Постанова № 21541203, 25.01.2012, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"25" січня 2012 р. м. КиївК-57160/09

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

Головуючого Бившевої Л.І.,

суддів: Лосєва А.М., Пилипчук Н.Г.,

секретар судового засідання Подолянко Р.О.,

за участю:

представника позивача Костюка В.Б., Рака В.Л.,

представника відповідача Шамотало Б.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Карпатнафтохім»

на постанову Господарського суду Івано-Франківської області від 10 лютого 2009 року

та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 27 жовтня 2009 року

у справі №А-12/278

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Карпатнафтохім»

до Калузької обєднаної державної податкової інспекції в Івано-Франківській області

про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И Л А :

Товариство з обмеженою відповідальністю «Карпатнафтохім»(далі позивач) звернулось до суду з позовом до Калузької обєднаної державної податкової інспекції (далі відповідач) про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення Калузької ОДПІ в Івано-Франківській області від 10 серпня 2007 року № 0002282302/0.

Постановою Господарського суду Івано-Франківської області від 10 лютого 2009 року в позові відмовлено.

Ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 27 жовтня 2009 року постанову Господарського суду Івано-Франківської області від 10 лютого 2009 року залишено без змін.

В касаційній скарзі ТОВ «Карпатнафтохім», посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову Господарського суду Івано-Франківської області від 10 лютого 2009 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 27 жовтня 2009 року і ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити.

У запереченні на касаційну скаргу Калузька ОДПІ в Івано-Франківській області, посилаючись на те, що постанова Господарського суду Івано-Франківської області від 10 лютого 2009 року та ухвала Львівського апеляційного адміністративного суду від 27 жовтня 2009 року є законними та обґрунтованими, а положення касаційної скарги жодним чином це не спростовують, просить відмовити в задоволенні касаційної скарги та залишити без змін рішення судів першої та апеляційної інстанцій.

Заслухавши доповідь судді доповідача, пояснення присутніх у судовому засіданні представників сторін, перевіривши доводи касаційної скарги щодо дотримання правильності застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено наступне.

Калузька ОДПІ в Івано-Франківській області провела виїзну позапланову перевірку ТОВ «Карпатнафтохім»з питань дотримання вимог податкового та валютного законодавства по податку на прибуток за 2006 рік, за результатами якої було складено акт від 01 серпня 2007 року № 1073/2302/33129683.

В акті перевірки було встановлено порушення позивачем, зокрема, вимог пункту 5.9 статті 5, підпунктів 8.1.1, 8.1.2 пункту 8.1 статті 8, підпункту 8.6.1 пункту 8.6 статті 8 «Про оподаткування прибутку підприємств», внаслідок чого: за 3 квартал 2006 року зменшено відємне значення обєкта оподаткування на 4094366,00 грн. та донараховано податку на прибуток у сумі 4547303,00 грн. акт документальної комплексної виїзної планової перевірки ТОВ «Карпатнафтохім»з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01 жовтня 2005 року по 30 лютого 2006 року № 1260/23-1/33129683 від 28 грудня 2006 року зі змінами та доповненнями № 13/23-1/33129683 від 17 січня 2007 року; за період з 01 жовтня 2006 року по 31 грудня 2006 року донараховано податку на прибуток у сумі 859065,00 грн.

10 серпня 2007 року Калузька ОДПІ в Івано-Франківській області на підставі вказаного акту перевірки прийняла податкове повідомлення-рішення № 0002282302/0, яким згідно з підпунктом «б»підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4, підпунктами 17.1.3, 17.1.6 пункту 17.1 статті 17 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами визначила ТОВ «Карпатнафтохім»суму податкового зобовязання (з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій) з податку на прибуток у розмірі 1546317,00 грн., у тому числі: 859065,00 грн. за основним платежем, 687252,00 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями.

Суд першої інстанції, відмовляючи у позові, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що придбання позивачем основних фондів після 01 січня 2004 року, які не були новими і використовувалися до цієї дати, виключає підстави для застосування норм амортизації відповідно до Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»№ 1957-IV від 01 липня 2004 року», у звязку з чим висновок податкового органу про заниження ТОВ «Карпатнафтохім»податку на прибуток є правомірним.

Однак з такими висновками судів попередніх інстанцій колегія суддів погодитись не може, з огляду на наступне.

Як встановлено в акті перевірки, згідно зі зведеним переліком актів приймання-передачі основних фондів та іншого майна виробничих підрозділів ЗАТ «Лукор», які вносяться в статутний капітал (фонд) ТОВ «Карпатнафтохім», для формування цілісного майнового комплексу ТОВ «Карпатнафтохім»в обмін на емітовані ним корпоративні права від 28 лютого 2005 року до статутного фонду ТОВ «Карпатнафтохім»були внесені основні фонди, перелік яких наведено на 4 аркуші акту перевірки (т.1 арк. справи 15) на загальну суму 356155505,00 грн.

Зокрема, в акті перевірки вказано, що відповідно до Резюме по Звіту про оцінку справедливої вартості (переоцінку) основних засобів ЗАТ «Лукор»згідно з Положенням (стандартом) бухгалтерського обліку 7 «Основні засоби»Українсько-Сибірською агенцією з нерухомості проведено переоцінку (визначення справедливої вартості основних засобів підприємства згідно з пунктом 16 Положенням (стандартом) бухгалтерського обліку 7 «Основні засоби». Відповідно до проведеної переоцінки та за мінусом сум амортизації, нарахованої до моменту передачі майна від ЗАТ «Лукор»до ТОВ «Карпатнафтохім», проведено передачу основних засобів та майна для формування статутного фонду ТОВ «Карпатнафтохім».

Підставою для визначення позивачу податкових зобовязань з податку на прибуток (з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій спірним рішенням слугував висновок податкового органу про те, що: в порушення вимог пункту 5.9 статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»балансова вартість товарно матеріальних цінностей (каталізатори, молекулярні сита, піноутворювачі, керамічні кульки) на складах (місцях зберігання) у розмірі 6082728,85 грн. до розрахунку приросту (убутку) балансової вартості запасів (таблиця 1 додатка К1/1 декларації з податку на прибуток за 2006 рік) підприємством не включена та, відповідно, не відображена у декларації з податку на прибуток за 2006 рік по статті «Приріст балансової вартості запасів»; в порушення вимог підпункту 8.6.1 пункту 8.6 статті 8 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»позивач застосовував норму амортизації для відповідної групи основних фондів у розмірі, встановленому для витрат, понесених платником податку у звязку з придбанням основних фондів після 01 січня 2004 року, тоді як основні фонди, внесені до його статутного фонду, були не новими та введеними в експлуатацію до 01 січня 2004 року.

Абзацами 1,2 пункту 1 розділу II «Перехідні положення»Закону України від 01 липня 2004 року № 1957 «Про внесення змін до Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»(в редакції на момент виникнення спірних правовідносин) встановлено, що норми амортизаційних відрахувань, зазначені у статті 8 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»для основних фондів груп 1, 2 і 3, застосовуються щодо витрат, понесених (нарахованих) платником податку після 01 січня 2004 року у зв'язку з придбанням або спорудженням нових основних фондів груп 1, 2 і 3, а також витрат на поліпшення таких нових основних фондів. Амортизація витрат, понесених (нарахованих) платником податку у зв'язку з придбанням, спорудженням та поліпшенням основних фондів груп 1, 2 і 3 до 01 січня 2004 року, здійснюється за нормами амортизації, що діяли до 01 січня 2004 року. При цьому для цілей податкового обліку платники податку зобов'язані вести окремий облік витрат, понесених у зв'язку з придбанням, спорудженням та/або поліпшенням основних фондів, що здійснюються після 01 січня 2004 року.

При цьому зазначений Закон не передбачає подальшого поділу чи розмежування таких витрат залежно від того, чи були такі основні фонди новими.

Отже, керуючись у сукупності нормами абзаців 1 та 2 пункту 1 розділу II «Перехідні положення»Закону України від 01 липня 2004 року № 1957 «Про внесення змін до Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», платник податку на прибуток після 01 січня 2004 року для нарахування амортизації веде окремий податковий облік основних фондів, витрати на придбання яких здійснено до 01 січня 2004 року та після 01 січня 2004 року. Іншого поділу з метою нарахування амортизації після 01 січня 2004 року законодавство не передбачає.

Таке розуміння норм Закону підтверджено також наказом ДПА України від 11 грудня 2006 року № 766 «Про затвердження Методичних рекомендацій щодо взаємодії між підрозділами органів державної податкової служби України при адмініструванні податку на прибуток»(в редакції на момент виникнення спірних правовідносин).

Враховуючи те, що витрати на придбання основних фондів, що мало у вираз внесенні основних фондів до статутного капіталу ТОВ «Карпатнафтохім»в обмін на емітовані ним корпоративні права, були понесені позивачем 28 лютого 2005 року, тобто після 01 січня 2004 року, то позивач правомірно застосовував норму амортизації витрат, понесених (нарахованих) платником податку у зв'язку з придбанням, спорудженням та поліпшенням основних фондів груп 1, 2 і 3 після 01 січня 2004 року, що також кореспондується з положеннями абзацу 2 пункту 10 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 7 «Основні засоби», згідно якого первісною вартістю основних засобів, що внесені до статутного капіталу підприємства, визнається погоджена засновниками (учасниками) підприємства їх справедлива вартість з урахуванням витрат, передбачених пунктом 8 цього Положення (стандарту).

Відповідно до абзацу 1 пункту 5.9 статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»(в редакції на момент виникнення спірних правовідносин) платник податку веде податковий облік приросту (убутку) балансової вартості товарів (крім тих, що підлягають амортизації, та цінних паперів), сировини, матеріалів, комплектуючих виробів, напівфабрикатів, малоцінних предметів (далі - запасів) на складах, у незавершеному виробництві та залишках готової продукції, витрати на придбання та поліпшення (перетворення, зберігання) яких включаються до складу валових витрат згідно з цим Законом (за винятком тих, що отримані безкоштовно).

Абзацом 2 підпункту 8.2.1 пункту 8.2 статті 8 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»(в редакції на момент виникнення спірних правовідносин) встановлено, що витрати на придбання будь-яких матеріальних цінностей, вартість яких не перевищує 1000 гривень, що призначені для використання у господарській діяльності платника податку, включаються до складу валових витрат платника податку в загальному порядку та враховуються для цілей застосування пункту 5.9 статті 5 цього Закону.

Матеріали справи містять лист ДПА України від 04 квітня 2007 року за вих. № 3238/6/31-0015 «Щодо надання розяснення»наданий на запит ТОВ «Карпатнафтохім», в якому вказано, що товарно-матеріальні цінності, про які йде мова в запиті (каталізатори, молекулярні сита, піноутворювачі, керамічні кульки), які не є окремо визначеними предметами (перебувають у вигляді сумішей, технологічних рідин тощо) і вартість одиниці обліку яких не перевищує 1000,00 грн., підлягають обліку для цілей пункту 5.9 статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»під час перебування на складі, а в бухгалтерському та податковому обліку як малоцінні необоротні матеріальні активи.

Враховуючи те, що для цілей бухгалтерського обліку малоцінні необоротні матеріальні активи віднесено до основних засобів (підпункт 5.2.2) в розрізі класифікації, наведеної у пункті 5 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 7 «Основні засоби», позивач правомірно не включав балансову вартість вказаних товарно-матеріальних цінностей (каталізатори, молекулярні сита, піноутворювачі, керамічні кульки) до розрахунку приросту (убутку) балансової вартості запасів (таблиця 1 додатка К1/1 декларації з податку на прибуток за 2006 рік).

За таких обставин, висновки податкового органу про порушення позивачем вимог пункту 5.9 статті 5, підпунктів 8.1.1, 8.1.2 пункту 8.1 статті 8, підпункту 8.6.1 пункту 8.6 статті 8 «Про оподаткування прибутку підприємств»є безпідставними.

З урахуванням вищевикладеного, а також зважаючи на те, що обставини справи встановлені повно і правильно, але суди попередніх інстанцій порушили норми матеріального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення, суд касаційної інстанції дійшов висновку про скасування постанови Господарського суду Івано-Франківської області від 10 лютого 2009 року та ухвали Львівського апеляційного адміністративного суду від 27 жовтня 2009 року та прийняття нового рішення про задоволення позовних вимог.

Відповідно до статті 229 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції має право скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій та ухвалити нове рішення, якщо обставини справи встановлені повно і правильно, але суди першої та апеляційної інстанцій порушили норми матеріального чи процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення.

З урахуванням наведеного касаційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю «Карпатнафтохім»підлягає задоволенню, а постанова Господарського суду Івано-Франківської області від 10 лютого 2009 року та ухвала Львівського апеляційного адміністративного суду від 27 жовтня 2009 року скасуванню із прийняття нового рішення про задоволення позовних вимог щодо визнання нечинним податкового повідомлення-рішення Калузької обєднаної державної податкової інспекції в Івано-Франківській області від 10 серпня 2007 року № 0002282302/0.

Керуючись ст. ст. 160, 167, 210, 220, 221, 223, 229, 230, 232, ч. 5 ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія,

П О С Т А Н О В И Л А :

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Карпатнафтохім»задовольнити.

Постанову Господарського суду Івано-Франківської області від 10 лютого 2009 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 27 жовтня 2009 року скасувати.

Постановити нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити.

Визнати нечинним податкове повідомлення-рішення Калузької обєднаної державної податкової інспекції в Івано-Франківській області від 10 серпня 2007 року № 0002282302/0.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення і може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у строк та у порядку, визначеному статтями 237, 238, 2391 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий: ______ Л.І. Бившева

Судді: ______ А.М. Лосєв

______ Н.Г. Пилипчук