Ухвала суду № 21534361, 11.01.2012, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"11" січня 2012 р.м. КиївК/9991/7984/11

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

Головуючого Бившевої Л.І.,

суддів: Голубєвої Г.К., Маринчак Н.Є., Нечитайла О.М., Пилипчук Н.Г.,

секретар судового засідання Сватко А.О.,

за участю:

представника позивача Сокура О.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Відкритого акціонерного товариства «Сумихімпром»

на постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 18 січня 2011 року

у справі № 2а-194/10/1870

за позовом Відкритого акціонерного товариства «Сумихімпром»

до Державної податкової інспекції в місті Суми

про визнання нечиниим податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И Л А :

Відкрите акціонерне товариство «Сумихімпром»(далі позивач) звернулось до суду з позовом до Державної податкової інспекції в місті Суми (далі відповідач) про скасування податкового повідомлення-рішення від 19 травня 2009 року № 0000312306/0/32427 в частині нарахування суми податкового зобовязання за основним платежем у розмірі 11364677,00 грн. та за штрафними санкціями у розмірі 14310672,00 грн. (в редакції заяви про уточнення позовних вимог від 17 вересня 2009 року за вих. № 15-10134).

Постановою Сумського окружного адміністративного суду від 02 липня 2010 року позов задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення ДПІ у м. Суми від 24 квітня 2009 року № 0000312306/0/32427 в частині донарахування ВАТ «Сумихімпром»зобовязань з податку на прибуток в сумі 11364677,00 грн., штрафних (фінансових) санкцій в сумі 11303784,00 грн., всього 22668461,00 грн. В задоволенні позову в іншій частині відмовлено за необґрунтованістю. Відшкодовано ВАТ «Сумихімпром»з Державного бюджету України судовий збір в розмірі 2,70 грн. пропорційно задоволеним позовним вимогам.

Постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 18 січня 2011 року постанову Сумського окружного адміністративного суду від 02 липня 2010 року скасовано в частині задоволення позову. Прийнято в цій частині позовних вимог нову постанову. Відмовлено в задоволенні позовних вимог ВАТ «Сумихімпром»до ДПІ у м. Суми про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення № 0000312306/0/32427 в частині донарахування податку на прибуток в сумі 11364677,00 грн. та застосування штрафних (фінансових) санкцій в сумі 11303784,00 грн. В іншій частині постанову Сумського окружного адміністративного суду від 02 липня 2010 року залишено без змін.

В касаційній скарзі ВАТ «Сумихімпром», посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 18 січня 2011 року та залишити в силі постанову Сумського окружного адміністративного суду від 02 липня 2010 року.

У запереченні на касаційну скаргу ДПІ у м. Суми, посилаючись на те, що постанова Харківського апеляційного адміністративного суду від 18 січня 2011 року є законною та обґрунтованою, а положення касаційної скарги жодним чином це не спростовують, просить відмовити в задоволенні касаційної скарги та залишити без змін рішення суду апеляційної інстанції.

Заслухавши доповідь судді доповідача, пояснення присутнього у судовому засіданні представника позивача, перевіривши доводи касаційної скарги щодо дотримання правильності застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено наступне.

ДПІ у м. Суми провела позапланову виїзну документальну перевірку ВАТ «Сумихімпром»з питань достовірності нарахування і повноти сплати податку на прибуток за період з 01 липня 2007 року по 30 червня 2008 року, за результатами якої було складено акт від 16 квітня 2009 року № 2963/2314/05766356/24.

В акті перевірки було встановлено порушення позивачем вимог підпункту 5.3.9 пункту 5.3 статті 5, підпункту 8.4.8 пункту 8.4 статті 8 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», в результаті чого занижено податок на прибуток в періоді, що перевірявся, на загальну суму 14505664,00 грн., у тому числі: за 4 квартал 2007 року у сумі 5377873,00 грн., за 2 квартал 2008 року у сумі 9127791,00 грн.

Зокрема, перевіркою було встановлено завищення позивачем валових витрат за період з 01 липня 2007 року по 30 червня 2008 року на загальну суму 58022653,00 грн., у тому числі: за 4 квартал 2007 року на 21511491,00 грн., за 2 квартал 2008 року на 36511162,00 грн. у звязку з тим, що ВАТ «Сумихімпром»без наявності відповідних наказів керівництва та відповідних дозволів державних органів було законсервовано ряд обєктів основних фондів 1 групи, що призвело до завищення вартості таких обєктів на момент їх списання. Також в ході проведення перевірки не знайшов свого підтвердження факт здійснення списання основних фондів 1 групи з врахуванням реального часу здійснення операцій по демонтажу основних засобів та їх руйнації, місцезнаходження матеріалів від проведення демонтажу обєктів, наявності трудових ресурсів, задіяних при демонтажу основних засобів, які економічно необхідні для здійснення таких операцій, що свідчить про відсутність протягом 4 кварталу 2007 року півріччя 2008 року настання події, яка унеможливила використання списаних основних фондів у ці податкові періоди та неможливість поєднання факту збільшення валових витрат з необхідними умовами для результатів відповідної господарської та економічної діяльності.

24 квітня 2009 року ДПІ у м. Суми на підставі акта перевірки прийняла податкове повідомлення-рішення № 0000312306/0/32427, яким згідно з підпунктом «б»підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4, підпунктами 17.1.3, 17.1.6 пункту 17.1 статті 17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»визначила ВАТ «Сумихімпром»суму податкового зобовязання (з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій) за платежем: податок на прибуток у розмірі 28636336,00 грн., з яких 14505664,00 грн. за основним платежем, 14130672,00 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями.

Суд першої інстанції, задовольняючи частково позовні вимоги, виходив з того, що ВАТ «Сумихімпром»не являється казенним підприємством, або державним комерційним підприємством, у звязку з чим дія Порядку списання обєктів державної власності, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 08 листопада 2007 року № 1314, на нього не поширюється. Також суд виходив з того, що факти порушення посадовими особами ВАТ «Сумихімпром»Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»в частині списання основних засобів підприємства у 2007-2008 роках, за виключенням трьох обєктів за інвентарними номерами 19042860, 19045321, 19000004, не знайшли свого підтвердження в ході досудового слідства та розгляду кримінальної справи № 1-107/10, за результатами якої Зарічним районним судом міста Суми 07 червня 2010 року було постановлено вирок. Також суд відзначив, що оскільки основні фонди 1 групи, які були ліквідовані позивачем, були законсервовані, що підтверджується листом Міністерства промисловості України, у звязку з чим вказані обєкти не підлягали амортизації.

Суд апеляційної інстанції, скасовуючи рішення суду першої інстанції та відмовляючи у задоволенні позовних вимог, виходив з того, що ВАТ «Сумихімпром»в порушення положень Постановою Кабінету Міністрів України від 08 листопада 2007 року № 1314 «Про затвердження Порядку списання обєктів державної власності», Постанови Кабінету Міністрів України від 28 жовтня 1997 року № 1183 «Про порядок консервації основних виробничих фондів підприємств»неправомірно самостійно без отримання обовязкової згоди Міністерства промислової політики України, Фонду державного майна України здійснило дії по консервації, роз консервації та списанню основних фондів1 групи на загальну суму 58022653,00 грн., у звязку з чим донарахування позивачу податкових зобовязань (з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій) з податку на прибуток спірним податковим повідомленням-рішенням є обґрунтованим.

Однак, з такими висновками суду апеляційної інстанції колегія суддів погодитись не може, з огляду на наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, ВАТ «Сумихімпром»засноване відповідно до рішення засновника Міністерства промисловості України (наказ № 9 від 20 січня 1995 року), шляхом перетворення Державного підприємства «Сумське виробниче обєднання Хімпром»у відкрите акціонерне товариство в порядку, передбаченому Указом Президента України и «Про корпоратизацію державних підприємств»від 15 червня 1993 року № 210.

Згідно підпункту 4.1.2 пункту 4.1 статті 4 статуту ВАТ «Сумихімпром»засновником товариства є держава в особі Міністерства промисловості України, правонаступником якого є Міністерство промислової політики України.

Як вбачається з акту перевірки, підставою для визначення позивачу податкового зобовязання (з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій) з податку на прибуток спірним податковим повідомленням-рішенням у розмірі 28636336,00 грн. слугував висновок податкового органу про те, що позивачем були порушені вимоги Постанови Кабінету Міністрів України від 08 листопада 2007 року № 1314 «Про затвердження Порядку списання обєктів державної власності», Постанови Кабінету Міністрів України від 28 жовтня 1997 року № 1183 «Про порядок консервації основних виробничих фондів підприємств», оскільки дозволів на проведення операцій по консервації, розконсервації, ліквідації основних засобів ВАТ «Сумихімпром»у Міністерства промислової політики України та Фонду державного майна України не отримувало.

Як встановлено в акті перевірки, ВАТ «Сумихімпром»віднесло до складу валових витрат за період з 01 липня 2007 року по 30 червня 2008 року вартість основних засобів 1 групи на загальну суму 58022653,00 грн., які за наданими до перевірки бухгалтерськими документами були ліквідовані.

Списання основних засобів 1 групи було відображено ВАТ «Сумихімпром»по балансу у грудні 2007 року та червні 2008 року. Вартість списаних основних засобів визначалася за вартістю, за якою основний засіб вперше надійшов на облік з урахуванням змін за весь час використання.

Як вказано у довідці ДПІ у м. Суми від 24 жовтня 2008 року з питань аналізу фінансово-господарської діяльності ВАТ «Сумихімпром»за період з 01 липня 2007 року по 30 червня 2008 року, відповідно до наказу «Про облікову політику підприємства»від 05 жовтня 2006 року № 289 амортизація обєктів основних фондів в бухгалтерському обліку підприємством нараховується прямолінійним методом, а в податковому обліку методом, визначеним статтею 8 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств».

Як встановлено судом першої інстанції, списані основні засоби були законсервовані у 1997 році, що підтверджується листом Міністерства промисловості України від 11 серпня 1997 року № 02-11/614 (т.2 арк. справи 138), у якому вказано, що Міністерство промисловості України розглянуло лист ВАТ «Сумихімпром»від 05 серпня 1997 року НР 11-4434 щодо консервації основних фондів та погодило тимчасове виведення з експлуатації обєкти згідно переліку.

Як вбачається з матеріалів справи, у період з 01 липня 2007 року по 30 червня 2008 року ВАТ «Сумихімпром»було проведено списання та ліквідацію основних засобів на суму 58022653,00 грн. За наслідками проведення даних операцій комісією, призначеною наказом № 178 від 03 липня 2006 року, були складені акти технічного стану будівельних конструкцій, а також акти на списання основних засобів форми № ОЗ-3 (т.1, арк. справи 39-114).

Згідно з пунктами 41, 42 Методичних рекомендацій з бухгалтерського обліку основних засобів, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 30 вересня 2003 року №561 (в редакції на момент виникнення спірних правовідносин), для визначення непридатності основних засобів до використання, можливості їх використання іншими підприємствами, організаціями та установами, неефективності або недоцільності їх поліпшення (ремонту, модернізації тощо) та оформлення відповідних первинних документів керівником підприємства створюється постійнодіюча комісія. Постійнодіюча комісія: здійснює безпосередній огляд об'єкта, що підлягає списанню; встановлює причини невідповідності критеріям активу; визначає осіб, з вини яких відбулося передчасне вибуття основних засобів із експлуатації, вносить пропозиції щодо їх відповідальності; визначає можливість продажу (передачі) об'єкта іншим підприємствам, організаціям та установам або використання окремих вузлів, деталей, матеріалів, що можуть бути одержані при демонтажі, розбиранні (ліквідації) основних засобів, встановлює їх кількість і вартість; складає і підписує акти на списання основних засобів. В актах на списання наводяться дані, що характеризують об'єкти основних засобів: рік виготовлення або будівництва об'єкта, дата його надходження на підприємство і початок експлуатації, первісна (переоцінена) вартість об'єкта, сума нарахованого зносу, передбачений і фактичний строк корисного використання, проведені ремонти, причини вибуття тощо.

Як вбачається з матеріалів справи та правомірно встановлено судом першої інстанції, позивачем було дотримано вказаний порядок ліквідації об'єктів основних фондів. Так, постійнодіючою технічною комісією, утвореною відповідно до наказу № 178 від 03 липня 2006 року, було проведено огляд технічного стану будівельних конструкцій відповідних основних засобів, за результатами якого було встановлено перелік виявлених пошкоджень на об'єктах, що оглядалися, та зроблено висновки про те, що будівельні конструкції знаходяться в незадовільному стані і не можуть використовуватися в майбутньому за первісним призначенням внаслідок невідповідності експлуатаційним нормам і неможливості виконання ремонту; в актах на списання основних засобів, складених за встановленою типовою формою № ОЗ-3, зазначено необхідні відомості щодо об'єкта основного засобу, технічний стан та причина списання.

Постановою Кабінету Міністрів України від 08 листопада 2007 року № 1314 було затверджено Порядок списання обєктів державної власності.

Відповідно до абзаців 1, 3 пункту 1 цього Порядку (в редакції на момент виникнення спірних правовідносин), цей Порядок визначає механізм списання об'єктів державної власності, якими є об'єкти незавершеного будівництва (незавершені капітальні інвестиції в необоротні матеріальні активи), матеріальні активи, що відповідно до законодавства визнаються основними фондами (засобами) (далі - майно). У цьому Порядку суб'єктами господарювання є казенні підприємства, державні комерційні підприємства (їх об'єднання), установи та організації, а також підприємства, установи та організації, які перебувають у віданні Національної академії наук і галузевих академій наук.

Згідно пункту 2 вказаного Порядку (в редакції на момент виникнення спірних правовідносин), дія цього Порядку поширюється на майно, що передане казенним підприємствам, державним комерційним підприємствам (їх об'єднанням), установам та організаціям, закріплене за підприємствами, установами та організаціями, які перебувають у віданні Національної академії наук і галузевих академій наук, майно, що не ввійшло до статутних фондів господарських товариств у процесі приватизації (корпоратизації), але перебуває на їх балансі.

Абзацом 1 пункту 5 цього ж Порядку (в редакції на момент виникнення спірних правовідносин) передбачено, що списання майна здійснюється суб'єктом господарювання, на балансі якого воно перебуває, на підставі прийнятого суб'єктом управління рішення про надання згоди на його списання.

За приписами підпункту «а»пункту 8.4.8 пункту 8.4 статті 8 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»(в редакції на момент виникнення спірних правовідносин) у разі ліквідації основних фондів за рішенням платника податку або якщо з незалежних від платника податку обставин основні фонди (їх частина) зруйновані, викрадені чи підлягають ліквідації або платник податку змушений відмовитися від використання таких основних фондів з обставин загрози чи неминучості їх заміни, зруйнування або ліквідації, платник податку в звітному періоді, в якому виникають такі обставини збільшує валові витрати на суму балансової вартості окремого об'єкта основних фондів групи 1, при цьому вартість такого об'єкта прирівнюється до нуля.

Відповідно до пункту 5.1 статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»(у редакції на момент виникнення спірних правовідносин) витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Відповідно до підпункту 5.2.1 пункту 5.2 статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» (у редакції на момент виникнення спірних правовідносин) до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті.

Відповідно до абзацу 4 підпункту 5.3.9 пункту 5.3 статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»(у редакції на момент виникнення спірних правовідносин) не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Згідно з пунктом 5.11 статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»(в редакції на момент виникнення спірних правовідносин) встановлення додаткових обмежень щодо віднесення витрат до складу валових витрат платника податку, крім тих, що зазначені у цьому Законі, не дозволяється.

Матеріали справи містять також вирок Зарічного районного суду міста Києва від 07 червня 2010 року у справі № 1-107/10, у якому було встановлено, що знайшли своє підтвердження факти порушення посадовими особами ВАТ «Сумихімпром»вимог Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»в частині списання у 2007 2008 роках лише трьох обєктів основних засобів на загальну суму 3140987,00 грн., а саме: будівельних конструкцій будівлі виробничого корпусу відділення вторсолей ЦФК інвентарний № 19042860, будівельних конструкцій будівлі відділення розмолу ЦЗФ-1 ДОРУ інвентарний № 19045321, будівельних конструкцій будівлі відділення белакса ЦЗФ-1 ДОРУ інвентарний № 19000004. Щодо інших обєктів, що підлягали списанню в зазначений вище період на ВАТ «Сумихімпром», в ході досудового слідства та розгляду кримінальної справи в суді не знайшли свого підтвердження факти порушення Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств».

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що під час списання спірних об'єктів основних засобів 1 групи позивачем було дотримано законодавчо установлену процедуру такого списання, зокрема, подано усі необхідні документи на підтвердження обставин, з якими Закон України «Про оподаткування прибутку підприємств»пов'язує можливість віднесення до валових витрат вартості ліквідованих основних засобів, з урахуванням того, що відсутність у позивача дозволу на проведення списання основних засобів 1 групи не спростовує факт понесення позивачем витрат у звязку з ліквідацією таких основних засобів, що виключає правомірність здійснених податковим органом донарахувань податкових зобов'язань з податку на прибуток у розмірі 22668461,00 грн., з яких 11364677,00 грн. основний платіж, 11303784,00 грн. штрафні (фінансові) санкції.

За таких обставин, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції безвідносно мотивів таких висновків про наявність підстав для часткового задоволення позовних вимог, у звязку з чим, рішення суду апеляційної інстанції підлягає скасуванню із залишенням в силі рішення суду першої інстанції.

Відповідно до статті 226 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції скасовує судове рішення суду апеляційної інстанції та залишає в силі рішення суду першої інстанції, яке ухвалено відповідно до закону і скасоване або змінене помилково.

Враховуючи вищевикладене, постанова Харківського апеляційного адміністративного суду від 18 січня 2011 року підлягає скасуванню із залишенням в силі постанови Сумського окружного адміністративного суду від 02 липня 2010 року.

Керуючись ст. ст. 160, 167, 210, 220, 221, 223, 226, 230, 231, ч. 5 ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія

У Х В А Л И Л А :

Касаційну скаргу Відкритого акціонерного товариства «Сумихімпром»задовольнити.

Постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 18 січня 2011 року скасувати, а постанову Сумського окружного адміністративного суду від 02 липня 2010 року залишити в силі.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у строк та у порядку, визначеному статтями 237, 238, 2391 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий: ______ Л.І. Бившева

Судді: ______ Г.К. Голубєва

______ Н.Є. Маринчак

______ О.М. Нечитайло

______ Н.Г. Пилипчук