Ухвала суду № 21541218, 25.01.2012, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"25" січня 2012 р.м. КиївК/9991/13949/11

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

Головуючого: Бившевої Л.І.,

суддів: Лосєва А.М., Пилипчук Н.Г.,

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Ленінської міжрайонної державної податкової інспекції у місті Луганську

на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 09 грудня 2010 року

та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 16 лютого 2011 року

у справі № 2а-7856/10/1270

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «СП «Колумб»

до Ленінської міжрайонної державної податкової інспекції у місті Луганську

про визнання протиправними дій, визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

В С Т А Н О В И Л А :

Товариство з обмеженою відповідальністю «СП «Колумб»(далі позивач) звернулось до суду з позовом до Ленінської міжрайонної державної податкової інспекції у місті Луганську (далі відповідач) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 06 жовтня 2010 року № 0001592310/0 та № 0001602310/0; визнання протиправною проведення невиїзної документальної перевірки від 24 вересня 2010 року, за результатами якої складено акт № 709/23/13399860.

Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 09 грудня 2010 року позов задоволено частково. Визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення Ленінської МДПІ у м. Луганську № 0001602310/0 від 06 жовтня 2010 року та № 0001592310/0 від 06 жовтня 2010 року. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено. Стягнуто з Державного бюджету України на користь ТОВ «СП «Колумб»судові витрати зі сплати судового збору в сумі 1,70 грн.

Ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 16 лютого 2011 року постанову Луганського окружного адміністративного суду від 09 грудня 2010 року залишено без змін.

В касаційній скарзі Ленінська МДПІ у м. Луганську, посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову Луганського окружного адміністративного суду від 09 грудня 2010 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 16 лютого 2011 року і ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

У запереченні на касаційну скаргу ТОВ «СП «Колумб», посилаючись на те, що постанова Луганського окружного адміністративного суду від 09 грудня 2010 року та ухвала Донецького апеляційного адміністративного суду від 16 лютого 2011 року є законними та обґрунтованими, а положення касаційної скарги жодним чином це не спростовують, просить відмовити в задоволенні касаційної скарги та залишити без змін рішення судів попередніх інстанцій.

Заслухавши доповідь судді доповідача, перевіривши доводи касаційної скарги щодо дотримання правильності застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі, колегія суддів, враховуючи межі касаційної інстанції, дійшла висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено наступне.

Ленінська МДПІ у м. Луганську провела невиїзну документальну перевірку ТОВ «СП «Колумб»з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на прибуток за період з 01 жовтня 2007 року по 31 грудня 2007 року та податку на додану вартість за період з 01 жовтня 2007 року по 31 грудня 2007 року по взаємовідносинах з ПП «Терикон-2007»», за результатами якої було складено акт від 24 вересня 2010 року № 709/23/13399860.

В акті перевірки було встановлено порушення позивачем вимог пункту 5.1 статті 5, підпункту 5.2.1 пункту 5.2 статті 5, підпункту 5.3.9 пункту 5.3 статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», в результаті чого занижено податок на прибуток за 4 квартал 2007 року на суму 285862,00 грн.; порушення позивачем вимог підпункту 7.2.4 пункту 7.2 статті 7, підпунктів 7.4.1, 7.4.5 пункту 7.4 статті 7, пунктів 9.1, 9.8 статті 9, Закону України «Про податок на додану вартість», в результаті чого занижено податок на додану вартість на суму 228689,00 грн., у т.ч. по періодах: за жовтень 2007 року на 83117,00 грн., за листопад 2007 року на 145572,00 грн.

Зокрема, в акті перевірки було вказано, що ТОВ «СП «Колумб»неправомірно віднесено до складу валових витрат у 4 кварталі 2007 року вартість матеріальних цінностей, придбаних у ПП «Терикон-2007», на загальну суму 1143447,00 грн., а до податкового кредиту суму податку на додану вартість у розмірі 228698,00 грн., оскільки Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 01 грудня 2008 року у справі № 2а-8056/07 було визнано недійсним запис про державну реєстрацію ПП «Терикон-2007»та припинено юридичну особу ПП «Терикон-2007», а актом ДПІ у Жовтневому районі у м. Луганську від 23 січня 2009 року № 1375/290 було анульовано реєстрацію платника податку на додану вартість ПП «Терикон-2007».

06 жовтня 2010 року Ленінська МДПІ у м. Луганську на підставі вказаного акта перевірки прийняла податкове повідомлення-рішення № 0001602310/0, яким згідно з підпунктом «б»підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4, підпунктом 17.1.3 пункту 17.1 статті 17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»визначила ТОВ «СП «Колумб»суму податкового зобовязання (з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій) за платежем: податок на прибуток у розмірі 428793,00 грн., з яких 285862,00 грн. за основним платежем, 142931,00 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями.

06 жовтня 2010 року Ленінська МДПІ у м. Луганську на підставі вказаного акта перевірки прийняла податкове повідомлення-рішення № 0001592310/0, яким згідно з підпунктом «б»підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4, підпунктом 17.1.3 пункту 17.1 статті 17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»визначила ТОВ «СП «Колумб»суму податкового зобовязання (з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій) за платежем: податок на додану вартість у розмірі 343033,50 грн., з яких 228689,00 грн. за основним платежем, 114344,00 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями.

Суд першої інстанції, задовольняючи частково позовні вимоги, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що податковим органом не було доведено правомірності визначення позивачу податкового зобовязання з податку на прибуток та податку на додану вартість, оскільки витрати позивача підтверджені належними бухгалтерськими та податковими документами, в звязку з чим позивач правомірно включив до валових витрат суму витрат по оплаті вартості товарно-матеріальних цінностей в розмірі 1143447,00 грн., а податок на додану вартість у сумі 228689,00 грн. до податкового кредиту, з урахуванням того, що скасування державної реєстрації контрагента платника податку на додану вартість саме по собі не тягне за собою недійсність всіх угод, укладених з моменту державної реєстрації такої особи, з огляду на те, що на момент виконання господарських операцій ПП «Терикон-2007»було належним чином зареєстрованою юридичною особою та перебувало на податковому обліку.

Колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх інстанцій, з огляду на наступне.

Як встановлено в акті перевірки, перевіркою відображених у рядку 04.1 декларації «витрати на придбання товарів (робіт, послуг) показників за період з 01 жовтня 2007 року по 31 грудня 2007 року було встановлено, що ТОВ «СП «Колумб» придбало у ПП «Терикон-2007»матеріальні цінності на загальну суму 1143477,00 грн., податок на додану вартість 228689,00 грн. згідно журналу-ордеру і відомості по рахунку 631 «Розрахунки з вітчизняними постачальниками».

Факт поставки товарно-матеріальних цінностей їх вартість підтверджується податковими накладними, перелік яких наведено на 5 аркуші акту перевірки (т.1 арк. справи 34), та копії яких знаходяться в матеріалах справи (т.1 арк. справи 42-49) та накладними (т.1 арк. справи 50-57).

Факт оплати ТОВ «СП «Колумб»отриманих від ПП «Терикон-2007»матеріальних цінностей підтверджується виписками банку (т.1 арк. справи 58-67).

Факт оприбуткування матеріальних цінностей підтверджується прибутковими накладними, картками складського обліку матеріалів та накладними на передачу матеріалів на виробництво (т.1 арк. справи 68-228, т.2 арк. справи 1-233).

Правовідносини, що виникають у зв'язку з формуванням платником податку на прибуток і податку на додану вартість, валових витрат та податкового кредиту, регулюються статтею 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»та статтею 7 Закону України «Про податок на додану вартість».

Відповідно до пункту 5.1 статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»(у редакції на момент виникнення спірних правовідносин) валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Згідно підпункту 5.2.1 пункту 5.2 статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»(у редакції на момент виникнення спірних правовідносин) до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті.

Положеннями абзацу 4 підпункту 5.3.9 пункту 5.3 статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»(у редакції на момент виникнення спірних правовідносин) встановлено, що не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Згідно приписів пункту 5.11 статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»(в редакції на момент виникнення спірних правовідносин) встановлення додаткових обмежень щодо віднесення витрат до складу валових витрат платника податку, крім тих, що зазначені у цьому Законі, не дозволяється.

Абзацами 1, 3 підпункту 7.2.3 пункту 7.2 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість»(в редакції, яка діяла на момент виникнення спірних правовідносин) визначено, що податкова складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках. Оригінал податкової накладної надаються покупцю, копія залишається у продавця товарів (робіт, послуг). Податкова накладна є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом.

Відповідно до абзацу 1 підпункту 7.2.6 пункту 7.2 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість»(в редакції, яка діяла на момент виникнення спірних правовідносин) податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту.

Згідно з підпунктом 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість»(в редакції, яка діяла на момент виникнення спірних правовідносин) податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Відповідно до абзацу 1 підпункту 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість»(в редакції, яка діяла на момент виникнення спірних правовідносин) не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

З огляду на викладене, суди першої та апеляційної інстанцій дійшли обґрунтованого висновку, з яким погоджується суд касаційної інстанції, що позивач правомірно включив до складу валових витрат суму 1143477,00 грн., а суму 228689,00 грн. до податкового кредиту.

Посилання податкового органу на те, що витрати позивача, повязані з оплатою вартості отриманих від ПП «Терикон-2007»товарно-матеріальних цінностей, а також суми податку на додану вартість, сплачені у складі вартості таких товарно-матеріальних цінностей, не підтверджені відповідними первинними документами, обовязковість ведення і зберігання яких передбачені правилами ведення податкового обліку, оскільки постановою Луганського окружного адміністративного суду від 01 грудня 2008 року у справі № 2а-8056/07 було визнано недійсним запис про державну реєстрацію ПП «Терикон-2007»та припинено юридичну особу ПП «Терикон-2007», а актом ДПІ у Жовтневому районі у м. Луганську від 23 січня 2009 року № 1375/290 було анульовано реєстрацію платника податку на додану вартість ПП «Терикон-2007», правомірно були відхилені судами попередніх інстанцій як безпідставні, оскільки скасування державної реєстрації юридичної особи та свідоцтва платника податку на додану вартість саме по собі не тягне за собою недійсність всіх угод, укладених з моменту державної реєстрації такої особи.

Згідно приписів абзацу 1 підпункту 7.2.4 пункту 7.2 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість»(у редакції на момент виникнення спірних правовідносин) право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку у порядку, передбаченому статтею 9 цього Закону.

Відповідно до пункту 9.8 статті 9 Закону України «Про податок на додану вартість»(в редакції на момент виникнення спірних правовідносин) реєстрація платника податку на додану вартість діє до дати її анулювання.

Відповідно до пункту 25 Положення про реєстрацію платників податку на додану вартість, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 01 березня 2000 року № 79 (в редакції на момент виникнення спірних правовідносин), реєстрація діє до дати її анулювання, яке відбувається у випадках, визначених пунктом 9.8 статті 9 Закону України «Про податок на додану вартість». Анулювання реєстрації здійснюється шляхом анулювання Свідоцтва та виключення платника податку на додану вартість з Реєстру.

Згідно абзацу 2 підпункту 25.2.2 підпункту 25.2 пункту 25 вказаного вище Положення (в редакції на момент виникнення спірних правовідносин) дата затвердження акта про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість уважається днем прийняття такого рішення.

За таких обставин, колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх інстанцій, що на момент виконання спірних господарських операцій між позивачем та ПП «Терикон-2007»останнє було належним чином зареєстрованою юридичною особою та платником податку на додану вартість, у звязку з чим позивач правомірно включив до складу валових витрат вартість отриманих від ПП «Терикон-2007»товарно-матеріальних цінностей, а суми податку на додану вартість за податковими накладними, виданими ПП «Терикон-2007»- до податкового кредиту, та, як наслідок, визначення позивачу податкових зобовязань з податку на прибуток та податку на додану вартість спірними податковими повідомленнями-рішеннями є безпідставним.

Доводи касаційної скарги викладеного не спростовують.

Відповідно до частини 1 статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Враховуючи вищевикладене, касаційна скарга Ленінської міжрайонної державної податкової інспекції у місті Луганську підлягає залишенню без задоволення, а постанова Луганського окружного адміністративного суду від 09 грудня 2010 року та ухвала Донецького апеляційного адміністративного суду від 16 лютого 2011 року підлягають залишенню без змін.

Керуючись ст. ст. 160, 167, 210, 220, 2201, 223, 224, 230, 231, ч. 5 ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія

У Х В А Л И Л А :

Касаційну скаргу Ленінської міжрайонної державної податкової інспекції у місті Луганську залишити без задоволення, а постанову Луганського окружного адміністративного суду від 09 грудня 2010 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 16 лютого 2011 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у строк та у порядку, визначеному статтями 237, 238, 2391 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий: ______ Л.І. Бившева

Судді: ______ А.М. Лосєв

______ Н.Г. Пилипчук

Суддя Л.І. Бившева