Рішення № 21548980, 21.02.2012, Господарський суд Запорізької області

номер провадження справи 13/19/12

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Запорізької області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21.02.12 Справа № 5009/490/12

Суддя Серкіз В.Г.

За позовом: Відкритого акціонерного товариства "Запоріжжяобленерго", м. Запоріжжя

до Товариства з обмеженою відповідальністю "ВО Енергогруп", м. Запоріжжя

про стягнення 2 692 грн. 26 коп.

Суддя Серкіз В.Г.

Представники:

Від позивача: ОСОБА_1, дов. № 64 від 14.02.2012р.

Від відповідача: не зявився

Розглядається позовна заява Відкритого акціонерного товариства "Запоріжжяобленерго" до Товариства з обмеженою відповідальністю "ВО Енергогруп", м. Запоріжжя про стягнення 2 692 грн. 26 коп. заборгованості.

Ухвалою суду від 07.02.2012 р. позовну заяву прийнято до розгляду, порушено провадження у справі 5009/490/12, присвоєно справі номер провадження 13/19/12 та призначено судове засідання на 21.02.2012р.

21.02.2012р. до початку розгляду справи представник позивача заявив письмове клопотання щодо відмови від здійснення технічної фіксації судового процесу.

Позивач підтримав позовні вимоги викладені у позові та просить суд стягнути з відповідача 2 692 грн. 26 коп. заборгованості.

Відповідач Товариство з обмеженою відповідальністю "ВО Енергогруп" - письмовий відзив на позов суду не надав. Процесуальним правом на участь представника в судовому засіданні не скористався.

Відповідно до підпункту 3.6 Роз'яснень президії ВГСУ від 18.09.1997р. № 02-5/289 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України» (із змінами та доповненнями) особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві. У випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Згідно ст. 22 ГПК України, сторони зобовязані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та обєктивного дослідження всіх обставин справи.

У відповідності із ст. 33 ГПК України, обовязок доказування і подання доказів покладається на сторони. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Неявка уповноваженого представника Товариства з обмеженою відповідальністю "ВО Енергогруп" в судове засідання не звільняє відповідача від виконання вимог суду і направлення суду витребуваних матеріалів.

Згідно ст. 75 ГПК України, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами, якщо їх достатньо для вирішення спору по суті. Відповідач свої зобовязання не виконав, не скористався належним чином без поважних причин правом на захист своїх інтересів.

В силу статті 28 ГПК України справи юридичних осіб в господарському суді ведуть їх органи, що діють у межах повноважень, наданих їм законодавством та установчими документами, через свого представника. Представниками юридичних осіб можуть бути керівники та інші особи, повноваження яких підтверджуються довіреністю від імені підприємства, організації.

Отже, в разі зайнятості одного з представників підприємства, сторони не позбавлені можливості направити у судове засідання іншу особу, наділивши її відповідними повноваженнями.

Згідно розяснень Вищого Господарського Суду України, які викладені і інформаційному листі від 15.03.2010 року № 01-08/140 “Про деякі питання запобігання зловживанню процесуальними правами у господарському судочинстві” неявка в судові засідання учасників судового процесу (сторін), ненадання витребуваних судом документів та доказів, необхідних для повного розгляду справи подібна практика, спрямована на свідоме невиправдане затягування судового процесу, порушує права інших учасників судового процесу та суперечить вимогам статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, учасником якої є Україна, стосовно права кожного на розгляд його справи судом упродовж розумного строку.

Неподання або несвоєчасне подання стороною у справі, іншим учасником судового процесу доказів з неповажних причин, спрямоване на затягування судового процесу, може розцінюватися господарським судом як зловживання процесуальними правами.

Статтею 75 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що при неподанні відзиву на позовну заяву і витребуваних господарським судом матеріалів справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

В судовому засіданні 21.02.2012р. справу розглянуто, прийнято і оголошено рішення, на підставі ст. 85 ГПК України.

Розглянувши та дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд

В С Т А Н О В И В:

03.12.2007 року між Відкритим акціонерним товариством "Запоріжжяобленерго" (орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "ВО Енергогруп" (орендар) укладено договір оренди нерухомого майна № 52/09-07.

Відповідно до п. 1.1 договору орендодавець зобовязується передати в платне, тимчасове, користування нерухоме майно: склад сипучих матеріалів, літера "Ф", площа за внутрішніми замірами 315,10 кв.м., інвентарний № 61070089; будівля пилорами, літера "М", площа за внутрішніми замірами 179,50 кв.м., інвентарний № 61080671; склад балонів з рідким газом, літера "У", площа за внутрішніми замірами 78,50 кв.м., інвентарний № 61030571; склад столярних виробів, літера "Ц", площа за внутрішніми замірами 99,50 кв.м., інвентарний № 61090670. Загальна площа приміщень, які передаються в оренду складає 672,6 кв.м. нерухоме майно розташоване за адресою: м. Запоріжжя, вул. Каховська, 28, 30.

Факт передачі орендованого майна в оренду підтверджується актом прийому-передачі від 30.12.2007р.

В пункті 1.6 договору сторони передбачили, що терміном оренди є строк з моменту (дня) передачі майна в користування за актом та до дня закінчення дії договору, передбаченого пунктом 12.1 цього договору, тобто до 24.09.2017р.

Згідно п. 3.5 договору відповідач відшкодовує витрати позивача зі сплати земельного податку за рахунками орендодавця.

На підставі п. 3.6 договору відповідачу були виставлені наступні рахунки:

рахунок № 463 від 09.03.2011р. на суму 802,50 грн. з ПДВ. - компенсація податку на землю за лютий 2011р.

рахунок № 881 від 08.10.2011р. на суму 802,50 грн. з ПДВ. - компенсація податку на землю за березень 2011р.

рахунок № 1209 від 09.11.2011р. на суму 802,50 грн. з ПДВ. - компенсація податку на землю за квітень 2011р.

рахунок №1600 від 08.12.2011р. на суму 284,76 грн. з ПДВ. - компенсація податку на землю за травень 2011р.

В порушення встановлених п. 3.5 договору відповідач вказані рахунки не оплатив, в результаті чого виникла заборгованість перед позивачем в розмірі 2 692 грн. 26 коп.

Згідно з ч. 1 ст. 175 ГК України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобовязання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобовязана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утримуватися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобовязаної сторони виконання її обовязку. Майнові зобовязання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, зобовязаннямаєвиконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших правовихактів, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобовязання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтями 11 та 509 Цивільного кодексу України визначено, що однією із підстав виникнення цивільних прав і обов'язків (зобов'язань), які мають виконуватись належним чином і в установлений строк, є договір.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Ст. 218 ГК України встановлено, що підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання. Учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобовязання, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення.

Приписами ст. 629 ЦК України встановлено, що договір є обовязковим для виконання сторонами.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським Кодексом України.

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Відповідно до ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Правовідносини сторін врегульовано договором оренди.

Відповідно до ч.1 ст. 759 ЦК України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

26.01.2012р. позивач звернувся до відповідача з вимогою № 57 юр від 25.01.2012р. про сплату заборгованості в семиденний строк з дня предявлення вимоги.

Вимога позивача залишилася відповідачем без відповіді та задоволення.

З урахуванням наведеного, суд вважає позовні вимоги про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "ВО Енергогруп", м. Запоріжжя 2 692 грн. 26 коп. заборгованості обґрунтованими, заснованими на законі та такими, що підлягають задоволенню.

Господарський суд зазначає, що відповідно до ст. 614 Цивільного кодексу України особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання. Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов'язання.

Згідно зі ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Відповідно до ст. 96 Цивільного кодексу України юридична особа самостійно відповідає за своїми зобовязаннями усім належним їй майном.

Відповідачем не надано жодного доказу, в підтвердження відсутності вини та доказів вжиття всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання.

Враховуючи вищевикладене, наявні матеріали справи, господарський суд дійшов висновку щодо задоволення позовних вимог позивача.

Відповідно до вимог ст. 49 ГПК України судовий збір покладається на відповідача, оскільки спір до суду доведений з його вини.

Керуючись ст.ст. 22, 49,75, 82 - 85 ГПК України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ВО Енергогруп" (69096, м. Запоріжжя, а/с 1558, код ЄДРПОУ 34829247, п/р 2600310160501 банк АБ Металург, МФО 313582) на користь Відкритого акціонерного товариства "Запоріжжяобленерго" (69015, м. Запоріжжя, вул. Сталеварів, 14, код ЄДРПОУ 00130926, п/р 260081031709 в Запорізькому відділенні АТ "Сбербанк Росії", МФО 320627) 2 692 (дві тисячі шістсот девяносто дві) грн. 26 коп. заборгованості, 1 609 (одна тисяча шістсот девять) грн. 50 коп. судового збору. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя В.Г. Серкіз

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

Рішення оформлено і підписано згідно з вимогами ст. 84 ГПК України 21.02.2012р.