Постанова № 21571766, 02.02.2012, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

копія

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 30 листопада 2011 р. Справа № 2а-15436/10/0470

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого суддіБарановського Р. А. при секретаріБринза О.В. за участю: представника позивача представника відповідача 1 Мирош Б.Р. Мирошниченко С.С. розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за адміністративним позовом Публічного акціонерного товариства "Північний гірничо-збагачувальний комбінат" до Дніпропетровської митниці митниці та Головного управління Державного казначейства України в Дніпропетровській області, третя особа на стороні відповідача Головне управління Державного казначейства України в м. Києві про скасування, визнання нечинним рішення та стягнення коштів, - ВСТАНОВИВ: Позивач звернувся до суду із адміністративним позовом до Дніпропетровської митниці, Головного управління Державного казначейства у Дніпропетровській області, третя особа на стороні відповідачів Головне управління Державного казначейства у м. Києві. Звернувшись до суду, позивач просить: визнати нечинним рішення Дніпропетровської митниці про визначення митної вартості товарів № 113000006/2010/000413/1 від 26.05.2010 р.

скасувати видану Дніпропетровською митницею картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні чи пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України № 113050000/0/00618 від 27.05.2010 р.

повернути з Державного бюджету України в особі Головного управління Державного казначейства у Дніпропетровській області (49000, м. Дніпропетровськ, вул. Челюскіна, 1, код ЄДРПОУ 23928791) на користь Публічного акціонерного товариства «Північний гірничо-збагачувальний комбінат» (код ЄДРПОУ 00191023, м. Кривий Ріг, 50079) кошти на відшкодування шкоди у вигляді надмірно сплаченого податку на додану вартість у розмірі 23 021,81 грн.

повернути з Державного бюджету України в особі Головного управління Державного казначейства у Дніпропетровській області (49000, м. Дніпропетровськ, вул. Челюскіна, 1, код ЄДРПОУ 23928791) на користь Публічного акціонерного товариства «Північний гірничо-збагачувальний комбінат» (код ЄДРПОУ 00191023, м. Кривий Ріг, 50079) кошти на відшкодування шкоди у вигляді надмірно сплаченого ввізного мита у розмірі 5 481,38 грн.

Позовні вимоги мотивовані протиправністю рішення відповідача.

Представник позивача, що прибув у судове засідання, позов підтримав та надав пояснення, аналогічні доводам, викладеним у позовній заяві.

Представник відповідача 1, що зявився у судове засідання, позов не визнав.

Заслухавши пояснення представника позивача та представника відповідача, дослідивши матеріали справи та чинне на момент виникнення спірних правовідносин законодавство, судом встановлено наступне.

Матеріалами справи підтверджено, що 26.05.2010 для здійснення митного контролю та митного оформлення декларантом Позивача була подана вантажна митна декларація (далі - ВМД) № 113050000/2010/004214, відповідно до якої для проведення Відповідачем-1 митного оформлення було подано товар - мастика кладочна: - KOMAL 36 - 17000 кг. Склад діючих речовин: AL203-38,3%, FE203-2,54%. Вогнетривкість: 1400 град. с. KOTMEL S170 - 2000 кг. Склад діючих речовин: : AL203-84,37%, FE2O3-0,8% Вогнетривкість: 1700 град. с. Країною походження та виробництва заявлено «REFRAKO S.R.O.», Словаччина.

Під час проведення посадовою особою Відповідача - 1 перевірки документів, поданих до митного оформлення декларантом Позивача в рахунок підтвердження заявленої ним митної вартості, яка є однією з вимог Порядку здійснення митного контролю за правильністю визначення митної вартості товарів, затвердженого ПКМУ від 09.04.2008 № 339 (далі -Порядок 339), при перевірці правильності визначення декларантом митної вартості, було встановлено, що декларантом Позивача було порушено вимоги п. 7 Порядку декларування митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, та подання відомостей для її підтвердження, затвердженого ПКМУ від 20.12.2006 № 1766 (далі - Порядок 1766), яким встановлено перелік документів, які декларант зобовязаний подати митному органу для підтвердження заявлених відомостей про митну вартість товарів, а саме:

Зовнішньоекономічний договір (контракт) і додатки до нього;

рахунок - фактуру (інвойс) або рахунок - проформу;

банківські платіжні документи (якщо рахунок сплачено), а також інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;

рішення митного органу про визначення митної вартості раніше ввезених ідентичних та/або подібних (аналогічних) товарів, якщо воно прийнято за одним договором (контрактом); пакувальні листи;

копію ліцензії на ввезення/вивезення товарів, імпорт/експорт яких підлягає ліцензуванню.

Із вищенаведеного переліку обовязкових документів, який декларант Позивача зобовязаний був надати Відповідачу - 1 до митного оформлення, не було подано:

1.Банківського платіжного документу або іншого платіжного та/або бухгалтерського документу, відповідно до якого за умовами зовнішньоекономічного контракту № 0212-8002/10 від 12.02.2010, було здійснено передплату за товар у розмірі 30% від загальної вартості товару; 2.Рішення про визначення митної вартості товарів від 19.05.2010 № 113000006/2010/000383/1, яке прийняте за одним і тим же зовнішньоекономічним контрактом № 0212-8002/10 від 12.02.2010 та додатком 1 до нього. Даний довід підтверджується: 1)третім підрозділом графи 20 ВМД від 26.05.2010 № 113050000/2010/004214, в якому зазначено 2-значний цифровий код форми розрахунків за товар згідно з умовами контракту купівлі-продажу, а саме код «30», який відповідно до наказу ДМСУ від 09.07.1997 № 307 «Про затвердження Інструкції про порядок заповнення вантажної митної декларації», зареєстрованого в МінЮсті України 24.09.1997 № 443/2247, розшифровується як «переказ», та свідчить про переведення грошового переказу з рахунка Покупця (ПАТ «Північний ГЗК» Позивач» по справі) на рахунок Продавця; відсутністю банківського платіжного документу серед поданих декларантом Позивача документів для підтвердження заявленої митної вартості товару та проведення Відповідачем - 1 митного оформлення цього товару, які зазначені у графі 44 ВМД від 26.05.2010 № 113050000/2010/004214;

тим, що декларант Позивача при поданні 26.05.2010 ВМД № 113050000/2010/004214, здійснюючи посилання в графі 44 цієї ВМД на Рішення про визначення митної вартості товарів від 19.05.2010 № 113000006/2010/000383/3 не застосував Рішення від 19.05.2010 № 113000006/2010/000383/1 при декларуванні митної вартості товару, тобто не взяв за основу скореговану митну вартість за вказаним рішенням при заявленні до митного оформлення мастики кладочної: - KOMAL 36 - 17000 кг. Склад діючих речовин: AL203-38,3%, FE203-2,54%. Вогнетривкість: 1400 град. с. KOTMEL S170 - 2000 кг. Склад діючих речовин: : AL203-84,37%, FE2O3-0,8% Вогнетривкість: 1700 град. с.

Отже, під час проведення перевірки документів, поданих для підтвердження заявленої митної вартості товару, посадовою особою Відповідача - 1 було зясовано, що Позивачем вищезазначені вимоги п. 7 Порядку 1766 не виконані.

Тому, у звязку з невиконанням декларантом Позивача вищенаведеного, посадовою особою Відповідача - 1 на виконання вимог Порядку 339, п. 3.1. наказу ДМСУ від 31.01.2007 № 74 «Про затвердження Методичних рекомендацій із застосування окремих положень Митного кодексу України, що стосуються питань визначення митної вартості товарів, які імпортуються на митну територію України» (далі - Наказ 74) та п. 3 розділу III наказу ДМСУ від 24.06.2009 № 602 «Про затвердження Порядку роботи посадових осіб митного органу при здійсненні контролю за визначенням митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України», зареєстрованого в МінЮсті України 21.07.2009 № 669/16685, на підставі інформаційної бази даних Єдиної автоматизованої інформаційної системи ДМСУ (далі - ЄАІС ДМСУ) (витяг наявний в матеріалах справи) було проведено порівняння рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості на ідентичні або подібні (аналогічні) товари, митне оформлення яких вже здійснено та виявлено, що заявлена ціна товару - 0, 46 Євро за кг є нижчою ніж митна вартість подібного товару цього ж виробника, цієї ж марки, що ввозилася на митну територію України (тобто, вже оформленого для вільного використання на митній території України), яка становить 1, 0541 Євро за кг.

Саме вищенаведені передумови стали підставою для більш детального вивчення даного питання посадовою особою Відповідача - 1.

Враховуючи вищезазначені порушення декларанта Позивача, для підтвердження заявленої ним митної вартості товарів на вимогу митного органу декларант зобовязаний подати додаткові документи. Так, згідно з п. 11 Порядку 1766, Відповідачем - 1 було запропоновано декларанту Позивача для підтвердження заявленої ним митної вартості товарів надати наступні додаткові документи:

прайс - лист фірми виробника товару;

калькуляцію фірми виробника товару;

копію ВМД країни - відправлення;

висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертами організаціями.

Згідно вимог даного Порядку декларанта 26.05.2010 ознайомлено з цим записом під підпис.

До цього ж, поміж запропонованих до надання для підтвердження заявленої декларантом митної вартості товарів документів, декларантом Позивача було надано лише копія експортної ВМД країни - відправлення, прайс - лист на 2010 рік та листи. Інших документів декларантом надано не було.

Пунктом 12 Порядку 1766 передбачені вимоги щодо оформлення документів, що подаються декларантом, а саме:

«... копії повинні бути якісними та придатними для використання;

листи підприємств повинні мати необхідні реквізити (назва підприємства, його адреса, номер телефону, вихідний номер і дата відправлення);

бухгалтерські документи засвідчуються підписом керівника і головного бухгалтера підприємства, що скріплюються печаткою підприємства;

довідки, висновки та інші документи, що стосуються вартісних та якісних характеристик товару повинні мати реквізити організації, що їх видала; підписи відповідних посадових осіб та печатки;

Копії документів засвідчуються написом «Копія. Згідно з оригіналом», підписом та печаткою декларанта.

У випадках, передбачених статтею 77 МК України, декларант подає переклад державною мовою документів для підтвердження заявленої митної вартості.»

Враховуючи вищезазначене, надані декларантом Позивача документи (копія експортної ВМД країни - відправлення, прайс - лист на 2010 рік та листи) у підтвердження митної вартості товару не підлягають застосуванню за наступних підстав:

1. Наданий декларантом Позивача документ «Копія експортної ВМД країни -відправлення» такою не є, оскільки наданий декларантом документ називається «Документ контролю доставки вантажу при ввезенні», а не «Експортна ВМД країни - відправлення». Даний довід Відповідача - 1 підтверджується графою 44 ВМД від 28.05 2010 № 113050000/2010/004263 (наявна в матеріалах справи), яка засвідчує три факт, що під час проведення Відповідачем - 1 митного оформлення товару мастики кладочної, зазначеної раніше на підставі скорегованої митної вартості, - «Копія експортної ВМД країни - відправлення» декларантом Позивача не надавалася, оскільки класифікаційні коди документів, наведених у графі 44 вищезазначеної ВМД, не містять класифікаційного коду документів «9610», під яким зашифровано документ «Копія» вантажної митної декларації іноземної країни». До цього ж, присвоєння класифікаційних кодів документам, які подаються до митного оформлення провадиться на підставі Класифікатору документів, який затверджено наказом ДМСУ від 12.12.2007 № 1048 «Про затвердження відомчих класифікаторів з питань митної статистики, які використовуються в процесі оформлення митних декларацій, і порядку їх ведення».

Крім цього, наданий декларантом Позивача документ - «Документ контролю доставки вантажу при ввезенні» не відповідає вимогам п. 12 Порядку 1766, а саме: не має перекладу державною мовою, що в свою чергу унеможливлює зясування даних, зазначених у ньому, його копія недоброякісна та не придатна до використання, з його граф не вбачаються загальна вартість товару, грошова одиниця вартості товару, а також умови поставки товару. Відсутність наведених параметрів виключає можливість проведення перевірки посадовою особою Відповідача - 1 під час проведення митного оформлення товару, тобто порівняти всі параметри з умовами зовнішньоекономічного контракту № 0212-8002/10 від 12.02.2010.

Наданий декларантом Позивача Прайс - лист на 2010 рік, не є прайс - листом фірми виробника товару («REFRAKO S.R.O.», Словаччина), який запитувався Відповідачем - 1 у момент встановлення істинної митної вартості товару, а є Прайс - листом фірми продавця («Alderston GB Limited», Великабританія), який в свою чергу також оформлений з порушенням вимог пункту 12 Порядку 1766, а саме:, на Прайс - листі відсутні: вихідний номер і дата відправлення та засвідчувальний підпис головного бухгалтера підприємства, так як по своїй суті Прайс - лист є документом, що стосується вартісних та якісних характеристик товару і повинен мати підписи відповідних посадових осіб.

Надані декларантом Позивача листи є комерційною пропозицією та не можуть підтверджувати митну вартість товару, оскільки являють собою переписку перед укладанням зовнішньоекономічного контракту.

Враховуючи зазначене Позивачем не виконані вимоги ч. 2 ст. 88 МК України, відповідно до якої «декларант зобовязаний...надати митному органу передбачені законодавством документи і відомості, необхідні для виконання митних процедур...» та ч. 2 ст. 264 МК України, згідно з якою «у разі потреби у підтвердженні заявленої митної вартості товарів декларант зобовязаний подати митному органу необхідні для цього відомості та забезпечити можливість їх перевірки відповідно до порядку, що встановлюється Кабінетом Міністрів У країн...»

Відповідно до п. 3.4. Наказу 74: «За бажанням декларанта проводиться процедура консультацій між декларантом і митним органом з метою обґрунтованого вибору підстав для визначення митної вартості відповідно до вимог статей 268 і 269 Митного кодексу України. У ході таких консультацій митний орган і декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності. « Враховуючи зазначене та неухильне дотримання Відповідачем - 1 вимог ст. 267 Митного кодексу України (далі - МК України), - на зворотному боці ДМВ - 1 № 113050000/2010/004214 відображено, що з декларантом Позивача «Проведено консультацію та обмін наявною ціновою інформацією» та повідомлено «Про можливість митного оформлення під гарантійні зобовязання згідно з ст. 264 МК України та наказу ДМСУ від 17.03.2008 № 230», при цьому 26.05.2010 декларанта Позивача ознайомлено з цими записами під підпис.

На підставі вищевикладеного та враховуючи той факт, що декларант Позивача не скористався правом здійснити митне оформлення товару під гарантійні зобовязання та випустити його у вільний обіг згідно наказу ДМСУ від 17.03.2008 № 230, який передбачає надання додаткових підтверджуючих документів в термін до 90 днів з можливим наступним поверненням сплачених податків і зборів (обовязкових платежів) за визначеною митним органом митною вартістю товарів, що дало б можливість уникнути простоїв вантажів та довести заявлену декларантом митну вартість товарів, - Відповідачем - 1, на виконання п. 14 Порядку 1766, 26.05.2010 було винесено Рішення про визначення митної вартості товарів № 113000006/2010/000413/1 на підставі наявних у нього відомостей з використанням резервного методу відповідно до положень ст. 273 МК України, який застосовувався під час визначення митної вартості товарів з наступних причин:

Відповідно до ст. 265 МКУ митний орган здійснює контроль правильності визначення митної вартості та має право упевнитися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи декларації, поданої для цілей визначення митної вартості. Якщо митний орган дійшов висновку, що визначена декларантом митна вартість нижча, ніж прямі витрати на виробництво цього товару, митний орган має право зобовязати декларанта визначити митну вартість іншим способом, ніж він використав для її визначення.

Частиною 5 ст. 266 МКУ передбачено, що кожний наступний метод визначення митної вартості товару застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.

На підставі того, що декларант Позивача не довів заявлену митну вартість товару за 1-м методом - методом визначення митної вартості за ціною договору щодо товарів, які імпортуються (вартість операції), передбаченого ст. 267 МК України, то за митну вартість береться вартість операції з ідентичними або подібними (аналогічними) товарами, які продаються на експорт в Україну з тієї ж країни, і час експорту яких збігається з часом експорту оцінюваних товарів, або є максимально наближеним до нього. При цьому, під «ідентичними» розуміються товари, однакові за всіма ознаками з оцінюваними товарами, у тому числі за такими, як:

фізичні характеристики

якість та репутація на ринку

країна походження 4)виробник

Під «подібними» розуміються товари, які хоч і не є однакові за всіма ознаками, але мають схожі характеристики і складаються зі схожих компонентів: .

якість та репутація на ринку

країна походження

виробник

Але законодавством не надано визначення, в яких часових межах має «час експорту збігатися з часом експорту оцінюваних товарів або є максимально наближеним до нього» (години, дні, місяця, роки). Гнучке застосування другого та третього методів насамперед стосується термінів ввезення ідентичних та подібних товарів, можливості використання як основи для митної оцінки ідентичних чи подібних, вироблених не в країні, де виготовлені оцінювані товари.

Тому в даному випадку методи 2, 3 не можуть бути застосовані за неможливістю визначення терміну «максимально наближеного часу».

Крім цього, згідно з ч. 2 ст. 13 МК України передбачено обовязок Держмитслужби України спрямовувати, координувати та контролювати діяльність митних органів щодо виконання законодавства України з питань митної справи, в межах своїх повноважень видавати накази, організовувати та контролювати їх виконання.

П. 5.1. розділу 5 Методичних рекомендацій Наказу 74 передбачено: « При застосуванні методу визначення митної вартості товару за ціною угоди щодо ідентичних товарів митний орган, по змозі, використовує інформацію, яка міститься в базі даних Єдиної автоматизованої інформаційної системи Державної митної служби України, у тому числі програмно-інформаційному комплексі «Інформаційно-пошукова система обробки та аналізу цінової інформації при визначенні митної вартості товарів, що переміщуються через митний кордон України», про продаж ідентичних товарів на тих самих комерційних умовах і приблизно у тих самих кількостях, що й товари, які оцінюються...

5.4. У розумінні статті 268 МКУ митна вартість за ціною договору щодо ідентичних товарів означає митну вартість товару, яка була вже прийнята згідно зі статтею 267 МК України та скоригована відповідно до вимог абзацу пятого статті 268 МК України та пунктів 5, 6, 7 абзацу другого статті 267МКУ.»

П. 6.4. розділу 6 Методичних рекомендацій Наказу 74 передбачено: « У розумінні статті 269 МК України митна вартість за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів означає митну вартість товару, яка була вже прийнята згідно зі статтею 267 МК України та скоригована відповідно до вимог абзацу пятого статті 269 МКУ та пунктів 5, 6, 7 абзацу другого статті 267МК України.»

Митницею при винесенні 26.05.2010 рішення про визначення митної вартості товарів №113000006/2010/000413/1 використано інформацію, яка міститься в базі даних Єдиної автоматизованої інформаційної системи Державної митної служби України (далі - ЄАІС ДМСУ), про митну вартість подібних товарів, яка приймалась згідно зі статтею 273 МК України, тобто за резервним методом.

Витяг з бази даних ЄАІС ДМСУ, наявний в матеріалах справи, не містить інформацію про митну вартість ідентичних товарів, яка приймалась згідно зі статтею 267 МКУ та коригувалась відповідно до вимог абзацу пятого статті 268 МКУ чи абзацу пятого статті 269 МКУ та пунктів 5, 6, 7 абзацу другого статті 267 МКУ.

Таким чином, митниця не мала правових підстав визначати митну вартість товару за другим, або третім методом, на підставі наявної інформації про митне оформлення ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, митна вартість яких визначалась за шостим методом.

Методи на основі віднімання та додавання вартості, передбачені ст. 271 та ст. 272 МК України митницею неможливо застосувати через відсутність інформації, яка повинна ґрунтуватися на даних, що є обєктивними, підтверджуються документально, піддаються обчисленню та належать до вартості витрат, понесених виробником при виробництві оцінюваних товарів. Відсутність необхідної інформації та документів підтверджується матеріалами справи виходячи із вимог ст. 271 МКУ та ст. 272 МКУ.

Відповідно до ст. 273 МКУ, у разі якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 267 - 272 цього Кодексу, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (ГАТТ).

Митна вартість, визначена згідно з положеннями статті 273 МКУ, повинна щонайбільшою мірою ґрунтуватися на раніше визначеній за методами 1-6 митній вартості, однак при визначенні митної вартості відповідно до цієї статті допускається гнучкість при застосуванні цих методів.

Застосований митницею 6 - резервний метод визначення митної вартості базується на світовій практиці, згідно якої в рамках цього методу допускається розумна гнучкість в підходах до застосування попередніх методів визначення митної вартості.

Розділом 9 пунктом 9.3 Методичних рекомендацій передбачено, що при застосуванні резервного методу визначення митної вартості вимога про те, що ідентичні товари повинні експортуватися в той самий час чи «максимально наближений до часу ввезення», що й товари, що оцінюються, може тлумачитися гнучко.

На підставі зазначеного, при визначенні митної вартості за рішенням №113000006/2010/000413/1 від 26.05.2010 був застосований шостий метод визначення митної вартості, з неухильним дотриманням вимог ст. 273 МКУ.

У звязку з тим, що від Позивача такої письмової вимоги не надходило, тому його обвинувачення з приводу відсутності пояснень митниці про причини застосування саме резервного методу при визначенні митної вартості товару є необґрунтованими та безпідставними.

Тому, на підставі прийнятого Відповідачем - 1 рішення про визначення митної вартості та відповідно до вимог наказу ДМСУ від 12.12.2005 № 1227, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 26.12.2005 за № 1562/11842. було видано Картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні чи пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України № 113050000/0/00618 від 27.05.2010.

Таким чином, Картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні чи пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України № 113050000/0/00618 від 27.05.2010 видана відповідно до вимог чинного законодавства, в межах наданих повноважень та без будь-якого втручання в господарську діяльність Позивача.

Враховуючи зазначені вище порушення з боку Позивача, рішення про визначення митної вартості № 113000006/2010/000413/1 від 26.05.2010 та Картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні чи пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України № 113050000/0/00618 від 27.05.2010 прийняті посадовою особою Відповідача - 1 на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Щодо майнових вимог: вантажна митна декларація відповідає вимогам пункту 1.11. статті 1 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21.12.2000 №2181 (далі - Закон 2181) та для його цілей є податковою декларацією.

Згідно із підпунктом 7.3.6 пункту 7.3. статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» датою виникнення податкових зобовязань при імпорті є дата подання митної декларації із зазначенням у ній суми податку, що підлягає сплаті.

Відповідно до п. 4.1.1 статті 4 Закону 2181 платник податків самостійно нараховує суму податкового зобовязання, крім випадків, передбачених підпунктом «г» п. 4.2.2 п. 4,2, а також п. 4.3 цієї статті.

Податкове зобовязання Позивачем самостійно нараховане та визначене згідно із вказаною в позові вантажної митної декларації №113050000/2010/004263 від 28.05.2010 (включаючи ПДВ та ввізне мито) вважається узгодженим з дня подання цих декларацій до здійснення митного оформлення товару.

З огляду на викладене, рішення, що оскаржено є правомірним. Тому, адміністративний позов задоволенню не підлягає.

Керуючись ст. 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.

Постанова суду набирає законної сили та може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду в порядку та строки, предбачені статтями 186 та 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст постанови складено 05 грудня 2011 року

Суддя (підпис)

Постанова не набрала законної сили 05.12.2011

Суддя Р.А. БарановськийР.А. Барановський