Постанова № 21534220, 24.01.2012, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"24" січня 2012 р. м. КиївК-2921/08

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

Головуючого - Шипуліної Т.М.,

суддів: Бившевої Л.І., Лосєва А.М.

розглянула у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу ТОВ «Конвалія» на постанову Господарського суду Сумської області від 01.08.2007 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 23.01.2008 року у справі № 12/358-07 за позовом ТОВ «Конвалія»до Шосткинської МДПІ у Сумській області про визнання нечинним податкових повідомлень-рішень

Заслухавши доповідь судді Шипуліної Т.М., перевіривши доводи касаційної скарги щодо дотримання правильності застосування судами першої та апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія:

В С Т А Н О В И Л А :

На розгляд суду передано вимоги ТОВ «Конвалія»до Шосткинської МДПІ у Сумській області про визнання недійсними та скасування податкових повідомлень-рішень №000228233/0 від 13.11.2006 та №00000228301/2 від 15.03.2007, якими позивачу було зменшено суму бюджетного відшкодування ПДВ за червень 2006 в сумі 70674,00грн. та нараховано 35337,00грн. штрафних санкцій.

Постановою Господарського суду Сумської області від 01.08.2007 року, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 23.01.2008 року, в задоволені позовних вимог відмовлено. При цьому, суди виходили з правомірності зменшення заявленої до бюджетного відшкодування суми ПДВ по декларації за червень 2006 року, так як дана сума виникла в березні 2006 року та була відшкодована в рахунок наступних платежів 03.08.2006.

Не погоджуючись із зазначеними судовими рішеннями, позивач 21.02.2008 року звернувся з касаційною скаргою до Вищого адміністративного суду України, який своєю ухвалою від 13.02.2009 року прийняв її до свого провадження.

В касаційній скарзі позивач просить скасувати постанову Господарського суду Сумської області від 01.08.2007 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 23.01.2008 року, прийняти нову, якою позовні вимоги задовольнити.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на порушення судом норм матеріального права, зокрема, п.1.8 ст. 1, п.п.7.7.1, 7.7.2 п.7.7 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість».

З урахуванням неприбуття у судове засідання жодної з осіб, які беруть участь у справі, та які були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання, колегія суддів дійшла висновку про можливість розгляду справи за наявними у справі матеріалами за відсутності сторін.

Перевіривши матеріалами справи, наведені у скарзі доводи, колегія суддів, дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судами попередніх інстанцій було встановлено, що на підставі акту №1343/23-3/14024122 від 07.11.2006, складеного за результатом планової виїзної документальної перевірки ТОВ «Конвалія» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2005 по 30.06.2006, податковим органом було винесено податкове повідомлення-рішення №000228233/0 від 13.11.2006, яким зменшено заявлену до бюджетного відшкодування суму податку на додану вартість на 70674,00грн., застосовано штрафні (фінансові) санкції в сумі 28269,60грн. За рішенням ДПА в Сумській області про результати розгляду повторних скарг від 15.03.2007 року №4536/10/25005-10/10 збільшено суму штрафної (фінансової) санкції на 7067,40грн., визначену у податковому повідомленні-рішенні від 13.11.2006 року №000228233/0, складено та направлено платнику податків окреме податкове повідомлення-рішення від 15.03.2007 №00000228301/2 на суму збільшення податкового зобовязання.

Зі змісту вищезазначеного акту вбачається, що за результатом перевірки було встановлено порушення позивачем п.п.7.7.2 п.7.2 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»та п.п.5.12.2, п.п.5.12.3, п.п.5.12.4 п.5.12 ст. 5 Порядку заповнення податкової декларації по податку на додану вартість, затвердженого наказом ДПА України від 30.05.1997 №166, у редакції наказу від 15.06.2005 №213.

Причиною виникнення спору у справі стало питання щодо обґрунтованості заявленої позивачем суми бюджетного відшкодування за перевірений період.

Порядок визначення суми податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або відшкодуванню з Державного бюджету України (бюджетному відшкодуванню), та строки проведення розрахунків визначено пунктом 7.7 Закону України «Про податок на додану вартість».

Абзацом 1 підпункту 7.7.1 пункту 7.7 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» встановлено, що сума податку, що підлягають сплаті до бюджету або відшкодуванню з бюджету, визначаються як різниця між загальною сумою податкових зобов'язань, що виникли у зв'язку з будь-якою поставкою товарів (робіт, послуг) протягом звітного періоду, та сумою податкового кредиту звітного періоду.

Підпунктом «а»підпункту 7.7.2 пункту 7.7 статті 7 Закону визначено, що у разі якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, має від'ємне значення, то бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів (послуг).

Таким чином, платник податку має право на бюджетне відшкодування тієї суми ПДВ, яка фактично сплачується у попередньому податковому періоді, що узгоджується з визначенням бюджетного відшкодування, наведеним у пункті 1.8 статті 1 цього Закону, а саме: бюджетне відшкодування - це сума, що підлягає поверненню платнику податку з бюджету у зв'язку з надмірною сплатою податку у випадках, визначених цим Законом.

За результатом розгляду справи, було встановлено, що у травні 2006 року ТОВ «Конвалія» проведено оплату постачальникам за придбані товари (послуги) на суму ПДВ у розмірі 76723,51грн.

Згідно з даними податкової декларації з ПДВ платника за червень 2006 року (вх. від 19.07.2006 №16838) сума податкового кредиту попереднього періоду, фактично сплачена отримувачем товарів (послуг) у попередньому податковому періоді таких товарів (послуг) задекларована підприємством 171644,00грн.; залишок відємного значення попереднього податкового періоду за вирахуванням суми податку, яка підлягає сплаті до бюджету за підсумками поточного звітного періоду задекларований підприємством 147398,00грн.; сума до підлягає бюджетному відшкодуванню задекларована підприємством 147398,00грн.

В декларації з податку на додану вартість за березень 2006 року підприємством по рядку 17 зменшено суму податкового кредиту на 94740,00грн., а в декларації за травень 2006 року по рядку 16.1 збільшено суму податкового кредиту на 94740,00грн. у звязку з виправленням арифметичної помилки за березень 2006 року.

Таким чином, ТОВ «Конвалія» самостійно виправлено помилку, допущену в березні 2006 року в декларації за травень 2006 року та до задекларованої до відшкодування суми ПДВ в декларації за червень 2006 року включено суму ПДВ, сплачену постачальникам не тільки в попередньому податковому періоді (травні 2006 року), а й у березні 2006 року, що відповідає вищезазначеним вимогам Закону.

Крім того, судами було встановлено, що задекларована сума бюджетного відшкодування ПДВ по декларації за червень 2006 року відшкодована в рахунок наступних платежів 03.08.2006.

Отже, за встановлених обставин, та враховуючи, що бюджетному відшкодуванню підлягає частина відємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередньому податковому періоді постачальникам таких товарів незалежно від того, в якому періоді його включили до складу податкового кредиту, висновок судів попередніх інстанцій про безпідставність заявлених позовних вимог є неправомірним.

Відповідно до ст. 229 КАС України суд касаційної інстанції має право скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій та ухвалити нове рішення, якщо обставини справи встановлені повно і правильно, але суди першої та апеляційної інстанцій порушили норми матеріального чи процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення.

Керуючись ст. ст. 210, 220, 221, 223, 229, 232, та ч. 5 ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія

ПОСТАНОВИЛА :

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Конвалія» задовольнити.

Постанову Господарського суду Сумської області від 01.08.2007 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 23.01.2008 року скасувати.

Позовні вимоги задовольнити.

Визнати недійсними податкові повідомлення-рішення Шосткинської МДПІ у Сумській області №000228233/0 від 13.11.2006 та №00000228301/2 від 15.03.2007.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена до Верховного Суду України в порядку, на підставі та у строки, передбачені статтями 236 238 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий: ___ Т.М. Шипуліна

Судді: ____ Л.І. Бившева

____ А.М. Лосєв