Рішення № 21548591, 07.02.2012, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

07.02.12 р. Справа № 36/235

Суддя господарського суду Донецької області Гриник М.М.

при секретарі судового засідання Захаровій В.Б.

розглянув у відкритому судовому засіданні господарського суду справу

за позовною заявою державного підприємства „Донецька вугільна енергетична компанія» ВП„Шахта „Південнодонбаська №3 ім. М.С. Сургая”, м. Донецьк

до відповідача товариства з обмеженою відповідальністю „Вугледегазація”, м. Марїнка

про стягнення заборгованості у сумі 5508,53 грн.

Представники сторін:

Від позивача: ОСОБА_1 за довір. №9-589 від 30.12.2011р.

Від відповідача: не з'явився

До господарського суду Донецької області надійшла позовна заява державного підприємства „Донецька вугільна енергетична компанія» ВП„Шахта „Південнодонбаська №3 ім. М.С. Сургая” м. Донецьк до відповідача товариства з обмеженою відповідальністю „Вугледегазація” м. Марїнка про стягнення заборгованості у сумі 5508,53 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що додатковою угодою від 07.12.2007р. до договору оренди №02 від 27.04.2001р. сторони погодили, що орендар (відповідач) зобовязується відшкодовувати орендодавцю (позивачу) податок на землю відповідно до ст. 8 Закону України «Про плату за землю». Податок на землю орендарем не сплачується з січня 2010р., у звязку з чим заборгованість за період з січня 2010р. по квітень 2011р. складає 5508,53 грн.

Ухвалою суду від 12.12.2011р. позовна заява прийнята до розгляду та порушено провадження у справі № 36/235, сторони зобовязані надати документи та виконати певні дії.

Відповідач у жодне судове засідання не зявився, хоча про день та час розгляду справи був повідомлений належним чином. Суд виконав належним чином вимоги закону щодо повідомлення відповідача в установленому порядку про дату, час та місце проведення судових засідань, про необхідність надання доказів, що підтверджується матеріалами справи. У справі міститься витяг з ЄДР станом на 11.01.2012р., з якого вбачається, що товариство з обмеженою відповідальністю „Вугледегазація” знаходиться за адресою: 85600, Донецька область, м. Марїнка, пр.Ворошилова, буд. 14. Саме така адреса вказана в позовній заяві та саме за цією адресою суд направляв відповідачу ухвали у даній справі.

Відповідач відзив на позовну заяву не надав. Відповідно до статті 75 Господарського процесуального кодексу України, якщо відзив на позов та витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Зважаючи на достатність представлених позивачем документів, згідно статті 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглянута за наявними у ній матеріалами.

У судовому засіданні 07.02.2012р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Судом, відповідно до вимог статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України складено протокол, який долучено до матеріалів справи.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши подані докази та заслухавши у судових засіданнях пояснення представника позивача, господарський суд -

ВСТАНОВИВ:

27.04.2001р. між державним відкритим акціонерним товариством «Науково-виробниче підприємство Донвугледегазація» (орендодавцем) та товариством з обмеженою відповідальністю „Вугледегазація” (орендарем) укладено договір оренди № 02 від 27.04.2001р., згідно якого орендодавець зобовязався надати, а орендар зобовязався прийняти в строкове платне володіння та користування окреме індивідуально визначене майно ДВАТ «НВП Донвугледегазація» Павловського дегазаційного комплексу для вжиття заходів по дегазації вугільних пластів, газоносних порід та родовищ, утилізації та реалізації супутнього газу, його промислового та побутового застосування, проведення природоохоронних робіт для поліпшення екологічної обстановки регіону.

До договору оренди сторони підписали додаткову угоду від 07.06.2004р. у звязку з тим, що відповідно до 1) наказу Міністра палива та енергетики України № 58 від 07.02.2003р. «Про реорганізацію ДХК «Донвугілля», ВП «Донецьквугілля», ДП «Шахта ім. Петровського», ДВАТ «Шахта Південнодонбаська №1» та ДВАТ «Шахта Південнодонбаська №3»; 2) статуту ДП «Донецьквугілля»; 3) наказу генерального директора ДП «Донецьквугілля» № 35 від 04.06.2003р. «Про ліквідацію відособленого підрозділу «Науково-виробниче управління по дегазації» ДП «Донецьквугілля»; 4) наказу генерального директора ДП «Донецьквугілля» № 78 від 24.07.2003р. «Про створення відособленого підрозділу «Шахтоуправління Південнодонбаське №3» ДП «Донецьквугілля»; 5) положення про відособлений підрозділ «Шахтоуправління Південнодонбаське №3» правонаступником всіх прав та обовязків по договору №02 від 27.04.2001р. є відособлений підрозділ «Шахтоуправління Південнодонбаське №3» ДП «Донецьквугілля». За вказаних обставин сторони виклали в новій редакції преамбулу договору та розділ «Юридичні адреси сторін».

Зі статуту державного підприємства „Донецька вугільна енергетична компанія», зареєстрованого виконавчим комітетом Донецької міської ради 16.06.2011р. за №12661050131000843, вбачається, що підприємство відповідно до чинного законодавства та згідно з передавальними балансами є правонаступником прав та обовязків підприємств субєктів господарської діяльності, що реорганізовані шляхом приєднання до підприємства згідно з наказом Мінпаливенерго України від 18.08.2004р. №492 «Про створення ДП „Донецька вугільна енергетична компанія» (з урахуванням наказу Мінпаливенерго України від 26.05.2005р. №237 «Про реорганізацію ДП „Донецька вугільна енергетична компанія»), наказом Мінпаливенерго України від 26.05.2005р. №238 «Про реорганізацію ДП „Донецька вугільна коксівна компанія» та відповідно до наказу Мінвуглепрому України від 20.03.2007р. №78 «Про виділення зі складу ДП «Шахтоуправління Південнодонбаське №1» технічних одиниць «Шахта №4-21» і «Шахта ім. Челюскінців» та приєднання їх до ДП „Донецька вугільна енергетична компанія» є правонаступником прав та обовязків ДП «Шахтоуправління Південнодонбаське №1» в частині діяльності технічних одиниць «Шахта №4-21» і «Шахта ім. Челюскінців» на підставі складеного та затвердженого балансу.

Згідно положення про відокремлений підрозділ „Шахта „Південнодонбаська №3 ім. М.С. Сургая” ДП „Донецька вугільна енергетична компанія» він створений згідно з наказами ДП „Донецька вугільна енергетична компанія» «Про створення відокремлених підрозділів ДП „Донецька вугільна енергетична компанія» від 27.05.2005р. №124 та «Про перейменування відокремленого підрозділу «Шахта «Південнодонбаська №3» від 18.02.2010р. №37.

Таким чином, права та обовязки орендаря за договором оренди №02 від 27.04.2001р. перейшли до державного підприємства „Донецька вугільна енергетична компанія» ВП„Шахта „Південнодонбаська №3 ім. М.С. Сургая”.

До договору оренди №02 від 27.04.2001р. сторони підписали додаткову угоду від 07.12.2007р., в якій погодили, що орендар (відповідач) зобовязується відшкодовувати орендодавцю (позивачу) податок на землю відповідно до ст. 8 Закону України «Про плату за землю». Пунктом 7.1 договору оренди передбачено, що він укладений строком на 10 років з 01.05.2001р. по 01.05.2011р.

Відповідач податок на землю позивачу не відшкодував, в результаті чого утворилася заборгованість за період з січня 2010р. по квітень 2011р. в сумі 5508,53 грн.

Позивач в позовній заяві посилався на те, що у лютому 2010р. та лютому 2011р. передавав особисто представнику відповідача рахунки-фактури на оплату: №17 від 31.01.2010р. на суму 4131,40 грн., №14 від 31.01.2011р. на суму 1377,13 грн. Доказів передачі рахунків на оплату у позивача не збереглося у звязку з чим, він повторно направив їх відповідачу рекомендованою поштою. Факт отримання рахунків-фактур відповідачем підтверджується повідомленнями про вручення 01.11.2011р. рекомендованих поштових відправлень представнику відповідача.

Крім того, позивач направив відповідачу претензію №2 від 10.11.2011р. з вимогою погасити заборгованість по відшкодуванню податку на землю в сумі 5508,53 грн., про що свідчить поштова квитанція №7564 від 12.11.2011р.

Вважаючи, що відповідач не виконав свої зобовязання за договором оренди, позивач звернувся з позовом до суду за захистом порушеного права.

Суд, дослідивши матеріали справи та оцінивши подані докази, дійшов наступних висновків:

Предметом даного позову є вимога позивача щодо стягнення з відповідача заборгованості по відшкодуванню податку на землю, яка виникла згідно договору №02 від 27.04.2001р. (з урахуванням додаткових угод до нього). Даний договір є підставою для виникнення у його сторін прав і обовязків, визначених ним та за своєю правовою природою є договором оренди.

Додатковою угодою від 07.12.2007р. до договору оренди №02 від 27.04.2001р. сторони погодили, що орендар (відповідач) зобовязується відшкодовувати орендодавцю (позивачу) податок на землю відповідно до ст. 8 Закону України «Про плату за землю».

Відповідно до ст. 5 Закону України „Про плату за землю” (який діяв до 01.01.2011р.) об'єктом плати за землю є земельна ділянка, яка перебуває у власності або користуванні, в тому числі на умовах оренди. Згідно ст. 15 цього ж Закону власники землі та землекористувачі сплачують земельний податок з дня виникнення права власності або права користування земельною ділянкою.

Тобто, право користування земельною ділянкою під обєктом оренди та обовязок сплачувати відповідну плату за землю виникли у відповідача з моменту укладення договору оренди. Позивач визначив спірний період з січня 2010р. по квітень 2011р. та виставив відповідачу рахунки-фактури на оплату: №17 від 31.01.2010р. на суму 4131,40 грн., №14 від 31.01.2011р. на суму 1377,13 грн. Загальна сума податку на землю складає 5508,53 грн.

В спірній додатковій угоді до договору оренди сторони не погодили конкретний строк оплати відшкодування податку на землю.

Згідно ч. 2 ст. 530 ЦК України якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Стаття 530 ЦК України не передбачає в якій саме формі повинна бути предявлена вимога. В даному випадку в якості вимог на оплату виступають рахунки-фактури, які були передані позивачем відповідачу 01.11.2011р., про що судом було вказано вище. За таких обставин семиденний строк виконання грошового зобовязання для відповідача закінчився 08.11.2011р., а вже з 09.11.2011р. почалося прострочення відшкодування податку на землю.

Таким чином, суд дійшов висновку про те, що відповідач не виконав свої зобовязання в частині оплати відшкодування податку на землю в установлений законом строк в розмірі 5508,53 грн., тому позовні вимоги підлягають задоволенню.

Згідно ст. 49 ГПК України у звязку із задоволенням позову судові витрати покладаються на відповідача.

Керуючись ст. ст. 22, 33, 34, 43, 49, 75, 82, 85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов державного підприємства „Донецька вугільна енергетична компанія» ВП„Шахта „Південнодонбаська №3 ім. М.С. Сургая” м. Донецьк до відповідача товариства з обмеженою відповідальністю „Вугледегазація” м. Марїнка про стягнення заборгованості у сумі 5508,53 грн. задовольнити.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю „Вугледегазація” (85600, Донецька область, м. Марїнка, пр.Ворошилова, буд. 14; код ЄДРПОУ 30942727) на користь державного підприємства „Донецька вугільна енергетична компанія» (83001, м. Донецьк, вул. Артема, буд. 63; код ЄДРПОУ 33161769; р/р 26000006568001 в АКБ «ТК Кредит», МФО 322830) ВП„Шахта „Південнодонбаська №3 ім. М.С. Сургая” (85670, Донецька область, м. Вугледар; код ЄДРПОУ 33577404) заборгованість по відшкодуванню податку на землю в сумі 5508,53 грн., судовий збір в сумі 1411,50 грн.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя Гриник М.М.

Повний текст рішення складено та підписано 13.02.2012 р.