Ухвала суду № 21540147, 24.01.2012, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"24" січня 2012 р. м. КиївК-32456/09

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді-доповідачаФедорова М.О.

суддів:Рибченка А.О.

Острович С.Е.

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Кременчуцької обєднаної державної податкової інспекції на постанову господарського суду Полтавської області від 05.02.2009 та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 22.06.2009

у справі№ 9/2

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю „Дізопак”

доКременчуцької обєднаної державної податкової інспекції

проскасування податкових повідомлень рішень

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю „Дізопак” звернулось до господарського суду Полтавської області з позовом до Кременчуцької обєднаної державної податкової інспекції про скасування податкових повідомлень рішень.

Постановою господарського суду Полтавської області від 05.02.2009 позовні вимоги задоволено.

Ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 22.06.2009 постанову господарського суду Полтавської області від 05.02.2009 залишено без змін.

Не погоджуючись з зазначеним рішенням суду першої та апеляційної інстанції, відповідач оскаржив їх в касаційному порядку. В скарзі просить скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалу суду апеляційної інстанції, прийняти нове рішення яким у задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі.

Касаційна скарга вмотивована тим, що судом першої та апеляційної інстанції при вирішення спору по даній справі порушено норми матеріального права.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, розглянувши надані письмові докази в їх сукупності, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційну скаргу слід відхилити з таких підстав.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої та апеляційної інстанції, відповідачем проведена позапланова перевірка позивача з питань правових відносин з ПП КТП „Лойд” за період з 01.01.2004 по 31.12.2006 та складений акт №258/23-210/25154796 від 07.05.2007.

За результатами перевірки відповідачем прийняте податкове повідомлення рішення №0002092301/0/1032 від 18.05.2007, яким позивачу визначено податкове зобовязання з податку на прибуток 195661, 47 грн.: основний платіж 130440, 98 грн., штрафні (фінансові) санкції 65220, 49 грн.

Перевіркою встановлено порушення п. 5.9, ст. 9 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств” №283/97-ВР від 22.05.1997 не включення позивачем до складу валового доходу різницю в 521763, 93 грн. між балансовою вартістю запасів на кінець звітного періоду, яка перевищує балансову вартість запасів на початок звітного періоду.

Господарські відносини між позивачем та Фірмою „Укртатнафтасервіс” по придбанню дизельного пального за умовами договору №17/20-04 від 17.02.2004 та послідуючій його реалізації ПП „КТП Лойд” повністю підтверджується зафіксованими між сторонами документами бухгалтерського і податкового обліку.

Рішення Крюківського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 05.04.2007, про визнання недійсним установчих документів, свідоцтва платника податку на додану вартість, бухгалтерських документів та документів податкової звітності ПП „КТП Лойд”, скасовано 22.06.2007 Апеляційним судом Полтавської області.

Відповідно до п. 5.9 ст. 5 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств” платник податку веде податковий облік приросту (убутку) балансової вартості товарів (крім тих, що підлягають амортизації та цінних паперів), сировини, матеріалів, комплектуючих виробів, напівфабрикатів, малоцінних предметів (далі - запасів) на складах, у незавершеному будівництві та залишках готової продукції, витрати на придбання та поліпшення (перетворення, зберігання) яких включаються до складу валових витрат згідно з цим Законом (за винятком тих, що отримані безкоштовно).

У разі коли балансова вартість таких запасів на кінець звітного періоду є меншою за їх балансову вартість на початок того ж звітного періоду, різниця включається до складу валових витрат платнику податку у такому звітному періоді.

Згідно із ст. 220 КАС України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.

Враховуючи вищевикладене, Вищий адміністративний суд України дійшов висновку про те, що касаційну скаргу Кременчуцької обєднаної державної податкової інспекції на постанову господарського суду Полтавської області від 05.02.2009 та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 22.06.2009 у справі № 9/2 слід відхилити, а судові рішення залишити без змін.

Керуючись ст.ст. 2201, 221 ,223 ,230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Кременчуцької обєднаної державної податкової інспекції відхилити.

Постанову господарського суду Полтавської області від 05.02.2009 та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 22.06.2009 у справі № 9/2 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але можу бути переглянута Верховним Судом України з підстав та порядку, передбачених статтями 236-2392 Кодексу адміністративного судочинства України.

ГоловуючийМ.О. Федоров

СуддіА.О. Рибченко

С.Е. Острович

Суддя М.О. Федоров