Рішення № 21548982, 20.02.2012, Господарський суд Запорізької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Запорізької області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20.02.12 Справа № 11/5009/7731/11

Суддя Гончаренко С.А.

м. Запоріжжя

Господарський суд Запорізької області у складі:

головуючий суддя Гончаренко С.А., розглянувши в відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом: Бердянський міжрайонний прокурор Запорізької області (вул.Дюміна, буд. 61, м. Бердянськ, Запорізька область, 71100) в інтересах держави, в особі органу уповноваженого здійснювати відповідні функції держави у спірних правовідносинах: Фонд державного майна України (вул.Кутузова, 18/9, м. Київ, 01601),

до відповідача-1: Виконавчий комітет Бердянської міської ради Запорізької області (пл. І Бердянської ради, буд. 2, м. Бердянськ, Запорізька область, 71112),

до відповідача-2: Приватне акціонерне товариство «Приазовкурорт»(вул.Котляревського, 12/24, м. Бердянськ, Запорізька область, 71100),

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача: Комунальне підприємство «Бердянське бюро технічної інвентаризації»(вул. Мазіна, буд. 21, м. Бердянськ, Запорізька область, 71100),

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача-2: Приватне акціонерне товариство лікувально-оздоровчих закладів профспілок України «Укрпрофоздоровниця»(вул. Шота Руставелі, 39/41, м. Київ, 01019),

у присутності представників

від прокурора: Марков І.О. посвідчення № 80 від 11.08.2010р.;

від позивача: ОСОБА_1 дов. № 482 від 01.12.2011р.;

від відповідача-1: не зявився;

від відповідача-2: ОСОБА_2 дов. № 02/1680 від 15.11.2011р.;

від третьої особи на стороні позивача: не зявився;

від третьої особи на стороні відповідача-2: не зявився;

про визнання недійсним пункту 7.5 рішення виконавчого комітету Бердянської міської ради № 254 від 18.05.2006р., визнання права власності та витребування майна із чужого незаконного володіння, -

ВСТАНОВИВ:

До господарського суду Запорізької області надійшла позовна заява Бердянського міжрайонного прокурора Запорізької області в інтересах Фонду державного майна України про визнання недійсним пункту 7.5 рішення виконавчого комітету Бердянської міської ради № 254 від 18.05.2006р. «Про оформлення права власності», визнання права власності за державою Україна в особі Фонду державного майна України на обєкти нерухомого майна приватного акціонерного товариства «Приазовкурорт»за адресою: вул.Котляревського, 18, м. Бердянськ, Запорізька область, що складаються з основних будівель «А, Б, В, К», прибудов «а, а1, б», ганку до «А», двох ганків до «Б», двох козирків до «Б», трьох козирків до «В», ганку до «К», трьох козирків до «К», кондитерського цеху «Г», цеху напівфабрикатів «Д», складів «Е, Б1, Б3, Ж2, Е2», теплиці «Ж», прибудови «Д1», навісів «П, С, Т, Б2», оглядної вежі «Л», елінгу «О», сараю «Э», побутової «Щ», вбиральні «Г2», трьох козирків до «Г», воріт № 1, № 3, № 5, парканів № 2, № 4, № 6, № 7, підпірної стіни № 8, сходів № 90, № 10, № 12, водонапірного баку № 11, та витребування зазначеного майна з чужого незаконного володіння.

05.12.2011р. порушено провадження у справі, призначені дата і час судового засідання, до у часті у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача залучено комунальне підприємство «Бердянське бюро технічної інвентаризації», в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача-2 Приватне акціонерне товариство лікувально-оздоровчих закладів профспілок України «Укрпрофздоровниця». Сторони зобовязані вчинити дії та надати докази, необхідні для всебічного та обєктивного розгляду справи.

Представники прокурора та позивача наполягають на задоволенні позовних вимог з підстав, викладених у позові, зокрема зазначають, що на момент прийняятя оскаржуваного рішення відповідача-1 спірне майно на підставі низки законодавчих актів належало державі, та лише Фонд державного майна України мав право розпоряджатися цим майном. У ЗАТ «Укрпрофоздоровниця»спірне майно знаходилося лише у володінні, тому без згоди позивача воно передаватись у власність ЗАТ «Приазовкурорт»не могло. Бердянська міська рада Запорізької області, не будучи власником (розпорядником) спірного майна, не маючи на те законних підстав прийняла оскаржуване рішення, яке порушує інтереси держави, а тому має бути визнание недійсним.

Відповідач-1 у відзиві на позовну заяву позовні вимоги не визнає, при цьому стверджує, що оскаржуване рішення було прийнято у відповідності до норм чинного законодавства. Спірне майно було набуто відповідачем-2 не на підставі оскаржуваного рішення, а на підставі правочину, за яким ЗАТ «Укрпрофоздоровниця»передало майно в якості внеску учасника до статутного капіталу ЗАТ «Приазовкурорт». Даний правочин не визнаний недійсним у встановленому законом порядку. Оскаржуваним рішенням було лише зареєстровано право власності. На думку відповідача-1, скасування рішення порушить право власності відповідача-2, а саме позбавлення права власності є неприпустимим, крів винятків прямо встановлених Конституцією України та законом. Посилання прокурора і позивача на Постанову Ради Міністрів УРСР від 23.04.1960р. та Верховної Ради України від 29.11.1990р. вважає безпідставними та вважає зазначені нормативні акти такими, що не встановлюють правового режиму власності спірного майна, з них не можливо достеменно встановити склад, кількість та якість майна. На підставі викладеного у задоволенні позову просить відмовити.

Відповідач-2 погоджується з доводами відповідача-1. Додатково просить застосувати наслідки пропуску строків позовної давності, оскільки не зважаючи на той факт, що у 2005 році прокуратурі було відомо про реєстрацію права власності на спірне майно до теперішнього часу право власності ЗАТ «Приазовкурорт»не було оспореним.

Вивчивши матеріали справи і вислухавши пояснення представника позивача, суд встановив наступні обставини:

Заявлено позов про визнання недійсним пункту 7.5 рішення виконавчого комітету Бердянської міської ради № 254 від 18.05.2006р. «Про оформлення права власності», яким за Закритим акціонерним товариством «Приазовкурорт»(балансоутримувач «Санаторій «Бердянськ») визнано право власності на комплекс будівель та споруд за адресою: вул Котляревського, 18, м. Бердянськ, Запорізька область, що складаються з основних будівель «А, Б, В, К», прибудов «а, а1, б», ганку до «А», двох ганків до «Б», двох козирків до «Б», трьох козирків до «В», ганку до «К», трьох козирків до «К», кондитерського цеху «Г», цеху напівфабрикатів «Д», складів «Е, Б1, Б3, Ж2, Е2», теплиці «Ж», прибудови «Д1», навісів «П, С, Т, Б2», оглядної вежі «Л», елінгу «О», сараю «Э», побутової «Щ», вбиральні «Г2», трьох козирків до «Г», воріт № 1, № 3, № 5, парканів № 2, № 4, № 6, № 7, підпірної стіни № 8, сходів № 90, № 10, № 12, водонапірного баку № 11 (надалі спірне майно), визнання права власності на сіпне майно за державою Україна в особі Фонду державного майна України та витребування його з чужого незаконного володіння.

На виконання Постанови Ради Міністрів УРСР від 23.04.1960р. № 606 «Про передачу профспілкам санаторіїв і будинків відпочинку Міністерства охорони здоровя УРСР»усі діючі госпрозрахункові санаторії, будинки відпочинку та пансіонати Міністерство охорони здоровя зобовязане було передати до 01 травня 1960 року Українській республіканській раді профспілок з метою подальшого поліпшення організації відпочинку і санаторно-курортного обслуговування трудящих і підвищення ролі профспілок. Згідно з п.2 зазначеної постанови майно передавалось профспілковим органам у відання.

Після розпаду СРСР правонаступником Української республіканської ради профспілок стала Рада Федерації професійних спілок України, правонаступником якої, в свою чергу, є федерація професійних спілок України.

20.06.2002р. на загальних зборах Закритого акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів профспілок України «Укрпрофздоровниця»було прийнято рішення про сворення Закритого акціонерного товариства «Приазовкурорт»та внесення у якості внеску участика в статутний капітал спірного майна.

17.04.2006р. листом за № 08/517 відповідач-2 звернувся до Бердянської міської ради Запорізької області щодо оформлення за ним права власності на комплекс будівель та споруд за адресою: вул.Котляревського, 14, м. Бердянськ, Запорізька область, що складаються з основних будівель «А, Б, В, К», прибудов «а, а1, б», ганку до «А», двох ганків до «Б», двох козирків до «Б», трьох козирків до «В», ганку до «К», трьох козирків до «К», кондитерського цеху «Г», цеху напівфабрикатів «Д», складів «Е, Б1, Б3, Ж2, Е2», теплиці «Ж», прибудови «Д1», навісів «П, С, Т, Б2», оглядної вежі «Л», елінгу «О», сараю «Э», побутової «Щ», вбиральні «Г2», трьох козирків до «Г», воріт № 1, № 3, № 5, парканів № 2, № 4, № 6, № 7, підпірної стіни № 8, сходів № 90, № 10, № 12, водонапірного баку № 11.

П 7.5 рішення виконавчого комітету Бердянської міської ради № 254 від 18.05.2006р. «Про оформлення права власності»за Закритим акціонерним товариством «Приазовкурорт»(балансоутримувач «Санаторій «Бердянськ») визнано право власності на спірне майно. Дане рішення слугувало підставою для видачі Свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 01.06.2006р.

Позовні вимоги про визнання недійсним пункту 7.5 рішення виконавчого комітету Бердянської міської ради № 254 від 18.05.2006р. «Про оформлення права власності», визнання права власності на спірне майно за державою Україна в особі Фонду державного майна України та витребування спірного майна з чужого незаконного володіння підлягають задоволенню, виходячи з наступного:

16.07.1990р. була прийнята Декларація про державний суверенітет України, згідно якої проголошено державний суверенітет України, як верховенство, самостійність, повноту і неподільність влади Республіки в межах її території та незалежності і рівності у зовнішніх зносинах. Зазначеної Декларацією також проголошено, що земля, її надра, повітряний простір, водні та інші природні ресурси, які знаходяться на території Української РСР, природні ресурси її континентального шельфу та виключної (морської) економічної зони, весь економічний і науково-технічних потенціал, що створений на території України, є власністю її народу, матеріальною базою суверенітету Республіки і використовується з метою забезпечення матеріальних і духовних потреб її громадян.

Відповідно до Постанови Верховної ради Української РСР «Про захист суверенних прав власності Української РСР»від 29.11.1990р. № 506 введено мораторій на території республіки на будь-які зміни форми власності і власника державного майна до введення в дію Закону Української РСР про роздержавлення майна (Постанова втратила чинність з дня затвердження Верховною радою України Державної програми приватизації на підставі Постанови ВР № 2164-ХП від 04.03.1992р.).

Постановою Верховної Ради Української РСР «Про проголошення незалежності України»24 серпня 1991 року Україну проголошено незалежною демократичною державою. З моменту проголошення незалежності чинним на території України є тільки її Конституція, закони, постанови Уряду та інші акти законодавства республіки.

Згідно з Указом Президії Верховної Ради України від 30.08.1991р. №1452-ХП «Про передачу підприємств, установ та організацій союзного підпорядкування, розташованих на території України у власність держави»підприємства, установи та організації союзного підпорядкування, розташовані на території України з прийняттям цього Указу перейшли у державну власність України.

Статтею 1 Закону України «Про підприємства, установи та організації союзного підпорядкування на територіїї України»від 10 09.1991р. № 1540-ХІІ встановлено, що майно підприємств, установ і організацій та інших обєктів союзного підпорядкування є державною власністю.

Стаття 2 зазначеного вище Закону, встановлювала, що Кабінету Міністрів України в основному до 01 жовтня 1991 року забезпечити перехід зазначених підприємств, установ та організацій у відання органів державного управління. Повністю закінчити цю роботу до 01 грудня 1991 року, майно цих підприємств передати Фонду державного майна.

Відповідно до приписів статті 3 Закону, визнавалися недійсними майнові договори, якими змінено форму власності, укладені під час дії мораторію, встановленого постановою Верховної Ради Української РСР 29.11.1990р.

Згідно статті 4 Закону, рішення державних органів, органів громадських, політичних, кооперативних, інших організацій і підприємств, посадових осіб, а також договори та інші угоди, прийняті чи здійснені на основі законодавства СРСР щодо зміни власника і форм власності, а також створення акціонерних та спільних підприємств за участю органів влади та управління Союзу РСР після прийняття Постанови Верховної ради України від 24.08.1991р. «Про проголошення незалежності України»без узгодження з відповідними органами управління, визначеними Кабінетом Міністрів України, вважаються недійсними.

З метою збереження в інтересах громадян України майна загальносоюзних громадських організацій колишнього Союзу РСР Верховна Рада України своєю Постановою від 10.04.1992р. № 2268-ХП «Про майнові комплекси та фінансові ресурси громадських організацій колишнього Союзу РСР, які розташовані на території України»тимчасово, до визначення правонаступників, передала Фонду державного майна України майно та фінансові ресурси розташованих на території України підприємств, установ та обєктів, що перебували у відання громадських організацій.

В подальшому, постановою Кабінету Міністрів України № 3943-ХП від 04.02.1994р. зобовязано Кабінет Міністрів України визначити органи управління майном загальносоюзних громадських організацій, які тимчасове виконують ці функції до законодавчого визначення правонаступників.

Таким чином, саме Фонд державного майна України був уповноважений державою здійснювати функції щодо управління майном громадських організацій колишнього Союзу РСР, що розташоване на території України, а спірне майно є державною власністю.

Позиція відповідача, щодо відсутності підстав відносити спірне майно, до майна загальносоюзних громадських організацій (громадської організації союзного підпорядкування) спростовується копією постанови Ради конфедерації профспілок СРСР № 2-1а від 18.11.1990р. та договору про закріплення прав з володіння, користування та розпорядження майном від 18.11.1990р., з яких вбачається, що спірне майно було одержано Федерацією незалежних профспілок України саме у власність від громадської організації союзного підпорядкування вже після прийняття Декларації про державний суверенітет України (16.07.1990р.).

Крім того, Постановою судової палати у господарських справах Верховного суду україни від 25.09.2007р. встановлений факт, що майно передане до статутного фонду ЗАТ «Укрпрофздоровниця» є державною власністю.

Відповідно до частини 2 ст. 35 Господарського процесуального кодексу України факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори), за винятком встановлених рішенням третейського суду, під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

Враховуючи викладене, відчуження державного майна, яке відбулось у 1991 році шляхом внесення його Федерацією незалежних профспілок України до статутного капіталу ЗАТ «Укрпрофоздоровниця»відбулось всупереч волі власника держави України та з порушенням норм діючог на той час законодавства.

Статтею 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобовязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно статті 24 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні»органи місцевого самоврядування та їх посадові особи діють лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією і законами України та керуються у своїй діяльності Конституцією і законами України, актами Президента України, Кабінету Міністрів України, а в Автономній Республіці Крим також нормативно-правовими актами Верховної Ради і Ради міністрів Автономної Республіки Крим, прийнятими у межах їхньої компетенції.

Враховуючи, що на момент прийняття виконавчим комітетом Бердянської міської ради пункту 7.5 рішення № 254 від 18.05.2006р., нерухоме майно санаторію «Бердянськ»перебувало у державній власності, суд вважає що у відповідача були відсутні підстави для визнання права власностіза ЗАТ «Приазовкурорт». а тому рішення прийняте з порушенням норм матеріального права та порушує інтереси держави, як власника спірного майна.

Щодо твердження відповідачів про пропуск строків позовної давності суд вважає за необхідне зазначити наступне:

Відповідно до ст. 268 Цивільного кодексу України, в редакції яка була чинною на момент звернення прокурора до суду з даною позовною заявою, позовна давність не поширюється на вимогу власника або іншої особи про визнання незаконним правового акту органу державної влади, органу влади Автономної республіки Крим або органу місцевого самоврядування, яким порушено його право власності або інше речове право.

З огляду на вказану норму, слід зробити висновок, що позов подано прокурором без пропуску строку позовної давності.

Судові витрати віднести на відповідачів.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.49, 82-85 Господарського процесуального Кодексу України, -

В И Р І Ш И В :

Позов задовольнити.

Визнати недійсним пункт 7.5 рішення виконавчого комітету Бердянської міської ради № 254 від 18.05.2006р. «Про оформлення права власності»яким за Закритим акціонерним товариством «Приазовкурорт»(балансоутримувач «Санаторій «Бердянськ») визнано право власності на комплекс будівель та споруд за адресою: вул Котляревського, 18, м. Бердянськ, Запорізька область, що складається з основних будівель «А, Б, В, К», прибудов «а, а1, б», ганку до «А», двох ганків до «Б», двох козирків до «Б», трьох козирків до «В», ганку до «К», трьох козирків до «К», кондитерського цеху «Г», цеху напівфабрикатів «Д», складів «Е, Б1, Б3, Ж2, Е2», теплиці «Ж», прибудови «Д1», навісів «П, С, Т, Б2», оглядної вежі «Л», елінгу «О», сараю «Э», побутової «Щ», вбиральні «Г2», трьох козирків до «Г», воріт № 1, № 3, № 5, парканів № 2, № 4, № 6, № 7, підпірної стіни № 8, сходів № 90, № 10, № 12, водонапірного баку № 11.

Визнати право власності на комплекс будівель та споруд за адресою: вул.Котляревського, 18, м. Бердянськ, Запорізька область, що складається з основних будівель «А, Б, В, К», прибудов «а, а1, б», ганку до «А», двох ганків до «Б», двох козирків до «Б», трьох козирків до «В», ганку до «К», трьох козирків до «К», кондитерського цеху «Г», цеху напівфабрикатів «Д», складів «Е, Б1, Б3, Ж2, Е2», теплиці «Ж», прибудови «Д1», навісів «П, С, Т, Б2», оглядної вежі «Л», елінгу «О», сараю «Э», побутової «Щ», вбиральні «Г2», трьох козирків до «Г», воріт № 1, № 3, № 5, парканів № 2, № 4, № 6, № 7, підпірної стіни № 8, сходів № 90, № 10, № 12, водонапірного баку № 11 за державою Україна в особі Фонду державного майна України (вул.Кутузова, 18/9, м. Київ, 01601).

Витребувати з чужого незаконного володіння приватного акціонерного товариства «Приазовкурорт»(вул.Котляревського, 12/24, м. Бердянськ, Запорізька область, 71100, код ЄДРПОУ 13624162) та повернути у власність держави Україна в особі Фонду державного майна України (вул.Кутузова, 18/9, м. Київ, 01601) на комплекс будівель та споруд за адресою: вул Котляревського, 18, м. Бердянськ, Запорізька область, що складається з основних будівель «А, Б, В, К», прибудов «а, а1, б», ганку до «А», двох ганків до «Б», двох козирків до «Б», трьох козирків до «В», ганку до «К», трьох козирків до «К», кондитерського цеху «Г», цеху напівфабрикатів «Д», складів «Е, Б1, Б3, Ж2, Е2», теплиці «Ж», прибудови «Д1», навісів «П, С, Т, Б2», оглядної вежі «Л», елінгу «О», сараю «Э», побутової «Щ», вбиральні «Г2», трьох козирків до «Г», воріт № 1, № 3, № 5, парканів № 2, № 4, № 6, № 7, підпірної стіни № 8, сходів № 90, № 10, № 12, водонапірного баку № 11.

Стягнути з Виконавчого комітету Бердянської міської ради Запорізької області (пл. І Бердянської ради, буд. 2, м. Бердянськ, Запорізька область, 71112, код ЄДРПОУ 02140805) на користь Державного бюджету Орджонікідзевського району (рахунок № 31215206783007, банк одержувача: ГУДКСУ у Запорізькій області, МФО 813015, код ЄДРПОУ 38025409, код класифікації доходів бюджету 22030001, символ звітності 206, з використанням параметру RR - 83) 1411 (одну тисячу чотириста одинадцять) грн. 50 коп. судового збору (Державна судова адміністрація України, 050). Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Приазовкурорт»(вул.Котляревського, 12/24, м. Бердянськ, Запорізька область, 71100, код ЄДРПОУ 13624162) на користь Державного бюджету Орджонікідзевського району (рахунок № 31215206783007, банк одержувача: ГУДКСУ у Запорізькій області, МФО 813015, код ЄДРПОУ 38025409, код класифікації доходів бюджету 22030001, символ звітності 206, з використанням параметру RR - 83) 1411 (одну тисячу чотириста одинадцять) грн. 50 коп. судового збору (Державна судова адміністрація України, 050). Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя С.А.Гончаренко

В судовому засіданні 20.02.2012р. оголошені вступна та резолютивна частини рішення. Повний текст рішення складений та підписаний 22.02.2012р.