Постанова № 21527979, 26.01.2012, Вінницький апеляційний адміністративний суд

ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 2а/0270/4898/11

Головуючий у 1-й інстанції: Поліщук І.М.

Суддя-доповідач: Мельник-Томенко Ж. М.

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 січня 2012 року

м. Вінниця

Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого-судді: Мельник-Томенко Ж. М.

суддів: Білоуса О.В. Залімського І. Г.

за участю секретаря: Лукашик М.О.

представників сторін:

позивача - ОСОБА_2, представник на підставі довіреності

відповідача - ОСОБА_3, представник на підставі довіреності

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Украгроторг" на постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 24 листопада 2011 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Украгроторг" до Хмільницької об'єднаної державної податкової інспекції про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення , -

В С Т А Н О В И В :

Товариство з обмеженою відповідальністю "Украгроторг" 31 жовтня 2011 року звернулось до Вінницького окружного адміністративного суду звернулось з позовом до Хмільницької об`єднаної державної податкової інспекції про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення рішення №0000162301 від 07.06.2011 року.

Постановою Вінницького окружного адміністративного суду від 24.11.2011 року в задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись із судовим рішенням, позивач оскаржив його, подавши апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду І інстанції та прийняти нову постанову про задоволення позову. Апеляційна скарга обґрунтована тим, що суд І інстанції допустив порушення норм матеріального та процесуального права та неповно з'ясував обставини справи, що мають значення для правильного вирішення справи. Так, суд І інстанції безпідставно не врахував наданих позивачем доказів що вказують на реальність та фактичність виконання господарських операцій з ПП "Маріолін", що підтверджується первинними документами, а саме накладними, виписками по банку, товарно-транспортними накладними, складською книгою та іншими документами. Відсутність зі сторони позивача порушень податкового законодавства підтверджується також актом про результати планової виїзної перевірки з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства № 28-23-30067834 від 15.06.2010 року. Висновки суду І інстанції про ненадання вказаних документів під час перевірки не відповідають дійсним обставинам, оскільки позивач надавав вказані докази, однак вони не були прийняті відповідачем. У свою чергу, наявність вироку щодо службових осіб ПП "Маріолін" не являється доказом порушення позивачем податкового законодавства.

У судовому засіданні представник позивача підтримав апеляційну скаргу та просив задовольнити викладені в ній вимоги.

Представник відповідача у судовому засіданні заперечив проти задоволення апеляційної скарги як безпідставної та вказав на законність і обґрунтованість рішення суду І інстанції.

Заслухавши суддю доповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги наявними в матеріалах справи письмовими доказами, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а постанова суду від 24.11.2011 року - скасуванню, з прийняттям нової постанови про задоволення позову, з наступних підстав.

Як вірно встановлено судом І інстанції, в період з 04.05.2011 року по 17.05.2011 року головним державним податковим ревізором-інспектором відділу податкового контролю юридичних осіб Хмільницької ОДПІ проведена невиїзна документальна перевірка щодо підтвердження відомостей, отриманих від особи, яка мала правові відносини з платниками податків та дотримання діючого податкового законодавства з податку на додану вартість за квітень, липень, серпень 2008р. та податку на прибуток за 2 квартал 2008р., за наслідками якої складено акт №31-23-30067834 від 18.05.2011 року (а.с. 6-11).

В ході вказаної вище перевірки констатовано порушення позивачем податкового законодавства, а саме, п.п. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5, п.п. 11.2.1 п. 11.2 ст. 11 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств”, що призвело до заниження податку на прибуток в сумі 150000 грн.

На підставі вищезазначеного акту, ДПІ у м. Вінниці прийнято податкове повідомлення - рішення №0000162301 від 07.06.2011 року (а.с. 5), яким позивачу збільшено суму грошового зобов`язання по податку на прибуток підприємств за основним платежем 150000 грн., та нараховано штрафні (фінансові) санкції 37500 грн.

Не погоджуючись з таким рішенням, позивач, в порядку адміністративного оскарження, звернувся зі скаргою №79 від 10.06.2011р. (а.с. 95-97) на зазначене податкове повідомлення-рішення до Державної податкової адміністрації у Вінницькій області.

Згідно рішення від 08.08.2011р. №16637/10/25-009 (а.с. 104-107) про результати розгляду первинної скарги, Державна податкова адміністрація у Вінницькій області, скаргу позивача залишила без задоволення, а оскаржуване податкове повідомлення-рішення ДПІ у м. Вінниці №0000162301 від 07.06.2011р. - без змін.

21.10.2011р. ДПА України прийнято рішення №4032/6/10-2115 (а.с. 108-110) за результатами розгляду повторної скарги позивача №99 від 18.08.2011р. (а.с. 98-100), яким залишено без змін податкове повідомлення-рішення ДПІ у м. Вінниці №0000162301 від 07.06.2011р. та рішення ДПА у Вінницькій області №16637/10/25-009 від 08.08.2011р., прийняте за розглядом первинної скарги, а скаргу - без задоволення.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд І інстанції дійшов висновку, що вироком Кіровоградського районного суду 27.05.2010 року у кримінальній справі № 1-96/2010р., встановлено фіктивність ПП „Маріолін", що вказує на нікчемність укладених даною юридичною особою правочинів з позивачем. Окрім того, судом І інстанції встановлено, що на перевірку не було надано жодного первинного документу, який би підтверджував фактичність здійснення операцій щодо правочинів укладених між TOB „Украгроторг" та ПП „Маріоліні", що також вказує на здійснення цих правочинів без мети реального настання правових наслідків. Крім того, суд І інстанції критично оцінив доводи про те, що первинні документи надавались відповідачу під час проведення перевірки, що підтверджується відповіддю на запит (а.с. 84), а тому вказані докази не прийняті судом.

Суд апеляційної інстанції не погоджується з такими висновками суду І інстанції, виходячи з наступного.

Як видно з висновків відповідача викладених в акті перевірки, з якими погодився і суд І інстанції, порушення вчинене позивачем полягає у наступному. Так, перевіркою не встановлено факту передачі товарів (послуг) від ПП "Маріоліні" до TOB „Украгроторг" у зв'язку з відсутністю (не наданням для перевірки) актів приймання-передачі товару, довіреностей, документів, що засвідчують транспортування, зберігання товарів, а також інших первинних документів. Крім того, позивачем не надано витребовуваних відповідачем документів, внаслідок чого перевірку проведено на підставі наявних в податкового органу матеріалів. Враховуючи вищевикладене, як відповідач так і суд І інстанції дійшли висновку, що правочини між TOB „Украгроторг" та ПП „Маріоліні" здійснені без мети настання реальних наслідків і відповідно до п. п. 1, 2 ст. 215. п. п. 1, 3, 5 ст. 203 Цивільного кодексу України є нікчемними та в силу ст. 216 Цивільного кодексу України не створюють юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з їх недійсністю. Внаслідок таких дій, TOB „Украгроторг" завищено валові витрати по операціях з ПП „Маріоліні" на 600 000 грн., що призвело до заниження податку на прибуток на 150 000 грн.

Відповідно до пункту 5.1 статті 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" (тут і далі по тексту - в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), валові витрати виробництва та обігу - це сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Підпунктом 5.2.1 пункту 5.2 статті 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті.

Згідно з підпунктом 5.3.9 пункту 5.3 статті 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

При цьому, ведення бухгалтерського та податкового обліків платника податку має здійснюватись на підставі первинних документів.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.99 N 996-XIV, первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Отже, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції.

Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

З урахуванням викладеного для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

Згідно зі статтею 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Тобто, витрати для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток мають бути фактично здійснені і підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

Водночас, за відсутності факту придбання товарів чи послуг або в разі якщо придбані товари чи послуги не призначені для використання у господарській діяльності платника податку відповідні суми не можуть включатися до складу витрат для цілей оподаткування податком на прибуток.

Таким чином для встановлення наявності або відсутності зі сторони позивача порушень податкового законодавства належить встановити реальність здійснюваних угод.

Так, позивачем надано суду І інстанції первині документи, які стверджують реальність укладення та виконання договору поставки товару № 2-03/08 від 30.03.2008 року, укладеного з ПП "Маріолін".

Зокрема, накладною № 54 від 28.04.2008 року, податковою накладною № 54 від 28.04.2008 року, яка містить всі необхідні реквізити, підтверджено продаж позивачу 800 том аміачної води, на загальну суму 720000 грн., в тому числі ПДВ - 120000 грн. (а.с. 16-17)

Виписками з банківського рахунку позивача підтверджено рух коштів на рахунку та їх списання на придбання вказаної вище продукції (а.с.18-27 ).

Транспортування товару підтверджується товарно-транспортними накладними ААК №№ 11 від 05.05.2008 року, 14 від 06.05.2008 року, 17 від 07.05.2008 року, 21 від 08.05.2008 року, 25 від 10.05.2008 року, 27 від 12.05.2008 року, 31 від 13.05.2008 року, 34 від 14.05.2008 року, 39 від 15.05.2008 року, 47 від 16.05.2008 року , 53 від 17.05.2008 року, 58 від 19.05.2008 року, 65 від 20.05.2008 року, 71 від 21.05.2008 року, 79від 22.05.2008 року, 85 від 23.05.2008 року, 90 від 24.05.2008 року, 95 від 26.05.2008 року, 104 від 27.05.2008 року, 115 від 28.05.2008 року. Вказані накладні містять інформацію про перевезення позивачем придбаного товару за договором поставки. При цьому, зазначено назву продукції, її кількість, вартість, пункт навантаження, пункт розвантаження та транспорт, яким здійснювалось перевезення. Так, перевезення з м. Жмеринка здійснювалось спеціальним автомобільним транспортом позивача, який належить останньому на підставі свідоцтв про реєстрацію ТЗ №№ВІС №209089, ВІС №279153 (а.с. 28-48).

Складською книгою за 2008 рік та свідоцтвом про право власності, а також інвентарною справою підтверджено наявність у позивача складських приміщень та необхідних ємностей з достатнім об'ємом для зберігання придбаної продукції (а.с. 52-65, 149-150).

Окрім того, видатковими накладними підтверджено факт подальшої реалізації придбаної позивачем аміачної селітри (а.с.135-147).

Суд апеляційної інстанції приймає до уваги вищевказані докази, оскільки вони містять всі ознаки первинних документів та інформацію що стосується предмету доказування в даній справі.

При цьому, висновки суду І інстанції про неможливість врахування даних доказів, оскільки вони не були надані позивачем на момент перевірки, є безпідставними.

Так, запитом про надання інформації № 1453 від 18.04.2011 року відповідач повідомив позивача про необхідність уточнити інформацію, надану раніше, щодо придбання товарів та послуг ПП "Маріолін" за період з 2008 по 2010 роки (а.с. 83). На даний запит відповідачем отримано відповідь ТОВ "Украгроторг" від 12.05.2011 року (а.с. 84), згідно якої позивач зазначав, що згідно ст. 121 Податкового кодексу України первинні документи обліку платника податків з питань обчислення і сплати податків, зборів повинні зберігатися 1095 днів, а тому по ПП "Маріолін" інформація відсутня. Разом з тим, запит податкового органу про надання інформації не містить вказівки про те, що вказана інформація необхідна для проведення перевірки правил ведення податкового обліку.

Також суд апеляційної інстанції приймає до уваги факт проведення відповідачем невиїзної документальної перевірки, яка відповідно до самого акту перевірки, здійснена без відома та присутності керівника та головного бухгалтера позивача.

У свою чергу, отримавши копію акту перевірки, позивач подав до податкового органу заперечення на вказаний акт від 27.05.2011 року № 73, додатком до якого додані первинні документи по господарським правовідносинах з ПП "Маріолін". Таким чином відповідач мав можливість надати оцінку поданим документам на час прийняття оскаржуваного податкового повідомлення - рішення.

Як висновки відповідача так і висновки суду І інстанції щодо нікчемності вищевказаного правочину ґрунтуються на копії вироку Кіровоградського районного суду Кіровоградської області від 27.05.2010 року у справі № 1-96/2010 року у кримінальній справі про обвинувачення ОСОБА_4 у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 статті 205 КК України (а.с. 80-82). Так, розглядаючи кримінальну справу судом встановлено фіктивність ПП „Маріолін" та притягнув до кримінальної відповідальності засновника ПП „Маріолін". Як зазначено у вироку, підсудний ОСОБА_4 свою вину у вчиненні інкримінованому злочині визнав повністю та вказав, що дійсно створив ПП „Маріолін" не для проведення законної підприємницької діяльності, а на пропозицію ОСОБА_5, усвідомлюючи, що останній буде використовувати документи вказаного суб'єкта підприємницької діяльності для прикриття незаконної діяльності.

Разом з тим, копія вироку не містить інформації про набрання ним законної сили, що є необхідною для вирішення питання про врахування вказаного доказу та наявної в ньому інформації. Окрім того, відповідно до ч. 4 ст. 72 КАС України, вирок суду в кримінальній справі, які набрали законної сили, є обов'язковими для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, щодо якої ухвалений вирок, лише в питаннях чи мало місце діяння та чи вчинене воно цією особою.

Окрім того, для висновків про наявність порушень податкового законодавства в діях платника податків в обов'язковому порядку необхідно з'ясувати можливу обізнаність такого платника щодо дефектів у правовому статусі його контрагентів (відсутність реєстрації їх як платників податку на додану вартість, відсутність у відповідних посадових осіб чи інших представників контрагента повноважень на складання первинних, розрахункових документів, податкових накладних. Відповідні обставини можуть бути з'ясовані, зокрема, з використанням даних Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, а також офіційно оприлюднених даних щодо анульованих свідоцтв платника податку на додану вартість.

Однак у вказаній адміністративній справі відповідачем не доведено факту відсутності в - ПП "Маріолін" належного правового статусу.

Висновки суду І інстанції та відповідача про недійсність договору поставки товару № 2-03/08 від 30.03.2008 року є безпідставними, оскільки умовою для визнання недійсним правочину, який суперечить інтересам держави та суспільства, є встановлення умислу в діях осіб, що уклали такий правочин. При цьому носіями протиправного умислу юридичних осіб-сторін такого правочину є посадові особи цих юридичних осіб. Відповідні обставини повинні бути відображені в мотивувальній частині судового рішення про визнання недійсним правочину як такого, що вчинений юридичними особами із завідомо суперечною інтересам держави та суспільства метою. Зокрема, слід установити персоналії посадових осіб, у яких виник умисел на вчинення протиправного правочину, зміст їх умислу, обставини, за яких такий умисел виник, тощо.

Так, сам факт порушення проти засновника контрагента позивача кримінальної справи за ознаками фіктивного підприємництва, за умови належної реєстрації даного товариства, наявності в нього відповідної правосуб'єктності та фактичного здійснення господарської діяльності, не є підставою для позбавлення позивача права на віднесення фактично здійснених витрат по реально здійсненим господарським операціях з даним контрагентом.

У свою чергу умисел позивача на вчинення правочину, який би завідомо суперечив інтересам держави чи суспільства не доведена належними доказами.

Враховуючи викладене, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про відсутність зі сторони позивача порушень податкового законодавства, що виключає можливість визначення йому податкових зобов'язань та застосування штрафних санкцій.

З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 198, п.п. 1, 4 ч. 1 ст. 202 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції вирішив скасувати її та прийняти нову постанову про задоволення позову, з підстав порушення судом першої інстанції норм процесуального права, неповним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, 202, 205, 207, 212, 254 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Украгроторг" задовольнити повністю .

Постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 24 листопада 2011 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Украгроторг" до Хмільницької об'єднаної державної податкової інспекції про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, - скасувати , прийняти нову постанову .

Позов задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення Хмільницької об'єднаної державної податкової інспекції Вінницької області від 07.06.2011 року № 0000162301.

Стягнути з Державного бюджету на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Украгроторг" документально підтверджений розмір судових витрат в сумі 19 грн. 40 коп.

Постанова суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно ст 212 КАС України.

Постанова суду складена в повному обсязі "31" січня 2012 р. .

Головуючий <Список >Мельник-Томенко Ж. М.

Судді< Список >Білоус О.В.

< Список >Залімський І. Г.