Ухвала суду № 21535426, 21.12.2011, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"21" грудня 2011 р. м. КиївК-26013/09

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

Головуючого: Бившевої Л.І.,

суддів: Ланченко Л.В., Лосєва А.М., Нечитайла О.М., Пилипчук Н.Г.,

секретар судового засідання Подолянко Р.О.,

за участю:

представника позивача Селянка О.О.,

представника відповідача Сиротіної О.Б.,

представника Генеральної прокуратури України Чубенка В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Закритого акціонерного товариства «Южагрострой»

на постанову Господарського суду Запорізької області від 22 грудня 2008 року

та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 28 травня 2009 року

у справі №5/389/08-АП

за позовом Закритого акціонерного товариства «Южагрострой»

до Державної податкової інспекції у Жовтневому районі міста Запоріжжя,

за участю прокуратури Запорізької області

про скасування податкового повідомлення-рішення та зобовязання вчинити дії, -

В С Т А Н О В И Л А :

Закрите акціонерне товариство «Южагрострой»(далі позивач) звернулось до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Жовтневому районі міста Запоріжжя (далі відповідач) про визнання скасування податкового повідомлення-рішення № 0002302305/0 від 13 червня 2008 року; зобовязання ДПІ у Жовтневому районі м. Запоріжжя надати органу державного казначейства висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету ЗАТ «Южагрострой», у розмірі 8998291,00 грн.

Постановою Господарського суду Запорізької області від 22 грудня 2008 року в задоволенні позову відмовлено.

Ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 28 травня 2009 року постанову Господарського суду Запорізької області від 22 грудня 2008 року залишено без змін.

В касаційній скарзі ЗАТ «Южагрострой», посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову Господарського суду Запорізької області від 22 грудня 2008 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 28 травня 2009 року і ухвалити нове судове рішення, яким позовні вимоги задовольнити повністю.

У запереченні на касаційну скаргу ДПІ у Жовтневому районі м. Запоріжжя посилаючись на те, що рішення судів попередніх інстанцій є законними та обґрунтованими, а положення касаційної скарги жодним чином це не спростовують, просить залишити касаційну скаргу без задоволення, а постанову Господарського суду Запорізької області від 22 грудня 2008 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 28 травня 2009 року без змін.

Заслухавши доповідь судді - доповідача, пояснення присутніх у судовому засіданні представників сторін та Генеральної прокуратури України, перевіривши доводи касаційної скарги щодо дотримання правильності застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню, з огляду на наступне.

Судами попередніх інстанцій встановлено наступне.

ДПІ у Жовтневому районі м. Запоріжжя провела виїзну позапланову документальну перевірку ЗАТ «Южагрострой» з питання достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку за листопад 2007 року, грудень 2007 року з урахуванням розрахунку суми бюджетного відшкодування (додаток 3 до податкової декларації з податку на додану вартість за листопад 2007 року, грудень 2007 року), за результатами якої було складено акт № 73/23-5/32875841 від 10 червня 2008 року.

В акті перевірки було встановлено порушення позивачем пунктів 1.3, 1.8 статті 1, підпунктів 7.4.1, 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість», яке полягало у завищенні ЗАТ «Южагрострой»суми бюджетного відшкодування за листопад 2007 року на загальну суму 5000123,00 грн., за грудень 2007 року на суму 3998168,00 грн.

13 червеня 2008 року ДПІ у Жовтневому районі м. Запоріжжя на підставі акту перевірки прийняла податкове повідомлення-рішення № 0002302305/0, яким згідно з підпунктом «б»підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», зменшила ЗАТ «Южагрострой»суму бюджетного відшкодування (у тому числі заявленого на рахунок платника у банку) з податку на додану вартість за листопад 2007 року на 5000123,00 грн., за грудень 2007 року на 3998168,00 грн., а всього на 8998291,00 грн.

Вказане податкове повідомлення-рішення оскаржувалося позивачем в адміністративному порядку, за наслідками якого його скарги були залишені без задоволення, а спірне податкове повідомлення-рішення без змін.

Суд першої інстанції, відмовляючи у задоволенні позову, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що фактичне отримання ЗАТ «Южагрострой»коштів за кредитними договорами № 301007/2062-241 від 30 жовтня 2007 року та № 301107/2062-264 від 30 листопада 2007 року для оплати товарно-матеріальних цінностей від ТОВ «Житомирська інвестиційно-будівельна корпорація»та від ТОВ «Магнолія», як і сама поставка товарно-матеріальних цінностей від вказаних товариств документально не підтверджується, з урахуванням того, що висновком експерта Центру сертифікаційних дослідів кольорових металів, стандартних зразків та метрологічного забезпечення аналітичного контролю Державного науково-дослідного та проектного інституту титану «Інститут титану»від 06 листопада 2008 року було встановлено, що матеріал зразків придбаної ЗАТ «Южагрострой»речовини, що зберігалася на території ТОВ «Завод великопанельного домобудування», не відповідає вимогам технічних умов ТУ У 24.6-32627239-001:2005 «Модифікатори ультрадисперсні класу NLM для обробки розплавів чавуну, сталі та кольорових металів», а також зважаючи на те, що ТОВ «Універсальні метали», яке має дозвіл на виробництво таких модифікаторів від власника вказаних вище технічних умов ПП «Фінанси-Промисловість-Консалтинг», здійснювало поставки модифікатора у 2007 та 2008 роках лише ВАТ «МК «Азовсталь», саме ж ПП «Фінанси-Промисловість-Консалтинг»у вказаних роках поставок модифікатора не здійснювало.

Колегія суддів погоджується з такими висновками судів першої та апеляційної інстанцій, з огляду на наступне.

Згідно приписів пункту 1.8 статті 1 Закону України «Про податок на додану вартість»(в редакції на момент виникнення спірних правовідносин) бюджетне відшкодування - сума, що підлягає поверненню платнику податку з бюджету у зв'язку з надмірною сплатою податку у випадках, визначених цим Законом.

Порядок визначення суми податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або відшкодуванню з Державного бюджету України (бюджетному відшкодуванню), та строки проведення розрахунків визначені пунктом 7.7 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість», абзацом 1 підпункту 7.7.1 якого (в редакції на момент виникнення спірних правовідносин) встановлено, що сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду.

Відповідно до підпункту 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість»(у редакції на момент виникнення спірних правовідносин) податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Як вбачається з акту перевірки, підставою для зменшення позивачу суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість спірним податковим повідомленням-рішенням слугував висновок податкового органу про те, що ЗАТ «Южагрострой»неправомірно віднесло до складу податкового кредиту відповідного податкового періоду суми податку на додану вартість, сплачені у складі вартості товарно-матеріальних цінностей, які фактично не було придбано у ТОВ «Житомирська інвестиційно-будівельна корпорація»та у ТОВ «Магнолія», та за які фактично не було перераховано кошти.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, 01 серпня 2007 року між ТОВ «Житомирська інвестиційно-будівельна корпорація»(продавець) та ЗАТ «Южагрострой»(покупець) був укладений договір купівлі-продажу №01/08-1, відповідно до умов якого продавець продає, а покупець купує товар модифікатор ультрадисперсний класу NLM для обробки розплавів чавуну, сталі та кольорових металів (пункт 1.1 статті 1 договору); загальна сума за цим договором становить 30000854,52 грн., у тому числі податок на додану вартість 5000142,42 грн. (пункт 2.3 статті 2 договору).

На виконання умов вказаного договору ТОВ «Житомирська інвестиційно-будівельна корпорація»виписало ЗАТ «Южагрострой»видаткову накладну № РН-6906 від 24 жовтня 2007 року та податкову накладну № 700 від 24 жовтня 2007 року на загальну суму 30000854,52 грн., у тому числі податок на додану вартість 5000142,42 грн.

З метою виконання умов вказаного вище договору купівлі-продажу щодо оплати товару, ЗАТ «Южагрострой»(позичальник) було укладено з КБ «Західінкомбанк»ТОВ (кредитор) кредитний договір № 301007/2062-241 від 30 жовтня 2007 року, відповідно до якого кредитор надає позичальнику короткостроковий кредит у вигляді відкриття поновлювальної відличної кредитної лінії на поповнення обігових коштів у сумі 25000000,00 грн. Поручителем за вказаним договором було ТОВ «Магнолія»згідно договору поруки від 30 жовтня 2007 року.

20 листопада 2007 року між ТОВ «Магнолія»(продавець) та ЗАТ «Южагрострой»(покупець) був укладений договір купівлі-продажу №-20/11, відповідно до умов якого продавець продає, а покупець купує товар модифікатор ультрадисперсний класу NLM для обробки розплавів чавуну, сталі та кольорових металів згідно ГОСТ ТУ У 24.6-32627239-001:2005, упакований паперовими мішками по 10 кг (пункт 1.1 статті 1 договору); загальна сума за цим договором становить 24000000,00 грн., у тому числі податок на додану вартість 4000000,00 грн. (пункт 2.3 статті 2 договору).

На виконання умов вказаного договору ТОВ «Магнолія»виписало ЗАТ «Южагрострой»видаткову накладну № 635 від 29 листопада 2007 року та податкову накладну № 635 від 29 листопада 2007 року на загальну суму 24000000,00 грн., у тому числі податок на додану вартість 4000000,00 грн.

З метою виконання умов вказаного вище договору купівлі-продажу щодо оплати товару, ЗАТ «Южагрострой»(позичальник) було укладено з КБ «Західінкомбанк»ТОВ (кредитор) кредитний договір № 301007/2062-264 від 30 листопада 2007 року, відповідно до якого кредитор надає позичальнику короткостроковий кредит у вигляді відкриття поновлювальної відличної кредитної лінії на поповнення обігових коштів у сумі 24000000,00 грн. Поручителем за вказаним договором було ПП «Авест-А»згідно договору поруки від 30 листопада 2007 року.

Як вказано у акті перевірки, на підтвердження факту оплати товару за вказаними договорами позивачем до перевірки були надані незавірені банківські виписки про перерахування ТОВ «Житомирська інвестиційно-будівельна корпорація»та ТОВ «Магнолія»вартості придбаного за договорами купівлі-продажу №01/08-1 від 01 серпня 2007 року та №-20/11 від 20 листопада 2007 року товару. Підтвердження факту перерахування коштів вказаним товариствам за модифікатори до перевірки не надано.

Матеріали справи містять платіжні доручення № 1 від 30 листопада 2007 року про перерахування позивачем ТОВ «Магнолія»грошових коштів у сумі 24000000,00 грн., та платіжні доручення № 2 від 31 жовтня 2007 року і № 1 від 31 жовтня 2007 року про перерахування позивачем ТОВ «Житомирська інвестиційно-будівельна корпорація»грошових коштів на загальну суму 30000854,52 грн., які також не завірені банківською установою. Належним чином засвідчених банківською установою платіжних доручень, або ж банківських виписок, а також доказів транспортування поставленого товару ЗАТ «Южагрострой»до касаційної скарги не додано.

З метою підтвердження віднесення сум податку на додану вартість до податкового зобовязання з відповідним включенням до податкової декларації з податку на додану вартість та сплату в бюджет контрагентами позивача, податковим органом були здійснені запити, у відповідях на які було вказано, що: ТОВ «Житомирська інвестиційно-будівельна корпорація»за юридичною та фактичною адресою підприємство не знаходиться, в ході проведення оперативно-розшукових заходів Житомирським ГВ ПМ встановити місцезнаходження директора товариства ОСОБА_4 не видається можливим; згідно з інформацією довідково-пошукової системи стосовно ТОВ «Магнолія»внесено запис про відсутність за місцезнаходженням, у відношенні директора товариства ОСОБА_5 відкрито кримінальну справу за ознаками злочину, передбаченого частиною 3 статті 212 Кримінального кодексу України.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, придбаний ЗАТ «Южагрострой»у ТОВ «Житомирська інвестиційно-будівельна корпорація» у кількості 10490,00 кг та у ТОВ «Магнолія»у кількості 10000,00 кг товар зберігався у ТОВ «Завод великопанельного домобудування»згідно договору відповідального зберігання № 01/10-07-х від 01 жовтня 2007 року та актів прийому-передачі до нього від 24 жовтня 2007 року та від 29 листопада 2007 року.

Згідно відповіді ТОВ «Завод великопанельного домобудування»від 20 травня 2008 року на запит начальника ВПМ ДПІ у Жовтневому районі м. Запоріжжя, станом на 20 травня 2008 року товар у повному обсязі знятий з відповідального зберігання і переданий власнику згідно актом прийому-передачі з відповідального зберігання від 19 травня 2008 року до договору № 01/10-07-х від 01 жовтня 2007 року.

Матеріали справи містять висновок експерта Центру сертифікаційних дослідів кольорових металів, стандартних зразків та метрологічного забезпечення аналітичного контролю Державного науково-дослідного та проектного інституту титану «Інститут титану»від 06 листопада 2008 року, згідно якого на вирішення експертизи було, зокрема, поставлене питання: «Чи являє собою суміш, надана на експертизу, однією і тією ж сумішшю, яка надавалася працівниками ВПМ ДПІ у Жовтневому районі м. Запоріжжя у відповідності до листа № 7306/10/26-51 від 26 травня 2008 року інституту титану для проведення експертного дослідження та аналізу хімічного складу зразків, відібраних при проведенні огляду 19 травня 2008 року на території ТОВ «Завод великопанельного домобудування», модифікатора ультрадисперсного класу NLM (технічні умови ТУ У 24.6-32627239-001:2005), який зберігався у ЗАТ «Южагрострой»на умовах договору зберігання № 01/10-07-х від 01 жовтня 2007 року, чи його склад змінений, а якщо змінений то яким чином?», за результатами досліджень експертом було вказано, що матеріал наданих зразків не відповідає вимогам технічних умов ТУ У 24.6-32627239-001:2005 «Модифікатори ультрадисперсні класу NLM для обробки розплавів чавуну, сталі та кольорових металів»; наданий матеріал у відповідності до листа № 7306/10/26-51 від 26 травня 2008 року та наданий матеріал у відповідності до листа № 15967/10/26-51 від 30 серпня 2008 року відносяться до відходів алюмінієвого виробництва і можуть відрізнятися по хімічному складу у залежності з яких полігонів відходів вони були відібрані для зразка.

Матеріали справи містять також висновок спеціаліста № 104-08Б від 11 серпня 2008 року ТОВ «Регіональне судово-експертне бюро», здійснений на виконання листа № 10847/10/26-51 від 05 серпня 2008 року начальника ВПМ ДПІ у Жовтневому районі м. Запоріжжя, в якому вказано, що згідно відповіді від власника технічних умов ПП «Фінанси-Промисловість-Консалтинг», наданої на запит ВПМ ДПІ у Жовтневому районі м. Запоріжжя, вказано, що ПП «Фінанси-Промисловість-Консалтинг»належать технічні умови ТУ У 24.6-32627239-001:2005 «Модифікатори ультрадисперсні класу NLM для обробки розплавів чавуну, сталі та кольорових металів», які запатентовані. З моменту отримання технічних умов ПП «Фінанси-Промисловість-Консалтинг»вказані модифікатори не виробляло, в надало згоду на їх виробництво лише ТОВ «Універсальні метали». Згідно листа ТОВ «Універсальні метали», вказане підприємство виробило та реалізувало модифікатори класу NLM у кількості 132 кг для ЗАТ «Елста»у 2006 році, для ВАТ «МК «Азовсталь»у кількості 6 тон у 2007 році, у кількості 65 тон у 2008 році. При цьому експертом вказано, що згідно пояснень директора ПП «Фінанси-Промисловість-Консалтинг» можливість перепродажу модифікаторів класу NLM підприємствами ЗАТ «Елста»та ВАТ «МК «Азовсталь»іншим субєктам господарської діяльності виключена, оскільки обовязковими умовами використання поставлених модифікаторів передбачено присутність підприємства виробника.

Крім іншого, постановою Старшого слідчого з ОВС СВ ПМ ДПА в Запорізькій області від 19 листопада 2008 року було порушено кримінальну справу відносно голови правління ЗАТ «Южагрострой»ОСОБА_6 за вчинення закінченого замаху на заволодіння чужим майном в особливо великих розмірах, шляхом зловживанням службовим становищем за ознаками злочину, передбаченого частиною 2 статті 15, частиною 5 статті 191 Кримінального кодексу України та вчинення ним службового підроблення, передбаченого частиною 2 статті 366 Кримінального кодексу України.

Відповідно до частини 4 статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України вирок суду в кримінальній справі або постанова суду у справі про адміністративний проступок, які набрали законної сили, є обов'язковими для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, щодо якої ухвалений вирок або постанова суду, лише в питаннях, чи мало місце діяння та чи вчинене воно цією особою.

Так, ДПІ у Жовтневому районі м. Запоріжжя було надано суду касаційної інстанції вирок Жовтневого районного суду міста Запоріжжя у справі № 1-598/2009, яким ОСОБА_6, який був головою правління ЗАТ «Южагрострой», було визнано винним у скоєнні злочинів, передбачених частиною 1 статті 366, частиною 2 статті 15, частиною 5 статті 191 Кримінального кодексу України. У Мотивувальній частині вказаного вироку встановлено, що ОСОБА_6, укладаючи договори №01/08-1 від 01 серпня 2007 року та №-20/11 від 20 листопада 2007 року купівлі-продажу модифікаторів класу NLM, мав на меті злочинний умисел, направлений на заволодіння бюджетними коштами. Вказаний вирок набрав законної сили 07 серпня 2009 року.

З огляду на викладене, колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх інстанцій, що ЗАТ «Южагрострой»неправомірно віднесло до складу податкового кредиту відповідного податкового періоду суми податку на додану вартість, сплачені у складі вартості товарно-матеріальних цінностей, які фактично не було придбано у ТОВ «Житомирська інвестиційно-будівельна корпорація»та у ТОВ «Магнолія», та за які фактично не було перераховано кошти, у звязку з чим позивач неправомірно задекларував до бюджетного відшкодування суму податку на додану вартість у розмірі 8998291,00 грн. за вказаними операціями.

За таких обставин, рішення судів першої та апеляційної інстанцій в частині відмови у задоволенні позовних вимог про скасування податкового повідомлення-рішення ДПІ у Жовтневому районі м. Запоріжжя № 0002302305/0 від 13 червня 2008 року підлягають залишенню без змін.

Разом з цим, рішення судів попередніх інстанцій в частині відмови у задоволенні позовних вимог щодо зобовязання ДПІ у Жовтневому районі м. Запоріжжя надати органу державного казначейства висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету ЗАТ «Южагрострой», у розмірі 8998291,00 грн. підлягають скасуванню із закриттям провадження у справі в цій частині, з огляду на наступне.

Правовідношення щодо повернення з бюджету податків, зборів (обовязкових платежів) з підстав, передбачених законом, виникає між платником податків, зборів (обовязкових платежів) та державою в особі відповідного органу державної податкової служби, на який згідно із Законом України «Про державну податкову службу в Україні»покладені повноваження по здійсненню контролю за своєчасною та правильною сплатою до бюджету податків, зборів (обовязкових платежів), та відповідного територіального органу Державного казначейства України з огляду на запроваджену Бюджетним кодексом України казначейську форму обслуговування Державного бюджету.

У разі невідшкодування бюджетної заборгованості з податку на додану вартість право платника порушується внаслідок неодержання коштів з бюджету, а тому способом захисту цього права має бути вимога про стягнення зазначених коштів (відшкодування заборгованості).

Встановлений підпунктами 7.7.4 7.7.8 пункту 7.7 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість»(в редакції на момент виникнення спірних правовідносин) порядок дій платника податку, податкового органу та органу Державного казначейства України по отриманню (виплаті) бюджетного відшкодування не означає, що в разі виникнення спору щодо права платника податку на отримання бюджетного відшкодування юридичним засобом захисту порушеного права в суді є інший, ніж позов про стягнення з Державного бюджету України суми бюджетного відшкодування, оскільки право платника податку на отримання бюджетного відшкодування не ставиться в залежність від тієї обставини, чи був податковим органом поданий територіальному органу Державного казначейства України відповідний висновок.

З огляду на викладене рішення судів попередніх інстанцій в частині відмови у задоволенні позовної вимоги про зобовязання відповідача надати органу державного казначейства висновок щодо суми, яка підлягає відшкодуванню з бюджету, є помилковим, а провадження у справі підлягає закриттю у звязку з тим, що така вимога за своїм змістом не відповідає матеріально-правовому способу захисту порушеного права, визначеному законом, і не підлягає розгляду в суді.

Відповідно до частини 1 статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції має право змінити судове рішення, якщо у справі немає необхідності досліджувати нові докази або встановлювати обставини, а судове рішення, яке змінюється, є помилковим тільки в частині.

Враховуючи вищевикладене, касаційна скарга Закритого акціонерного товариства «Южагрострой»підлягає частковому задоволенню, а постанова Господарського суду Запорізької області від 22 грудня 2008 року та ухвала Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 28 травня 2009 року в частині відмови у задоволенні позовних вимог про зобовязання ДПІ у Жовтневому районі м. Запоріжжя надати органу державного казначейства висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету ЗАТ «Южагрострой», у розмірі 8998291,00 грн. підлягають скасуванню із закриттям провадження у справі в цій частині. В решті постанова Господарського суду Запорізької області від 22 грудня 2008 року та ухвала Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 28 травня 2009 року підлягають залишенню без змін.

Керуючись ст. ст. 160, 167, 210, 220, 221, 223, 225, ч. 1 ст. 228, ст. ст. 230, 231, ч. 5 ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія,

У Х В А Л И Л А :

Касаційну скаргу Закритого акціонерного товариства «Южагрострой»задовольнити частково.

Постанову Господарського суду Запорізької області від 22 грудня 2008 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 28 травня 2009 року в частині відмови у задоволенні позовних вимог про зобовязання Державної податкової інспекції у Жовтневому районі міста Запоріжжя надати органу державного казначейства висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету Закритому акціонерному товариству «Южагрострой», у розмірі 8998291,00 грн. скасувати, провадження у справі в цій частині закрити.

В решті постанову Господарського суду Запорізької області від 22 грудня 2008 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 28 травня 2009 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у строк та у порядку, визначеному статтями 237, 238, 2391 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий: ______ Л.І. Бившева

Судді: ______ Л.В. Ланченко

______ А.М. Лосєв

______ О.М. Нечитайло

______ Н.Г. Пилипчук

Суддя Л.І. Бившева