Ухвала суду № 21535417, 21.12.2011, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"21" грудня 2011 р. м. КиївК-12898/08

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

Головуючого: Бившевої Л.І.,

суддів: Ланченко Л.В., Лосєва А.М., Нечитайла О.М., Пилипчук Н.Г.,

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Південної міжрайонної державної податкової інспекції у місті Кривому Розі

на постанову Господарського суду Дніпропетровської області від 18 вересня 2007 року

та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 25 червня 2008 року

у справі № А27/155

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Чемпіон Трейдінг»

до Південної міжрайонної державної податкової інспекції у місті Кривому Розі

про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень і податкових вимог, -

В С Т А Н О В И Л А :

Товариство з обмеженою відповідальністю «Чемпіон Трейдінг»(далі позивач) звернулося до суду з позовом до Південної міжрайонної державної податкової інспекції у місті Кривому Розі (далі відповідач) про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень від 10 березня 2006 року № 0001132301/0 та № 0001142301/0, від 07 квітня 2006 року № 0001132301/1 та № 0001142301/1, від 15 червня 2006 року № 0001132301/2 та № 0001142301/2 та податкових вимог № 1/407 від 04 липня 2006 року та № 2/477 від 14 серпня 2006 року (в редакції заяви про збільшення позовних вимог від 30 серпня 2006 року за вих. № 2).

Постановою Господарського суду Дніпропетровської області від 18 вересня 2007 року позов задоволено. Визнано недійсними податкові повідомлення-рішення Південної МДПІ у м. Кривому Розі від 10 березня 2006 року № 0001132301/0 ті № 0001142301/0, від 07 квітня 2006 року № 0001132301/1 і № 0001142301/1, від 15 червня 2006 року № 0001132301/2 і № 0001142301/2, а також податкові вимоги від 04 липня 2006 року № 1/407 і від 14 серпня 2006 року № 2/477. Стягнуто з Державного бюджету України на користь ТОВ «Чемпіон Трейдінг»3,40 витрат по сплаті судового збору, 3922,56 грн. витрат по сплаті судово-економічної експертизи.

Ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 25 червня 2008 року постанову Господарського суду Дніпропетровської області від 18 вересня 2007 року залишено без змін.

В касаційній скарзі Південна МДПІ у м. Кривому Розі, посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права, просить скасувати постанову Господарського суду Дніпропетровської області від 18 вересня 2007 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 25 червня 2008 року і прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

У запереченні на касаційну скаргу ТОВ «Чемпіон Трейдінг», посилаючись на те, що рішення судів першої та апеляційної інстанцій є законним та обґрунтованими, а положення касаційної скарги жодним чином це не спростовують, просить відмовити в задоволенні касаційної скарги та залишити без змін постанову Господарського суду Дніпропетровської області від 18 вересня 2007 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 25 червня 2008 року.

Заслухавши доповідь судді - доповідача, перевіривши доводи касаційної скарги щодо дотримання правильності застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права, правової оцінки обставин у справі, колегія суддів, враховуючи межі касаційної скарги, дійшла висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає, з наступних підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено наступне.

Південна МДПІ у м. Кривому Розі провела планову виїзну документальну перевірку дотримання вимог податкового та валютного законодавства ТОВ «Чемпіон Трейдінг»за період з 01 жовтня 2002 року по 30 вересня 2005 року, за результатами якої було складено акт від 27 лютого 2006 року № 55/230/31224617.

В акті перевірки було встановлено порушення позивачем вимог підпунктів 7.4.1, 7.4.3 пункту 7.4 статті 7 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», в результаті чого занижено податок на прибуток на загальну суму 15100,00 грн.; порушення пункту 4.1 статті 4 Закону України «Про податок на додану вартість», в результаті чого занижено податок на додану вартість на загальну суму 23778,00 грн.

Зокрема, перевірною було встановлено, що ТОВ «Чемпіон Трейдінг» надавало в оренду приміщення субєктам господарювання, виходячи із договірних цін, але за цінами нижче від цін, які були встановлені в той же час на ідентичні послуги на ринку нерухомості

10 березня 2006 року Південна МДПІ у м. Кривому Розі на підставі акту перевірки прийняла податкове повідомлення-рішення № 0001132301/0, яким згідно з підпунктом «б»пункту 4.2.2 статті 4, підпунктом 17.1.3 пункту 17.1 статті 17 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»визначила ТОВ «Чемпіон Трейдінг» суму податкового зобовязання (з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій) за платежем: податок на прибуток у розмірі 20700,00 грн., в тому числі 15100,00 грн. за основним платежем, 560000 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями.

10 березня 2006 року Південна МДПІ у м. Кривому Розі на підставі акту перевірки прийняла податкове повідомлення-рішення № 0001142301/0, яким згідно з підпунктом «б»пункту 4.2.2 статті 4, підпунктом 17.1.3 пункту 17.1 статті 17 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»визначила ТОВ «Чемпіон Трейдінг» суму податкового зобовязання (з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій) за платежем: податок на додану вартість у розмірі 35667,00 грн., в тому числі 23778,00 грн. за основним платежем, 11889,00 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями.

Вказані податкові повідомлення-рішення оскаржувалися позивачем в адміністративному порядку, за наслідками якого його скарги були залишені без задоволення, а податковим органом були прийняті податкові повідомлення-рішення від 07 квітня 2006 року № 0001132301/1 та № 0001142301/1, від 15 червня 2006 року № 0001132301/2 та № 0001142301/2 на аналогічні суми нарахувань.

Також Південна МДПІ у м. Кривому Розі були сформовані та надіслані позивачу перша та друга податкові вимоги від 04 липня 2006 року № 1/407 та від 14 серпня 2006 року № 2/477, відповідно до яких ТОВ «Чемпіон Трейдінг»було повідомлено, що станом на 04 липня 2006 року та на 14 серпня 2006 року відповідно сума податкового боргу платника податку за узгодженими податковими зобовязаннями становить 55632,04 грн., у тому числі: по податку на прибуток 19976,03 грн., з яких 15100,00 грн. основний платіж, 4876,03 грн. штрафні (фінансові) санкції та по податку на додану вартість 35656,01 грн., з яких 24549,00 грн. основний платіж, 11107,01 грн. штрафні (фінансові) санкції.

Суд першої інстанції, задовольняючи позовні вимоги, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, з посиланням на висновок судово-економічної експертизи Дніпропетровського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України від 01 липня 2007 року № 716, виходив з того, що визначення податковим органом рівня звичайних цін виходячи з інформації, отриманої від Агентства нерухомості «Ламі»та приватного підприємця ОСОБА_2, а також із обяв у пресі, не відповідає положенням підпункту 1.20.10 пункту 1.20 статті 1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», з урахуванням того, що підстави, встановлені підпунктом 4.3.1 пункту 4.3 статті 4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»для визначення податкового зобовязання за непрямими методами були відсутні.

Колегія суддів погоджується з такими висновками судів попередніх інстанцій, з огляду на наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, у періоді, що перевірявся, позивачем було укладено ряд договорів з ПП ОСОБА_3 від 01 січня 2003 року, від 02 лютого 2004 року та від 05 січня 2005 року, а також договір № 5 від 30 травня 2005 року з ПП ОСОБА_4

Як вбачається з акту перевірки, підставою для визначення позивачу податкових зобовязань (з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій) з податку на прибуток та податку на додану вартість слугував висновок податкового органу про те, що оскільки ПП ОСОБА_3 та ПП ОСОБА_4 не являються платниками податку, встановленого статтею 10 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», ТОВ «Чемпіон Трейдінг»були занижено дохід від надання приміщень в оренду зазначеним субєктам господарської діяльності, оскільки згідно отриманої інформації про надання послуг на ринку нерухомості звичайна ціна орендної плати торгових приміщень є вищою від ціни, за якою позивач здавав в оренду приміщення зазначеним особам.

Відповідно до пункту 4.1. статті 4 Закону України «Про податок на додану вартість»(в редакції на момент виникнення спірних правовідносин), база оподаткування операції з поставки товарів (послуг) визначається виходячи з їх договірної (контрактної) вартості, визначеної за вільними цінами, але не нижче за звичайні ціни, з урахуванням акцизного збору, ввізного мита, інших загальнодержавних податків та зборів (обов'язкових платежів), згідно із законами України з питань оподаткування (за винятком податку на додану вартість, а також збору на обов'язкове державне пенсійне страхування на послуги стільникового рухомого зв'язку, що включається до ціни товарів (послуг)). До складу договірної (контрактної) вартості включаються будь-які суми коштів, вартість матеріальних і нематеріальних активів, що передаються платнику податку безпосередньо покупцем або через будь-яку третю особу в зв'язку з компенсацією вартості товарів (послуг).

Пунктом 1.18 статті 1 Закону України «Про податок на додану вартість» (в редакції на момент виникнення спірних правовідносин) передбачено, що звичайні ціни розуміються та застосовуються за правилами, визначеними пунктом 1.20 статті 1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств».

Згідно з підпунктом 1.20.1 пункту 1.20 статті 1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»(в редакції на момент виникнення спірних правовідносин), якщо цим пунктом не встановлено інше, звичайною вважається ціна товарів (робіт, послуг), визначена сторонами договору. Якщо не доведене зворотне, вважається, що така звичайна ціна відповідає рівню справедливих ринкових цін.

За змістом підпункту 1.20.8 пункту 1.20 статті 1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»(в редакції на момент виникнення спірних правовідносин) обов'язок доведення того, що ціна договору не відповідає рівню звичайної ціни у випадках, визначених цим Законом, покладається на податковий орган у порядку, встановленому законом. При проведенні перевірки платника податку податковий орган має право надати запит, а платник податку зобов'язаний обґрунтувати рівень договірних цін або послатися на норми абзацу першого підпункту 1.20.1 цього пункту.

Порядок визначення звичайної ціни товару (робіт, послуг) регламентовано підпунктом 1.20.2 пункту 1.20 статті Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»(в редакції на момент виникнення спірних правовідносин), відповідно до якого для визначення звичайної ціни товару (робіт, послуг) використовується інформація про укладені на момент продажу такого товару (роботи, послуги) договори з ідентичними (однорідними) товарами (роботами, послугами) у співставних умовах. Зокрема, враховуються такі умови договорів, як кількість (обсяг) товарів (наприклад, обсяг товарної партії), строки виконання зобов'язань, умови платежів, звичайних для такої операції, а також інші об'єктивні умови, що можуть вплинути на ціну. При цьому умови договорів на ринку ідентичних (у разі їх відсутності - однорідних) товарів (робіт, послуг) визнаються співставними, якщо відмінність між такими умовами суттєво не впливає на ціну, або може бути економічно обґрунтована. При цьому враховуються звичайні при укладанні угод між непов'язаними особами надбавки чи знижки до ціни. Зокрема, але не виключно, враховуються знижки, пов'язані з сезонними та іншими коливаннями споживчого попиту на товари (роботи, послуги), втратою товарами якості або інших властивостей; закінченням (наближенням дати закінчення) строку зберігання (придатності, реалізації); збутом неліквідних або низьколіквідних товарів; маркетинговою політикою, у тому числі при просуванні товарів (робіт, послуг) на ринки; наданням дослідних моделей і зразків товарів з метою ознайомлення з ними споживачів.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, при визначенні рівня звичайних цін податковим органом були використані обяви у пресі та довідки Агентства нерухомості «Ламі»та приватного підприємця ОСОБА_2

Колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх інстанцій, що наведені джерела інформації не є достатніми підставами для визначення рівня звичайних цін. Обяви у пресі та вказані довідки містять дані щодо можливого розміру вартості 1 м2 площі, а не щодо реальних цін за якими приміщення були надані в оренду.

Крім іншого, відповідно до статті 13 Указу Президента України «Про деякі заходи з дерегулювання підприємницької діяльності»(в редакції на момент виникнення спірних правовідносин) індикативні або звичайні ціни на товари (роботи, послуги) для застосування їх у податкових або митних цілях установлюються на підставі статистичної оцінки рівня цін реалізації таких товарів (робіт, послуг) на внутрішньому ринку України, яка проводиться уповноваженим державним органом у визначеному ним порядку. Індикативні або звичайні ціни не можуть встановлюватися органами виконавчої влади, які використовують їх для нарахування та стягнення податків і зборів (обов'язкових платежів) та неподаткових платежів, крім випадків відсутності статистичних даних про рівень цін на окремі види товарів (робіт, послуг)

В той же час, згідно з довідками Відділу статистики у м. Кривому Розі від 02 березня 2006 року за вих. № 25/16-192 Криворізького представництва Торгово-промислової палати України від 02 березня 2006 року за вих. № 62/023-03 інформація щодо цін на послуги оренди нерухомого майна у вказаних установах відсутні.

Разом з цим, абзацом 1 підпункту 1.20.10 пункту 1.20 статті 1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»(в редакції на момент виникнення спірних правовідносин) встановлено, що донарахування податкових зобов'язань платника податку податковим органом внаслідок визначення звичайних цін здійснюється за процедурою, встановленою законом для нарахування податкових зобов'язань за непрямими методами.

Виключний перелік випадків можливого застосування непрямих методів наведено у підпункті 4.3.1 пункту 4.3 статті 4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» (в редакції на момент виникнення спірних правовідносин). Вказаний перелік не підлягає розширеному тлумаченню, а тому за даних обставин у податкового органу були відсутні підстави для визначення позивачем податкових зобов'язань за непрямими методами.

Матеріали справи містять також висновок судово-економічної експертизи Дніпропетровського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України від 01 липня 2007 року № 716, наданий на виконання вимог ухвали Господарського суду Дніпропетровської області від 16 березня 2007 року, згідно якого заниження ТОВ «Чемпіон Трейдінг»податку на прибуток на суму 15100,00 грн. та податку на додану вартість на суму 23778,00 грн. документально не підтверджується.

За таких обставин, колегія суддів зазначає, що суди попередніх інстанцій дійшли обґрунтованого висновку про безпідставність визначення сум податкових зобовязань (з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій) з податку на прибуток у розмірі 20700,00 грн. та з податку на додану вартість у розмірі 35667,00 грн.

З огляду на відсутність у ТОВ «Чемпіон Трейдінг»узгоджених податкових зобовязань за вказаними вище податками надіслання Південна МДПІ у м. Кривому Розі першої та другою податкових вимог № 1/407 від 04 липня 2006 року та № 2/477 від 14 серпня 2006 року є безпідставним.

Доводи касаційної скарги викладеного не спростовують.

Відповідно до частини 1 статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Враховуючи вищевикладене, касаційна скарга Південної міжрайонної державної податкової інспекції у місті Кривому Розі підлягає залишенню без задоволення, а постанова Господарського суду Дніпропетровської області від 18 вересня 2007 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 25 червня 2008 року підлягають залишенню без змін.

Керуючись ст. ст. 160, 167, 210, 220, 2201, 223, 224, 230, 231, ч. 5 ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія

У Х В А Л И Л А :

Касаційну скаргу Південної міжрайонної державної податкової інспекції у місті Кривому Розі залишити без задоволення, а постанову Господарського суду Дніпропетровської області від 18 вересня 2007 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 25 червня 2008 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у строк та у порядку, визначеному статтями 237, 238, 2391 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий: ______ Л.І. Бившева

Судді: ______ Л.В. Ланченко

______ А.М. Лосєв

______ О.М. Нечитайло

______ Н.Г. Пилипчук

Суддя Л.І. Бившева