Постанова № 21568341, 31.01.2012, Вінницький окружний адміністративний суд

ВІННИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

____________________

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 січня 2012 р. Справа № 2а/0270/247/12

Вінницький окружний адміністративний суд в складі

Головуючого судді Загороднюка Андрія Григоровича,

при секретарі судового засідання: Захаріяш Ользі Олександрівні

за участю представників сторін:

позивача : Галуші П.В., Майструка А.В.

відповідача : не з'явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом: управління Пенсійного фонду України в м. Хмільнику та Хмільницькому районі Вінницької області

до: відкритого акціонерного товариства "Хмільницьке автотранспортне підприємство 10573"

про: стягнення заборгованості

ВСТАНОВИВ :

до суду звернулось управління Пенсійного фонду України в м. Хмільнику та Хмільницькому районі Вінницької області із позовом до відкритого акціонерного товариства "Хмільницьке автотранспортне підприємство 10573" про стягнення заборгованості по відшкодуванню витрат на виплату та доставку пільгових пенсій в сумі 5953,55 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач перебуває на обліку в управлінні Пенсійного фонду України в м. Хмільнику та Хмільницькому районі Вінницької області та станом на 20.01.2012 року за ним рахується заборгованість по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пенсії, призначеної на пільгових умовах за списком №2 ОСОБА_3, який отримує пенсію на пільгових умовах відповідно до ст. 13 Закону України “Про пенсійне забезпечення”, за жовтень-грудень 2011 року в загальній сумі 5953,53 грн.

Враховуючи викладене, позивач просить суд задовольнити позовні вимоги та стягнути суму заборгованості з відповідача.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримала, пославшись на обставини, викладені в адміністративному позові.

Представник відповідача в судове засідання не зявився, заяву про розгляд справи за його відсутності до суду не надсилав, про причини неявки у судове засідання суд не повідомив, про дату, час та місце судового розгляду повідомлявся належним чином, про що свідчить повідомлення про вручення ухвали про призначення справи до судового розгляду (а.с. 9).

Відповідно до вимог ст.122 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) - адміністративна справа має бути розглянута і вирішена протягом розумного строку, але не більше місяця з дня відкриття провадження у справі, якщо інше не встановлено цим Кодексом. Судом прийнято всі міри для належного повідомлення відповідача про час, день і місце розгляду справи. Таким чином, враховуючи дані обставини, судом прийнято рішення продовжити розгляд справи у відсутність відповідача, і вирішити справу на підставі наявних доказів.

Дослідивши надані у справу докази в їх сукупності, судом встановлено наступне.

В якості платника страхових внесків відповідач перебуває на обліку в управлінні Пенсійного фонду України в м. Хмільнику та Хмільницькому районі Вінницької області.

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_3 призначена пенсія відповідно до ст. 13 Закону України “Про пенсійне забезпечення” на пільгових умовах за списком № 2 у звязку з роботою даної особи на відкритому акціонерному товаристві "Хмільницьке автотранспортне підприємство 10573".

Судом оглянуто надані позивачем розрахунки фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, згідно з якими відповідач повинен був відшкодувати управлінню Пенсійного фонду України в м. Хмільнику та Хмільницькому районі Вінницької області пенсію, виплачену на пільгових умовах ОСОБА_3 за період з жовтня по грудень 2011 року в сумі 5953,55 грн. (а.с.5). Розрахунки були отримані відповідачем, про що свідчить копія повідомлення про вручення поштового відправлення (а.с. 5).

Таким чином судом встановлено, що станом на 20.01.2012 року за відповідачем рахується заборгованість по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пенсії, призначеної на пільгових умовах за списком № 2 вказаним громадянам в сумі 5953,55 грн.

Визначаючись щодо заявлених позовних вимог та наданих у справу доказів, суд виходить з наступного.

Відповідач є платником збору на обовязкове державне пенсійне забезпечення (страхових внесків) відповідно до п. 1, 2 ст. 1 Закону України “Про збір на обовязкове державне пенсійне страхування” від 26.06.1997 р. № 400/97-ВР.

Згідно з абзацом четвертим п. 1 ст. 2 Закону України “Про збір на обовязкове державне пенсійне страхування” для платників збору, визначених п. 1 та 2 ст. 1 цього Закону, обєктом оподаткування є також фактичні витрати на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів “б”-“з” ст. 13 Закону України “Про пенсійне забезпечення” до досягнення працівниками пенсійного віку, передбаченого ст. 12 цього Закону.

Такий порядок компенсації витрат Пенсійного фонду України не змінився у звязку з набранням Законом України “Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування” чинності з 1 січня 2004 р.

Абзацом третім п. 1 ст. 4 Закону України “Про збір на обовязкове державне пенсійне страхування” встановлено ставку на обовязкове державне пенсійне страхування у розмірі 100% від обєкта оподаткування, визначеного абзацом четвертим п. 1 ст. 2 цього Закону.

Відносини, що виникають між субєктами системи загальнообовязкового державного пенсійного страхування, регулюються Законом України “Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування” від 09.07.2003 року, який набрав чинності з 01.01.2004 року.

Відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України “Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування”, абзацу 4 п. 1 ст. 2 Закону України “Про збір на обовязкове державне пенсійне страхування”, ч. 1 п. 6.1 п. 6 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої Постановою правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003 року №21-1, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 16 січня 2004 року за № 64/8663 (далі - Інструкція), відшкодуванню підлягають фактичні витрати Пенсійного фонду України на виплату і доставку пенсій, призначених на пільгових умовах особам, які працювали або працюють на роботах зі шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 у розмірі 100 відсотків.

Підпунктом 6.8 п. 6 вищезазначеної Інструкції передбачено, що підприємства щомісяця до 25-го числа вносять до Пенсійного фонду зазначену в повідомленні місячну суму фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.

Суд встановив, що розрахунки відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, які повинен був сплатити відповідач, отримані останнім вчасно, в порядку та строк, встановлені в Інструкції №21-1.

Дослідивши матеріали справи суд знайшов підтвердження факту наявності непогашеної заборгованості по невідшкодованих фактичних витратах на виплату та доставку пенсії за віком на пільгових умовах за списком № 2, виплаченої ОСОБА_3 за період з жовтня по грудень 2011 року на загальну суму 5953,55 грн., що підтверджується розрахунками фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до п.п. “б”- “з” ст. 13 Закону України “Про пенсійне забезпечення”.

Відповідач в добровільному порядку заборгованість по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пільгової пенсії, виплаченої вищезазначеній особі, не сплатив.

Таким чином, виплачена управлінням Пенсійного фонду України в м. Хмільнику та Хмільницькому районі Вінницької області пенсія за віком на пільгових умовах на загальну суму 5953,55 грн. підлягає відшкодуванню у порядку та строки, визначені Законом України “Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування” та Інструкцією №21-1.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що заявлені позовні вимоги відповідають дійсним обставинам справи, встановленим у судовому засіданні, а тому позов підлягає задоволенню у повному обсязі.

Частиною 1 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобовязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. ст. 11, 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд згідно ст. 86 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та обєктивному дослідженні.

З урахуванням встановлених у судовому засіданні обставин справи та вищезазначених положень чинного законодавства України суд вважає, що позовні вимоги є обґрунтованими, відповідають дійсним обставинам справи, а тому підлягають задоволенню з розподілом судових витрат за правилами статті 94 КАС України.

Відповідно до ч. 4 ст. 94 КАС України у справах, в яких позивачем є субєкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

Керуючись ст.ст. 70, 71, 79, 86, 94, 128, 158, 162, 163, 167, 255, 257 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ :

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Стягнути з відкритого акціонерного товариства "Хмільницьке автотранспортне підприємство 10573" (вул. Леніна, 110, м. Хмільник, Вінницька область, код ЄДПРОУ 05460930) на користь управління Пенсійного фонду України у Вінницькому районі (вул. Столярчука 15 А, м. Хмільник, Вінницька область, 22000, р/р 25606323380103 в ОПЕРВ ВАТ "Держощадбанк" МФО 302076, код ЄДРПОУ 37730452) заборгованість по відшкодуванню витрат на виплату пенсій, призначених на пільгових умовах, в сумі 5953 (п'ять тисяч дев'ятсот п'ятдесят три) гривні 55 (п'ятдесят п'ять) копійок.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 254 КАС України.

Відповідно до ст. 186 КАС України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

СуддяЗагороднюк Андрій Григорович