Постанова № 21568348, 02.02.2012, Вінницький окружний адміністративний суд

ВІННИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

_________________

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 лютого 2012 р. Справа № 2а/0270/88/12

Вінницький окружний адміністративний суд в складі

Головуючого судді Мультян Марини Бондівни,

при секретарі судового засідання: Щербацькій Ользі Сергіївні

за участю представників сторін:

позивача : Бахур Р.М., Бурка В.Р., Якименко К.В. - представники за довіреністю

відповідача : Лесик В.В. - представник за довіреністю

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом: Приватного акціонерного товариства "Укрекскавація"

до: Державної податкової інспекції у м. Вінниці

про: скасування податкового повідомлення-рішення

ВСТАНОВИВ :

До Вінницького окружного адміністративного суду звернулось Приватне акціонерне товариство "Укрекскавація" з позовом до Державної податкової інспекції у м. Вінниціпро скасування податкового повідомлення-рішення № 0010911520 від 22.09.2011 року.

Ухвалою від 18.01.2012 року відкрито провадження у адміністративній справі.

Позов мотивовано тим, що Державною податковою інспекцією у м. Вінниці проведено камеральну перевірку Приватного акціонерного товариства "Укрекскавація" за звітний податковий період: 2 квартал 2011 року. За результатами перевірки складено акт № 882/162/15-1/33088925 від 30.08.2011 року, на підставі якого прийнято податкове повідомлення-рішення № 0010911520 від 22.09.2011 року та відповідно до якого позивачу було зменшено суму від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток в розмірі 19327 грн. На думку позивача, вказане рішення є необґрунтованим та протиправним, а тому є протиправним та підлягає скасуванню.

В судовому засіданні представники позивача позов підтримали повністю та, посилаючись на обставини, викладені в позовній заяві, просили суд задовольнити позовні вимоги.

Представник відповідача адміністративний позов не визнав та просив відмовити у його задоволенні, посилаючись на доводи, викладені в запереченні. Представником відповідача зазначено, що позивачем здійснено порушення пункту 3 підрозділу 4 розділу ХХ Перехідних положень Податкового Кодексу України. Таким чином, на підставі встановленого порушення податковим органом винесено оскаржуване позивачем податкове повідомлення-рішення № 0010911520 від 22.09.2011 року, яке, відповідно до пояснень представника відповідача, винесено згідно нормам податкового законодавства.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, оцінивши надані докази в їх сукупності, суд дійшов до висновку про задоволення позову, з наступних підстав.

Судом встановлено, що державним податковим інспектором Державної податкової інспекції у м. Вінниці30.08.2011 року проведено камеральну перевірку Приватного акціонерного товариства "Укрекскавація" за звітний податковий період: 2 квартал 2011 року, наслідки якої оформлені актом № 882/162/15-1/33088925 від 30.08.2011 року (а.с. 6).

Перевіркою встановлено, що позивачем допущено порушення порядку заповнення податкової звітності з податку на прибуток.

Податковий орган свій висновок обґрунтовує тим, що такі порушення виникли внаслідок того, що пунктом 3 підрозділом 4 розділу ХХ Перехідних положень Податкового Кодексу України застосовується п. 150.1 статті 150 Податкового Кодексу України у 2011 році з урахуванням наступного.

Якщо результатом розрахунку об'єкта оподаткування платника податку з числа резидентів за підсумками 1 кварталу 2011 року є від'ємне значення, то сума такого від'ємного значення підлягає включенню до витрат 2 календарного кварталу 2011 року

Розрахунок об'єкта оподаткування за наслідками 2, 3, 4 кварталів 2011 року здійснюється з урахуванням від'ємного значення, отриманого платником податку за 1 квартал 2011 року, у складі витрат таких податкових періодів наростаючим підсумком до повного погашення такого від'ємного значення.

Позивач в декларації з податку за 2 квартал 2011 року №9005788512 від 04.08.2011 року в рядку 06.6 (від'ємне значення об'єкта оподаткування попереднього звітного (податкового) періоду (від'ємне значення рядка 07 Податкової декларації за попередній звітний (податковий) період або від'ємне значення об'єкта оподаткування за 1 квартал 2011 року) відобразило суму 772096 грн.

Представником відповідача пояснено, що з урахуванням вищезазначеного підрозділу Податкового Кодексу України, від'ємне значення має дорівнювати 152769 грн., внаслідок чого сума рядку 07 (об'єкт оподаткування від усіх видів діяльності) декларації з податку на прибуток за 2 квартал 2011 року №9005788512 від 04.08.2011 року має дорівнювати 622331грн., натомість позивачем задекларовано - 4 грн., внаслідок чого було зменшено об'єкт оподаткування від усіх видів діяльності.

На підставі вказаного акту перевірки, ДПІ у м. Вінниці винесло податкове повідомлення-рішення № 0010911520 від 22.09.2011 року, відповідно до якого позивачу було зменшено суму від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток в розмірі 619327 грн. (а.с. 9).

19.09.2011 року відповідачем внесено зміни до акту перевірки №51516/10/151, якими зазначено, що платником завищено від'ємне значення об'єкта оподаткування податком на прибуток на 619327 грн. (а.с.7).

Визначаючись щодо заявленого позову, суд виходив з наступного.

Відповідно до ст. 4 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", бухгалтерський облік та фінансова звітність ґрунтуються на таких основних принципах:

обачність - застосування в бухгалтерському обліку методів оцінки, які повинні запобігати заниженню оцінки зобов'язань та витрат і завищенню оцінки активів і доходів підприємства;

повне висвітлення - фінансова звітність повинна містити всю інформацію про фактичні та потенційні наслідки господарських операцій та подій, здатних вплинути на рішення, що приймаються на її основі;

автономність - кожне підприємство розглядається як юридична особа, відокремлена від її власників, у зв'язку з чим особисте майно та зобов'язання власників не повинні відображатися у фінансовій звітності підприємства;

послідовність - постійне (із року в рік) застосування підприємством обраної облікової політики. Зміна облікової політики можлива лише у випадках, передбачених національними положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку, і повинна бути обґрунтована та розкрита у фінансовій звітності;

безперервність - оцінка активів та зобов'язань підприємства здійснюється виходячи з припущення, що його діяльність буде тривати далі;

нарахування та відповідність доходів і витрат - для визначення фінансового результату звітного періоду необхідно порівняти доходи звітного періоду з витратами, що були здійснені для отримання цих доходів. При цьому доходи і витрати відображаються в бухгалтерському обліку та фінансовій звітності в момент їх виникнення, незалежно від дати надходження або сплати грошових коштів;

превалювання сутності над формою - операції обліковуються відповідно до їх сутності, а не лише виходячи з юридичної форми;

історична (фактична) собівартість - пріоритетною є оцінка активів підприємства, виходячи з витрат на їх виробництво та придбання;

єдиний грошовий вимірник - вимірювання та узагальнення всіх господарських операцій підприємства у його фінансовій звітності здійснюються в єдиній грошовій одиниці;

періодичність - можливість розподілу діяльності підприємства на певні періоди часу з метою складання фінансової звітності.

Згідно п.150.1 ст. 150 Податкового Кодексу України, якщо результатом розрахунку об'єкта оподаткування платника податку з числа резидентів за підсумками податкового року є від'ємне значення, то сума такого від'ємного значення підлягає включенню до витрат першого календарного кварталу наступного податкового року. Розрахунок об'єкта оподаткування за наслідками півріччя, трьох кварталів та року здійснюється з урахуванням зазначеного від'ємного значення попереднього року у складі витрат таких податкових періодів наростаючим підсумком до повного погашення такого від'ємного значення.

Пунктом 16.4 ст. 16 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" встановлено, податок за звітний період сплачується його платником до відповідного бюджету у строк, визначений законом для квартального податкового періоду. Платники податку у строки, визначені законом, подають до податкового органу податкову декларацію про прибуток за звітний період, розраховану наростаючим підсумком з урахуванням від'ємного значення об'єкта оподаткування минулих податкових періодів у разі його наявності відповідно до пункту 6.1 статті 6 цього Закону.

У відповідності до п. 22.4 ст. 22 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", у 2010 році у складі валових витрат платника податку враховується 20 відсотків суми від'ємного значення об'єкта оподаткування з податку на прибуток, яке утворилося станом на 1 січня 2010 року.

У 2011 році сума від'ємного значення, яка відповідно до абзацу першого цього пункту не була врахована у складі валових витрат, та від'ємне значення об'єкта оподаткування, яке виникло у 2010 році, підлягають включенню до складу валових витрат у порядку, встановленому статтею 6 цього Закону, без обмежень, встановлених цим пунктом.

Таким чином, судом враховано, що податкову декларацію з податку на прибуток складено відповідно до норм чинного законодавства наростаючим підсумком і до складу валових витрат 1 кварталу 2011 року були включені валові витрати попередніх податкових періодів у сумі 618797 грн. (рядок 04.9 декларації), в результаті чого і було отримано загальне від'ємне значення в розмірі 772096 грн. (рядок 06.6 декларації за 2 квартал 2011 року) та задекларувало в рядку 07 (об'єкт оподаткування від усіх видів діяльності) в сумі 4 грн.

Судом також враховано норми ст. 6 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", якщо об'єкт оподаткування платника податку з числа резидентів за результатами податкового року має від'ємне значення об'єкта оподаткування (з урахуванням суми амортизаційних відрахувань), сума такого від'ємного значення підлягає включенню до складу валових витрат першого календарного кварталу наступного податкового року. Розрахунок об'єкта оподаткування за наслідками півріччя, трьох кварталів та року здійснюється з урахуванням від'ємного значення об'єкта оподаткування попереднього року у складі валових витрат таких податкових періодів наростаючим підсумком до повного погашення такого від'ємного значення.

Таким чином, з урахуванням вищезазначеного, суд вважає, що при проведенні перевірки підприємства позивача, Державна податкова інспекція у м. Вінниці не врахувала певні норми Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" та Податкового Кодексу України, що призвело до помилкового висновку про порушення позивачем порядку заповнення податкової звітності з податку на прибуток.

Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи, зобовязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності субєктів владних повноважень адміністративні суди перевіряючи, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано , тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дій); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та обєктивному дослідженні (стаття 86 цього Кодексу).

Доказів, які б спростовували вищевикладене відповідачем не надано, правомірність своїх дій не доведено, у зв'язку з чим позовні вимоги позивача слід задовольнити. Згідно із ст. 94 КАС України судові витрати понесені позивачем підлягають стягненню на його користь із Державного бюджету України.

Керуючись ст.ст. 70, 71, 79, 86, 94, 128, 158, 162, 163, 167, 255, 257 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ :

1.Адміністративний позов задовольнити повністю.

2.Визнати протиправними та скасувати податкове повідомлення - рішення №0010911520 від 22.09.2011 року.

3.Стягнути з Державного бюджету України на користь Приватного акціонерного товариства "Укрекскавація" (вул. Айвазовського, 26, м. Вінниця, 21022, код ЄДРПОУ 33088925) в рахунок судових витрат судовий збір у розмірі 60,42 грн. (шістдесят гривень 42 коп.).

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 254 КАС України.

Відповідно до ст. 186 КАС України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя Мультян Марина Бондівна