Ухвала суду № 21535411, 21.12.2011, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"21" грудня 2011 р. м. КиївК-21244/08

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

Головуючого Бившевої Л.І.,

суддів: Ланченко Л.В., Лосєва А.М., Нечитайла О.М., Пилипчук Н.Г.,

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Державної податкової інспекції у місті Ужгороді

на постанову Господарського суду Закарпатської області від 30 серпня 2007 року

та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 16 жовтня 2008 року

у справі № 7/179-2007

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Універсал-М»

до Державної податкової інспекції у місті Ужгороді

про скасування податкового повідомлення рішення, -

В С Т А Н О В И Л А :

Товариство з обмеженою відповідальністю «Універсал-М»(далі позивач) звернулось до суду з позовом до Державної податкової інспекції у місті Ужгороді (далі відповідач) про визнання нечинними та скасування податкових повідомлень-рішень № 0000132341/0 від 30 січня 2007 року, № 0000132341/1 від 30 березня 2007 року, № 0000132341/2 від 28 квітня 2007 року та № 0000132341/3 від 05 липня 2007 року.

Постановою Господарського суду Закарпатської області від 30 серпня 2007 року позов задоволено повністю. Податкове повідомлення-рішення ДПІ у м. Ужгороді від 30 січня 2007 року № 0000132341/0 про визначення податкового зобовязання з податку на додану вартість у сумі 42192,00 грн. (28128,00 грн. основний платіж, 14064,00 грн. штрафні санкції) ск5асовано в повному обсязі.

Ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 16 жовтня 2008 року постанову Господарського суду Закарпатської області від 30 серпня 2007 року залишено без змін.

В касаційній скарзі ДПІ у м. Ужгороді, посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову Господарського суду Закарпатської області від 30 серпня 2007 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 16 жовтня 2008 року і ухвалити нове судове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

Заслухавши доповідь судді доповідача, перевіривши доводи касаційної скарги щодо дотримання правильності застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі, колегія суддів, враховуючи межі касаційної скарги, дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено наступне.

ДПІ у м. Ужгороді провела планову виїзну перевірку ТОВ «Універсал-М»з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01 липня 2007 року по 30 червня 2008 року, валютного та іншого законодавства за період з 01 липня 2005 року по 30 вересня 2006 року, за результатами якої було складено акт № 181/23-0/22083669 від 25 січня 2007 року.

В акті перевірки було встановлено порушення позивачем вимог підпункту 3.1.1 пункту 3.1 статті 3, пункту 4.1 статті 4, підпункту 6.1.1 пункту 6.1 статті 6, підпункту 7.3.1 пункту 7.3 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість», в результаті чого підприємству донараховано податок на додану вартість у сумі 28128,00 грн.

Зокрема, перевіркою було встановлено, що ТОВ «Універсал-М»неправомірно не включало до бази нарахування податкових зобовязань по податку на додану вартість вартість наданих послуг по організації супроводження продажів товарів ТОВ «Хенкель Баутехнік (Україна)».

30 січня 2007 року ДПІ у м. Ужгороді на підставі акту перевірки прийняла податкове повідомлення-рішення № 0000132341/0/0, яким згідно підпункту «б» підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4, підпункту 17.1.3 пункту 17.1 статті 17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»визначила ТОВ «Універсал-М»суму податкового зобовязання (з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій) за платежем: податок на додану вартість у розмірі 42192,00 грн., у тому числі: 28128,00 грн. за основним платежем, 14064,00 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями.

Вказане податкове повідомлення-рішення оскаржувалося позивачем в адміністративному порядку, за наслідками якого його скарги були залишені без задоволення, а податковим органом були прийняті податкові повідомлення-рішення № 0000132341/1 від 30 березня 2007 року, № 0000132341/2 від 28 квітня 2007 року та № 0000132341/3 від 05 липня 2007 року на аналогічні суми нарахувань.

Суд першої інстанції, задовольняючи позовні вимоги, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що організація супроводження продажів товарів не є поставкою товарів (робіт, послуг) у розумінні пункту 1.4 статті 1 Закону України «Про податок на додану вартість», а згідно приписів підпункту 3.2.4 пункту 3.2 статті 3 цього Закону виплата грошової винагороди не є обєктом оподаткування податком на додану вартість.

Однак з такими висновками судів колегія суддів повністю погодитись не може, з огляду на наступне.

Як вбачається з акту перевірки, підставою для визначення позивачу податкових зобовязань (з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій) з податку на додану вартість слугував висновок податкового органу про те, що організація супроводження продажів товарів ТОВ «Хенкель Баутехнік (Україна)», яка виражена у виконанні ТОВ «Універсал-М»ряду умов, визначених додатків до договорів постачання, є послугою (роботою), наданою (виконаною) ТОВ «Універсал-М»на митній території України для ТОВ «Хенкель Баутехнік (Україна)»та підлягає оподаткуванню податком на додану вартість за ставкою 20% на загальних підставах.

Як вбачається з матеріалів справи, між ТОВ з іноземними інвестиціями «Хенкель Баутехнік (Україна)»(постачальник) та ТОВ «Універсал-М»(покупець) були укладені договори постачання товару № 02/01 від 04 січня 2005 року та № 49/01 від 22 грудня 2005 року, відповідно до умов яких постачальник зобовязується систематично постачати і передавати у власність покупцю товар, а покупець зобовязується приймати цей товар та своєчасно здійснювати його оплату на умовах даного договору.

13 червня 2005 року ТОВ з іноземними інвестиціями «Хенкель Баутехнік (Україна)»та ТОВ «Універсал-М»уклали додаток № 4/1 до договору постачання товару № 02/01 від 04 січня 2005 року, відповідно до якого сторони узгодили викласти додаток № 3 до договору на постачання товару № 02/01 від 04 січня 2005 року у наступній редакції: «постачальник для досягнення мети найкращого просування товарів на ринку України сплачує на користь покупця грошову винагороду у розмірі щоквартальної двохвідсоткової (від суми оплати, отриманої від покупця за товар, що був поставлений протягом кварталу) суми за додержанням покупцем наступних умов: наявність узгодженого у письмовій формі плану закупок товару на термін дії договору поставки № 02/01 від 04 січня 2005 року; постійне виконання плану закупок товару не менш, ніж на 95%; наявність у штаті покупця бренд-менеджера, що є спеціалістом з товарів постачальника; своєчасне погашення товарного кредиту (відстрочки оплати товару), що наданий постачальником покупцеві на умовах договору та додатків до нього; своєчасне подання постачальнику наступних документів (згідно вказаного переліку) у формі, що надається постачальником».

22 грудня 2005 року ТОВ з іноземними інвестиціями «Хенкель Баутехнік (Україна)»та ТОВ «Універсал-М»уклали додаток №3 до договору постачання товару № 49/01 від 22 грудня 2005 року, яким сторони узгодили, що постачальник для досягнення мети найкращого просування товарів на ринку України сплачує на користь покупця грошову винагороду у розмірі 5% щоквартальної суми (від суми оплати, що надійшла своєчасно від покупця протягом попереднього кварталу) за додержанням покупцем усіх наступних умов: наявність узгодженого у письмовій формі плану закупок товару на термін дії договору поставки № 49/01 від 22 грудня 2005 року; постійне виконання плану закупок-продажу товару не менш, ніж на 95%; наявність у штаті покупця бренд-менеджера, що є спеціалістом з товарів постачальника; своєчасне погашення товарного кредиту (відстрочки за оплату товару), що наданий постачальником покупцеві на умовах договору та додатків до нього; своєчасне подання постачальнику наступних документів (згідно вказаного переліку) у формі, що надається постачальником.

Згідно протоколів про визначення суми грошової винагороди (арк. справи 70-75) за період з 2 кварталу 2005 року по 2 квартал 2006 року на виконання умов вказаних вище договорів та додатків до них ТОВ з іноземними інвестиціями «Хенкель Баутехнік (Україна)»виплатило ТОВ «Універсал-М»грошову винагороду на загальну суму 140638,17 грн. без податку на додану вартість.

Як вбачається з акті перевірки, ДПІ у м. Ужгороді самостійно нарахувала позивачу податкові зобовязання з податку на додану вартість на вартість наданих (виконаних) послуг (робіт) ТОВ «Універсал-М»для ТОВ з іноземними інвестиціями «Хенкель Баутехнік (Україна)»по організації супроводження продажів останнього по факту підписання протоколів про визначення сум грошової винагороди, шляхом застосування ставки податку на додану вартість 20%.

Відповідно до абзацу 1 пункту 1.4 статті 1 Закону України «Про податок на додану вартість»9в редакції на момент виникнення спірних правовідносин) поставка товарів - будь-які операції, що здійснюються згідно з договорами купівлі-продажу, міни, поставки та іншими цивільно-правовими договорами, які передбачають передачу прав власності на такі товари за компенсацію незалежно від строків її надання, а також операції з безоплатної поставки товарів (результатів робіт) та операції з передачі майна орендодавцем (лізингодавцем) на баланс орендаря (лізингоотримувача) згідно з договорами фінансової оренди (лізингу) або поставки майна згідно з будь-якими іншими договорами, умови яких передбачають відстрочення оплати та передачу права власності на таке майно не пізніше дати останнього платежу.

Згідно положень пункту 4.1 статті 4 Закону України «Про податок на додану вартість» 9в редакції на момент виникнення спірних правовідносин) база оподаткування операції з поставки товарів (послуг) визначається виходячи з їх договірної (контрактної) вартості, визначеної за вільними цінами, але не нижче за звичайні ціни, з урахуванням акцизного збору, ввізного мита, інших загальнодержавних податків та зборів (обов'язкових платежів), згідно із законами України з питань оподаткування (за винятком податку на додану вартість, а також збору на обов'язкове державне пенсійне страхування на послуги стільникового рухомого зв'язку, що включається до ціни товарів (послуг)). До складу договірної (контрактної) вартості включаються будь-які суми коштів, вартість матеріальних і нематеріальних активів, що передаються платнику податку безпосередньо покупцем або через будь-яку третю особу в зв'язку з компенсацією вартості товарів (послуг).

Разом з цим, судами попередніх інстанцій не було встановлено, чи враховувалася сума винагороди, виплачена ТОВ з іноземними інвестиціями «Хенкель Баутехнік (Україна)»позивачу відповідно до умов додатку № 4/1 від 13 червня 2005 року до договору постачання товару № 02/01 від 04 січня 2005 року, а також додатку № 3 від 22 грудня 2005 року до договору постачання товару № 49/04 від 22 грудня 2005 року, при визначенні ціни товару, яка сплачувалася позивачем при поставці товару, що, в свою чергу, є обєктом оподаткування. Вказані обставини є предметом доказування і підлягають встановленню судом.

Відповідно до частини 1 статті 159 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права (частина 2 статті 159 Кодексу адміністративного судочинства України).

Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно зясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні (частина 3 статті 159 Кодексу адміністративного судочинства України).

Враховуючи те, що суд касаційної інстанції не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, а порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм процесуального права могли призвести до неправильного вирішення справи і не можуть бути усунені судом касаційної інстанції, постанова Господарського суду Закарпатської області від 30 серпня 2007 року та ухвала Львівського апеляційного адміністративного суду від 16 жовтня 2008 року підлягають скасуванню, а справа направленню на новий розгляд до суду першої інстанції.

Під час нового розгляду справи суду першої інстанції необхідно врахувати викладене, всебічно і повно зясувати і перевірити всі фактичні обставини справи, обєктивно оцінити докази, що мають юридичне значення для її розгляду та вирішення спору по суті, і в залежності від встановленого правильного визначити норми матеріального права, що підлягають застосуванню до спірних правовідносин, та прийняте обґрунтоване і законне судове рішення.

Керуючись ст. ст. 160, 167, 210, 220, 222, 223, ч. 2, ч. 4 ст. 227, ст. ст. 230, 231, ч. 5 ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія

У Х В А Л И Л А :

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у місті Ужгороді задовольнити частково.

Постанову Господарського суду Закарпатської області від 30 серпня 2007 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 16 жовтня 2008 року скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню не підлягає.

Головуючий: ______ Л.І. Бившева

Судді: ______ Л.В. Ланченко

______ А.М. Лосєв

______ О.М. Нечитайло

______ Н.Г. Пилипчук