Постанова № 21550820, 21.02.2012, Дніпропетровський апеляційний господарський суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21.02.2012 року Справа № 5013/2308/11

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Джихур О.В. (доповідач)

суддів: Лисенко О.М., Вечірко І.О.

при секретарі судового засідання: Ковзикові В.Ю.

представники сторін та учасників провадження у справі в судове засідання не з’явились, про час та місце судового засідання повідомлені належним чином

розглянувши матеріали апеляційної скарги Знам’янської об’єднаної державної податкової інспекції у Кіровоградській області, м. Знам’янка

на ухвалу господарського суду Кіровоградської області від 17 січня 2012 року у справі № 5013/2308/11

за заявою Знам’янської об’єднаної державної податкової інспекції у Кіровоградській області, м. Знам’янка

до Відкритого акціонерного товариства “Олександрійське районне ремонтно –транспортне підприємство”, смт. Олександрівка Кіровоградської області Олександрівського району

про банкрутство відсутнього боржника,-

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою господарського суду Кіровоградської області від 17 січня 2012 року (суддя Поліщук Г.Б.) провадження у справі про банкрутство Відкритого акціонерного товариства “Олександрійське районне ремонтно –транспортне підприємство” припинено; визнано закінченою дію мораторію на задоволення вимог кредиторів боржника; скасовано заходи щодо забезпечення вимог кредиторів в частині заборони Відкритому акціонерному товариству “Олександрійське районне ремонтно –транспортне підприємство” і всім його органам управління відчужувати у будь –який спосіб належні боржнику на праві власності основні засоби та вчиняти дії щодо ліквідації та реорганізації юридичної особи боржника.

Ухвала мотивована тим, що на день порушення провадження у даній справі, в реєстрі відносно боржника містився запис про не підтвердження відомостей про юридичну особу, що не є доказом, в підтвердження того, що боржник відсутній за місцезнаходженням, на протязі року боржник звітував перед органами державної податкової служби.

Не погодившись з вказаною ухвалою Знам’янська об’єднана державна податкова інспекція у Кіровоградській області її оскаржує на предмет невідповідності нормам матеріального права, неповним з’ясуванням судом обставин справи.

Державна податкова інспекція вважає, що відсутність Відкритого акціонерного товариства “Олександрійське районне ремонтно –транспортне підприємство” та його керівних органів за місцезнаходженням є доведеним фактом, що було відображено в довідці, виданій Олександрівському відділенню Знам’янської об’єднаної державної податкової інспекції 07 червня 2011 року за №10157977, а саме внесення інформації щодо відсутності юридичної особи за місцезнаходженням.

Знам’янська об’єднана державна податкова інспекція у Кіровоградській області просить скасувати ухвалу господарського суду Кіровоградської області від 17 січня 2012 року, справу передати господарському суду для розгляду.

Представники сторін та учасників провадження у справі в судове засідання не з’явились, про час та місце судового засідання повідомлені належним чином.

Перевіривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, судова колегія вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Провадження у справі №5013/2308/11 про банкрутство Відкритого акціонерного товариства “Олександрійське районне ремонтно –транспортне підприємство”, смт. Олександрівка Кіровоградської області Олександрівського району порушено ухвалою господарського суду Кіровоградської області від 24 листопада 2011 року за ознаками статті 52 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” (далі Закон про банкрутство).

До заяви Державної податкової інспекції додано довідку з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб –підприємців від 07 червня 2011 року за №10157977, в якій зазначено що станом на 07 червня 2011 року Відкрите акціонерне товариство “Олександрійське районне ремонтно –транспортне підприємство” відсутнє за місцезнаходженням. Ця реєстраційна дія проведена 30 листопада 2010 року (а.с.20-21).

В той же час на запит господарського суду Кіровоградської області державним реєстратором надано спеціальний втяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб –підприємців, в якому зазначено, що станом на 23 листопада 2011 року статус відомостей про юридичну особу Відкрите акціонерне товариство “Олександрійське районне ремонтно –транспортне підприємство” є не підтвердженим (а.с.30-33).

Вказані відомості також зазначені у витязі з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб –підприємців станом на 30 листопада 2011 року (а.с.37-38).

Відповідно до частини 1 статті 52 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” кредитором може бути подана заява про порушення справи про банкрутство відсутнього боржника у разі, якщо керівні органи боржника - юридичної особи відсутні за її місцезнаходженням, або у разі ненадання боржником протягом року до органів державної податкової служби згідно із законодавством податкових декларацій, документів бухгалтерської звітності, а також за наявності інших ознак, що свідчать про відсутність підприємницької діяльності боржника.

Отже, за правилами цієї статті справа про банкрутство може бути порушена у разі наявності хоча б однієї з перелічених умов, а також за наявності інших ознак, що свідчать про відсутність підприємницької діяльності боржника.

Тобто, ініціюючим кредитором має бути належним чином підтверджений факт нездійснення боржником підприємницької діяльності, зокрема у зв’язку з його відсутністю за місцезнаходженням .

Враховуючи норми статей 17-19 Закону України “Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб –підприємців”, основними та належними доказами відсутності боржника за його місцезнаходженням є відомості, які містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб –підприємців.

Відповідно до вимог статті 17 Закону України “Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб –підприємців”, який набув чинності з 01 липня 2004 року в Єдиному державному реєстрі містяться відомості про відсутність юридичної особи за її місцезнаходженням, про відсутність підтвердження відомостей про юридичну особу, а також відомості про зарезервовані найменування юридичних осіб.

Відповідно до вимог частин 1, 3 статті 18 вказаного Закону, якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін. Якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, не були до нього внесені, вони не можуть бути використані в спорі з третьою особою, крім випадків, коли третя особа знала або могла знати ці відомості.

Відповідно до приписів ч.ч.11, 12, 14, 19 Закону України “Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб –підприємців” (з відповідними змінами) юридична особа зобов’язана подавати (надсилати) щороку протягом місяця, що настає за датою державної реєстрації, починаючи з наступного року, державному реєстратору для підтвердження відомостей про юридичну особу реєстраційну картку про підтвердження відомостей про юридичну особу.

У разі ненадходження в установлений частиною одинадцятою цієї статті строк реєстраційної картки про підтвердження відомостей про юридичну особу державний реєстратор зобов’язаний надіслати рекомендованим листом протягом п’яти робочих днів з дати, встановленої для подання реєстраційної картки, юридичній особі повідомлення щодо необхідності надання державному реєстратору зазначеної реєстраційної картки.

У разі неподання юридичною особою протягом місяця з дати надходження їй відповідного повідомлення реєстраційної картки про підтвердження відомостей про юридичну особу державний реєстратор повинен внести до Єдиного державного реєстру запис про відсутність підтвердження зазначених відомостей датою, яка встановлена для чергового подання реєстраційної картки про підтвердження відомостей про юридичну особу.

Якщо державному реєстратору повернуто рекомендований лист, державний реєстратор повинен внести до Єдиного державного реєстру запис про відсутність юридичної особи за її місцезнаходженням.

Отже, запис про непідтвердження відомостей про юридичну особу свідчить про одержання юридичною особою відповідного повідомлення державного реєстратора, однак неподання реєстраційної картки державному реєстратору протягом місяця з дати направлення юридичній особі цього повідомлення, ще не свідчить про відсутність юридичної особи за її місцезнаходженням.

Оцінюючи довідку з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб –підприємців станом на 07 червня 2011 року, відповідні витяги з реєстру станом на 23 листопада 2011 року, пояснення Державного реєстратора від 23 грудня 2011 року в сукупності, судова колегія погоджується з висновком господарського суду, що на день порушення провадження у дані справі, в реєстрі відносно боржника містився запис про непідтвердження відомостей про юридичну особу, який не може свідчити про відсутність юридичної особи за місцезнаходженням.

Не вбачає судова колегія підстав для порушення справи щодо боржника за іншими ознаками, що свідчать про відсутність підприємницької діяльності.

Матеріали справи свідчать, що на протязі року боржник звітував перед органами державної податкової служби, зокрема, ним подана податкова декларація з податку на доходи фізичних осіб від 21 лютого 2011 року.

За викладених підстав доводи скаржника до уваги не приймаються.

Отже, ухвала господарського суду Кіровоградської області від 17 січня 2012 року відповідає діючому законодавству, підстави для її скасування відсутні.

Керуючись ст.ст.103 –106 Господарського процесуального кодексу України, суд –

ПОСТАНОВИВ:

Ухвалу ухвалу господарського суду Кіровоградської області від 17 січня 2012 року у справі № 5013/2308/11 залишити без змін.

Апеляційну скаргу Знам’янської об’єднаної державної податкової інспекції у Кіровоградській області, м. Знам’янка залишити без задоволення.

Постанова може бути оскаржена в касаційному порядку у двадцятиденний строк до Вищого господарського суду України.

Головуючий суддя О.В.Джихур

Суддя О.М. Лисенко

Суддя І.О. Вечірко

(Дата підписання постанови в повному обсязі 22.02.12 р.)