Ухвала суду № 21541156, 24.01.2012, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"24" січня 2012 р. м. КиївК-22337/09

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді-доповідачаФедорова М.О.

суддів:Рибченка А.О.

Острович С.Е.

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційні скарги Державної податкової інспекції у Орджонікідзевському районі м. Харкова, Державної податкової адміністрації у Харківській області на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 08.07.2009 та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 28.04.2009

у справі№ 2а-1192/08

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю „Мекап”

доДержавної податкової інспекції у Орджонікідзевському районі м. Харкова,

Державної податкової адміністрації у Харківській області

провизнання недійсними податкових повідомлень рішень

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю „Мекап” звернулось до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Державної податкової інспекції у Орджонікідзевському районі м. Харкова, Державної податкової адміністрації у Харківській області про визнання недійсними податкових повідомлень рішень.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 08.07.2009 позовні вимоги задоволено частково, визнані недійсними податкові повідомлення-рішення № 0000842310/0 від 13.06.2007, яким позивачу донараховано податок на прибуток у сумі 99328 грн. та застосовано штрафні санкції у розмірі 36324,3 грн., № 0000X62310/0 в частині донарахування податку на додану вартість у розмірі 12718 грн., № 0000842310/1 від 20.08.2007, яким позивачу донараховане податок на прибуток в сумі 99328 грн. та застосовано штрафні санкції в розмірі 36324,3 грн., № 0000862310/1 в частині донарахування податку на додану вартість в розмірі 12718 грн. та застосовано штрафні санкції в розмірі 6359 грн., № 0001812330/2 від 06.11.2007, яким позивачу донараховано податок на прибуток 53952,8 грн. та застосовано штрафні санкції у розмірі 19553,2 грн., № 0000862330/2 в частині донарахування податку на додану вартість у розмірі 12718 грн., в іншій частині у задоволенні позовних вимог було відмовлено.

Ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 28.04.2009 постанову Харківського окружного адміністративного суду від 08.07.2008 залишено без змін.

Не погоджуючись з зазначеними рішенням суду першої та апеляційної інстанції, відповідачі оскаржили їх в касаційному порядку. В скаргах просять скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалу суду апеляційної інстанції, прийняти нове рішення яким у задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі.

Касаційні скарги вмотивовані тим, що судом першої та апеляційної інстанції при вирішення спору по даній справі порушено норми матеріального права.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, розглянувши надані письмові докази в їх сукупності, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційні скарги слід відхилити з таких підстав.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої та апеляційної інстанції, відповідачем проведено планову виїзну документальну перевірку позивача з питань з питань дотримання вимог податкового, валютного і іншого законодавства за період з 01.01.2006 по 31.12.2006 та складено акт № 691/23-25468299 від 30.05.2007.

Стосовно податкового повідомлення - рішення № 0000842310/0 від 13.06.2007, яким позивачу визначено суму податкового зобовязання з податку на прибуток у загальному розмірі 135652,3 грн.: податок у розмірі 99328 грн., штрафні санкції 36324,3 грн.

Перевіркою встановлено порушення пп. 5.2.1, 5.2.10 п.5.2 ст. 5, пп. 8.7.1, п.8.7 ст. 8 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств”, позивачем включено до складу валових витрат у II кварталі 2006 року 96655 грн. відповідно до актів № б/н від 31.03.2006, № б/н від 30.05.2006 та включено до складу податкового кредиту червня 2006 року податок на додану вартість у розмірі 12718 грн. з посиланням на податкову накладну № 30/05-02 від 30.05.2007, отриману від ТОВ „Євротекс”.

Позивачем у 4 кварталі 2005 року було введено в експлуатацію основні фонди II групи(автомобілі), вартістю 1411621, 96 грн., придбані у ТОВ „Торговий будинок „Надія”, що підтверджується податковими накладними від 21.12.05 №2717 на суму 67191,85 грн., від 19.12.05 №2702 на суму 33367,0 грн., від 22.12.05 №2827 на суму 229880,59 грн., від 19.12.05 № 2701 на суму 29008,52 грн., від 21.12.05 № 2817 на суму 51625,0 грн., від 15.12.05 № 2674 на суму 444316,21 грн., від 15.12.05 № 2673 на суму 556232,79 грн., які були у використанні. Згідно з пп. 8.6.1 п. 8.6 ст. 8 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств”, норми амортизації встановлюються у відсотках до балансової вартості кожної з груп основних фондів на початок звітного (податкового)періоду в такому розмірі (в розрахунку на податковий квартал): група 2-10 відсотків. Відповідно до пп. 7.4.1, п. 7.4, ст. 7 Закону України „Про податок на додану вартість” податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8 цього Закону, протягом такого звітного періоду у звязку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

При винесенні рішень судом не було враховано, що придбані основні фонди II групи не були новими, та на момент перевірки, у підприємства були відсутні докази не експлуатування цих основних фондів.

Встановив належність придбаних основних фондів Позивача та момент вводу їх в експлуатацію.

Відповідно до пп. 17.1.3, п. 17.1, ст. 17 Закону України „Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” у разі коли контролюючий орган самостійно донараховує суму податкового зобовязання платника податків за підставами, викладеними у підпункті ”б” пп. 4.2.2, п. 4.2 ст. 4 цього Закону, такий платник податків зобовязаний сплатити штраф у розмірі десяти відсотків від суми недоплати (заниження суми податкового зобовязання) за кожний з податкових періодів, установлених для такого податку, збору (обовязкового платежу), починаючи з податкового періоду, на який припадає така недоплата, та закінчуючи податковим періодом, на який припадає отримання таким платником податків податкового повідомлення від контролюючого органу, але не більше п'ятдесяти відсотків такої суми та не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян сукупно за весь строк недоплати, незалежно від кількості податкових періодів, що минули.

Позивачем у червні 2006 року віднесено до складу податкового кредиту суму 12718 грн. по придбаним послугам від ТОВ „Євротекс”, що підтверджується актом виконаних робіт від 30.05.2006.

Відповідно до пп. 7.4.1, п. 7.4, ст. 7 Закону України „Про податок на додану вартість”, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8 і цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

відповідно приписам п. 7.4.5 вищевказаної статті не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з п. 7.2.6 цього пункту).

Право включення до податкового кредиту сум податку на додану вартість, сплачених в ціні товару, повязується виключно з наявністю або відсутністю податкових накладних.

Колегія суддів касаційної інстанції погоджується з висновком суду першої та апеляційної інстанції стосовно того, що понесені позивачем витрати відносяться до валових витрат відповідного звітного періоду, помилки в акті прийому-передачі виконаних робіт були своєчасно виправлені і не спричинили завищення податкового кредиту та заниження податкового зобовязання.

Згідно із ст. 220 КАС України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.

Враховуючи вищевикладене, Вищий адміністративний суд України дійшов висновку про те, що касаційні скарги Державної податкової інспекції у Орджонікідзевському районі м. Харкова, Державної податкової адміністрації у Харківській області на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 08.07.2009 та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 28.04.2009 у справі № 2а-1192/08 слід відхилити, а судові рішення залишити без змін.

Керуючись ст.ст. 2201, 221 ,223 ,230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

Касаційні скарги Державної податкової інспекції у Орджонікідзевському районі м. Харкова, Державної податкової адміністрації у Харківській області відхилити.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 08.07.2009 та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 28.04.2009 у справі № 2а-1192/08 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але можу бути переглянута Верховним Судом України з підстав та порядку, передбачених статтями 236-2392 Кодексу адміністративного судочинства України.

ГоловуючийМ.О. Федоров

СуддіА.О. Рибченко

С.Е. Острович Суддя М.О. Федоров