Постанова № 21550937, 07.02.2012, Рівненський апеляційний господарський суд

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"07" лютого 2012 р. Справа № 5004/527/11

Рівненський апеляційний господарський суд у складі колегії:

Головуючого судді Тимошенко О.М.

судді Огороднік К.М. , судді Коломис В.В. при секретарі Саган І.О.

за участю представників сторін:

від кредиторів - Смалюх Р.Я. (ПАТ "Західінкомбанк")

від боржника - не з'явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Рівненського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу кредитора ПАТ "Західінкомбанк" на постанову господарського суду Волинської області від 15.06.11 р. у справі № 5004/527/11

за заявою Публічне акціонерне товариство "Західінкомбанк"

до Колективної фірми "Інтер-Сервіс"

про визнання банкрутом

ВСТАНОВИВ:

Постановою господарського суду Волинської області від 15.06.2011 року у справі № 5004/527/11 (суддя Кравчук А.М.) визнано банкрутом колективну фірму "Інтер-Сервіс", відкрито ліквідаційну процедуру, призначено ліквідатором банкрута арбітражного керуючого Темчишина Володимира Петровича.

Не погоджуючись з постановою суду, ініціюючий кредитор - ПАТ "Західінкомбанк" подав апеляційну скаргу від 20.06.2011 р. № 2259-19 в якій просить останню скасувати в частині призначення ліквідатором банкрута арбітражного керуючого Темчишина Володимира Петровича та призначити ліквідатором арбітражного керуючого Василюка Ігоря Миколайовича. В обгрунтування скарги зазначає, що рішення про призначення ліквідатором боржника арбітражного керуючого Василюка І.М. прийнято комітетом кредиторів. Натомість, в оскаржуваній постанові суд першої інстанції висновки про неможливість призначення ліквідатором запропонованого арбітражного керуючого мотивує тим, що заявник в судовому засіданні не обгрунтував вказане клопотання, а також у даній справі відсутні будь-які заперечення щодо роботи арбітражного керуючого Темчшина В.П. Апелянт вважає, що вказані висновки суду суперечать положенням Закону про банкрутство, оскільки безпідставно проігноровано законну пропозицію комітету кредиторів. Поряд з цим, судом залишено без належної правовї оцінки невиконання Темчишиним В.П. фінансового аналізу, неподання звіту про діяльність, не досліджено належність проведення Темчишиним В.П. зборів кредиторів, тощо.

Боржник у відзиві на апеляційну скаргу проти доводів скаржника заперечує, мотивуючи тим, що суд обгрунтовано відмовив в задоволенні клопотання про призначення Василюка І.М. ліквідатором банкрута, оскільки у відповідному клопотання банку не було зазначено жодної обставини, яка б вказувала на те, що Темчишин В.П. не зміг би виконувати покладені на нього обов'язки ліквідатора.

Постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 07.09.2011 року у даній справі апеляційну скаргу ПАТ "Західінкомбанк" задоволено. Постанову господарського суду Волинської області від 15.06.2011 року скасовано в частині призначення ліквідатором арбітражного керуючого Темчишина В.П. В інших частинах постанова залишена без змін. Справа № 5004/527/11 передана на розгляд місцевого господарського суду.

Постановою Вищого господарського суду України від 27.12.2011 року скасовано постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 07.09.2011 року у даній справі. Справу № 5004/527/11 направлено на новий апеляційний розгляд до Рівненського апеляційного господарського суду в іншому складі суду.

Мотивуючи прийняту постанову, Вищий господарський суд України зазначив, що суд апеляційної інстанції скасовуючи постанову господарського суду Волинської області від 15.06.2011 року в частині призначення ліквідатором арбітражного керуючого Темчишина В.П., передав справу на розгляд до місцевого господарського суду, не вирішивши питання щодо призначення ліквідатором іншої особи, тобто залишивши банкрута фактично без керівництва.

Під час нового апеляційного розгляду представник скаржника підтримав викладені у скарзі доводи та просить її задоволити.

Боржник та інші учасники провадження у справі явку представників в судове засідання не забезпечили.

З огляду на те, що явка представників сторін в судове засідання обов'язковою не визнавалась та додаткові докази не витребовувались, колегія суддів прийшла до висновку про можливість розгляду скарги без участі боржника та інших учасників провадження у справі.

Розглянувши матеріали справи, апеляційну скаргу та відзив на неї, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції при винесенні оскаржуваної ухвали норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Рівненського апеляційного господарського суду вважає, що скарга підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Згідно ч.ч. 1, 2 ст. 3-1 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (далі в тексті - Закон) арбітражним керуючим (розпорядником майна, керуючим санацією, ліквідатором) може бути призначено фізичну особу - суб'єкта підприємницької діяльності, яка має вищу юридичну або економічну освіту, володіє спеціальними знаннями та не є зацікавленою особою щодо боржника і кредиторів, за наявності ліцензії арбітражного керуючого, виданої уповноваженим органом у порядку, встановленому законом.

Частиною 3 ст. 3-1 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" визначено, що до призначення арбітражним керуючим особа має подати до господарського суду заяву, в якій зазначається, що вона не є: особою, які згідно з цим Законом вважається заінтересованою; особою, яка здійснювала раніше управління цим боржником - юридичною особою, за винятком випадків, коли з дня усунення цієї особи від управління зазначеним боржником минуло не менше трьох років, якщо інше не встановлено цим Законом; особою, яким заборонено здійснювати цей вид підприємницької діяльності або займати керівні посади; особою, яка має судимість за вчинення корисливих злочинів.

Відповідно до ч. 8 ст. 16 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" до компетенції комітету кредиторів належить прийняття рішення про: вибори голови комітету; скликання зборів кредиторів; підготовку та укладення мирової угоди; внесення пропозицій господарському суду щодо продовження або скорочення строку процедур розпорядження майном боржника чи санації боржника; звернення до господарського суду з клопотанням про відкриття процедури санації, визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури, припинення повноважень арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) та про призначення нового арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора), надання згоди на укладення арбітражним керуючим значних угод боржника чи угод боржника, щодо яких є заінтересованість; інші питання, передбачені цим Законом.

При проведенні процедур банкрутства інтереси всіх кредиторів у справі представляє комітет кредиторів (ч.9 ст. 7 Закону про банкрутство). З моменту утворення комітету кредиторів саме він, а не окремі кредитори, вважається стороною у справі про банкрутство у випадках, передбачених Законом, зокрема частинами десятою - дванадцятою, чотирнадцятою статті 31, частинами сьомою, шістнадцятою статті 13, частинами першою, другою та восьмою статті 17, частинами першою та п'ятою статті 18, частинами восьмою - десятою статті 19, частиною п'ятою статті 21, частинами першою та тринадцятою статті 30, частиною третьою статті 36, частиною тринадцятою статті 53. Комітет кредиторів має право прийняти рішення про звернення до господарського суду з клопотанням про припинення повноважень арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) та про призначення нового арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора). Така правова позиція роз'яснена пунктами 56, 63 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 18.12.2009 № 15 "Про судову практику в справах про банкрутство".

Як передбачено ч. 1 ст. 24 Закону, у постанові про визнання боржника банкрутом господарський суд відкриває ліквідаційну процедуру, призначає ліквідатора в порядку, передбаченому для призначення керуючого санацією.

Призначення керуючого санацією регламентовано ст. 17 Закону, відповідно до ч. 2 якої комітет кредиторів приймає рішення про погодження кандидатури керуючого санацією. Кандидатури керуючого санацією можуть бути запропоновані комітету кредиторів будь-яким із кредиторів, представником органу, уповноваженому управляти майном боржника. Керуючим санацією може бути запропоновано особу, яка виконувала повноваження розпорядника майна, або керівник підприємства, якщо на це є згода комітету кредиторів та (або) інвесторів.

З огляду на викладені норми Закону колегія суддів констатує, що господарський суд при винесенні постанови про визнання боржника банкрутом призначає ліквідатора, кандидатура якого погоджена і запропонована комітетом кредиторів та відповідає вимогам ст. 3-1 Закону.

Слід зазначити, що Закон не позбавляє також і права суду самостійно призначити ліквідатора банкрута. Зокрема це визначено в абз. 2 ч. 1 ст.24 Закону, згідно якої господарський суд має право призначити ліквідатором особу, яка виконувала повноваження розпорядника майна або керуючого санацією.

Однак, реалізація права суду на самостійне призначення ліквідатора у справі відбувається у разі відсутності рішення комітету кредиторів щодо певної кандидатури, встановлення невідповідності запропонованої кандидатури вимогам ст. 3-1 Закону, існування конфлікту між кредиторами щодо запропонованих кандидатур.

В оскаржуваній постанові суд першої інстанції зазначив наступне: "представник заявника ПАТ "Західінкомбанк" в судовому засіданні клопотання про призначення ліквідатором Василюка І.М. не обгрунтував, пояснив, що будь-які заперечення щодо роботи арбітражного керуючого Темчишина В.П. у даній справі відсутні. Представник боржника в судовому засіданні висловив думку про відсутність підстав для заміни арбітражного керуючого. Заслухавши пояснення учасників судового процесу, суд дійшов висновку про відхилення клопотання заявника про призначення ліквідатором Василюка І.М. як необгрунтованого."

З матеріалів справи, а саме протоколу № 1 засідання комітету кредиторів від 14.06.2011 року вбачається, що на обговорення зборів було висунуто одну кандидатуру ліквідатора - арбітражного керуючого Василюка Ігоря Миколайовича від якого надійшла відповідна заява. Вказана кандидатура була підтримана одноголосно "за" та комітет кредиторів звернувся з відповідним клопотанням до господарського суду. Поряд з цим, арбітражним керуючим Василюком І.М. подано до суду заяву про відсутність обмежень щодо його призначення та погодження на призначення ліквідатором колективної фірми "Інтер-Сервіс", а також надано копію ліцензії на право зайняття діяльністю арбітражного керуючого.

Колегія суддів відзначає, що на розгляд комітету кредиторів не надавались будь-які інші кандидатури арбітражних керуючих для призначення ліквідатором банкрута, а також не пропонувалась і не розглядалась кандидатура розпорядника майна Темчишина В.П. За умовами ч. 10 ст. 13 Закону повноваження арбітражного керуючого як розпорядника майна припиняються з дня затвердження господарським судом мирової угоди чи призначення керуючого санацією або призначення ліквідатора, якщо інше не перебачено цим Законом. При цьому Закон не надає переваг розпоряднику майна перед іншими кандидатами при виборі кандидатури ліквідатора банкрута, а лише вказує на можливість такого призначення.

Таким чином, на розгляд місцевого господарського суду належним чином було запропоновано єдину кандидатуру арбітражного керуючого для призначення ліквідатором банкрута. Невідповідність запропонованої кандидатури вимогам ст. 3-1 Закону судом не встановлена.

З огляду на вищенаведене, колегія суддів вважає безпідставним висновок суду першої інстанції щодо відхилення пропозиції комітету кредиторів про призначення ліквідатором банкрута арбітражного керуючого Василюка І.М. та призначення ліквідатором Темчишина В.П., а тому постанова від 15.06.2011 року в цій частині підлягає скасуванню. Ліквідатором колективної фірми "Інтер-Сервіс" слід призначити арбітражного керуючого Василюка І.М.

Керуючись ст.ст. 99, 101, 103, п. 4 ч. 1 ст. 104, ст. 105 ГПК України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства "Західінкомбанк" від 20.06.2011 р. № 2259-19 задоволити.

2. Постанову господарського суду Волинської області від 15.06.2011 року у справі № 5004/527/11 скасувати в частині призначення ліквідатором арбітражного керуючого Темчишина В.П. Прийняти в цій частині нове рішення.

Ліквідатором колективної фірми "Інтер-Сервіс" м. Луцьк призначити Василюка Ігоря Миколайовича, (АДРЕСА_1, ліцензія серії НОМЕР_1 від 18.12.2007 р.).

3. В інших частинах постанову господарського суду Волинської області від 15.06.2011 року у справі № 5004/527/11 залишити без змін.

4. Постанову може бути оскаржено в касаційному порядку.

Головуючий суддя Тимошенко О.М.

Суддя Огороднік К.М.

Суддя Коломис В.В.

2283/12