Постанова № 21568261, 25.01.2012, Вінницький окружний адміністративний суд

ВІННИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

____________________

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 січня 2012 р. Справа № 2а/0270/5/12

Вінницький окружний адміністративний суд в складі

Головуючого судді Поліщук Ірини Миколаївни,

при секретарі судового засідання: Котюжанському В.О.

за участю представників сторін:

позивача : Білостоцької Л.О., Федик Ю.Ю.

відповідача : Лучинському П.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом: публічного акціонерного товариства "Південьзахідшляхбуд"

до: Державної податкової інспекції у м. Вінниці

про: визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення

ВСТАНОВИВ :

03 січня 2012 року до Вінницького окружного адміністративного суду звернулось Публічне акціонерне товариство «Південьзахідшляхбуд» (далі - ПАТ «Південьзахідшляхбуд») з позовом до Державної податкової інспекції у м.Вінниці (далі ДПІ у м.Вінниці) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення.

Позовні вимоги мотивовано тим, що 03.10.2011 року ДПІ у м.Вінниці прийнято податкове повідомлення-рішення №0008761600 про збільшення ПАТ «Південьзахідшляхбуд» суми грошового зобов`язання з податку на додану вартість за основним платежем на суму 332903 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями на суму 83226 грн.

Дане податкове повідомлення-рішення Позивач вважає таким, що суперечать чинному законодавству, є протиправним, не ґрунтується на жодних законних підставах та винесене з порушенням вимог законодавства та просить визнати його протиправним і скасувати.

В судовому засіданні представники Позивача позовні вимоги підтримала повністю та, посилаючись на обставини викладені у позовній заяві та пояснення, надані у судових засіданнях, просили позов задовольнити повністю.

Представник Відповідача в судовому засіданні не погодився із заявленими позовними вимогами, з підстав викладених у своїх письмових запереченнях б/н від 17.01.2012 року (а.с. 55-56), в яких зазначив, що ДПІ у м. Вінниці, приймаючи оскаржуване рішення, діяла згідно із нормами чинного законодавства, на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, а тому адміністративний позов не підлягає задоволенню.

Заслухавши пояснення представника Позивача, заперечення представників Відповідача, оцінивши надані у справу докази, надавши їм юридичну оцінку, суд прийшов до висновку, що позов не підлягає задоволенню виходячи з наступного.

13.09.2011р. старшим державним податковим ревізором-інспектором відділу адміністрування податку на додану вартість управління оподаткування юридичних осід ДПІ у м.Вінниці проведена камеральна перевірка податкової звітності з податку на додану вартість за липень 2011 року ПАТ «Південьзахідшляхбуд», за наслідками якої складено акт №1031/15-212/03449841 від 13.09.2011 року (а.с. 10-11).

В ході вказаної вище перевірки перевіряючим встановлено, що в порушення п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України ПАТ «Південьзахідшляхбуд» до складу податкового кредиту податкової декларації з податку на додану вартістьза лирень 2011 року було включені податкові накладні № 684 від 01.07.2011 року на загальну суму 837465,60 грн., у тому числі сума ПДВ 139577,60 грн., отриману від ТОВ «Айвар-МС», та № 122 від 01.07.2011 року на загальну суму 1159955,00 грн., у тому числі сума ПДВ 193325,83 грн., отриману від ТОВ «ГСМ-Енергія», які не зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних за липень 2011 року. За результатами проведеної камеральної перевірки збільшується сума, що за результатами звітного (податкового) періоду підлягає сплаті до бюджету на 332903 грн.

На підставі вищезазначеного акту, ДПІ у м.Вінниці прийнято податкове повідомлення - рішення №0008761600 від 03.10.2011р. (а.с. 17), яким Позивачу збільшено суму грошового зобов`язання з податку на додану вартість за основним платежем на суму 332903 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями на суму 83226 грн.

Не погоджуючись з таким рішенням, Позивач, в порядку адміністративного оскарження, звернувся зі скаргою від 14.10.2011р. № 13-5«юр»1604 (а.с. 18-20) на зазначене податкове повідомлення-рішення ДПІ у м.Вінниці до Державної податкової адміністрації у Вінницькій області.

Згідно рішення від 18.11.2011р. №23901/10/25-009 (а.с. 21-23) про результати розгляду первинної скарги Державною податковою адміністрацією у Вінницькій області, скарга Позивача була залишена без задоволення, а оскаржуване податкове повідомлення-рішення ДПІ у м.Вінниці №0008761600 від 03.10.2011р. - без змін.

27.12.2011р. Державною податковою службою України прийнято рішення №7997/6/10-2115 (а.с. 28-30) за результатами розгляду повторної скарги Позивача від 28.11.2011р. № 13-5«юр»/1796 (а.с. 24-27), яким залишено без змін податкове повідомлення-рішення ДПІ у м.Вінниці №0008761600 від 03.10.2011р. та рішення ДПА у Вінницькі області від 18.11.2011р. №23901/10/25-009, прийняте за розглядом первинної скарги, а скаргу - без задоволення.

Визначаючись щодо заявленого позову суд виходив з наступного.

Як встановлено під час судового розгляду та не заперечувалось сторонами, Позивачем до податкового органу подано декларацію з податку на додану вартість за липень 2011 року з додатками (а.с. 31-39), до складу податкового кредиту було включено суми на підставі податкових накладних №684 від 01.07.2011 року на загальну суму 837465 грн. 60 коп., у тому числі ПДВ 139577 грн. 60 коп., отриману від ТОВ «Айвар-МС» та №122 від 01.07.2011 року на загальну суму 1159 955 грн., у тому числі ПДВ 193325 грн. 83 коп., отриману від ТОВ «ГСМ - Енергія», які не зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних.

05 вересня 2011 року на адресу ДПІ м. Вінниці Позивачем подано письмові пояснення до податкової декларації з податку на додану вартість за липень 2011 року, згідно яких Позивач зазначає, що зазначені вище податкові накладні були помилково виписані його контрагентами на весь обсяг поставки бітуму та попередню оплату. В звязку із цим ТОВ «ГСМ - Енергія» та ТОВ «Айвар-МС» було скориговано зазначені накладні шляхом визнання їх недійсними та виписано замість накладних №122 та №684 відповідно накладні №122 від 01.07.2011 року на суму 590194 грн., №123 від 01.07.2011 року на суму 569761 грн. і №684 від 01.07.2011 року на суму 292012 грн. 79 коп., №751 від 01.07.2011 року на суму 545452 грн. 79 коп.

15 вересня 2011року на адресу Позивача надійшов отримало акт державної податкової інспекції у м. Вінниці про результати камеральної перевірки поданої податкової звітності з податку на додану вартість за липень 2011 року ПАТ «Південьзахідшляхбуд» (код за ЄДРПОУ 03449841) № 1031/15-212/03449841 від 13.09.2011р., в якому податковим органом зроблено висновок про порушення Позивачем п.201.10 статті 201 Податкового кодексу України, внаслідок чого збільшено суму, що за результатами звітного (податкового) періоду підлягає сплаті до бюджету на 332 903 грн.

07 жовтня 2011 року Позивачем отримано податкове повідомлення - рішення ДПІ у м. Вінниці № 0008761600 від 03.10.2011 р., в якому зазначено, що на підставі акта перевірки № 1031/15-212/03449841 від 13.09.2011 р. встановлено порушення п.201.10 ст.201 розд.5 Податкового кодексу України, у звязку з чим ПАТ «Південьзахідшляхбуд» збільшено суму грошового зобовязання з податку на додану вартість за основним платежем на суму 332903 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями на суму 83226 грн.

14.10.2011 р. ПАТ «Південьзахідшляхбуд» було подано первинну скаргу вих. № 13-5 «юр»/1604 до Державної податкової адміністрації у Вінницькій області на податкове повідомлення-рішення № 0008761600 від 03.10.2011 р.

22.11.2011 р. Позивачем отримано рішення ДПА у Вінницькій області про результати розгляду первинної скарги вих. № 23901/10/25-009 від 18.11.2011 р., яким залишено без змін податкове повідомлення - рішення ДПІ у м. Вінниці від 03.10.2011 р. № 0008761600 щодо визначення суми грошового зобовязання з податку на додану вартість в сумі 332903 грн. та застосованої штрафної санкції в сумі 83226 грн., а скарга генерального директора ПАТ «Південьзахідшляхбуд» Стецкжа П.І. від 14.10.2011 р. № 13-5 «юр» /1604 - без задоволення.

28.11.2011 р. ПАТ «Південьзахідшляхбуд» було подано скаргу вих. № 13-5 «юр»/1796 до Державної податкової служби України на податкове повідомлення-рішення № 0008761600 від 03.10.2011 р. та на рішення про результати розгляду первинної скарги державної податкової адміністрації у Вінницькій області від 18.11.2011 р. № 23901/10/25-009.

27.12.2011 р. Позивачем отримано рішення Державної податкової служби України про результати розгляду скарги вих. №7997/6/10-2115 від 21.12.2011 р., яким залишено без змін податкове повідомлення - рішення ДПІ у м. Вінниці від 03.10.2011 р. № 0008761600 щодо визначення суми грошового зобовязання з податку на додану вартість в сумі 332903 грн. та застосованої штрафної санкції в сумі 83226 грн. та рішення ДПА у Вінницькій області, прийняте за розглядом скарги , а скарга ПАТ «Південьзахідшляхбуд» - без задоволення.

Позивач не погоджується із податковим повідомленням - рішенням ДПІ у м. Вінниці від 03.10.2011 р. № 0008761600, а тому просить визнати його протиправним та скасувати.

Суд не може погодитись із зазначеною вище позицією Позивача виходячи із наступного.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, а саме визначення вичерпного переліку податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюється Податковим кодексом України від 02.12.2010 року №2755-VI (далі ПК України).

Відповідно до абзацу 1 пункту 201.6 статті 201 ПК України податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця.

Згідно з абзацом 2 пункту 201.10 статті 201 ПК України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний надати покупцю податкову накладну після реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Наказом ДПА України 21.12.2010 року N 969, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 29 грудня 2010 р. за N 1401/18696 «Про затвердження Податкової накладної та Порядку її заповнення» визначено, що оригінал податкової накладної надається покупцю (отримувачу) товарів/послуг на його вимогу. Податкова накладна, яка відповідно до пункту 11 підрозділу 2 розділу XX ПК України підлягає реєстрації у Єдиному реєстрі податкових накладних, надається покупцю тільки після такої реєстрації. При цьому у верхній лівій частині податкової накладної робляться відповідні відмітки (виділяється поміткою "Х").

Відповідно до абзацу 10 пункту 201.6 статті 201 ПК України відсутність факту реєстрації платником податку - продавцем товарів/послуг податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних та порушення порядку заповнення податкової накладної не дає права покупцю на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту та не звільняє продавця від обов'язку включення суми податку на додану вартість, вказаної в податковій накладній, до суми податкових зобов'язань за відповідний звітний період.

Пунктом 201.15 ПК України визначено, що зведені результати такого обліку відображаються в податкових деклараціях, форма яких встановлюється у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу. Платник податку веде реєстр виданих та отриманих податкових накладних в електронному вигляді, у якому зазначаються порядковий номер податкової накладної, дата її виписки (отримання), загальна сума постачання та сума нарахованого податку, а також реєстраційний номер платника податку - продавця, який видав податкову накладну такому платнику податку. Форма і порядок заповнення реєстру виданих та отриманих податкових накладних встановлюються відповідно до вимог розділу II цього Кодексу.

Платники податку щомісяця в терміни, що передбачені для подання податкової звітності (календарний місяць), у тому числі для яких цим розділом встановлено звітний податковий період - квартал, подають органу державної податкової служби копії записів у реєстрах виданих та отриманих податкових накладних за такий період в електронному вигляді.

Орган державної податкової служби розробляє та розміщує на своєму офіційному веб-сайті програму ведення обліку записів у реєстрах виданих та отриманих податкових накладних в електронному вигляді та забезпечує її безкоштовне розповсюдження (включаючи необхідні зміни та доповнення) як шляхом надання доступу до копіювання такої програми, як через Інтернет, так і шляхом запису на магнітні носії інформації платника за його запитом.

З аналізу наведених вище норм вбачається, що можливість корегування реєстрів виданих та отриманих податкових накладних шляхом подання письмових пояснень до податкової декларації з податку на додану вартість з реєстром податкових накладних в паперовому вигляді законодавством не передбачена.

Відповідно до Наказу ДПА України №41 від 25.01.2011 року, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України16.02.2011 року за №197/18935 «Про затвердження форм та порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість» копії записів у реєстрах виданих та отриманих податкових накладних в електронному вигляді належать до податкової звітності з податку на додану вартість.

Наказом ДПА України від 24.12.2010 N 1002, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 29 грудня 2010 р. за N 1402/18697 затверджено форми Реєстру виданих та отриманих податкових накладних та Порядок його ведення.

Відповідно до пункту 1 зазначеного Порядку упровадження реєстру виданих та отриманих податкових накладних (далі - Реєстр) обумовлене вимогами пункту 201.15 статті 201 розділу V Податкового кодексу України.

Реєстр є формою для запису (реєстрації) виданих та отриманих податкових накладних. Виправлення помилки в Реєстрі здійснюється методом "сторно" за правилами, передбаченими для бухгалтерського обліку, у момент виявлення таких помилок. Коригування помилкових записів у Реєстрі не призводить до потреби формування нових (уточнюючих) реєстрів.

З огляду на вищевикладене, суд приходить до висновку про те, що позов задоволенню не підлягає.

При ухваленні рішення в даній адміністративній справі суд також керувався наступним.

Частина друга статті 19 Конституції України зобов'язує органи державної влади діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України та законами України.

Відповідно до положень, закріплених статтею 11 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд згідно ст. 86 КАС України оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Згідно ч. 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності субєктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:

1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України;

2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;

3) обґрунтовано, тобто, з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);

4) безсторонньо (неупереджено);

5) добросовісно;

6) розсудливо;

7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації;

8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);

9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;

10) своєчасно, тобто, протягом розумного строку.

В судовому засіданні встановлено, що всі дії Відповідача, повязані з предметом даного позову, відповідають критеріям щодо правомірності в контексті статті 2 КАС України, а тому підстав для задоволення позову в суду не має.

Відповідно до ч. 2 ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони - суб'єкта владних повноважень, суд присуджує з іншої сторони всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати, пов'язані із залученням свідків та проведенням судових експертиз. Зважаючи на відсутність в матеріалах справи документів на підтвердження відповідних судових витрат, судові витрати стягненню з Позивача не підлягають.

Керуючись ст.ст. 70, 71, 79, 86, 94, 128, 158, 162, 163, 167, 255, 257 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ :

В задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 254 КАС України.

Відповідно до ст. 186 КАС України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя Поліщук Ірина Миколаївна

25.01.2012