Ухвала суду № 21527887, 24.01.2012, Вінницький апеляційний адміністративний суд

ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 2270/9956/11

Головуючий у 1-й інстанції: Салюк П.І.

Суддя-доповідач: Боровицький О. А.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 січня 2012 року

м. Вінниця

Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого-судді: Боровицького О. А.

суддів: Гонтарука В. М. Драчук Т. О.

при секретарі: Пачевській А.П.

за участю:

апелянта: ОСОБА_2

представника апелянта (ОСОБА_2.):ОСОБА_3

представника апелянта (КРУ в Хмельницькій області): Майстера І.П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Контрольно-ревізійного управління в Хмельницькій області та ОСОБА_2 на постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 11 жовтня 2011 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Контрольно - ревізійного управління в Хмельницькій області про визнання дій протиправними, стягнення матеріальної і моральної шкоди , -

В С Т А Н О В И В :

В серпні 2011 року ОСОБА_2 звернувся в суд з адміністративним позовом до Контрольно-ревізійного управління в Хмельницькій області про визнання протиправними дій в.о. начальника КРУ в Хмельницькій області ОСОБА_4. щодо несвоєчасного надання позивачу довідки про заробітну плату (для Пенсійного фонду), про проведення перерахунку та внесення змін до трудової книжки; стягнення з контрольно-ревізійного управління в Хмельницькій області на користь позивача - матеріальну шкоду в сумі 16855 грн. 01 коп., з яких: а) різниця в пенсії - 8355 грн. 02 коп.; б) несвоєчасне проведення перерахунку - 8499 грн. 99 коп.; стягнення з контрольно-ревізійного управління в Хмельницькій області на користь позивача моральну шкоду в сумі 100000 грн.

Постановою Хмельницького окружного адміністративного суду від 11 жовтня 2011 року адміністративний позов задоволено частково, а саме: визнано протиправними дії в.о. начальника контрольно-ревізійного управління в Хмельницькій області ОСОБА_4. щодо несвоєчасного надання ОСОБА_2 довідки про заробітну плату, для пред'явлення до пенсійного фонду; стягнуто з контрольно-ревізійного управління в Хмельницькій області на користь ОСОБА_2 моральну шкоду в сумі 100 грн. (сто грн.); в решті позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись із судовим рішенням, позивач та відповідач подали в апеляційні скарги.

Позивач в апеляційній скарзі, просить скасувати в повному обсязі постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 11 жовтня 2011 року та постановити нове рішення, яким позовні вимоги ОСОБА_2 задовольнити в повному обсязі.

Відповідач в апеляційній скарзі, просить скасувати постанову першої інстанції в частині задоволення позовних вимог та ухвалити нову про відмову в задоволенні позову, вказуючи на те, що відповідач як суб'єкт владних повноважень діяв у межах своєї компетенції та у відповідності до вимог законодавства, чинного на час виникнення правовідносин.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення учасників процесу, які з'явились до суду апеляційної інстанції, перевіривши правову оцінку обставин у справі та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційні скарги не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено судом першої інстанції, 26 квітня 2011 року Вінницький апеляційний адміністративний суд прийняв постанову, якою визнано незаконним та скасовано наказ Контрольно-ревізійного управління в Хмельницькій області №164-0 від 03.09.2010 року щодо переведення ОСОБА_2 на посаду провідного контролера-ревізора відділу інспектування у сфері територіального виробництва та фінансових послуг, тобто, з 26.04.2011 року у позивача було наявне право на перерахунок у здійсненні виплат.

На підставі вищенаведеного 24 травня 2011 року позивач звернувся до Контрольно-ревізійного управління у Хмельницькій області із проханням надати у найкоротший термін нові довідки для УПФУ у м. Хмельницькому для нарахування пенсії по інвалідності відповідно з посади начальника відділу, а не провідного контролера-ревізора; внести зміни до трудової книжки; провести перерахунок вихідної грошової допомоги.

У відповідь на звернення позивача КРУ у Хмельницькій області листом №22-12- 03-16/4122 від 08.06.2011 року повідомлено, що постанову Вінницького апеляційного адміністративного суду по справі №2-а-9216/10/2270 від 26 квітня 2011 року виконано у відповідності до чинного законодавства України.

Листом №22-12-03-16/5305 від 22.07.2011 року відповідач додатково повідомив ОСОБА_2, що 15.07.2011 року йому видано на руки довідку для УПФУ у м. Хмельницькому від 13.07.2011 р., внесено зміни до трудової книжки та проведено перерахунок вихідної грошової допомоги на підставі постанови Вінницького апеляційного адміністративного суду по справі №2-а-9216/10/2270 від 26.04.2011 року.

Позивач отримав довідку для пред'явлення до УПФУ у м. Хмельницькому - 15 липня 2011 року - через 51 день з дня подання звернення про видачу довідок.

Задовольняючи частково позовні вимоги суд першої інстанції виходив з того, що дії начальника Контрольно-ревізійного управління у Хмельницькій області ОСОБА_4. щодо несвоєчасного надання ОСОБА_2 довідки є неправомірними, оскільки порушують норми Закону України "Про звернення громадян", що у свою чергу тягне за собою порушення прав, свобод та інтересів позивача. Зважаючи на те, що неправомірні дії в. о. начальника Контрольно-ревізійного управління у Хмельницькій області призвели до переживань позивача, судом першої інстанції зазначено, що очікуючи відповідь на звернення від 24.05.2011 року, позивач зазнав хвилювань, що позначилось на його моральному стані, а тому відповідач зобов'язаний відшкодувати ОСОБА_2 моральну шкоду, яку він завдав своїми неправомірними діями у розмірі 100 грн.

Відмовляючи в задоволенні вимог щодо стягнення матеріальної шкоди на користь позивача, суд першої інстанції, вважав, що позивачем не вірно обраний спосіб захисту порушених прав, оскільки у відповідності із вимогами Положення про управління Пенсійного фонду України в районах, містах і районах у містах №8-2 від 30.04.2002 року, компетенція стосовно перерахування різниці у пенсії є виключною компетенцією органів Пенсійного фонду України, у відповідача ж відсутнє право на здійснення перерахунку різниці у пенсії. Крім того, вважає, що норма статті 116 Кодексу законів про працю України, на положення якої посилається позивач обґрунтовуючи вимоги про стягнення матеріальної шкоди, стосується лише вчасної виплати всіх грошових сум, що належать позивачу під час його звільнення, а ні як не стосується строків надання та відповідальності за не несвоєчасне надання довідки про заробітну плату.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо порушення відповідачем процедури розгляду звернення позивача від 24 травня 2011 року передбаченого положеннями Закону України "Про звернення громадян" і як наслідок визнання дій відповідача неправомірними.

Частинами 1-2 статті 23 Цивільного кодексу України передбачено, що особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.

Моральна шкода полягає у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сімї чи близьких родичів, у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна, у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.

При цьому, розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності та справедливості.

Беручи до уваги те, що дії відповідача, щодо несвоєчасної видачі ОСОБА_2 довідки для пред'явлення в органи Пенсійного фонду, є неправомірними, а також враховуючи характер, глибину фізичних та духовних страждань позивача, ступінь вини відповідача, колегія суддів апеляційної інстанції вважає, що суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про встановлення відшкодування моральної шкоди в розмірі 100 гривень.

Щодо позовних вимог про відшкодування матеріальної шкоди - 16855 грн. 01 коп., а саме: різниця в пенсії - 8 355 грн. 02 коп., несвоєчасне проведення перерахунку - 8 499 грн. 99 коп., колегія суддів вважає, що судом першої інстанції надано вичерпну юридичну оцінку обставинам справи, правильно застосовано до спірних відносин норми чинного законодавства та обґрунтовано зазначено, що позовні вимоги в цій частині задоволенню не підлягають.

Відповідно до статтей 11, 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд згідно статті 86 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Відповідно до статті 159 КАС України, судове рішення повинно бути законним та обґрунтованим.

Судова колегія вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права і прийшов до обґрунтованого висновку про часткове задоволення позовних вимог.

Доводи апеляційних скарг спростовуються висновками суду першої інстанції та матеріалами справи.

Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 198 та статті 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Таким чином, судова колегія суддів вважає, що апеляційні скарги підлягають залишенню без задоволення, а постанова суду першої інстанції - без змін.

Зважаючи на норми статті 166 КАС України вбачається, що вимоги апелянта щодо постановлення окремої ухвали про порушення ОСОБА_4. Закону України "Про боротьбу з корупцією" та направлення її до владних органів держави уповноваженим вести боротьбу з корупцією для прийняття рішення, не відповідають закону не відповідають матеріально-правовим способам захисту порушеного права, визначених законом. Вимога про постановлення окремої ухвали не є матеріальною та не відноситься до вимог зобовязального характеру стосовно вчинення відповідачем певних дій, за якими настануть певні правові наслідки.

Крім того, питання щодо постановлення окремої ухвали є прерогативою суду і висновок про необхідність її винесення має робити виключно суд в провадженні якого знаходиться відповідна справа. За встановленими апеляційним судом обставинами, підстав для постановлення окремої ухвали, колегія суддів не вбачає.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу Контрольно-ревізійного управління в Хмельницькій області та ОСОБА_2, - залишити без задоволення, а постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 11 жовтня 2011 року, без змін.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно ст. 212 КАС України.

Ухвала суду складена в повному обсязі 30 січня 2012 року .

Головуючий суддя/підпис/ Боровицький О. А.

Судді/підпис/ Гонтарук В. М.

/підпис/ Драчук Т. О.

З оригіналом згідно:

секретар