Ухвала суду № 21527698, 24.01.2012, Вінницький апеляційний адміністративний суд

ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 2270/8561/11

Головуючий у 1-й інстанції: Лабань Г.В.

Суддя-доповідач: Залімський І. Г.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 січня 2012 року

м. Вінниця

Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого-судді: Залімського І. Г.

суддів: Білоуса О.В. Мельник-Томенко Ж. М.

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Поділля-Плюс" на постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 04 жовтня 2011 року у справі за адміністративним позовом заступника прокурора м. Хмельницького в інтересах держави в особі Управління Пенсійного фонду України у м. Хмельницькому до Публічного акціонерного товариства "Поділля-Плюс" про стягнення заборгованості , -

В С Т А Н О В И В :

Заступник прокурора м. Хмельницького в інтересах держави в особі Управління Пенсійного фонду України у м. Хмельницькому звернувся до Хмельницького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом щодо стягнення з Публічного акціонерного товариства "Поділля-Плюс" відшкодування фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, призначених на пільгових умовах в загальній сумі 19317,82 грн.

Постановою Хмельницького окружного адміністративного суду від 04.09.2011 року вказаний позов було задоволено та стягнуто з ПАТ "Поділля-Плюс" на користь Управління Пенсійного фонду України у м. Хмельницькому заборгованість по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за Списком № 2 за січень - березень 2011 року в сумі 19317,82 грн.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, відповідач ПАТ "Поділля-Плюс", подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалити нову про відмову в задоволенні позовних вимог пенсійного органу.

Мотивуючи доводи апеляційної скарги, відповідач зазначає, що Хмельницьким окружним адміністративним судом у ході прийняття оскаржуваної постанови було допущено неповне з'ясування дійсних обставин справи та неповне дослідження наявних доказів.

Водночас, скаржник просить суд апеляційної інстанції здійснити розгляд даної справи за відсутності уповноваженого представника останнього.

Представники прокуратури та Управління Пенсійного фонду України у м. Хмельницькому письмових заперечень на доводи апеляційної скарги відповідача суду не подали, повноважних представників у судове засідання не направили, хоча як вбачається з матеріалів справи були належним чином повідомленні про дату, час та місце апеляційного розгляду справи.

Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 197 КАС України суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів, у разі неприбуття жодної з осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.

Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для правильного вирішення апеляційної скарги, колегія суддів визнала за можливе розглянути апеляційну скаргу на рішення у справі в порядку письмового провадження.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги ПАТ "Поділля-Плюс", колегія суддів вважає, що останню необхідно залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції - без змін, виходячи з наступного.

Так, принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, а також регулювання порядку формування Накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам, визначається положеннями Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".

В свою чергу, порядок справляння та використання збору на обов'язкове державне пенсійне страхування визначається Законом України "Про збір на обовязкове державне пенсійне страхування".

Відповідно до пункту 1 статті 1 останнього - платниками збору на обовязкове державне пенсійне страхування є: субєкти підприємницької діяльності незалежно від форм власності, їх обєднання, бюджетні, громадські та інші установи та організації, обєднання громадян та інші юридичні особи, а також фізичні особи - субєкти підприємницької діяльності, які використовують працю найманих працівників.

Згідно до абзацу 4 пункту 1 статті 2 вказаного Закону - для платників збору, визначених пунктами 1 та 2 статті 1 цього Закону, крім тих, які є платниками фіксованого сільськогосподарського податку, обєктом оподаткування є фактичні витрати на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів "б" "з" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" до досягнення працівниками пенсійного віку, передбаченого статтею 12 Закону України "Про пенсійне забезпечення".

Відповідно до частини 1 статті 3, абзацу 2 пункту 1 статті 4 Закону України "Про збір на обовязкове державне пенсійне страхування" збір на обовязкове державне пенсійне страхування платники збору сплачують до Пенсійного фонду України у порядку, визначеному законодавством України; на обовязкове державне пенсійне страхування встановлюються ставки збору у таких розмірах: 100 відсотків від обєкта оподаткування, визначеного абзацом четвертим пункту 1 статті 2 цього Закону.

Пунктом 2 розділу XV Прикінцеві положення Закону України "Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування", зокрема, передбачено, що пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди. До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого Законом України "Про пенсійне забезпечення". У цьому випадку розміри пенсій визначаються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 цього Закону. При цьому зберігається порядок покриття витрат на виплату і доставку цих пенсій, що діяв до набрання чинності цим Законом.

Положенням абзацу 3 підпункту 1 пункту 2 розділу XV Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", який набрав чинності з 01.01.2004 року, збережено порядок покриття витрат на виплату і доставку пенсій, що діяв до набрання чинності цим Законом.

За всіх пільговиків підприємство з коштів, призначених на оплату праці, повинно вносити до Пенсійного фонду плату, що покриває фактичні витрати на виплату та доставку починаючи з дня набрання чинності Закону України "Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування" у розмірі 20 відсотків з наступним збільшенням її щороку на 10 відсотків до 100-відсоткового розміру відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку цих пенсій до набуття права на пенсію за віком відповідно до цього Закону, оскільки абзацом 4 підпункту 1 та пунктом 2 Прикінцевих положень вказаного Закону не передбачено звільнення від відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за тих працівників, які вийшли на пенсію до вступу в дію даного Закону, тобто витрати на виплату та доставку пільгових пенсій стягувались до і після введення в дію Закону №1058- IV.

Окрім того, необхідним є звернення до положень Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої постановою управління Пенсійного фонду України від 19 грудня 2003 року №21-1, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 16 січня 2004 року за №64/8663 (Інструкція), якими визначено процедуру добровільної участі осіб у системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, стягнення заборгованості зі сплати внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій та інших платежів до бюджету Пенсійного фонду України, нарахування і сплати фінансових санкцій та пені, а також відшкодування підприємствами витрат Пенсійного фонду України на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.

Зокрема, частиною 1 підпункту 6.1 пункту 6 вказаної Інструкції, визначено, що відшкодуванню підлягають фактичні витрати Пенсійного фонду України на виплату і доставку пенсій, призначених на пільгових умовах особам, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2.

Згідно підпункту 6.8 пункту 6 Згідно підпункту 6.8 пункту 6 Інструкції, підприємства та організації зобов'язані щомісяця до 25-го числа вносити до Пенсійного фонду зазначену в повідомленні місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.

Інструкції, підприємства та організації зобов'язані щомісяця до 25-го числа вносити до Пенсійного фонду зазначену в повідомленні місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.

Підпунктом 6.4 пункту 6 Інструкції передбачено, що розмір сум до відшкодування на поточний рік визначається відділами надходження доходів органів Пенсійного фонду України щорічно у розрахунках фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій.

Відповідно до п. 6.10 Інструкції, відшкодування сум і фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, здійснюється підприємством на рахунки органу Пенсійного фонду за місцем його реєстрації.

В свою чергу, як вбачається з матеріалів справи та вірно встановлено судом першої інстанції, ПАТ "Поділля-Плюс" зареєстроване Управлінням Пенсійного фонду України в м. Хмельницькому платником внесків на загальнообовязкове державне пенсійне страхування.

Розмір суми заборгованості відповідача по відшкодуванню пенсійному органу за січень - березень 2011 року витрат на виплату та доставку пенсій на пільгових умовах був підтверджений копією розрахунку фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених за Списком №2, картками особового рахунку по відшкодуванню фактичних виплат за вказаний період, довідками, що уточнюють характер роботи, розрахунком суми позову та протоколами засідання комісії Хмельницького ВАТ "Поділля - Плюс" з нарахування стажу роботи на пільгову пенсію водію автобуса на міських пасажирських перевезеннях, які у своїй сукупності, на думку судової колегії, є належними доказами вказаної обставини.

Доводи апеляційної скарги в частині того, що фактичні витрати, понесені Управлінням Пенсійного фонду України в м. Хмельницькому в результаті виплати та доставки пенсій на протязі січня-березня 2011 року, не підтверджені належними доказами, якими на разі є виключно банківські виписки про здійснення таких витрат, спростовуються вищенаведеними положеннями нормативних актів та матеріалами справи, а тому колегією суддів відхиляються.

Таким чином, враховуючи викладене та результати здійсненого аналізу норм чинного законодавства, що регулюють взаємовідносини між сторонами, судова колегія апеляційної інстанції відхиляє в повному обсязі доводи апеляційної скарги ПАТ "Поділля-Плюс" як такі, що не спростовують висновків суду першої інстанції.

У даному випадку, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції в повному обсязі встановив обставини справи, що мають значення для її вирішення, постановив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, дійшов правильного висновку, щодо задоволення заявлених вимог у спосіб, строках та межах, визначених законом.

Відповідно до ч. 1 статті 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті рішення суду з одних лише формальних підстав.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Поділля-Плюс" - залишити без задоволення, а постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 04.10.2011 року без змін.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно ст.ст. 212 та 254 КАС України.

Головуючий /підпис/ Залімський І. Г.

Судді/підпис/ Білоус О.В.

/підпис/ Мельник-Томенко Ж. М.

З оригіналом згідно:

секретар