Рішення № 21549440, 09.02.2012, Господарський суд Миколаївської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

=====

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"09" лютого 2012 р. Справа № 5016/4102/2011(6/215)

м. Миколаїв

За позовом: Заступник військового прокурора Миколаївського гарнізону в інтересах держави в особі Міністерства оборони України, 03168, м. Київ, Повітрофлотський проспект, 6.

Третя особа на стороні позивача без самостійних вимог на предмет спору: Квартирно-експлуатаційний відділ міста Миколаїв, 54056, м. Миколаїв, пр.-т Миру, 62-а.

Третя особа на стороні позивача без самостійних вимог на предмет спору: Військова частина А0224, 54025, м. Миколаїв, пр.-т Г. Сталінграду, 72.

До відповідача: Приватне підприємство “Будівельна компанія “Інвестгарант”, 54031, м. Миколаїв, вул. Новобузька, буд. 101, кв. 86.

Третя особа на стороні відповідача без самостійних вимог на предмет спору: Приватне підприємство “РАФА”, 97400, АР Крим, м. Євпаторія, вул.Л Українки, 8А,оф.20.

Третя особа на стороні відповідача без самостійних вимог на предмет спору: Товариство з обмеженою відповідальністю “Мегабудмаксінвест”, 97562, АР Крим, Сімферопольський р-н, село Українка, вул. Горького, 3-а.

Третя особа на стороні відповідача без самостійних вимог на предмет спору: Товариство з обмеженою відповідальністю “Миколаїв-Стройінвест”, 54008, м.Миколаїв, пр.-т Леніна, 265 кв.27.

Про: визнання права власності.

Суддя Ткаченко О.В.

Представники:

Від Міністерства оборони України ОСОБА_1., дов. № 220/204/д від 16.11.2011.

Від ПП “Будівельна компанія “Інвестгарант” не зявився.

Від КЕВ м. Миколаєва ОСОБА_1., дов. № 3210 від 30.12.2011.

Від ВЧ А0224 ОСОБА_2., дов. № 6 від 08.02.2012 р.

Від ПП “РАФА” - не зявився.

Від ТОВ “Мегабудмаксінвест” - не зявився.

Від Військової прокуратури Миколаївського гарнізону - Іващенко С.М., посвідчення № 133 від 07.07.2011р.

СУТЬ СПОРУ: Заступник військового прокурора Миколаївського гарнізону звернувся до господарського суду з позовом, предявленим в інтересах держави в особі Міністерства оборони України (далі позивач) до Приватне підприємство “Будівельна компанія “Інвестгарант” (далі відповідач) про визнання права власності на обєкти нерухомості військового містечка № 72, загальна вартість яких складає 1140257 грн. Третіми особами без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача є: Квартирно-експлуатаційний відділ м. Миколаєва; Військова частина А0224; на стороні відповідача Приватне підприємство “РАФА”; Товариство з обмеженою відповідальністю “Мегабудмаксінвест”; Товариство з обмеженою відповідальністю “Миколаїв-Стройінвест”.

Про дату, час і місце судового засідання усіх учасників судового процесу повідомлено у встановленому ГПК України порядку, шляхом надсилання ухвал на їх юридичні адреси. Згідно зі ст. 64 ГПК України у разі відсутності сторін за такою адресою, вважається, що про дату, час і місце судового засідання відповідача та інших учасників процесу повідомлено належним чином.

Відтак, суд вважає, що про дату, час і місце судового засідання відповідача та інших учасників процесу повідомлено належним чином.

Відповідач правом участі у судовому засіданні не скористався, позов не заперечив, відзив на позовну заяву не надав.

За таких обставин, відповідно до ст. 75 ГПК України, спір розглянуто за наявними у справі матеріалами, вивчивши які, господарський суд, -

встановив:

В місті Миколаєві, за адресою проспект Героїв Сталінграду, 22-а, розташоване військове містечко №72, яке перебуває в оперативному управлінні Міністерства оборони України та знаходиться на бухгалтерському обліку Квартирно-експлуатаційного відділу м. Миколаєва, на фондах якого дислокується Військова частина А0224.

Невстановлені посадові особи Міністерства оборони України, які мали доступ до печатки філії ЦСБУ “Укроборонбуд” та документів із зразками підписів директора вказаної філії Мельника В.П., уклали з приватним підприємством (ПП) “РАФА” договір №16/03-06/03 від 14.04.2006 р. “Про спільне будівництво (реконструкцію) об'єктів житлово-цивільного призначення, створення інженерної інфраструктури для їх будівництва (реконструкції) відповідно до розробленого і затвердженого у встановленому порядку проекту шляхом пайової участі сторін” (далі Договір № 16/03 06/03) та договір №16/03-06/03/3 “Про компенсацію пайової участі (паю) Міністерства оборони України в договорі від 14.04.2006 року №16/03-06/03 про спільне будівництво (реконструкцію) об'єктів житлово-цивільного призначення, створення інженерної інфраструктури для їх будівництва (реконструкції) відповідно до розробленого і затвердженого у встановленому порядку проекту шляхом пайової участі сторін” (далі Договір № 16/03 06/03/3).

Предметом Договору №16/03-06/03 є спільна діяльність по проектуванню та будівництву будівель житлово-цивільного призначення з вбудовано - прибудованими приміщеннями соціально-побутового призначення та інженерними мережами на території військового містечка №72 (місто Миколаїв, проспект Героїв Сталінграду, 22-а). Пайовий внесок Міністерства оборони України складають 27 об'єктів нерухомості військового містечка №72.

26.01.2007 року ПП “РАФА” звернулось до господарського суду Миколаївської області із заявою про визнання дійсним Договору №16/03-06/03 та визнання права власності на 27 об'єктів нерухомості військового містечка №72, зазначених у цьому договорі. Рішенням господарського суду Миколаївської області від 07.02.2007 року по справі №17/50/07 позов ПП “РАФА” задоволено. На підставі цього рішення КП “ММБТІ” зареєструвало 21.02.2007р. право власності на вказані обєкти за ПП “РАФА”.

Рішенням господарського суду Миколаївської області від 05.11.2007р. по справі № 17/50/07 ЗН(07) рішення господарського суду від 07.02.2007р. було переглянуто за нововиявленими обставинами і скасовано; у задоволенні позову ПП “РАФА” відмовлено у повному обсязі.

В подальшому, 20.02.2007 року між ПП “РАФА” та ТОВ „Мегабудмаксінвест” був укладений договір про фінансову допомогу, за умовами якого ТОВ „Мегабудмаксінвест” перерахувало на рахунок ПП “РАФА” 700000 грн. у вигляді займу, а ПП “РАФА” зобов'язалося повернути зазначені грошові кошти в строк до 10.03.2007 року.

У зв'язку з невиконанням ПП “РАФА” взятих на себе зобов'язань щодо повернення зазначених грошових коштів у строк до 10.03.2007 року, ТОВ „Мегабудмаксінвест” звернулося до господарського суду Автономної республіки Крим з позовом про стягнення з ПП “РАФА” заборгованості за договором від 20.02.2007 р. на загальну суму 700000 грн.

Рішенням господарського суду Автономної республіки Крим від 20.03.2007р. по справі № 2-11/3939-2007 позов ТОВ „Мегабудмаксінвест” до ПП “РАФА” про стягнення 700000 грн. був задоволений.

03.05.2007р. господарським судом Автономної Республіки Крим було затверджено мирову угоду по справі №2-11/3939-2007 за позовом ТОВ „Мегабудмаксінвест” до ПП “РАФА” в порядку ст. 121 ГПК України, за якою ПП “РАФА” передало в рахунок погашення боргу перед ТОВ „Мегабудмаксінвест” нерухоме майно, належне йому на праві власності, у т.ч. спірні обєкти нерухомості військового містечка №72.

Набувши таким чином право власності на нерухоме майно, ТОВ „Мегабудмаксінвест” зареєструвало його в КП “ММБТІ” 18.05.2007р., а 18.07.2007р. передало його у власність ТОВ „Миколаїв - Стройінвест” за нотаріально посвідченим договором купівлі продажу № 1718.

В подальшому, ТОВ „Миколаїв - Стройінвест” 24.06.2009 року передало у власність Приватне підприємство “Будівельна компанія “Інвестгарант” за нотаріально посвідченим договором купівлі продажу № 1246.

За даними КП “ММБТІ” (лист № 11040 від 31.10.2010р., а.с.35), право власності на спірне нерухоме майно за адресою м. Миколаїв, пр. Героїв Сталінграду, 36/1, 36/2, 36/4 зареєстровано за ПП “Будівельна компанія “Інвестгарант”.

Ухвалою господарського суду Автономної Республіки Крим від 02.03.2009р. по справі №2-26/9286.2-2008 задоволено подання Військового прокурора Миколаївського гарнізону: ухвалу господарського суду АР Крим від 03.05.2007р. у справі №2-11/3939-2007 про затвердження мирової угоди скасовано, в задоволенні заяви ТОВ „Мегабудмаксінвест” та ПП “РАФА” про затвердження мирової угоди від 23.04.2007р. відмовлено.

Крім того, рішенням господарського суду м. Києва від 06.08.2008р. по справі №50/10 визнано недійсним інвестиційний договір №16/03-06/03 від 14.04.2006 року “Про спільне будівництво (реконструкцію) об'єктів житлово-цивільного призначення, створення інженерної інфраструктури для їх будівництва (реконструкції) відповідно до розробленого і затвердженого у встановленому порядку проекту шляхом пайової участі сторін” та визнано недійсним договір №16/03-06/03/3 від 14.04.2006р. “Про компенсацію пайової участі (паю) Міністерства оборони України в договорі від 14.04.2006 року №16/03-06/03 про спільне будівництво (реконструкцію) об'єктів житлово - цивільного призначення, створення інженерної інфраструктури для їх будівництва (реконструкції) відповідно до розробленого і затвердженого у встановленому порядку проекту шляхом пайової участі сторін”, укладені між Міністерством оборони України та ПП “РАФА”, з підстав порушення вимог законодавства при відчуженні військового майна-обєктів нерухомості військового містечка №72.

Відповідно до ч.1 ст. 216 ЦК України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю.

Враховуючи викладене, підставою, за якою ПП “РАФА” оформило правовстановлюючі документи на обєкти нерухомості військового містечка №72 та здійснило усі подальші дії, спрямовані на відчуження цього майна, є договори (правочини), які визнані судом недійсними, отже будь-яких правових наслідків такі правочини не створили.

Як стверджує прокурор у позовній заяві, спірне нерухоме майно військового містечка № 72, розташованого у м. Миколаєві, по просп. Героїв Сталінграду №№ 36/1, 36/2, 36/4, є державною власністю як майно Збройних Сил України та відповідно до ст. 3 Закону України „Про правовий режим майна у Збройних Силах України”, є військовим майном.

Відповідно до ст.1, 6 цього Закону, Положення про порядок відчуження та реалізації військового майна Збройних сил, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1919 від 28.12.2000 р., військове майно це державне майно, закріплене за військовими частинами, закладами, установами та організаціями Збройних Сил України і відчуження цього майна здійснюється через уповноважені Кабінетом Міністрів України підприємства та організації, рішення про відчуження військового майна приймає Кабінет Міністрів України за поданням Міністерства оборони України. Методика оцінки вартості військового майна, а також порядок його реалізації розробляються Міністерством оборони України, узгоджуються із заінтересованими міністерствами та іншими центральними органами виконавчої влади і затверджуються Кабінетом Міністрів України.

Згідно зі ст. 4 Закону України „Про правовий режим майна у Збройних Силах України” військові частини ведуть облік закріпленого за ними майна у кількісних, якісних, обліково-номерних та вартісних показниках і враховують по відповідних службах - продовольчій, речовій, квартирно-експлуатаційній, пально-мастильних матеріалів тощо. У порядку, передбаченому частиною першою цієї статті, ведеться облік майна, закріпленого за підпорядкованими військовими частинами, у службах забезпечення органів військового управління, органах квартирно-експлуатаційної служби Збройних Сил України, на які покладаються завдання щодо забезпечення військових частин майном відповідно до затверджених норм та організації його ефективного використання. Списання військового майна за актами технічного стану та інспекторськими посвідченнями провадиться командирами військових частин і посадовими особами органів військового управління відповідно до їх компетенції в порядку, встановленому Міністерством оборони України.

Спірні обєкти нерухомого майна військового містечка №72, а саме: казарма за літ. П, загальною площею 1238,7 кв.м., казарма за літ. У, загальною площею 159,1 кв.м., казарма за літ. Х, загальною площею 54,2 кв.м., перебувають в оперативному управлінні Міністерства оборони України та знаходяться на бухгалтерському обліку Квартирно-експлуатаційного відділу м. Миколаєва, на фондах якого дислокується військова частина А0224, що підтверджується копіями індивідуальних карток обліку будівлі (а.с. 37 39).

За даними КП “ММБТІ” вартість спірного майна складає 1140257 грн. (а.с. 35).

Ці обєкти нерухомого майна знаходяться у володінні позивача та ніколи з володіння не вибували.

Відповідач не визнає право власності держави в особі Міністерства оборони України на обєкти нерухомого майна військового містечка №72, про що свідчить сам факт проведення ним державної реєстрації права власності на ці обєкти.

Відповідно до ст. 392 ЦК України власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Враховуючи, що спірні обєкти нерухомості не вибували з володіння власника (держави) в особі уповноважених органів, подання віндикаційного позову до їх набувача не може призвести до відновлення становища, яке існувало до порушення права власності держави, оскільки предмет відповідних правовідносин в такому випадку відсутній (відсутній предмет спору).

Відповідно до ст. 326 ЦК України у державній власності є майно, у тому числі грошові кошти, яке належить державі Україна. Від імені та в інтересах держави Україна право власності здійснюють відповідно органи державної влади. Управління майном, що є у державній власності, здійснюється державними органами, а у випадках, передбачених законом, може здійснюватися іншими суб'єктами.

За цих обставин саме констатація права власності держави на ці обєкти перед третіми особами, які це не визнають, за рішенням суду, є єдиним способом захисту порушеного права власності держави, що спроможний забезпечити відновлення становища, що існувало до моменту оформлення відчуження спірних обєктів.

З огляду на вищенаведене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги ґрунтуються на Законах України, матеріалами справи підтверджені, відповідачем не спростовані, отже, підлягають задоволенню.

Відповідно до приписів ст. 49 ГПК України судові витрати покладаються на відповідача.

Керуючись ст. ст. 44, 49, 75, 82 85 ГПК України, господарський суд,-

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Визнати за державою в особі Міністерства оборони України право власності на обєкти нерухомості військового містечка № 72 загальною вартістю 1140257 грн., а саме:

-казарму за літ. П, загальною площею 1238,7 кв. м. (зареєстроване в КП “Миколаївське міжміське бюро технічної інвентаризації” за адресою: АДРЕСА_1);

-казарму за літ. У, загальною площею 159,1 кв. м. (зареєстроване в КП “Миколаївське міжміське бюро технічної інвентаризації” за адресою: АДРЕСА_2);

-казарму за літ. Х, загальною площею 54,2 кв. м., (зареєстроване в КП “Миколаївське міжміське бюро технічної інвентаризації” за адресою: АДРЕСА_3)

Стягнути з Приватне підприємство “Будівельна компанія “Інвестгарант” (54031, м. Миколаїв, вул. Новобузька, буд. 101, кв. 86; ідентифікаційний код 34851665) в доход державного бюджету України, Банк одержувача ГУДКУ у Миколаївській області; МФО банку 826013; рахунок 31213206700002, ЄДРПОУ 23626096; назва одержувача УДК у м. Миколаєві; код платежу 22030001; призначення платежу: Судовий збір, код 03499980, п. 2.1, судовий збір у розмірі 11402 грн. 57 коп.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття, а у разі, якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення, воно набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 цього Кодексу.

Повне рішення складено 13 лютого 2012 року.

Суддя О.В.Ткаченко