Постанова № 21568243, 30.01.2012, Вінницький окружний адміністративний суд

ВІННИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

____________________

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 січня 2012 р. Справа № 2а/0270/171/12

Вінницький окружний адміністративний суд в складі:

Головуючого судді: Дончика Віталія Володимировича,

розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Управління Пенсійного фонду України у Липовецькому районі Вінницької області (далі УПФ України у Липовецькому районі) до Товариства з обмеженою відповідальністю Липовецька спеціалізована пересувна механізована колона № 73 (далі ТОВ Липовецька СПМК № 73) про стягнення заборгованості

в с т а н о в и в :

В січні 2012 року УПФ України у Липовецькому районі звернулось в суд з позовом до ТОВ Липовецької СПМК № 73 про стягнення заборгованості.

Позовні вимоги мотивовані тим, що в порушення вимог статті 9 Закону України “Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування” відповідач своєчасно не сплатив єдиний внесок за травень листопад 2011 року, у звязку з чим утворилась заборгованість у сумі 21168,32 грн. Оскільки, в добровільному порядку відповідач суму заборгованості не погашає, УПФ України у Липовецькому районі Вінницької області звернулося до суду з позовом про стягнення з ТОВ Липовецької СПМК № 73 заборгованості у розмірі 21168,32 гривень.

Представник позивача в судове засідання не зявився, проте надав до суду заяву (вх. № 2314) про розгляд справи за його відсутності в порядку письмового провадження, позовні вимоги підтримує в повному обсязі (а.с.50).

Представник відповідача в судове засідання не зявився. 30.01.2012 року представником відповідача надано до суду заяву (вх. № 2315), в якій вказав, що розгляд справи просить провести без участі представника підприємства у порядку письмового провадження, позовні вимоги визнає в повному обсязі (а.с.51).

З огляду на вищевикладене, суд, керуючись частиною 3 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України), вирішив провести розгляд справи у порядку письмового провадження.

Відповідно до частин 3 та 4 статті 112 КАС України, у разі повного визнання відповідачем адміністративного позову і прийняття його судом приймається постанова суду про задоволення адміністративного позову. Суд не приймає відмови від адміністративного позову, визнання адміністративного позову і продовжує розгляд адміністративної справи, якщо ці дії позивача або відповідача суперечать закону чи порушують чиї-небудь права, свободи або інтереси.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що ТОВ Липовецька СПМК № 73 зареєстроване Липовецькою районної Радою народних депутатів 18.09.1995 року про що видане свідоцтво про державну реєстрацію № 18834889 (а.с.7).

Відповідач перебуває на обліку в УПФ України Липовецького району та відповідно до статтей 4, 7, 8 Закону України “Про збір та облік єдиного внеску на загальнообовязкове державне соціальне страхування” від 08.07.2010 р. № 2464-VІ (далі Закон № 2464-VI), який набрав чинності з 01 січня 2011 року, є платником єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та несе обов'язки з нарахування, обчислення і сплати єдиного внеску в установлені строки в повному обсязі, що підтверджується заявою про реєстрацію платника внесків від 24.12.1995 року (а.с.5).

Частиною 2 статті 9 Закону № 2464 та п. 3.1 Порядку формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообовязкове державне соціальне страхування, затвердженого Постановою Правління Пенсійного фонду України від 08.10.2010 року № 22-2 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 01.11.2010 року за № 1014/18309, передбачено, що обчислення єдиного внеску здійснюється на підставі бухгалтерських та інших документів, відповідно до яких провадиться нарахування (обчислення) або які підтверджують нарахування (обчислення) виплат (доходу), на які відповідно до цього Закону нараховується єдиний внесок.

Як вбачається з матеріалів справи, ТОВ Липовецька СПМК № 73 має заборгованість по єдиному внеску на загальнообовязкове державне соціальне страхування за період з травня листопад 2011 року, а також по фінансовим санкціям та пені.

Згідно розрахунку заборгованості відповідача, який наявний в матеріалах справи, розмір несплаченого єдиного внеску на загальнообовязкове державне соціальне страхування станом на 21.12.2011 року, за вказаний період становить 21168,32 грн.: з них єдиний внесок 17729,07 грн., фінансова санкція 1637,00 грн., пеня 1801,44 грн. (а.с.34). Так, штрафні санкції та пеня застосовані товариству згідно рішень № 46 від 12.05.2011 року, № 77 від 10.07.2011 року, № 128 від 12.07.2011 року, № 221 від 17.10.2011 року та № 244 від 08.11.2011 року за несплату (перерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску. Вказані рішення отримані товариством 12.05.2011 року, 10.06.2011 року, 14.07.2011 року, 17.10.2011 року та 11.11.2011 року, відповідно (а.с.35-40).

Вказана заборгованість утворилась на підставі самостійно поданих товариством звітів за період з травня по листопад 2011 року: “Таблиця 1. Додаток 4. Нарахування єдиного внеску” по єдиному внеску на загальнообовязкове державне соціальне страхування, що підлягає сплаті за зазначений період 2011 року (а.с.11-31). Тобто, відповідач самостійно визначив суму єдиного внеску.

Згідно з частиною восьмою статті 9 Закону № 2464-VІ платники єдиного внеску зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за відповідний базовий звітний період, не пізніше 20 числа місяця, що настає за базовим звітним періодом.

Частиною 13 статті 9 вказаного Закону передбачено, що єдиний внесок підлягає сплаті незалежно від фінансового стану платника.

Згідно з частиною 11 статті 9 Закону № 2464 у разі несвоєчасної або не в повному обсязі сплати єдиного внеску до платника застосовуються фінансові санкції, передбачені цим Законом, а посадові особи, винні в порушенні законодавства про збір та ведення обліку єдиного внеску, несуть дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність згідно із законом.

Відповідно до п. 3.1 Порядку формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообовязкове державне соціальне страхування, затвердженого Постановою правління Пенсійного фонду України від 08.10.2010 № 22-2, зареєстрованої в Міністерстві юстиції 01.11.2010 р. за № 1014/18309 страхувальники, крім зазначених у пунктах 3.3-3.4 цього розділу, а також страхувальники, зазначені в пункті 3.2, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою - підприємцем, якщо виконувані роботи (надані послуги) відповідають видам діяльності, зазначеним у свідоцтві про державну реєстрацію його, як підприємця), у частині подання звіту за таких осіб зобов'язані формувати та подавати до органів Пенсійного фонду звіт не пізніше 20 числа місяця, що настає за базовим звітним періодом. Базовим звітним періодом для них є календарний місяць. Звіт подається за формою згідно з додатком 4 до цього Порядку.

Відповідно до пункту 6 частини 1 статті 1 Закону № 2464 сума єдиного внеску, своєчасно не нарахована та/або не сплачена у строки, встановлені цим Законом, обчислена територіальними органами Пенсійного фонду України у випадках, передбачених цим Законом вважається недоїмкою.

Відповідно до пункту 6 частини 11 статті 25 даного Закону визначено, що за несплату, неповну сплату або несвоєчасну сплату суми єдиного внеску одночасно з видачею сум виплат, на які нараховується єдиний внесок (авансових платежів), накладається штраф у розмірі 10 відсотків таких несплачених або несвоєчасно сплачених сум. Одночасно на суми своєчасно не сплачених (не перерахованих) страхових внесків і фінансових санкцій нараховується пеня в розмірі 0,1 відсотка зазначених сум коштів, розрахована за кожний день прострочення платежу.

Відповідно до частини 2 статті 25 Закону № 2464-VI у разі виявлення своєчасно не сплачених сум страхових внесків платники єдиного внеску зобов'язані самостійно обчислити ці внески і сплатити їх з нарахуванням пені в порядку і розмірах, визначених цією статтею.

Згідно частини 3 статті 25 вказаного Закону суми недоїмки стягуються з нарахуванням пені та застосуванням штрафів.

Відповідно до статті 25 Закону № 2464 територіальний орган Пенсійного фонду у порядку, за формою і в строки, встановлені Пенсійним фондом за погодженням з центральним органом виконавчої влади у сфері праці та соціальної політики, надсилає платникам єдиного внеску, які мають недоїмку, вимогу про її сплату. Вимога про сплату недоїмки є виконавчим документом. Платник єдиного внеску зобов'язаний протягом десяти робочих днів з дня надходження вимоги про сплату недоїмки сплатити суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею. У разі незгоди з розрахунком суми недоїмки платник єдиного внеску узгоджує її з органом Пенсійного фонду в порядку, встановленому Пенсійним фондом за погодженням з центральним органом виконавчої влади у сфері праці та соціальної політики. У разі якщо згоди з органом Пенсійного фонду не досягнуто, платник єдиного внеску зобов'язаний сплатити суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею протягом десяти робочих днів з дня надходження рішення відповідного органу Пенсійного фонду або оскаржити вимогу до органу Пенсійного фонду вищого рівня чи в судовому порядку.

У разі якщо платник єдиного внеску протягом десяти робочих днів з дня надходження вимоги не сплатив зазначені у вимозі суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею, не узгодив вимогу з органом Пенсійного фонду, не оскаржив вимогу в судовому порядку або не сплатив узгоджену суму недоїмки протягом десяти робочих днів з дня надходження узгодженої вимоги, територіальний орган Пенсійного фонду надсилає в порядку, встановленому законом, до підрозділу державної виконавчої служби вимогу про сплату недоїмки.

На підставі зазначених норм, УПФ у Липовецькому районі Вінницької області винесено вимогу про сплату відповідачем боргу № Ю-06У від 02.12.2011 року, яка отримана відповідачем 06.12.2011 року, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення (а.с.41).

На час розгляду справи відповідач не надав суду доказів погашення заборгованості перед позивачем, при цьому, ні в адміністративному, ні в судовому порядку її не оскаржував. Окрім того, заборгованість вважається узгодженою.

Відповідно до частини 4 статті 25 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" у випадках, зазначених в абзаці шостому цієї частини, територіальний орган Пенсійного фонду також має право звернутися до суду з позовом про стягнення недоїмки. При цьому, заходи досудового врегулювання спорів, передбачені законом, не застосовуються.

Відповідно до статті 67 Конституції України кожен зобовязаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Невчасна несплата заборгованості зі страхових внесків порушує інтереси держави, оскільки ненадходження коштів не дає змоги у повному обсязі здійснювати завдання у сфері пенсійного забезпечення.

Відповідно до ст. ст. 11, 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд згідно ст. 86 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та обєктивному дослідженні.

Враховуючи те, що відповідач, в строки визначені Законом, нараховані суми страхових внесків не сплатив, на час вирішення справи, докази про сплату боргу відсутні, а також, те, що відповідач повністю визнав позовні вимоги, суд приходить до висновку про те, що заявлені позовні вимоги відповідають дійсним обставинам справи, заявлена в позові сума підтверджується належними доказами, а тому позов підлягає задоволенню.

Відповідно до частини 4 статті 94 КАС України, у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

Керуючись ст.ст. 70, 71, 79, 86, 94, 128, 158, 162, 163, 167, 255, 257 КАС України, суд

п о с т а н о в и в :

Адміністративний позов задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Липовецька спеціалізована пересувна механізована колона № 73 (вул. Чкалова, 18, м. Липовець, Липовецький район, Вінницька область, р/р 26008133922 ВОД ВАТ «Райффайзен банк Аваль», МФО 380805, код 13334889) на користь Управління Пенсійного фонду України у Липовецькому районі Вінницької області (вул. Шевченка, 9, м. Липовець, Липовецький район, Вінницька область, р/р 25608323560103 у ВАТ «Державний ощадний банк України», МФО 302076, код 20115403) заборгованість зі сплати єдиного соціального внеску на загальнообовязкове державне соціальне страхування у розмірі 21168 (двадцять одна тисяча сто шістдесят вісім) гривень 32 (тридцять дві) копійки.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 254 КАС України.

Відповідно до ст. 186 КАС України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя /підпис/Дончик Віталій Володимирович

Копія вірна:

Суддя:

Секретар:

30.01.2012