письмовому провадженні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за адміністративним позовом ПАТ КБ "Приват Банк" до Державна податкова інспекція у м. Суми про визнання нечинним та скасування податкових повідомлень-рішень, - ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду із адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у м. Суми. Звернувшись до суду, позивач просить визнати нечинними податкові повідомлення-рішення відповідача від № 00009217121/0/59053 від 25.07.2011р. та № 00001121712/0/77495 від 27.09.2011.

Позовні вимоги мотивовані протиправністю рішень що оскаржено.

Відповідач надав до суду заперечення на адміністративний позов, відповідно до якого позов не визнав.

Дослідивши матеріали справи та чинне на момент виникнення спірних правовідносин законодавство, судом встановлено наступне.

Податкове повідомлення - рішення № 0000921712/0/59053 від 25.07.2011 року про донарахування грошового зобов'язання по податку з доході фізичних осіб у загальній сумі 359106,88 грн., у тому числі основного платежу 287285,5 грн., штрафу - 71821,38 грн., прийняте на підставі акту № 5292/220/23633156 від 11.07.2011 року «Про результати виїзної планової перевірки СФ ПАТ «Приватбанк» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період 01.01.2009 року по 31.12.2010 року.

Податкове повідомлення - рішення № 00001121712/0/77495 від 27.09.2011 було прийнято на підставі рішення про результати розгляду первинної скарги ДПА в Сумській області від 21.09.2011 року № 15180/10/25-005-235/308ЩС про збільшення податкового зобов'язання за основним платежем на 259,50 грн. та за штрафними санкціями на 64,88 грн.

За результатами перевірки встановлено порушення п. 12.2 ст. 12, п.п. 4.2.1, п. 4.2. ст. 4, п.п. 8.1.1, п. 8.1 ст. 8, п. 19.2 ст. 19 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» № 889 від 22.05.2003 р.

Причиною донарахування податкового зобов'язання по податку з доходів фізичних осіб у загальній сумі 282760,24 грн. стало те, що СФ ПАТ КБ «Приватбанк» при направленні коштів на погашення заборгованостей громадян по кредитних договорах у сумах, що перевищували ціну реалізації заставного майна (транспортних засобів), податок з доходів фізичних осіб не утримувався та до бюджету не перераховувався.

При перевірці правильності оподаткування інших доходів отриманих платниками податків були виявлені факти продажу представниками банку конфіскованих автомобілів, (заставного майна), як наслідок невиконання громадянами кредитних зобов'язань, через товарні біржі громадянам покупцям за цінами значно нижчими ніж оціночна вартість заставного майна та залишок несплачених сум по кредитним договорам, в той час коли на особові рахунки громадян - боржників з транзитних рахунків головного підприємства ПАТ «Приватбанк» (м. Дніпропетровськ) надходили значні кошти з подальшим розподілом в рахунок погашення кредитної заборгованості цих громадян.

Протягом 2007, 2008 років Сумською філією ПАТ КБ «ПриватБанк» було укладено ряд кредитних договорів з фізичними особами, внаслідок яких громадянам були надані кредитні кошти для придбання автомобілів. В забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором укладались договори застави рухомого майна (автомобіль).

При невиконанні громадянами зобов'язань за кредитними договорами на придбання транспортних засобів, укладеними з СФ ПАТ КБ «Приватбанк» за позовами банківської установи судами приймались рішення про стягнення в рахунок погашення цих заборгованостей предметів застави (транспортних засобів), які належали громадянам на праві власності, шляхом їх продажу з укладанням від імені боржників договорів купівлі-продажу будь-яким способом з іншими особами - покупцями, із зняттям транспортних засобів з обліку в органах ДАІ, а також з наданням всіх повноважень, необхідних для здійснення продажу.

Згідно з частиною 1 статті 589 Цивільного кодексу України від 16 січня 2003 року № 435- IV у разі невиконання зобов'язання, забезпеченого заставою, заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави. За рахунок предмета застави заставодержатель має право задовольнити в повному обсязі свою вимогу, що визначена на момент фактичного задоволення, включаючи сплату процентів, неустойки, відшкодування збитків, завданих порушенням Зобов'язання, необхідних витрат на утримання заставленого майна, а також витрат, понесених у звязку із предявленням вимоги, якщо інше не встановлено договором (частина 2 статті 589 ЦК України).

Відповідно до частини 1 статті 590 ЦК України звернення стягнення на предмет застави здійснюється за рішенням суду, якщо інше не встановлено договором або законом.

На виконання рішень судів, транспортні засоби виставлялись ПАТ КБ «Приватбанк» на продаж через аукціони, за результатами яких виявлялись переможці (покупці).

У перевіреному періоді представниками банківської установи, на підставі довіреностей громадян - власників транспортних засобів (боржників) через посередництво Київської товарної біржі «Союзавто» покупцям за цінами значно нижчими ніж оціночна вартість заставного майна, було реалізовано 37 автомобілів (по 33 автомобілях договірна ціна склала 10,0 грн., по 2 - 100,0 грн., по 1 - 200,0 грн., по 1 - 1000,0 грн.).

При оформленні біржових контрактів купівлі-продажу транспортних засобів, податок з доходів фізичних осіб сплачувався з договірної ціни транспортного засобу, зазначеної у контракті. При цьому, через касу банку з транзитних рахунків головного підприємства ПАТ «Приватбанк» м. Дніпропетровськ до СФ ПАТ КБ «Приватбанк» надходили суми коштів, що значно перевищували договірні ціни транспортних засобів, з розподілом їх на особові рахунки громадян, автомобілі яких були продані, в рахунок погашення заборгованостей по кредитних договорах. Всього понад договірні ціни реалізації автомобілів на особові рахунки 37 громадян - боржників протягом 2009 року - 2010 року в рахунок погашення заборгованостей по кредитних договорах надійшло 1886798,31 грн. з яких податок за ставкою 15 % не був утриманий та перерахований до бюджету.

В позовній заяві позивач зазначає, що доходи фізичної особи від продажу транспортного засобу на території України є об'єктом оподаткування податком з доходів фізичних осіб як доходи з джерелом їх походження з України, які згідно з п.п. 3.1.3 Закону № 889 -IV підлягають кінцевому оподаткуванню при їх виплаті тобто податковим агентом повинна виступати товарна біржа.

Однак, донараховану суму по податковому повідомленню - рішенню складає оподаткована різниця між вартістю вказаного транспортного засобу, визначеної продавцем - представником банку та вартістю фактичної реалізації, яка надходила на особистий рахунок громадян в рахунок погашення заборгованості по кредиту. Дана різниця не має жодного відношення до сум виручених при продажу автомобілів на товарній біржі.

Відповідно до абз. «є» п. п. 4.2.9, п. 4.2. ст. 4 Закону України № 889-ІУ «Про податок з доходів фізичних осіб» чітко визначено, що до складу загального місячного оподатковуваного доходу включаються; суми вартості (безоплатно отриманих товарів (робіт, послуг), а також суми знижки з ціни (вартості) товарів (послуг), що перевищує звичайну, розраховану за правилами визначення звичайних цін (у розмірі такої знижки), крім випадків, передбачених пунктом 4.3 цієї статті.

Згідно п. 1.15 ст. 1 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» визначено, що податковий агент - юридична особа (її філія, відділення, інший відокремлений підрозділ) або фізична особа чи представництво нерезидента - юридичної особи, які незалежно від їх організаційно-правового статусу та способу оподаткування іншими податками зобов'язані нараховувати, утримувати та сплачувати цей податок до бюджету від імені та за рахунок платника податку, вести податковий облік та подавати податкову звітність податковим органам відповідної до закону, а також нести відповідальність за порушення норм цього Закону.

Відповідно до пункту 12.3 статті 12 Закону № 889, якщо об'єкт рухомого майна продавався за посередництвом юридичної особи (її філії, відділення, іншого відокремленого підрозділу) або посередництва нерезидента, то така особа вважалась податковим агентом платника податку стосовно оподаткування доходів, отриманих таким платником податку від такого продажу.

У відповідності до підпункту 8.1.1 пункту 8.1 статті 8 Закону № 889 податковий агент, який нараховував (виплачував) оподатковуваний дохід на користь платника податку, повинен був утримувати податок від суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку, визначену у відповідних пунктах статті 7 цього Закону.

Податок підлягав сплаті (перерахуванню) до бюджету під час виплати оподатковуваного доходу єдиним платіжним документом, Банки не мали права приймати платіжні документи на виплату доходу, які не передбачали сплати (перерахування) цього податку до бюджету. Якщо оподатковуваний дохід нараховувався, але не виплачувався платнику податку особою, що його нараховувала, то податок, який підлягав утриманню з такого нарахованого доходу, підлягав сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені законом для місячного податкового періоду (підпункт 8.1.2 пункту 8.1 статті 8 Закону № 889-ІУ).

Підпунктом «а» пункту 19.2 статті 19 Закону № 889 було встановлено, що особи, які відповідно до цього Закону мали статус податкових агентів, зобов'язані були своєчасно та повністю нараховувати, утримувати та сплачувати (перераховувати) до бюджету податок з доходу, який виплачувався на користь платника податку та оподатковувався до або під час такої виплата та за її рахунок.

Оскільки згідно рішень судів в рахунок погашення заборгованості було звернуто стягнення на предмет застави - транспортного засобу, який належав фізичній особі на праві власності, шляхом його продажу ПАТ КБ «Приватбанк», юридична особа, яка нараховує (виплачує) платнику податку - фізичній особі дохід від здійснення операцій з придбання у неї автомобіля, є податковим агентом, утримує податок від суми такого доходу. Нарахування податку проводиться з доходу, а саме суми, яка фактично надійшла в касу банку та являється об'єктом оподаткування ПДФО при реалізації транспортного засобу.

Тобто, товарна біржа виступає податковим агентом лише при оподаткуванні суми отриманої від продажу автомобіля, а ПАТ КБ «Приватбанк» виступає податковим агентом відносно суми, яка перерахована на рахунок фізичної особи в погашення суми кредиту (різниця).

При розгляді первинної скарги з'ясовано, що при визначенні за результатами перевірки грошових зобов'язань по податку з доходів фізичних осіб по операціях продажу транспортних засобів за посередництвом СФ ЗАТ КБ «Приватбанк», помилково було двічі враховано податок з доходів фізичних осіб, який був сплачений з договірних цін транспортних засобів, зазначених у біржових контрактах купівлі - продажу транспортних засобів. Загальна сума донарахованого податку з доходів фізичних осіб повинна складати 283019,8 грн. (1886798,31 * 15%). Отже, у податковому - повідомленні рішенні ДПІ в м. Суми від 25 липня 2011 року № 0000921712/0/59053 підлягало збільшенню грошове зобов'язання по податку з доходів фізичних осіб на загальну суму 324,38 грн., у тому числі за основним платежем на 259,5 грн., за штрафними санкціями на 64,88 гривень.

Виходячи з вищевикладеного, податкові повідомлення-рішення від № 00009217121/0/59053 від 25.07.2011р. та № 00001121712/0/77495 від 27.09.2011 є правомірними. Тому, адміністративний позов не підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст. 158 - 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.

Постанова суду набирає законної сили та може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду в порядку та строки, предбачені статтями 186 та 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя (підпис)

Постанова не набрала законної сили 07.12.2011

Суддя Р.А. БарановськийР.А. Барановський