ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Справа № 2а/0270/5056/11
Головуючий у 1-й інстанції: Жданкіна Н.В.
Суддя-доповідач: Мельник-Томенко Ж. М.
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
26 січня 2012 року
м. Вінниця
Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого-судді: Мельник-Томенко Ж. М.
суддів: Залімського І. Г. , Білоус О.В.
за участю секретаря: Лукашик М.О.
представників сторін:
позивача - ОСОБА_2, представник на підставі довіреності
відповідача - ОСОБА_3, представник на підставі довіреності
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Вінницької міжрайонної державної податкової інспекції на постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 07 грудня 2011 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Джі. Ен. Логістік" до Вінницької міжрайонної державної податкової інспекції про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення , -
В С Т А Н О В И В :
Товариство з обмеженою відповідальністю “Джі.Ен.Логістік” в листопаді 2011 року звернулось до Вінницького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Вінницької міжрайонної державної податкової інспекції про скасування податкового повідомлення-рішення.
Постановою Вінницького окружного адміністративного суду від 07.12.2011 року позов задоволено. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення - рішення № 0004011500 від 24.10.2011 року Вінницької МДПІ.
Не погоджуючись із судовим рішенням, відповідач оскаржив його, подавши апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду як таку, що прийнята із порушенням норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи. Так, судом І інстанції вірно встановлено, що ТОВ "Джі.Ен.Логістік" є новоствореним підприємством, воно не здійснює ні один із видів діяльності, які визначені п. 154.6 ст. 154 Податкового кодексу України. Разом з тим, суд невірно застосовує вищевказану норму, оскільки помилково відніс позивача до критерію, який зазначений в абз. "б" п. 154.6 ст. 154 Податкового кодексу України. У свою чергу, невідповідність позивача даному критерію полягає у відсутності щорічного обсягу доходів задекларованих в сумі, що не перевищує трьох мільйонів гривень, та середньооблікованої кількості працівників протягом цього періоду, яка б не перевищувала 20 осіб.
У судовому засіданні представник відповідача підтримав апеляційну скаргу та просив задовольнити викладені в ній вимоги.
Представник позивача у судовому засіданні заперечив проти задоволення апеляційної скарги, як безпідставної, а також зазначив про законність і обґрунтованість судового рішення І інстанції.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 198, ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Як вірно встановлено судом І інстанції, що підтверджується матеріалами справи, обставини справи полягають у наступному.
Товариство з обмеженою відповідальністю “Джі.Ен.Логістік” 19.01.2011 року зареєстроване Вінницькою районною державною адміністрацією Вінницької області, ідентифікаційний код 37489055, що підтверджується Свідоцтвом про державну реєстрацію №675690.
07.10.2011 року головним державним ревізором-інспектором відділу оподаткування юридичних осіб Нестер Г.І. на підставі п.1, п.3 ст.10 Закону України “Про державну податкову службу в Україні” та п.п.20.1.4 п.20.1 ст. 20 , п.75.1 ст.75 Податкового кодексу України, проведено камеральну перевірку податкової звітності з податку на прибуток за ІІ квартал 2011 року платника податку на прибуток ТОВ “Джі.Ен.Логістік”. Результати перевірки знайшли своє відображення у акті перевірки № 249/1500-37489055 від 07.10.2011 року. Перевіркою встановлено порушення позивачем порядку заповнення податкової звітності з податку на прибуток, застосувавши норми абз. “б” п.154.6 ст.154 Податкового кодексу України. Внаслідок чого занижено грошове зобовязання з податку на прибуток у Декларації з податку на прибуток за ІІ квартал 2011 року на 68267,00 грн.
На підставі акту перевірки , відповідачем прийнято податкове повідомлення - рішення № 0004011500 від 24.10.2011 року, яким ТОВ "Джі. Ен. Логістік” визначено грошове зобов'язання по податку на прибуток в розмірі 68267 грн.
Задовольняючи позовні вимоги, суд І інстанції дійшов висновку про безпідставність доводів відповідача, оскільки позивач є новоствореним підприємством та відповідає критеріям, що визначені в п. 154.6 ст. 154 Податкового кодексу України, а тому порушень податкового законодавства позивачем не допущено.
Суд апеляційної інстанції погоджується з такими висновками суду І інстанції, виходячи з наступного.
Відповідно до висновків відповідача, викладених в акті перевірки, привілеями нульової ставки можуть скористатися лише ті платники податку на прибуток, які протягом року дотримувались показників щодо отримання доходу і довели, що не мають доходів, що перевищують три мільйони гривень. Таким чином, на думку податкового органу підприємства, зареєстровані з IV кварталу 2010 р. по І квартал 2011 р., вперше зможуть застосовувати ставку податку на прибуток 0 відсотків починаючи з 1 січня 2012 року за умови, що щорічний обсяг задекларованих доходів таких підприємств за 2011 рік не буде перевищувати трьох мільйонів гривень та середньооблікова кількість працівників протягом цього ж періоду не буде перевищувати 20 осіб.
Відповідно до п. 154.6 ст. 154 Податкового кодексу України, на період з 1 квітня 2011 року до 1 січня 2016 року застосовується ставка 0 відсотків для платників податку на прибуток, у яких розмір доходів кожного звітного податкового періоду наростаючим підсумком з початку року не перевищує трьох мільйонів гривень та нарахованої за кожний місяць звітного періоду заробітної плати (доходу) працівників, які перебувають з платником податку у трудових відносинах, є не меншим, ніж дві мінімальні заробітні плати, розмір якої встановлено законом, та які відповідають одному із таких критеріїв:
а) утворені в установленому законом порядку після 1 квітня2011 року;
б) діючі, у яких протягом трьох послідовних попередніх років (або протягом усіх попередніх періодів, якщо з моменту їх утворення пройшло менше трьох років), щорічний обсяг доходів задекларовано в сумі, що не перевищує трьох мільйонів гривень, тау яких середньооблікова кількість працівників протягом цього періоду не перевищувала 20 осіб;
в) які були зареєстровані платниками єдиного податку в установленому законодавством порядку в період до набрання чинності цим Кодексом та у яких за останній календарний рік обсяг виручки від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) становив до одного мільйона гривень та середньооблікова кількість працівників становила до 50 осіб.
Разом з тим, якщо платники податку, які застосовують норми цього пункту, у будь-якому звітному періоді досягли показників щодо отриманого доходу, середньооблікової чисельності або середньої заробітної плати працівників, з яких хоча б один не відповідає критеріям, зазначеним у пункті 154.6 ст.154 ПК України, то такі платники податку зобов'язані оподаткувати прибуток, отриманий у такому звітному періоді, за ставкою, встановленою пунктом 151.1 ст. 151 цього Кодексу.
В п. “б” ч. І п. 154.6. ст. 154 ПК України, визначено верхню межу щодо періоду діяльності платника податків - протягом трьох послідовних попередніх років (або протягом усіх попередніх періодів, якщо з моменту їх утворення пройшло до трьох років), однак не встановлено нижню межу строків діяльності платника податків, після якої останній, якщо з моменту його утворення до 01 квітня 2011 року пройшло менше трьох років, має право застосовувати ставку 0 податку на прибуток з 01 квітня 2011.
Суд апеляційної інстанції погоджується з висновками суду І інстанції, що Податковий кодекс України не містить заборони, щодо права платника податку застосовувати ставку 0 податку на прибуток з 01 квітня 2011 року, якщо з моменту його утворення до 01 квітня 2011 року пройшло менше трьох років.
Разом з тим в п. 154.6. ст. 154 ПК України встановлено пряма заборона - дія цього пункту не поширюється на суб'єктів господарювання, які утворені в період після набрання чинності цим Кодексом, тобто з 01 січня 2011 року, шляхом реорганізації (злиття, єднання, поділу, виділення, перетворення), приватизації та корпоратизації, а також на платників податків, які незалежно від інших критеріїв, здійснюють види діяльності, зазначені в цьому пункті.
ТОВ “Джі. Ен. Логістік” зареєстроване в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців 19 січня 2011 року за № 1 149 102 0000 001308 і здійснює свою господарську діяльність з цього часу.
Перший звітний період ТОВ “Джі. Ен. Логістік”- ІІ-й квартал 2011 року.
ТОВ “Джі. Ен. Логістік” є новоствореним підприємством. Вказане товариство не здійснює ні один з видів діяльності, зазначених в абз. 6 п.154.6 ст. 154 ПК України та відповідає критеріям, визначених в п. 154.6. ст. 154 ПК України.
Так, з часу утворення, обсяг задекларованих доходів ТОВ “Джі. Ен. Логістік” до 01.04.2011 року та за II квартал 2011 року наростаючим підсумком становить 425000 грн., що підтверджується фінансовим звітом за II кв. 2011 року (а.с.22).
Нарахована за кожний місяць звітного періоду заробітна плата (дохід) працівників, які перебували і перебувають з ТОВ “Джі. Ен. Логістік” у трудових відносинах, є не меншою, ніж дві мінімальні заробітні плати, розмір якої встановлено законом, що підтверджується відповідними довідками ( а.с.13-21).
Середньооблікова кількість працівників ТОВ “Джі. Ен. Логістік” з моменту державної реєстрації становить 7 осіб.
Все вищевикладене дає підстави для висновку про те, що позивач правомірно скористався пільгою, передбаченою абз. “б” п. 154.6 ст. 154 Податкового кодексу України, а тому не допустив порушень заповнення податкової звітності з податку на прибуток.
Враховуючи викладене, вимоги апелянта - є безпідставними, а висновки суду першої інстанції не спростовуються доводами апеляційної скарги.
З підстав вищенаведеного, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції при ухваленні оскаржуваної постанови вірно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, надав їм належну оцінку та прийняв законне і обґрунтоване рішення, з дотриманням норм матеріального і процесуального права, а тому підстав для його скасування не вбачається.
Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд, -
У Х В А Л И В :
Апеляційну скаргу Вінницької міжрайонної державної податкової інспекції, - залишити без задоволення, а постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 07.12.2011 року, без змін.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно ст 212 КАС України.
Ухвала суду складена в повному обсязі 31 січня 2012 року .
Головуючий <Список >Мельник-Томенко Ж. М.
Судді< Список >Залімський І. Г.
< Список >Білоус О.В. <Список >
Судове рішення № 21527964, Вінницький апеляційний адміністративний суд було прийнято 26.01.2012. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні відомості про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити необхідні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 2а/0270/5056/11. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: