Ухвала суду № 21540039, 24.01.2012, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"24" січня 2012 р. м. КиївК-11180/09

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді-доповідачаФедорова М.О.

суддів:Рибченка А.О.

Островича С.Е.

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю „Довіра” на постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 06.02.2009

у справі№ 2а-281/07

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю „Довіра”

доБалтської обєднаної державної податкової інспекції Одеської області

провизнання нечинними податкових повідомлень рішень

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю „Довіра” звернулось до Одеського окружного адміністративного суду з позовом до Балтської обєднаної державної податкової інспекції Одеської області про визнання нечинними податкових повідомлень рішень.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 12.10.2007 позовні вимоги задоволено, визнано нечинними та скасовано податкові повідомлення рішення № 0001452300/0/413 від 16.05.2007, № 0001452300/1/551 від 15.06.2007.

Постановою Одеського апеляційного адміністративного суду від 06.02.2009 постанову Одеського окружного адміністративного суду від 12.10.2007 скасовано, прийнято нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог товариства з обмеженою відповідальністю „Довіра” про визнання нечинними податкових повідомлень-рішень відмовлено.

Не погоджуючись з зазначеним рішенням суду апеляційної інстанції, позивач оскаржив в касаційному порядку. В скарзі просить скасувати постанову суду апеляційної інстанції та залишити в силі постанову суду першої інстанції.

Касаційна скарга вмотивована тим, що судом апеляційної інстанції при вирішення спору по даній справі порушено норми матеріального права.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, розглянувши надані письмові докази в їх сукупності, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційну скаргу слід відхилити з таких підстав.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої та апеляційної інстанції, відповідачем проведено виїзну планову перевірку позивача з питань дотримання вимог податкового та валютного законодавства за період з 01.01.2004 по 01.01.2007 та складено акт №88/2300/26419191/530 від 07.05.2007.

За результатами перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення №000145/2300/0/413 від 16.05.2007, яким позивачу визначено суму податкового зобовязання з єдиного податку у розмірі 13866 грн., а також нарахований штраф у сумі 6346, 60 грн.

В порядку адміністративного оскарження скарга залишена без задоволення податкове повідомлення-рішення без змін, було прийнято податкове повідомлення-рішення №0001452300/1/551 від 15.06.2007, в якому податок та штрафні санкції були залишені без змін.

Перевіркою встановлено, що товариство з обмеженою відповідальністю „Довіра” на протязі періоду, що перевірявся, перебуваючи на спрощеній системі оподаткування обліку та звітності (єдиний податок за ставкою 10%) не включало до бази оподаткування єдиним податком отримані на розрахунковий рахунок з бюджету кошти на покриття збитків від перевезення пільгової категорії населення на загальну суму 138660, 72 грн.

Судами попередніх інстанцій встановлено та вбачається з матеріалів справи, позивач є платником єдиного податку.

Товариство з обмеженою відповідальністю „Довіра”, здійснюючи перевезення пільгової категорії громадян, не отримало від них оплати за надані послуги, але збитки від перевезення вказаної категорії громадян були компенсовані отриманими на розрахунковий рахунок коштами з бюджету на загальну суму 138660, 72 грн.

Згідно ст. 3 Указу Президента України „Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності субєктів малого підприємництва”, єдиним податком оподатковується виручка від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг).

Частиною восьмою статті 4 вказаного Указу, форма Книги обліку доходів витрат, що підлягають оподаткуванню відповідно до цього Указу, і порядок її ведення субєктами малого підприємництва, які застосовують спрощену систему оподаткування обліку та звітності, встановлюються Державною податковою адміністрацією України.

В п. 5 Порядку ведення Книги обліку доходів і витрат субєкта малого підприємництва - юридичної особи, яка застосовує спрощену систему оподаткування, обліку та звітності, що затверджений наказом ДПА України від 12.10.1999 року №554 вказано, що у графі 5 ”Позареалізаційні доходи та виручка від іншої реалізації” відображаються суми, фактично отримані субєктом підприємницької діяльності на розрахунковий (поточний) рахунок та в касу від інших операцій (фінансовий результат від продажу цінних паперів, малоцінних швидкозношуваних предметів, матеріалів, палива, орендна плата, проценти, грошові кошти, отримані у вигляді безповоротної фінансової допомоги, кредиторська заборгованість, щодо якої минув строк позовної давності, а також дивіденди, якщо вони не були оподатковані у джерела виплати відповідно до Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств”.

Відповідно до листа ДПА України №3079/5/15-1115 від 01.04.2004 дохід платника податку, одержаний ним з бюджету у вигляді дотацій, субсидій з метою державного регулювання цін, вважається доходом з інших джерел і включається для оподаткування до складу його валових доходів. Субсидії, що виділяються з бюджету для забезпечення перевезень пільгових категорій громадян, включаються до валових доходів підприємств, які займаються перевезенням пасажирів (автотранспортні підприємства, підприємства залізничного транспорту), після їх фактичного надходження підприємствам-перевізникам.

Колегія суддів касаційної інстанції погоджується з висновком суду апеляційної інстанції, стосовно того, що отримані товариством з обмеженою відповідальністю „Довіра” кошти на покриття збитків від перевезення пільгової категорії громадян слід вважати доходом з інших джерел і включати до бази оподаткування, оскільки здійснюючи перевезення пільгової категорії громадян, позивачем не отримано від них оплати за надані послуги, але збитки від перевезення вказаної категорії громадян були компенсовані отриманими на розрахунковий рахунок коштами з бюджету на загальну суму 138660, 72 грн.

Згідно із ст. 220 КАС України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.

Враховуючи вищевикладене, Вищий адміністративний суд України дійшов висновку про те, що касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю „Довіра” на постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 06.02.2009

у справі № 2а-281/07 слід відхилити, а судове рішення залишити без змін.

Керуючись ст.ст. 2201, 221 ,223 ,230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю „Довіра” відхилити.

постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 06.02.2009

у справі № 2а-281/07 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але можу бути переглянута Верховним Судом України з підстав та порядку, передбачених статтями 236-2392 Кодексу адміністративного судочинства України.

ГоловуючийМ.О. Федоров

СуддіА.О. Рибченко

С.Е. Острович

Суддя М.О. Федоров