Ухвала суду № 21541489, 24.01.2012, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"24" січня 2012 р. м. КиївК/9991/28725/11

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

ГоловуючогоГолубєвої Г.К.

СуддівКарася О.В.

Рибченка А.О.

при секретарі судового засідання: Навасардян М.Г.,

розглянувши касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельні технології"

на постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 05.04.2011 року

по справі № 2а-4542/10/2070

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельні технології"

до Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова

про визнання неправомірними дій та зобовязання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Будівельні технології" звернулось до суду із позовом до Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова, в якому, з урахуванням уточнень, просив визнати неправомірними дії відповідача при проведенні виїзної планової перевірки з питань дотримання ТОВ "Будівельні технології" вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2008 року по 31.12.2008 року та складанні акту перевірки № 207/2305/32217915 від 15.04.2009 року в частині, що стосується зменшення суми від'ємного значення об'єкту оподаткування за 2008 рік на суму 2166211 грн., визнати неправомірними дії відповідача при прийнятті рішення про зменшення позивачу суми від'ємного значення об'єкту оподаткування за 2008 рік на суму 2166211 грн.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 06.12.2010 року позов задоволено у повному обсязі.

Постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 05.04.2011 року скасовано постанову Харківського окружного адміністративного суду від 06.12.2010 року та прийнято нове рішення про відмову у задоволенні позову з мотивів безпідставності заявлених вимог.

Не погодившись із постановою суду апеляційної інстанції позивач подав касаційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 05.04.2011 року, як таку, що прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права, та залишити без змін постанову суду першої інстанції, оскільки скаржник вважає її такою, що прийнята з правильним застосуванням норм чинного законодавства.

Перевіривши правильність застосування судом першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що відповідно до акту №2071/2305/32217915 від 15.04.2009 року про результати планової виїзної перевірки ТОВ "Будівельні технології" з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2008 року по 31.12.2008 року, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2008 року по 31.12.2008 року на підставі направлень від 20.03.2009 року № 313, від 06.04.2009 року № 383, виданих Державною податковою інспекцією у Дзержинському районі м. Харкова та відповідно до плану-графіку проведення планових виїзних перевірок суб'єктів господарювання проведена планова виїзна перевірка ТОВ "Будівельні технології" з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2008 року по 31.12.2008 року, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2008 року по 31.12.2008 року з 23.03.2009 року по 10.04.2009 року Державною податковою інспекцією у Дзержинському районі м. Харкова було проведено планову виїзну перевірку.

За результатами перевірки встановлені порушення ТОВ "Будівельні технології":

- п.5.1. ст.5 Закону України від 28.12.1994 року № 334/94-ВР "Про оподаткування прибутку підприємств", підприємством занижено податок на прибуток за період з 01.01.2008 року по 31.12.2008 року на загальну суму в розмірі 287 250 грн.;

Зменшено від'ємне значення об'єкту оподаткування за 2008 рік на суму 2166211,00 грн.

- пп.7.4.1 п.7.4 ст.7, пп.7.4.4 п.7.4. ст.7 Закону України від 03.04.1997 року № 168/97-ВР "Про податок на додану вартість", підприємством занижений податок на додану вартість за липень 2008 року на загальну суму 229 800 грн.

Зазначений акт керівником ТОВ "Будівельні технології" Вакуленком Ю.П. не підписаний та ним же зазначено, що отримано 15.04.2009 року акт з додатками на 54 аркушах, з висновками акту перевірки, фактами та даними, викладеними в акті перевірки, не згоден.

Податковим органом на підставі вищевказаного акту перевірки були прийняті:

1) податкове повідомлення-рішення № 0001392305/0 від 30.04.2009 року, яким позивачу було визначено податкове зобов'язання з податку на прибуток у сумі 287250,00 грн. основного платежу та нараховані штрафні санкції у сумі 111382,90 грн.;

2) податкове повідомлення-рішення № 0001402305/0 від 30.04.2009 року, яким позивачу було визначено податкове зобов'язання з податку на додану вартість у сумі 229800,00 грн. основного платежу та нараховані штрафні санкції у сумі 114900,00 грн.

Не погоджуючись з вищезазначеними повідомленнями-рішеннями ТОВ "Будівельні технології" оскаржило їх у судовому порядку.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду по справі № 2а-38553/09/2070 від 14.10.2009 року позовні вимоги ТОВ "Будівельні технології" задоволено та скасовані податкові повідомлення-рішення №0001392305/0 від 30.04.2009 року та №0001402305/0 від 30.04.2009 року.

Листом від 10.11.2009 року за вих. № 193/10/15-129 Державна податкова інспекція у Дзержинському районі м. Харкова повідомила ТОВ "Будівельні технології", що у зв'язку з тим, що триває процедура оскарження акту документальної виїзної перевірки №2071/2305/32217915 від 15.04.2009 року питання щодо правомірності відображення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток за 2008 рік у рядку 04.9 Декларації з податку на прибуток за 1 півріччя 2009 року залишається на розгляді.

Висновок щодо неправомірності відображення позивачем від'ємного значення об'єкту оподаткування за 2008 рік у сумі 2 166 211 грн. було зроблено податковим органом на підставі того, що ТОВ "Будівельні технології" 23.02.2009 року до ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова було надано уточнюючий розрахунок податкових зобов'язань у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок за 2008 рік, в якому було збільшено витрати по рядку 04.1 "Витрати на придбання товарів (робіт, послуг), крім визначених у 04.11" на суму 2262284 грн.

Суд першої інстанції, задовольняючи позовні вимоги, дійшов висновку про те, що обраний позивачем спосіб захисту порушеного права визнання дій відповідача протиправними ґрунтується на положеннях чинного законодавства, зокрема, статті 20 Господарського кодексу України, яка встановлює і такий спосіб, як припинення дій, що порушують право або створюють загрозу його порушення.

У той же час, скасовуючи постанову суду першої інстанції та відмовляючи у задоволенні позовних вимог, апеляційний суд виходив з того, що позивач помилково обрав вказаний спосіб захисту, визначивши відповідні позовні вимоги до суду, оскільки за своїм змістом акт перевірки не є рішенням суб'єкта владних повноважень, а також не є нормативно правовим актом чи правовим актом індивідуальної дії, та не створює і не припиняє права чи обов'язки особи, а лише фіксує певні обставини. Акт перевірки не містить управлінських висновків, вчинити будь-які обов'язкові дії позивачу він не визначає, та відповідно не порушує права, свободи та інтереси особи у сфері публічно-правових відносин. Крім того, з огляду на вимоги п.2.4.1 Порядку оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого Наказом ДПА України від 10.08.2005 N 327 апеляційний суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог.

Разом з тим, колегія суддів Вищого адміністративного суду України звертає увагу на те, що вказані висновки судів не можна вважати такими, що зроблені на підставі повно та всебічно досліджених встановлених фактичних обставин справи.

Судами попередніх інстанцій не були враховані приписи частини 1 статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України щодо здійснення розгляду і вирішення справ в адміністративних судах на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Відповідно, частинами 4 та 5 цієї статті на суд покладається обовязок вживати передбачені законом заходи, необхідні для зясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи; зобовязує суд запропонувати особам, які беруть участь у справі, подати докази або з власної ініціативи витребувати докази, яких, на думку суду, не вистачає.

Так, в процесі розгляду даної справи судами попередніх інстанцій не надано належної правової оцінки відповідним юридичним фактам, з якими чинне законодавство пов'язує виникнення, зміну або припинення правовідносин. Зокрема, судами не з'ясовано чи була відповідачем прийнята декларація із зазначенням в ній відповідного від'ємного значення об'єкту оподаткування за 2008 рік та чи відображено таке значення у картці особового рахунку платника податків, а також не встановлено наявності або відсутності актів звірки розрахунків з відповідачем з метою усунення будь-яких розбіжностей між даними платника податків та податкової інспекції щодо обліку стану розрахунків за податками та обовязковими платежами тощо. У свою чергу, з урахуванням викладеного, судам необхідно встановити, чи мало місце порушення прав та законних інтересів позивача з боку контролюючого органу, на якій стадії правовідносин та у чому саме полягає таке порушення з метою визначення обґрунтованості обраного позивачем способу захисту порушеного права та правильного вирішення справи.

Таким чином, суди обох інстанцій дали передчасну юридичну оцінку встановленим фактичним обставинам справи, а тому ухвалені ними судові рішення не можна вважати законними та обґрунтованими.

Відповідно до п. 2 ст. 227 КАС України, підставою для скасування судових рішень судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи на новий судовий розгляд є порушення норм процесуального права, які унеможливили встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи.

Оскільки передбачені процесуальним законодавством межі перегляду справи в касаційній інстанції не дають права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені попередніми судовими інстанціями, ухвала та постанова у справі підлягають скасуванню з передачею справи на новий розгляд до суду першої інстанції. Під час нового розгляду справи необхідно врахувати викладене, всебічно і повно зясувати і перевірити всі фактичні обставини справи, обєктивно оцінити докази, що мають юридичне значення для її розгляду і вирішення спору по суті, і в залежності від встановленого, правильно визначити норми матеріального права, що підлягають застосуванню до спірних правовідносин, та прийняти обґрунтоване і законне судове рішення.

Керуючись ст.ст. 160, 210 232 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельні технології" задовольнити частково.

Постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 05.04.2011 року та постанову Харківського окружного адміністративного суду від 06.12.2010 року по справі №2а-4542/10/2070 скасувати, а справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути переглянута Верховним Судом України з підстав та в порядку, передбачених статтями 236 239 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий (підпис)Голубєва Г.К.

Судді (підпис)Карась О.В.

(підпис)Рибченко А.О. Ухвала складена у повному обсязі 27.01.2012р.