Постанова № 21550941, 21.02.2012, Рівненський апеляційний господарський суд

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"21" лютого 2012 р. Справа № 17/5025/1836/11

Рівненський апеляційний господарський суд у складі колегії:

Головуючий суддя Гулова А.Г.

суддя Маціщук А.В. , суддя Петухов М.Г. при секретарі Кравчук О.В.

за участю представників сторін:

від позивача: Багіна В.В. - директора

ОСОБА_1. - представника за довіреністю №54 від 02.11.2011р.

від відповідача: ОСОБА_2. - представника за довіреністю №18/3 від 31.10.2011р.

від третьої особи: не з"явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Рівненського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Дочірнього підприємства "Оздоровчий комплекс "Поділля" Відкритого акціонерного товариства" Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України", смт.Сатанів Городоцького району Хмельницької області

на рішення господарського суду Хмельницької області

від 12.12.11 р. у справі № 17/5025/1836/11 (суддя Димбовський В.В.)

за позовом Сатанівської орендної пересувної механізованої колони №4, смт.Сатанів Городоцького району Хмельницької області

до Дочірнього підприємства "Оздоровчий комплекс "Поділля" Відкритого акціонерного товариства" Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України", смт.Сатанів Городоцького району Хмельницької області

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Азовпромхолод", м.Київ

про стягнення 69214 грн. 80 коп., з яких 60000, 00 грн. - заборгованість за виконанні будівельно-монтажні роботи, 4568 грн. 36 коп. - пені, 1638 грн. 66 коп. - 3% річних, 3007 грн. 78 коп. - індексу інфляції

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Хмельницької області від 12.12.2011р. у справі №17/5025/1836/11 позов Сатанівської орендної пересувної механізованої колони №4 до Дочірнього підприємства "Оздоровчий комплекс "Поділля" ВАТ "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України", за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача ТОВ "Азовпромхолод", про стягнення 69214 грн. 80 коп., з яких 60000,00 грн. заборгованості за виконані будівельно-монтажні роботи, 4568 грн. 36 коп. - пені, 1638 грн. 66 коп. - 3% річних, 3007 грн. 78 коп. - індексу інфляції задоволено частково.

Стягнуто з відповідача на користь позивача 60000,00 грн. заборгованості за виконані будівельно-монтажні роботи, 1638 грн. 66 коп. 3% річних, 3007 грн. 78 коп. індексу інфляції, 646,47 грн. витрат по сплаті державного мита та 220,42 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

В решті позову відмовлено.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, відповідач звернувся до суду з апеляційною скаргою, в якій просить оскаржене рішення скасувати та прийняти нове, яким відмовити в задоволенні позову.

Мотивуючи апеляційну скаргу, відповідач зазначає, зокрема, наступне:

- суд першої інстанції безпідставно посилається на контракт №6 від24.05.2004р., оскільки він був укладений між позивачем та третьою особою, яка має код ЄДРПОУ 26293264, тоді як код відповідача - 05520253;

- помилковим є висновок суду щодо виникнення між сторонами правовідносин на підставі додаткового договору №2 від 11.05.2010р. до контракту, оскільки зі змісту додаткового договору не випливає, що відповідач погодився взяти на себе зообв"язання Дочірнього підприємства Хмельницький облавтодор за контрактом;

- наявні в матеріалах справи акти приймання виконаних підрядних робіт не містять прізвища та імені осіб, які їх підписували, а також в них відсутні посилання на контракт №6 від 24.05.2004р. або додатковий договір №2 від 11.05.2010р. Крім того, в матеріалах справи відсутні довіреності на уповноваження осіб, які підписали акти від імені ДП "Оздоровчий комплекс "Поділля".

Позивач у письмовому відзиві на апеляційну скаргу від 17.01.2012р. заперечив проти доводів та вимог апеляційної скарги, вказавши, що ДП "Оздоровчий комплекс "Поділля" утворений шляхом виділення з ДП "Хмельницький облавтодор" ВАТ ДАК "Автомобільні дороги України" та є правонаступником прав та обов"язків останнього в частині активів і пасивів філії. Крім того, позивач зазначив, що акти приймання виконаних підрядних робіт та довідки про вартість виконаних підрядних робіт підписані зі сторони замовника особами, які виконували повноваження директора, та скріплені печаткою відповідача, а також підтверджені залученим відповідачем інженером технічного нагляду.

Представник третьої особи в засідання суду не з"явився, про причини неявки суд не повідомив.

Враховуючи приписи ст.101 ГПК України про межі перегляду справ в апеляційній інстанції та той факт, що неявка в засідання суду представника третьої особи, належним чином та відповідно до законодавства повідомленого про дату, час та місце розгляду справи, не перешкоджає перегляду оскарженого судового акту, судова колегія розглянула апеляційну скаргу за відсутності представника третьої особи.

Заслухавши пояснення представників сторін, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, перевіривши повноту з'ясування та доведеність всіх обставин, що мають значення для справи, відповідність висновків, викладених у рішенні місцевого господарського суду, обставинам справи, правильність застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскарженого рішення, судова колегія вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, 24.05.2004р. між ДП "Оздоровчий комплекс "Поділля" ДП "Хмельницький облавтодор" (замовник) та Сатанівською ОПМК №4 (підрядник) укладено контракт №6 (далі - контракт) на виконання будівельних робіт (т.1, а.с.8-9).

Відповідно до п.5.2 контракту замовник зобовязався не пізніше як до 5 числа поточного місяця оплачувати підряднику вартість виконаних робіт.

Згідно п.5.3 контракту остаточний розрахунок за виконані роботи з урахуванням авансу проводиться замовником не пізніше 30 днів після вводу обєкта в експлуатацію, включаючи усунення дефектів виявлених при прийманні завершеного будівництва обєкту.

Замовник одночасно з актом передачі будівельного майданчика передає підряднику документи про відведення місць для складування зайвого ґрунту та будівельного сміття і кар"єрів для добуття недостатнього ґрунту. Замовник видає підряднику вихідні точки. Їх координати та рівні для виконання робіт по розмітці будівельного майданчика та прив"язці об"єкту у триденний строк з дати підписання акту про передачу будівельного майданчика підряднику (п.6.1, 6.2 контракту).

11.05.2010р. ДП "Оздоровчий комплекс "Поділля" ДП "Хмельницький облавтодор" (замовник), Сатанівською ОПМК №4 (генпідрядник) та ТОВ "Азовпромхолод" (субпідрядник) укладено додатковий договір №2 до контракту №6 від 24.05.2004р., відповідно до п.1 якого, у звязку з обсягами робіт згідно договірної ціни на суму 1682243 грн. за умовами цього договору генпідрядник зобовязується виконати, а замовник прийняти та оплатити виконані генпідрядником роботи на будівництві їдальні на 100 місць (т.1, а.с.10-11).

Відповідно до п.6 додаткового договору замовник перераховує субпідряднику кошти за виконані будівельно-монтажні роботи згідно актів виконаних робіт ф.КБ-2в, підписаних та завірених генпідрядником, на розрахунковий рахунок субпідрядника.

Як встановлено п.7 додаткового договору, у десятиденний строк після укладання додаткового договору замовник перераховує аванс:

- генпідряднику в розмірі 30% договірної ціни - 426800,00 грн.;

- субпідряднику в розмірі 30% договірної ціни - 77800,00 грн.

На виконання п.7 додаткового договору, відповідач перерахував позивачу авансовий платіж на загальну суму 250000,00 грн., що підтверджується платіжними дорученнями №252 від 06.07.2010р. та №423 від 20.10.2010р. (т.1, а.с.47, 51).

Пунктом 8 додаткового договору передбачено, що всі інші умови вищевказаного контракту №6 від 24.05.2008р. не охоплені цим додатковим договором залишаються без змін і сторони підтверджують по них свої зобов"язання. Умови виконання робіт, не врегульовані даним додатковим договором, регулюються чинним законодавством України.

Як свідчать акти приймання виконаних робіт за період серпень-листопад 2010р., позивачем виконано робіт на загальну суму 810185 грн. (т.1, а.с.13-17, 19-23, 25-30, 32-38, 40-43, 85-90, 92-97, 98-103).

Відповідач свої зобов"язання щодо оплати виконаних робіт здійснив частково, сплативши Сатанівській ОПМК №4 747516,00 грн., що підтверджується наявними в матеріалах справи видатковою накладною, довідкою позивача, платіжними дорученнями (т.1, а.с.45-55).

За вказаних обставин, Сатанівська ОПМК №4 звернулася до господарського суду Хмельницької області з позовом про стягнення з ДП "Оздоровчий комплекс "Поділля" ВАТ "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" 69243,00 грн. (т.1, а.с.2-3).

Після порушення провадження у справі позивач подав до суду заяву про уточнення позовних вимог від 03.11.2011р., якорю зменшив позовні вимоги й просить стягнути з відповідача 69214,80 грн., з яких 60000,00 грн. заборгованості за виконані будівельно-монтажні роботи, 4568 грн. 36 коп. пені, 1638грн. 66 коп. 3% річних, 3007 грн. 78 коп. індексу інфляції (т.1, а.с.61).

Як вже зазначалося, рішенням господарського суду Хмельницької області від 12.12.2011р. позов задоволено частково: стягнуто з відповідача на користь позивача 60000,00 грн. заборгованості за виконані будівельно-монтажні роботи, 1638 грн. 66 коп. 3% річних, 3007,78 грн. індексу інфляції, 646,47 грн. витрат по сплаті державного мита та 220,42 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу; в решті позову відмовлено (т.1, а.с.150-153).

Колегія суддів апеляційного господарського суду погоджується з висновком суду першої інстанції з огляду на таке.

Приписами ч.1 ст. 193 ГК України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовується відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Частина 1 статті 837 ЦК України передбачає, що за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Приписами ст.629 ЦК України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно ч.4 ст.882 ЦК України передання робіт підрядником та прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами. У разі відмови однієї із сторін від підписання акту про це вказується в акті і він підписується другою стороною.

Зобовязання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.(ст.526 ЦК України).

Нормою ч.1 ст.530 ЦК України встановлено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Відповідно до ч.1 ст.612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідач не надав суду доказів про сплату заборгованості за виконані підрядні роботи у розмірі 60000,00 грн.

З врахуванням наведеного вище, вимоги позивача щодо стягнення з відповідача 60000 грн. боргу правильно задоволені судом першої інстанції.

Відповідно до ч.2 ст.625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Нарахування позивачем до стягнення з відповідача 1638,66 грн. 3% річних за період з 05.11.2010р. по 01.11.2011р. та 3007,78 грн. інфляційних за період з листопада 2010р. по вересень 2011р. проведено згідно вимог чинного законодавства, а тому правильно задоволено судом першої інстанції у повному обсязі.

Відповідно до ст.610, п.3 ч.1 ст.611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання, що включає його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки (штрафу, пені).

Виходячи зі змісту ст.549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. При цьому, пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно ст.ст.1,3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Відповідно до пунктів 2 та 2.1 Розяснення Вищого арбітражного суду України "Про деякі питання практики застосування майнової відповідальності за невиконання чи неналежне виконання грошових зобов'язань " від 29.04.1994р. №02-5/293 (із змінами та доповненнями, внесеними роз'ясненнями президії Вищого арбітражного суду України від 6 листопада 2000 року №02-5/618), з дати набрання чинності Законом України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" (далі - Закон), тобто з 14 січня 1997 року, розмір пені за прострочку платежу повинен встановлюватися за згодою сторін, тобто в договорі (стаття 1 Закону). Якщо сторони у відповідному договорі не встановили конкретного розміру відповідальності, передбаченої статтями 1 та 2 Закону, пеня стягненню не підлягає, за винятком випадків, коли розмір пені встановлений чинними актами законодавства.

Розділом 12 контракту сторони передбачили відповідальність за порушення зобов"язань за контрактом. Зокрема, пунктом 12.1 контракту встановлено відповідальність замовника за порушення зобов"язань по п.п.3., 3.4, 3.5, 6.1, 6.2, 3.6.5, 1.5.2 контракту. Тобто, сторони зазначили конкретні пункти, за порушення яких настає відповідальність у вигляді сплати штрафних санкцій, однак, п.5.2 контракту до вказаного переліку не включено.

У відповідності до проведеного аналізу обставин справи та норм права, відповідальність у вигляді стягнення пені за порушення п.5.2 контракту сторонами не передбачена, а тому, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про відмову в задоволенні позову в частині стягнення 4568,36 грн. пені.

Згідно ст.33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Проте, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції.

Так, відповідач безпідставно зазначає, що контракт №6 від 24.05.2004р. укладено з третьою особою та що помилковим є висновок суду про виникнення між сторонами у справі правовідносин на підставі додаткового договору №2 від 11.05.2010р. до контракту, оскільки, як вбачається із Статуту відповідача, останній є правонаступником прав та обов"язків ДП "Хмельницький облавтодор" ВАТ "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" в частині активів і пасивів філії згідно із розподільчим балансом, яким укладено зазначений вище контракт, а відповідач, як правонаступник замовника за контрактом №6 від 24.05.2004р., уклав з позивачем (підрядником за контрактом) додаткову угоду №2 від 11.05.2010р. до вказаного контракту, в п.8 якого зазначено, що умови контракту, не охоплені додатковим договором, залишаються без змін і сторони підтверджують по них свої зобов"язання.

При цьому слід зазначити, сторонами додаткової угоди виконувались її умови, що підтверджується матеріалами справи, зокрема, актами приймання виконаних підрядних робіт, підписаними представником відповідача, справжність підпису якого скріплена печаткою останнього, довідками ф.КБ-3 про їх вартість, платіжними дорученнями, згідно яких відповідач сплачував вартість цих робіт.

Крім того, у своїх додаткових поясненнях від 15.02.2012р. (т.2, а.с.51-52) відповідач стверджує, що за виконані будівельні роботи сплачено 959466,18 грн., з яких 211950,18 грн. - авансові платежі ТОВ "Азовпромхолод" та 747516,00 грн. - оплата позивачу, а тому переплата складає 151950,18 грн., оскільки вартість виконаних робіт становить 807516,00 грн.

Проте, відповідачем не враховано, що п.6 додаткової угоди від 11.05.2010р. до контракту №6 від 24.05.2004р. передбачає перерахування субпідряднику (ТОВ "Азовпромхолод") коштів за виконані ним будівельні монтажні роботи згідно актів виконаних робіт ф.КБ-2в, підписаних генпідрядником.

Як стверджується наявними у матеріалах справи актами приймання виконаних субпідрядником будівельних робіт за вересень жовтень 2010р., підписаними представниками замовника, генпідрядника та субпідрядника, вартість цих робіт складає 250223,60 грн.

Таким чином, відповідач безпідставно зараховує перераховані ним ТОВ "Азовпромхолод" кошти як оплату за виконані позивачем підрядні роботи.

Враховуючи вищевикладене, рішення господарського суду Хмельницької області від 12.12.2011р. є законним та обґрунтованим, а тому його слід залишити без змін.

Керуючись ст.ст. 101,103,105 Господарського процесуального кодексу України, Рівненський апеляційний господарський суд,-

ПОСТАНОВИВ:

1. Рішення господарського суду Хмельницької області від 12.12.2011р. у справі №17/5025/1836/11 залишити без змін, а апеляційну скаргу ДП "Оздоровчий комплекс "Поділля" ВАТ "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України", смт.Сатанів Городоцького району Хмельницької області - без задоволення.

2. Справу №17/5025/1836/11 повернути до господарського суду Хмельницької області.

Головуючий суддя Гулова А.Г.

Суддя Маціщук А.В.

Суддя Петухов М.Г.

Віддрук. 5 прим.:

1 до справи,

2,3 сторонам,

4 третій особі (м.Київ, вул.Мельникова, 12),

5 в наряд.