Постанова № 21567328, 05.04.2011, Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

вул. Севастопольська, 43, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95013

<Список >

ПОСТАНОВА

Іменем України

05 квітня 2011 р. (12:59) Справа №2а-14722/10/15/0170 Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі головуючого судді Тоскіної Г.Л., при секретарі судового засідання Рульовій О.О., за участю представника позивача - Коверко І.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Державної податкової інспекції у Чорноморському районі АР Крим

доПриватного підприємства "Зара-Ц"

про стягнення 25108,45 грн.

ВСТАНОВИВ:

До Окружного адміністративного суду Автономної Республіки звернулась з адміністративним позовом Державна податкова інспекція у Чорноморському районі АР КримдоПриватного підприємства "Зара-Ц" про стягнення заборгованості перед бюджетом у розмірі 25108,45 грн., у тому числі податок на додану вартість 25107,00 грн., пеня 1,45 грн.

Ухвалою Окружного адміністративного суду АР Крим від 14.12.2010 року було відкрите провадження в адміністративній справі.

Ухвалою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 14.12.2010 року закінчено підготовче провадження та справу призначено до судового розгляду.

У судовому засіданні представник позивача позов підтримала з підстав, зазначених у ньому, пояснила, що Приватне підприємство "Зара-Ц" необґрунтовано завищило суму податкового кредиту з ПДВ у розмірі 18020,00 гривень за податковими накладними за червень, травень та липень 2009 року, одержаними від ТОВ “Техпромсервіс КМК Плюс”, так як контрагент ТОВ “Техпромсервіс КМК Плюс”не є платником ПДВ з 30.12.2008 року, що призвело до заниження податкових зобовязань з ПДВ на суму 18020,00 гривень, у звязку з чим позивачеві було донараховано податкове зобовязання та нараховані штрафні санкції.

Відповідач явку свого представника у судове засідання не забезпечив, про причини неявки суд не повідомив, був сповіщений належним. Письмових заперечень на позов суду не надав.

Вислухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи та оцінивши докази по справі в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Згідно з частиною 1 статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших субєктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Відповідно до частини 2 статті 2 КАС України до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність субєктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією або законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Відповідно до п. 1 частини 1 статті 17 КАС України компетенція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із субєктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Пунктом 7 частини 1 статті 3 КАС України дано визначення субєктів владних повноважень, до яких належать орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший субєкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Частинами 1, 3 статті 4 Закону України “Про державну податкову службу в Україні” від 04.12.1990 року № 509-ХІІ Державна податкова адміністрація України є центральним органом виконавчої влади. Державні податкові інспекції у районах, містах (крім міст Києва та Севастополя), районах у містах, міжрайонні та об'єднані державні податкові інспекції підпорядковуються відповідним державним податковим адміністраціям в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі.

Основним завданням органів державної податкової служби є здійснення контролю за додержанням податкового законодавства, правильністю обчислення, повнотою і своєчасністю сплати до бюджетів, державних цільових фондів податків і зборів (обов'язкових платежів), а також неподаткових доходів, установлених законодавством (ст. 2 Закону України від 04.12.1990 року №509-ХІІ “Про державну податкову службу в Україні”).

Відповідно до підпункту 2.1.4 п. 2.1. статті 2 Закону України “Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” № 2191-ІІІ від 21.12.2000 року податкові органи визнані контролюючими органами стосовно податків і зборів (обовязкових платежів), які справляються до бюджетів та державних цільових фондів. Отже, вони наділені компетенцією, визначеною підпунктом 2.2.1 пункту 2.2. статті 2 Закону здійснювати перевірки своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати зазначених податків.

Виходячи із аналізу статті 10 Закону України “Про державну податкову службу в Україні”, підпункту 7.7.5 пункту 7.7 статті 7 Закону України “Про податок на додану вартість” від 03.04.1997 № 168/97-ВР органи державної податкової служби уповноважені здійснювати контроль за своєчасністю, достовірністю, повнотою нарахування та сплати податку на додану вартість та надавати висновки про суми цього податку, які підлягають відшкодуванню з бюджету.

Отже, органи державної податкової служби, в даному випадку ДПІ в Чорноморському районі АР Крим, є субєктом владних повноважень, яка у правовідносинах з фізичними та юридичними особами реалізує надані владні управлінські функції, а тому спори за участю ДПІ в Чорноморському районі АР Крим є публічно-правовими і відносяться до юрисдикції адміністративних судів.

Відповідно до частини 1 статті 55 Господарського кодексу України субєктом господарювання визнаються учасники господарських відносин, які здійснюють господарську діяльність, реалізуючи господарську компетенцію (сукупність господарських прав та обовязків), мають відокремлене майно і несуть відповідальність за своїми зобовязаннями в межах цього майна, крім випадків встановлених законом. Згідно з п. 1 частини 2 статті 55 ГК України юридичні особи, створені відповідно до Цивільного кодексу України, підприємства, створені відповідно до Господарського кодексу України та зареєстровані в установленому законом порядку визнаються субєктами господарювання.

Судом встановлено, що Приватне підприємство "Зара-Ц"є юридичною особою, зареєстрованою виконавчим комітетом Чорноморської районної державної адміністрацієї АРК 03.03.2009 року, що підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи серії А00 № 516961.

Суд зазначає, що Приватне підприємство "Зара-Ц" взято на облік у ДПІ в Чорноморському районі АР Крим та є платником податку на додану вартість, що підтверджується Свідоцтвом про реєстрацію платника податку на додану вартість № 100225179 від 04.03.2009 року.

Таким чином, судом встановлено, що Приватне підприємство "Зара-Ц" являється субєктом господарювання, юридичною особою, зобовязане виконувати обовязки, покладені на нього законами у звязку зі здійсненням господарської діяльності.

Судом встановлено, що посадовою особою ДПІ в Чорноморському районі АР Крим на підставі п.1 ст.11 Закону України “Про державну податкову службу в Україні”№ 509 від 04.12.1990 року проведена невиїзна документальна перевірка податкової декларації з податку на додану вартість (правомірності нарахування податкового кредиту та повноти нарахування податку на додану вартість) поданої ПП "Зара-Ц" за травень 2009 року, червень 2009 року та липень 2009 року.

За результатами перевірки складено акт від 28.09.2009 року №883/15-2/35948964, в якому зазначено, що перевіркою встановлено порушення ПП "Зара-Ц"п.п.7.7.5 та п.п. 7.7.7 п. 7.7 ст.7 Закону України “Про податок на додану вартість”від 03.04.1997 року № 168-97-ВР із змінами та доповненнями в частині завищення податкового кредиту та заниження податкового зобовязання по ПДВ, що привело до недоплати податку на додану вартість на загальну суму 18020,00 гривень, у тому числі: за травень 2009 року 16058,00 гривень, за червень 2009 року 1281,00 гривень, за липень 2009 року 681,00 гривень.

В акті перевірки зазначено, що згідно "Деталізованої інформації по платнику ПДВ щодо результатів автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України за травень, червень та липень 2009р. встановлено: ПП “Зара-Ц”за травень, червень та липень 2009 року станом на 28.09.2009р. віднесено до 2 категорії з ознакою: сума відхилення ПДВ у податковому кредиті станове 18019,99 грн., в т.ч.: за травень 2009 р. 16257,96 грн.; за червень 2009р. 1280,79 грн.; за липень 2009 р. в сумі 681,24 грн.

В акті зазначено, що за результатами перевірки, з урахуванням результатів автоматизованого співставлення розшифровок податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів, встановлено, що ПП “Зара - Ц”до колонки 3 „період виписки податкових накладних, інших документів, що дають право на податковий кредит" розділу 2 „податковий кредит" додатку 5 до податкової декларації з податку на додану вартість „Розшифровки податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів'' безпідставно включені податкові накладні за червень, травень та липень 2009р., так як контрагент ТОВ “Техпромсервіс КМК Плюс”не є платником ПДВ, що свідчить запис в ПК “Бест - Звіт”fог Огасlе, що підприємству ТОВ “Техпромсервіс КМК Плюс”анульовано свідоцтво ПДВ №6047269 від 02.02.2006р. ІПН 339847605076 30.12.2008р. Добропільською ОДПІ.

Вказано, що відповідно до п.п.7.2.4 п.7.2 та п.п.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України “Про податок на додану вартість”від 03.04.1997 року за № 168/97 ВР право на нарахування податку і складання податкових накладних представляється виключно особам, зареєстрованим як платник податку в порядку, встановленому ст.9 Закону”.

Зазначено, що в порушення вищезгаданих статей підприємством завищений податковий кредит, що призвело до заниження податкових зобовязань в загальному розмірі 18020,00 гривень.

На підставі акту перевірки, керуючись п.п. “б” п.п.4.2.2 ст.4 Закону України “Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” № 2191-ІІІ від 21.12.2000 року, п.17.1.3 ст.17 Закону України “Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” № 2191-ІІІ від 21.12.2000 року, п.11 ст.11 Закону України “Про державну податкову службу в Україні” позивачем було прийнято податкове повідомлення-рішення від 30 вересня 2009 року №0000341502/0, у якому зазначено, що відповідачем порушено п.п.7.7.5 п.п. 7.7.7 п.7.7 ст.7 Закону України “Про податок на додану вартість”, у звязку з чим податковим органом визначено суму податкового зобовязання за платежем: податок на додану вартість у розмірі 25244,00 гривень (18220,00 гривень за основним платежем; 17024,00 гривень за штрафними санкціями).

Перевіряючи правомірність винесення ДПІ в Чорноморському районі АР Крим податкового повідомлення рішення від 30 вересня 2009 року №0000341502/0 судом встановлено наступне.

Суд зазначає, що відповідно до п.п.7.2.4 п.7.2 ст.7 Закону України “Про податок на додану вартість”від 3 квітня 1997 року N 168/97-ВР право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку у порядку, передбаченому статтею 9 цього Закону.

Згідно з п.п.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України “Про податок на додану вартість”від 3 квітня 1997 року N 168/97-ВР не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

Суд зазначає, що відповідно п.5 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 30 травня 1997 року N 165, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 23 червня 1997 року за N 233/2037, податкова накладна вважається недійсною у разі її заповнення іншою особою, ніж вказаною у пункті 2 даного Порядку.

Відповідно до п.2 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 30 травня 1997 року N 165, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 23 червня 1997 року за N 233/2037, податкову накладну складає особа, яка зареєстрована як платник податку в податковому органі і якій присвоєно індивідуальний податковий номер платника податку на додану вартість.

Відповідно до п.п.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України “Про податок на додану вартість”від 3 квітня 1997 року N 168/97-ВР у разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим підпунктом документами, платник податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій, установлених законодавством, нарахованих на суму податкового кредиту, не підтверджену зазначеними цим підпунктом документами.

Таким чином, суд приходить до висновку, що не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними.

При цьому суд зауважує, що право на складання податкової накладної має лише особа, яка зареєстрована як платник податку в відповідному податковому органі.

Не погодившись із податковим повідомленням-рішенням від 30 вересня 2009 року №0000341502/0 ПП “Зара-Ц” звернулось із позовною заявою до Окружного адміністративного суду Автономної Республіки з позовними вимогами про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення від 30 вересня 2009 року №0000341502/0.

Постановою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки від 01.04.2010 року справа № 2а-12026/09/1/0170 позовні вимоги задоволено частково, визнано протиправними та скасувано податкове повідомленнярішення ДПІ в Чорноморському районі № 0000341502/0 від 30 вересня 2009 року в частині визначення податкового зобовязання на суму 200 гривень та застосування штрафних санкцій на суму 80 гривень.

Судовим рішенням було встановленно, що ПП “Зара-Ц” не мало право включати суму 18019,99 гривень до складу податкового кредиту.

Щодо розрахунку штрафних санкцій ДПІ в Чорноморському районі АР Крим, суд зазначив, що невірно було розраховано суму донарахованого ПП “Зара-Ц” податкового зобовязання, а саме у розрахунку зазначена сума 18220,00 гривень - основний платіж, 7024,00 гривень штрафні санкції, тоді як справжньою сумою, яка підлягає донарахуванню є 18020,00 гривень.

За фактом розбіжності у сумі донарахованого ПП “Зара-Ц” податкового зобовязання судом встановлено, що в результаті обчислення суми завищеного податкового кредиту (недоплати ПДВ) за період травень і липень 2009г. підприємством ПП “Зара -Ц”, податковим інспектором була допущена арифметична помилка в сумі 200,0 грн. при підрахунку основного платежу і 80,0грн. при розрахунку штрафної санкції на суму недоплати. У зв'язку з цим слід рахувати суму основний платіж не 18220,0грн., а 18020,0 грн. і штрафна санкція на суму недоплати складає не 7024,0 грн., а 6944,0 грн.

Відповідно до ч.1 ст. 72 КАС України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Судом встановлено, що постанова Окружного адміністративного суду Автономної Республіки від 01.04.2010 року по справі № 2а-12026/09/1/0170 оскаржена не була та набрала законної сили.

У той же час, суд зазначає, що відповідачем сума заборгованості за податковим повідомленнямрішенням № 0000341502/0 від 30 вересня 2009 року є непогашеною.

Відповідно до підпункту 6.2.1. пункту 6.2 ст. 6 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання в установлені строки, податковий орган надсилає такому платнику податків податкові вимоги.

Відповідно до підпункту 6.2.3. пункту 6.2 ст.6 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» податкові вимоги надсилаються:

а) перша податкова вимога - не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання. Перша податкова вимога містить повідомлення про факт узгодження податкового зобов'язання та виникнення права податкової застави на активи платника податків, обов'язок погасити суму податкового боргу та можливі наслідки непогашення його у строк;

б) друга податкова вимога - не раніше тридцятого календарного дня від дня направлення (вручення) першої податкової вимоги, у разі непогашення платником податків суми податкового боргу у встановлені строки. Друга податкова вимога додатково до відомостей, викладених у першій податковій вимозі, може містити повідомлення про дату та час проведення опису активів платника податків, що перебувають у податковій заставі, а також про дату та час проведення публічних торгів з їх продажу.

Судом встановлено, що 28.10.09 року ДПІ у Чорноморському районі АР Кримбула виставлена перша податкова вимога № 1/144 на суму податкового боргу з ПДВ в розмірі 25240,01 гривень, яка була отримана відповідачем 06.10.09р., про що свідчить копія повідомлення про поштове відправлення.

З матеріалів справи вбачається, що посадовими особами ДПІ у Чорноморському районі АР Крим була проведена невиїзна документальна перевірка ПП «Зара - Ц» з питань своєчасності подання податкової звітності з ПДВ за серпень 2009 року, за результатами якої було складено акт від 08.12.09 року №1033/15-2/35948964 (далі Акт).

В Акті встановлено порушення п.п.2 п.1 ст. 9 ЗУ «Про систему оподаткування» від 02.02.1994р. №3904-ХІІ, абз.»а» п.п.4.1.4 п.4.1 ст.4 ЗУ Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» та зазначено, що платником податку на додану вартість несвоєчасно подана податкова декларація з ПДВ за серпень 2009 року.

На підставі акту перевірки позивачем було прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000471502/0 від 10.12.2009 року на суму 170,00 грн.

Судом встановлено, що відповідно податкового повідомлення-рішенням № 0000471502/0 від 10.12.2009 року на підставі підпункту 17.1.7. пункту 17.1 статті 17 Закону України “Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” № 2181-ІІІ від 21.12.2000 року за затримку на 10 календарних днів граничного строку подачі податкової декларації з ПДВ за серпень 2009 року платник податків, що не подає податкову декларацію у строки, визначені законодавством, сплачує штраф у розмірі десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян за кожне таке неподання або її затримку.

Податкове повідомлення рішення отримане відповідачем 10.12.2009р., що підтверджується особистим підписом директора на коренці податкового повідомлення-рішення.

Відповідачем зазначене податкове повідомлення-рішення № 0000471502/0 від 10.12.2009 року не оскаржувалось.

Крім того, сума заборгованості за податковим повідомленнямрішенням № 0000471502/0 від 10.12.2009 року є непогашеною, що підтверджується карткою особового рахунку.

Приймаючи до уваги, що сума заборгованості в розмірі 25108,45 гривень відповідачем станом на день розгляду справи не сплачена, що підтверджується карткою особового рахунку відповідача, вона підлягає стягненню з приватного підприємства "Зара-Ц".

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню.

Відповідно до частини 4 статті 94 КАС України, у справах, в яких позивачем є субєкт владних повноважень, і відповідачем фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

В судовому засіданні 05.04.2011р. проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

У повному обсязі постанову виготовлено 08.04.2011 року.

На підставі викладеного, керуючись статтями 158, 159, 160, 163 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Позов задовольнити у повному обсязі.

2. Стягнути з Приватного підприємства "Зара-Ц" (ЄДРПО України 35948964) заборгованість перед бюджетом в розмірі 25108,45 гривень.

Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення. Якщо проголошено вступну та резолютивну частину постанови або справу розглянуто у порядку письмового провадження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її отримання у разі неподання апеляційної скарги.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим протягом 10 днів з дня проголошення. У разі проголошення вступної та резолютивної частини постанови або розгляду справи у порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Севастопольського апеляційного адміністративного суду.

Суддя <підпис >Тоскіна Г.Л.

<Текст >