Ухвала суду № 21534236, 24.01.2012, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"24" січня 2012 р. м. КиївК/9991/411/11

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

Головуючого - Шипуліної Т.М.,

суддів: Бившевої Л.І., Лосева А.М.

при секретарі Ткачук

за участю представників:

від позивача: ОСОБА_1, дов. №01/07 від 01.07.2009

від відповідача: ОСОБА_2, дов. №72/9/10-010 від 04.01.2012

розглянула у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Чернігові на постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 13.10.2010 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 14.12.2010 року у справі № 2а-4968/10/2570 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Ашер»до Державної податкової інспекції у м. Чернігові про визнання протиправними та скасування наказів та податкових повідомлень рішень

Заслухавши доповідь судді Шипуліної Т.М., пояснення представників сторін, перевіривши доводи касаційних скарг щодо дотримання правильності застосування судами першої та апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія:

В С Т А Н О В И Л А :

Постановою Чернігівського окружного адміністративного суду від 13.10.2010 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 14.12.2010 року, позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Ашер» (далі-ТОВ «Ашер», позивач) до Державної податкової інспекції у м. Чернігові (далі-ДПІ у м.Чернігові, відповідач) про визнання протиправними та скасування наказів та податкових повідомлень рішень задоволено. Визнано протиправними та скасовано накази ДПІ у м. Чернігові: від 19.07.2010 №1863 «Про подовження терміну проведення планової виїзної перевірки ТОВ «Ашер», від 02.08.2010 №1942 «Про зупинення терміну проведення планової виїзної перевірки», від 31.08.2010 №2298 «Про поновлення терміну проведення планової виїзної перевірки ТОВ «Ашер», а також визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення ДПІ у м. Чернігові від 17.09.2010 №0005272320/0 та №0005282320/0.

Не погоджуючись з рішеннями судів попередніх інстанцій, відповідач 28.12.2010 року звернувся з касаційною скаргою до Вищого адміністративного суду України, який своєю ухвалою від 01.02.2010 року прийняв її до свого провадження.

В касаційній скарзі відповідач просить скасувати постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 13.10.2010 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 14.12.2010 року, прийняти нову, якою в задоволенні позовних вимог відмовити.

В обґрунтування своїх вимог відповідач посилається на порушення судом норм матеріального та процесуального права, зокрема, п.1 ч.1 ст. 11 Закону України «Про державну податкову службу в Україні», п.5.1, п.п.5.2.1 п.5.2, п.п.5.3.9 п.5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», п.п.7.4.1, п.п.7.4.4 п.7.4, п.п.7.7.1 п.7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», ст.ст.11, 86, 159 КАС України.

Перевіривши матеріалами справи, наведені у скаргах доводи, колегія суддів, дійшла висновку, що касаційні скарги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Судами попередніх інстанцій було встановлено, що посадовими особами ДПІ в м. Чернігові на підставі направлень №676 від 11.06.2010, №689 від 14.06.2010, №743 від 29.06.2010, №828 від 20.07.2010, №1030 від 01.09.2010 та відповідно до плану-графіка проведення планових виїзних перевірок субєктів господарювання проведена планова виїзна перевірка ТОВ «Ашер»з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2008 по 31.03.2010. Перевірка проводилась у проміжок часу з 11.06.2010 по 08.09.2010.

У звязку з перебуванням директора ТОВ «Ашер» у період з 11.06.2010 по 01.07.2010 на стаціонарному лікуванні, наказом начальника ДПІ у м.Чернігові від 17.06.2010 №1584 планова виїзна перевірка тимчасово призупинена на підставі листа позивача від 11.06.2010.

Відповідно до наказу відповідача від 19.07.2010 №1863 «Про продовження терміну проведення планової виїзної перевірки ТОВ «АШЕР», термін проведення перевірки продовжено з 20.07.2010 тривалістю 15 робочих днів.

02.08.2010 відповідачем видано наказ №1942 «Про зупинення терміну проведення планової виїзної перевірки ТОВ «Ашер», яким проведення планової виїзної перевірки зупинено з 02.08.2010 на 30 робочих днів.

31.08.2010 податковим органом видано наказ № 2298 «Про поновлення терміну проведення планової виїзної перевірки ТОВ «Ашер», яким вказана перевірка поновлена з 01.09.2010 на 6 робочих днів.

За результатом вказаної перевірки складено акт №630/23/14236924 від 06.09.2010, відповідно до якого, податковим органом встановлено порушення позивачем вимог ст. 203, 215, 216, 228, 655, 656, 662 Цивільного кодексу України, 5.1, п.п. 5.2.1 п. 5.2, п.п. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», п. п. 7.4.1, 7.4.4 п. 7.4, п.п. 7.7.1 п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», п.п. 17.1.3, 17.1.6 п. 17.1 ст. 17 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», а саме: завищено валові витрати та безпідставно віднесено до складу податкового кредиту суми ПДВ, за господарськими операціями позивача з ТОВ «Темус-Груп», ТОВ «Мультифакт АДВ», ПП «Тіра-2007», ТОВ «Арткас», ТОВ «Монкур», ПП. «Олсен», які фактично не здійснювались.

На підставі зазначеного акту ДПІ в м. Чернігові винесено податкові повідомлення-рішення від 17.09.2010 №0005272320/0, яким позивачеві визначено податкові зобовязання за платежем: податок на прибуток підприємств у розмірі 2809012,00грн., в тому числі 1404506,00грн. за основним платежем та 1404506,00грн. штрафними (фінансовими) санкціями, та №0005282320/0, яким позивачеві визначено податкові зобовязання за платежем: податок на додану вартість у розмірі 1677024,00грн., в тому числі 1118016,00грн. за основним платежем та 559008,00грн. штрафними (фінансовими) санкціями.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції, з висновком якого погодився апеляційний суд, виходив з того, що при проведенні перевірки позивача податковим органом було допущено численні порушення податкового законодавства щодо процедури її проведення, зокрема: порушено строки її проведення, видавалися накази про зупинення проведення перевірки, а наказ про поновлення не виносився, натомість після закінчення терміну проведення перевірки виносились накази про продовження терміну проведення перевірки, а сумарний термін проведення перевірки перевищує законодавчо встановлений, не всі направлення на проведення перевірки були вручені позивачу, акт перевірки складений з порушенням терміну його складання. В частині скасування податкових повідомлень-рішень суди виходили з доведеності факту вчинення господарських зобовязань з надання послуг по рекламному обслуговуванню контрагентами позивача, реальних витрат позивача на придбання цих послуг та використання ним результатів цих послуг в господарській діяльності.

Проте, такий виносок судів є передчасним та помилковим, оскільки встановлене законодавцем правило, що податкова звітність ґрунтується на даних бухгалтерського обліку (частина друга ст. 3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні») не означає, співпадання правил щодо ведення податкового і бухгалтерського обліків. Дозволяючи платнику податку зменшувати оподатковуваний прибуток на суму валових витрат, законодавець робить наголос на тому, що такими витратами є витрати, що здійснюються як компенсація вартості товарів (робіт, послуг) які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності (пункт 5.1 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»).

З використанням товарів (послуг) в оподатковуваних операціях в межах господарської діяльності платника податку підпункт 7.4.1 пункту 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»повязує право платника податку на включення до податкового кредиту сум ПДВ, сплачених (нарахованих) у звязку з придбанням товарів (послуг).

При цьому, слід наголосити, що наслідки в податковому обліку платника створюють лише реально вчинені господарські операції, тобто такі, що повязані з рухом активів, зміною зобовязань чи власного капіталу платника, та відповідають змісту, відображеному в укладених платником податку договорах.

Якщо певна господарська операція не відбулася чи відбулася не за тим її змістом, який відображений в укладених платником податку договорах, то це є підставою для застосування відповідних наслідків у податковому обліку.

Судами було встановлено, що ТОВ «Ашер»є офіційним дистрибютором ВАТ «САН Інбер Україна», що підтверджується договором дистрибуції від 01.03.2008 №24/08 та здійснює продаж товару, що виробляється цим підприємством. Між ТОВ «Ашер», як замовником та ТОВ «Темус-Груп», ТОВ «Мультифакт АДВ», ПП «Тіра-2007», ТОВ «Арткас», ТОВ «Конкур», ПП «Олсен», як виконавцями, укладені договори про надання рекламних послуг, відповідно від 05.05.2008 №05/05, від 02.01.2009 №02/01, від 02.02.2009 №02/02, від 05.05.2009 №05/05, від 03.08.2009 №03/08, від 01.03.2010 №01/03, відповідно до умов яких виконавці зобовязувались виготовляти рекламну продукцію, спрямовану на рекламу пива торгових марок «Чернігівське», «Рогань»та розповсюджувати її в засобах масової інформації на території України.

Проте, в матеріалах справи відсутні будь-які фактичні дані, які б засвідчили реальне виконання зобовязань щодо виготовлення рекламної продукції та її розповсюдження в засобах масової інформації.

В обґрунтування доведеності факту проведення господарських операцій щодо надання рекламних послуг суди вказали на те, що виконання зазначених договорів було оформлено відповідними актами здачі-приймання робіт, та оплачено в безготівковій формі на поточні рахунки виконавців.

Проте, судами залишено поза увагою та не перевірено встановлені в акті перевірки факти щодо відсутності взаємовідносин контрагентів позивача (ТОВ «Темус-Груп», ТОВ «Мультифакт АДВ», ПП «Тіра-2007», ТОВ «Арткас», ТОВ «Монкур», ПП. «Олсен») з користувачами радіочастотного ресурсу.

До того ж, судами попередніх інстанцій не надано правової оцінки щодо взаємозвязку дій податкового органу щодо проведення перевірки та результатами її проведення, оскільки у будь-якому разі власне недотримання податковим органом вимог законодавства під час проведення перевірки суб'єкта господарювання не звільняє останнього від передбаченої чинним законодавством відповідальності за допущені ним правопорушення.

Відповідно до частин другої, третьої статті 159 КАС України законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права, а обґрунтованим ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених доказами, дослідженими в судовому засіданні.

Згідно з пунктом 4 статті 7 КАС України одним із принципів адміністративного судочинства є змагальність сторін, диспозитивність та офіційне з'ясування всіх обставин у справі. Дотримання цього принципу вимагає від суду, який розглядає адміністративну справу, встановлення фактичних обставин справи, навіть якщо на них немає посилання сторін в їх доводах чи запереченнях, з витребуванням відповідних доказів в тому числі із власної ініціативи, що обумовлюється публічним характером спору в адміністративній справі.

Судами першої та апеляційної інстанцій цей принцип дотримано не було, обставини справи встановлені неповно, що і потягло за собою прийняття судових рішень, які не відповідають вимогам статті 159 названого Кодексу щодо законності та обґрунтованості судового рішення.

Відповідно до частини 2 статті 227 КАС України підставою для скасування судових рішень судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи на новий судовий розгляд є порушення норм процесуального права, які унеможливили встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи.

Керуючись ст. ст. 210, 220, 221, 223, 227, 230, 231 та ч. 5 ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія

У Х В А Л И Л А :

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Чернігові задовольнити частково.

Постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 13.10.2010 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 14.12.2010 року скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення.

Головуючий: ___ Т.М. Шипуліна

Судді: ____ Л.І. Бившева

____ А.М. Лосєв

.