Рішення № 21554166, 17.01.2012, Апеляційний суд Полтавської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 22ц-4478/11 Головуючий по 1-й інстанції Колотієвський О.О.

Суддя-доповідач: Пилипчук Л. І.

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 січня 2012 року м.Полтава

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Полтавської області у складі:

головуючого: судді Пилипчук Л.І.,

суддів: Карнауха П.М., Кривчун Т.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Полтаві справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Кременчуцького районного суду Полтавської області від 25 листопада 2011 року

по справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3, Сектору громадянства і реєстрації фізичних осіб Кременчуцького РВ ГУМВС України в Полтавській області про усунення перешкод у користуванні власністю шляхом зняття з реєстраційного обліку за місцем реєстрації, -

в с т а н о в и л а :

У травні 2011 року ОСОБА_2 звернувся в суд із позовом до ОСОБА_3, Сектору громадянства і реєстрації фізичних осіб Кременчуцького РВ ГУМВС України в Полтавській області про усунення перешкод у користуванні власністю шляхом зняття з реєстраційного обліку за місцем реєстрації. Позовні вимоги обґрунтовував тим, що відповідачка зареєстрована як квартирантка у належному йому на праві приватної власності будинку по АДРЕСА_1. Після народження 06 грудня 2010 року сина ОСОБА_4, останній також був зареєстрований у цьому будинку. З вересня 2010 року ОСОБА_3 та її син не користуються житлом. Тому прохав визнати їх такими, що втратили право користування жилим приміщенням та зобов»язати зняти їх з реєстрації за вказаною адресою.

Рішенням Кременчуцького районного суду Полтавської області від 25 листопада 2011 року у задоволенні позову ОСОБА_2 до ОСОБА_3, Сектору громадянства і реєстрації фізичних осіб Кременчуцького РВ ГУМВС України в Полтавській області про усунення перешкод у користуванні власністю шляхом зняття з реєстраційного обліку за місцем реєстрації відмовлено.

Рішення оскаржив позивач ОСОБА_2 В апеляційній скарзі посилався на неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи, недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд вважав встановленими, невідповідність висновків суду обставинам справи. Просив рішення скасувати та ухвалити нове, яким задовольнити його позовні вимоги у повному обсязі. Вважає, що суд не врахував надані ним докази, що слугують підставами для зняття відповідачки та малолітнього ОСОБА_4 з реєстрації у його будинку.

Заслухавши доповідь судді, перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку про задоволення апеляційної скарги з наступних підстав.

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_2 є власником будинку з господарськими будівлями по АДРЕСА_1 /а.с.12/.

03 серпня 2009 року сторони уклали договір найму жилого приміщення, за яким позивач здав відповідачці в оренду житлову кімнату в АДРЕСА_1.

За повідомленням Кам»янопотоківскої сільської ради ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, рареєстрована за адресою АДРЕСА_1 як квартирант /а.с. 42/.

Після народження 06 грудня 2010 року сина ОСОБА_4, останній також був зареєстрований за вказаною адресою.

З 20 вересня 2010 року ОСОБА_3 з малолітнім сином за місцем реєстрації не проживають, що визнали сторони у суді першої інстанції, та підтверджується актом від 11 квітня 2011 року /а.с. 8/.

Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив із того, що сторони перебували у фактичних шлюбних відносинах, тому в розумінні ч.2 ст. 64 ЖК України вони є членами сім»ї; підставою для визнання члена сім»ї власника житла таким, що втратив право користування цим житлом, є відсутність члена сім»ї без поважних причин понад один рік, а ОСОБА_2 звернувся до суду 10 травня 2010 року коли вказаний річний строк ще не сплив.

Проте колегія суддів з таким висновком суду погодитись не може.

Відповідно до ч. 1 ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Як вбачається з матеріалів справи, позовна заява не містить відомостей, чи перебували сторони у фактичних шлюбних відносинах, не було відповідних доводів і з боку відповідачки. Тому висновок суду першої інстанції про те, що сторони є членами сім»ї є передчасним і таким, що порушує принцип диспозитивності цивільного судучинства, оскільки встановлює юридичний факт, на який сторони не посилались та не просили встановити.

Згідно ст. 158 ЖК України наймач користується жилим приміщенням у будинку (квартирі), що належить громадянинові на праві приватної власності, відповідно до договору найму жилого приміщення. Договір найму жилого приміщення укладається між власником будинку (квартири) і наймачем у письмовій формі з наступною реєстрацією у виконавчому комітеті місцевої Ради народних депутатів або в органі управління, що ним утворюється.

Відповідно до ч. 1 ст. 161 ЖК України наймач вправі вселити в займане ним жиле приміщення у будинку (квартирі), що належить громадянинові на праві приватної власності, свою дружину, дітей, батьків, а також інших осіб за письмовою згодою власника будинку (квартири) і всіх членів сім'ї, які проживають з наймачем. На вселення до батьків їх неповнолітніх дітей зазначеної згоди не потрібно.

Згідно ч. 1 ст. 163 ЖК України у разі тимчасової відсутності наймача або членів його сім'ї за ними зберігається займане жиле приміщення у випадках і в межах строків, установлених частиною першою статті 71 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1 ст.71 ЖК України при тимчасовій відсутності наймача або членів його сім'ї за ними зберігається жиле приміщення протягом шести місяців.

Оскільки відповідачка та її малолітній син користувались спірним приміщенням на підставі договору найму та залишили це житло і не користуються ним з вересня 2010 рокуВраховуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку про наявність підстав для визнання ОСОБА_3 та малолітнього ОСОБА_4 такими, що втратили право користування житлом позивача та для зняття їх із реєстрації за відповідною адресою.

Тому, рішення місцевого суду підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення.

Позивачем при подачі апеляційної скарги судовий збір сплачено у розмірі 47 грн. 05 коп, тоді як відповідно до п. 8 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» необхідно сплатити 94 грн. 10 коп. З ОСОБА_2 на користь апеляційного суду Полтавської області підлягає стягненню додатково 47,05 гривень судового збору.

Керуючись ст.ст. 303, 304, 307, п.п. 2, 4 ч.1 ст. 309, 314, 316, 317 ЦПК України, колегія суддів,-

в и р і ш и л а :

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити.

Рішення Кременчуцького районного суду Полтавської області від 25 листопада 2011 року - скасувати.

Ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги ОСОБА_2 задовольнити.

Визнати ОСОБА_3 та малолітнього ОСОБА_4 такими, що втратили право користування жилим будинком за адресою АДРЕСА_1 Полтавської області.

Зобов»язати Сектор громадянства і реєстрації фізичних осіб Кременчуцького РВ ГУМВС України в Полтавській області зняти ОСОБА_3 та малолітнього ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, з реєстрації за адресою АДРЕСА_1 Полтавської області.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь апеляційного суду Полтавської області 47 грн. 05 коп. (сорок сім грн. п`ять коп.) судового збору / Реквізити: Отримувач: УДК у м. Полтаві, Код ЄДРПОУ: 34698804, Банк отримувача ГУДКУ у Полтавській області, Код банку отримувача: 831019, розрахунковий рахунок: 31219206700002, код класифікації доходів бюджету: 22030001/.

Рішення набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржено в касаційному порядку протягом 20 днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

ГОЛОВУЮЧИЙ: /підпис/ Л.І. Пилипчук

СУДДІ: /підпис/ П.М. Карнаух

/підпис/ Т.О. Кривчун

ЗГІДНО:

Суддя апеляційного суду

Полтавської області Л.І. Пилипчук