Ухвала суду № 21540211, 24.01.2012, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"24" січня 2012 р. м. КиївК/9991/66560/11

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді-доповідача Федорова М.О.

суддів:Рибченко А.О.

Островича С.Е.

секретар судового засіданняСесемко А.О.

за участю представників згідно журналу судового засіданні від 24.01.2012 (в матеріалах справи)

розглянувши касаційну скаргу Спеціалізованої державної податкова інспекція по роботі з великими платниками податків у м. Запоріжжі на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 24.02.2011 та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 20.09.2011

у справі№ 2а-0870/84/11

за позовомВідкритого акціонерного товариства „Електрометалургійний

завод „Дніпроспецсталь ім. А.М. Кузьміна”

доСпеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з

великими платниками податків у м. Запоріжжі

проскасування податкових повідомлень - рішень

ВСТАНОВИВ:

Відкрите акціонерне товариство „Електрометалургійний завод „Дніпроспецсталь ім. А.М. Кузьміна” звернулось до Запорізького окружного адміністративного суду з позовом до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Запоріжжі про скасування податкових повідомлень рішень.

Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 24.02.2011 позовні вимоги задоволено у повному обсязі.

Ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 20.09.2011 постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 24.02.2011 залишено без змін.

Не погоджуючись з постановою суду першої інстанції та ухвалою суду апеляційної інстанції відповідач звернувся до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалу суду апеляційної інстанції, прийняти нове рішення яким у задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі.

Касаційна скарга вмотивована тим, що судом першої та апеляційної інстанції при вирішенні спору по даній справі порушено норми матеріального права.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши правильність застосування судом першої та апеляційної інстанції норм матеріального права, юридичної оцінки обставин справи, розглянувши надані письмові докази в їх сукупності, Вищий адміністративний суд України вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судами попередніх інстанцій, відповідачем з 02.06.2010 по 15.06.2010 проведено позапланову виїзну перевірку позивача з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника податку у банку за квітень 2010 року, яка виникла за рахунок відємного значення з ПДВ, що декларувалось в період з 01.03.2010 по 31.03.2010 та складено акт №367/08-01/00186536 від 21.06.2010.

За результатами перевірки відповідачем прийняте податкове повідомлення рішення №0000390801/0 від 29.06.2010, яким позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у сумі 8285447 грн.

Перевіркою встановлено порушення п.1.3, п.1.8, ст. 1, пп. 7.4.1, п. 7.4, пп. 7.7.1, 7.7.2, п. 7.7 ст. 7 Закону України „Про податок на додану вартість”, п. 8 „Порядку ведення реєстру отриманих та виданих податкових накладних”, затвердженого наказом ДПА України №244 від 30.06.2005 із змінами та доповненнями, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України №770/11050 від 18.07.2005, п. 5.7 „Порядку заповнення та подання податкової декларації з податку на додану вартість”, затвердженого наказом ДПА України від 30.05.1997 у редакції наказу від 15.06.2005 №213, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 30.06.2005 №702/10982, завищено суму бюджетного відшкодування за квітень 2010 на суму 8285447 грн.

Відповідно до п. 1.8. ст. 1 Закону України „Про податок на додану вартість” передбачено, що бюджетне відшкодування - це сума, що підлягає поверненню платнику податку з бюджету у звязку з надмірною сплатою податку у випадках, визначених цим Законом.

За змістом пп. 7.4.1, 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України „Про податок на додану вартість” придбання товарів (робіт, послуг), вартість яких відноситься до складу валових витрат виробництва (обігу) та основних фондів чи нематеріальних активів, що підлягають амортизації, є визначальною умовою для виникнення у платника податку права на формування податкового кредиту.

Судами попередніх інстанцій встановлено та вбачається з матеріалів справи, безпосередні контрагенти позивача на час здійснення відповідних господарських операцій зареєстровані як платники податку на додану вартість та мали право складати відповідні податкові накладні.

Колегія суддів касаційної інстанції погоджується з висновком суду першої та апеляційної інстанції стосовно того, що в разі невиконання контрагентами покупця своїх обовязків по сплаті податку на додану вартість до бюджету, такі дії тягнуть відповідальність та негативні наслідки саме щодо цих осіб.

Відповідно до ч. 1 та ч. 2 ст. 220 КАС України, суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу. Суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги, але при цьому може встановлювати порушення норм матеріального чи процесуального права, на які не було посилання в касаційній скарзі.

З огляду на вищевикладене, Вищий адміністративний суд України дійшов висновку про те, що касаційну скаргу Спеціалізованої державної податкова інспекція по роботі з великими платниками податків у м. Запоріжжі на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 24.02.2011 та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 20.09.2011 у справі № 2а-0870/84/11 залишити без задоволення, а оскаржувані рішення залишити без змін.

Керуючись ст.ст. 210 - 232 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Спеціалізованої державної податкова інспекція по роботі з великими платниками податків у м. Запоріжжі залишити без задоволення.

Постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 24.02.2011 та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 20.09.2011 у справі № 2а-0870/84/11 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але можу бути переглянута Верховним Судом України з підстав та порядку, передбачених статтями 236-2392 Кодексу адміністративного судочинства України.

ГоловуючийМ.О. Федоров

СуддіА.О. Рибченко

С.Е. Острович Суддя М.О. Федоров