Ухвала суду № 21527638, 24.01.2012, Вінницький апеляційний адміністративний суд

ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 2а/2470/2012/11

Головуючий у 1-й інстанції: Маренич І.В.

Суддя-доповідач: Боровицький О. А.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 січня 2012 року м. Вінниця

Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого-судді: Боровицького О. А.

суддів: Гонтарука В. М. Драчук Т. О.

при секретарі: Пачевській А.П.

за участю:

представника апелянта: Муляр Т.В.

представників позивача: Боженара В.П., Бобика Й.Б.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Чернівці на постанову Чернівецького окружного адміністративного суду від 13 жовтня 2011 року у справі за адміністративним позовом Приватного підприємства "Євротрейд ДОВ плюс" до Державної податкової інспекції у м. Чернівці про скасування податкових повідомлень- рішень,-

В С Т А Н О В И В :

В серпні 2011 року Приватне підприємство «Євротрейд ДОВ плюс» звернулося до суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у м. Чернівці, в якому просить скасувати податкові повідомлення-рішення від 28.04.2011 року №0000550231 та №0000540231, якими позивачу визначено податкове зобов'язання, відповідно, з податку на додану вартість на суму 23112,5 грн., в тому числі за основним платежем - 18490 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 4622,5 грн., а також з податку на прибуток на суму 124487,5 грн., в тому числі за основним платежем - 99590 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 24897,5 грн.

Постановою Чернівецького окружного адміністративного суду від 04 жовтня 2011 року позов задоволено повністю: скасовано податкові повідомлення-рішення № 0000550231 від 28.04.2011 року та №0000540231 від 28.04.2011 року винесені ДПІ у м. Чернівці. Постанова суду першої інстанції ґрунтується на тому, що відповідач при прийнятті спірних рішень діяв всупереч вимог статті 19 Конституції України та частини 3 статті 2 КАС України, зокрема, спірні рішення прийняті не обґрунтовано, тобто без урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішень. Крім того, зазначено, що відповідач у відповідності до пункту 2 статті 71 КАС України, як субєкт владних повноважень, не довів належним чином правомірність прийнятих ним рішень.

Не погоджуючись із судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким повністю відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги апелянт вказує на те, що оскаржувана постанова ухвалена з порушенням норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи. Порушення норм матеріального права, на думку апелянта, полягає в тому, що суд першої інстанції не дав належної оцінки статтям 16, 44 Податкового кодексу України; порушення ж норм процесуального права, виразилось в неврахуванні судом приписів частини 1 статті 11 КАС України.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення осіб, які з'явились до суду апеляційної інстанції, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що вона не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Чернівецький окружний адміністративний суд в своєму рішенні дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позову.

Колегія суддів Вінницького апеляційного адміністративного суду повністю погоджується з доводами суду першої інстанції, з огляду на наступне:

Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, в період з 01 жовтня 2009 року по 31 грудня 2010 року відповідачем проведено документальну планову виїзну перевірку дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства приватного підприємства “Євротрейд ДОВ плюс”, про що складено акт №931/23-1/33336846 від 08.04.2011 року (далі Акт).

В ході перевірки встановлено порушення:

-п. 4.1. ст.4, п.п. 5.2.1. п.5.2., п.п. 5.3.9. п. 5.3. ст. 5, п.п. 11.3.1. п. 11.3 ст. 11 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств” № 334/94 ВР від 28.12.1994 року (із змінами та доповненнями) - занижено податок на прибуток на загальну суму 99590,0 грн. в т.ч.: за ІІІ квартал 2010 року занижено на 104867,0 грн., за ІV квартал 2010 року завищено на 5277,0 грн.;

-п.п. 7.2.6. п. 7.2., п.п. 7.4.1., п.п. 7.4.5. п. 7.4. ст. 7 Закону України “Про податок на додану вартість" від 03.04.1997 року № 168/97 ВР (із змінами та доповненнями) - занижено ПДВ на загальну суму 18490,0 грн., в т.ч.: за липень 2010 року на 9221,0 грн., за серпень 2010 року на 3817,0 грн., за вересень 2010 року на 3043,0 грн., за листопад 2010 року на 2409,0 грн.

За наслідками розгляду Акту 28 квітня 2011 року відповідачем прийняті податкові повідомлення-рішення №:

-№ 0000540231 щодо збільшення суми грошового зобовязання по податку на прибуток приватних підприємств за основним платежем - 99590,00 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями 24897,50 грн.;

-№ 0000550231 щодо збільшення суми грошового зобовязання по податку на додану вартість по вітчизняних товарах за основним платежем 18490,00 грн. та штрафними (фінансовими) санкціями 4622,50 грн..

Не погоджуючись із прийнятими податковими повідомленнями - рішеннями позивачем подано скарги до державної податкової адміністрації в Чернівецькій області та державної податкової адміністрації України.

Рішеннями ДПА в Чернівецькій області від 03.06.2011 року вих. №3682/10/25-008 (отримане позивачем 08.06.2011 рою) та ДПА України від 12.08.2011 року № 14737/6/25-0115 (отримане позивачем 16.08.2011 року) скарги залишено без задоволення.

Наведене, спонукало позивача для звернення до суду.

Як вбачається з акту перевірки №931/23-1/33336846 від 08.04.2011 року, підставами для висновку про порушення позивачем п.п.5.2.1 п.5.2, п.п.5.3.9 п.5.3. ст. 5 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств” слугувало віднесення позивачем до складу валових витрат сум по таких господарських операціях:

- внаслідок включення вартості транспортно-експедиційних послуг, постачальником яких являється фізична особа-підприємець ОСОБА_5, оскільки на думку податкового органу, надані для перевірки первинні документи (на підставі яких сформовані валові витрати) на придбання послуг у приватного підприємця ОСОБА_5 не містять обов'язкових реквізитів;

- внаслідок включення вартості транспортно-експедиційних послуг, постачальником яких являється фізична особа-підприємець ОСОБА_6, оскільки для перевірки надано акт здачі-прийняття робіт від 07.07.2010 року, але в даному акті не зазначено згідно якої заявки надавалася послуги, заявка також до перевірки не надана;

- внаслідок включення вартості транспортно-експедиційних послуг, постачальником яких являється ТОВ “Юні-Оріент Шиппінг Ейдженсі”м. Одеса. Відповідачем зазначено, що в ІІІ кварталі 2010 року по бухгалтерському та податковому обліку ПП “Євротрейд ДОВ плюс” відображено придбання у ТОВ “Юні-Оріент Шиппінг Ейдженсі” м. Одеса транспортно-експедиційних послуг на загальну суму 113356,00 грн. в тому числі ПДВ 18490,00 грн. Даний висновок зроблений податковим органом на підставі, що надані для перевірки первинні документи, на підставі яких сформовані валові витрати на придбання послуг у ТОВ “Юні-Оріент Шиппінг Ейдженсі”м. Одеса, не містять обов'язкових реквізитів.

- віднесення ПП "Євротрейд ДОВ плюс" до складу валових витрат витрати на оплату послуг приватного підприємця ОСОБА_7, згідно договору №ДГ-00000022 від 04.01.2010 року, у відповідності до вимог якого, приватний підприємець ОСОБА_7 зобов'язується надати ПП «Євротрейд ДОВ плюс» наступні послуги: проводити передпродажну підготовку упаковки товарів відповідно до обумовлених вимог, а саме скотчування та палетування товару (товар викладається на спеціальний (стандарт ЄВРО) піддон, перераховується та обмотується стрейч - плівкою).

Суд першої інстанції дав ґрунтовний аналіз нормам матеріального права, що регулюють спірні правовідносини, та дійшов обґрунтованих висновків стосовно відповідності наданих для перевірки первинних документів вимогам чинного законодавства, та недоведеності податковим органом тверджень щодо відсутності у первинних документах наданих на перевірку, на підставі яких сформовані валові витрати обов'язкових реквізитів, ненадання заявки на виконання транспортно-експедиційних послуг, а також щодо відсутності у контрагента позивача трудових ресурсів, основних фондів, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів.

За своїм змістом норми Закону України Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» (діючого на момент виникнення спірних правовідносин) передбачають як підставу для не включення до валових витрат лише випадок повної відсутності будь-яких розрахункових, платіжних та інших документів, а тому і неможливість віднесення до складу валових витрат підприємства нереальних сум, непідтверджених будь-якими документами взагалі.

Натомість судом першої інстанції встановлено наявність всіх необхідних первинних бухгалтерських документів щодо здійснення позивачем господарських операцій за перевіряємий період по господарських зобов'язаннях з фізичною особою-підприємцем ОСОБА_5, фізичною особою-підприємцем ОСОБА_6, ТОВ “Юні-Оріент Шиппінг Ейдженсі”, приватним підприємцем ОСОБА_7, а саме: заявки № 3/5 від 15.10.2010 року, в якій зазначено всі відомості, які стосуються перевезення вершків для збивання із м. Братислава (Словацька республіка) до м. Чернівці, а саме: маршрут перевозки, найменування товару, його кількість, вартість вантажу, вартість фрахту, дані про автомобіль та водія та ін.; ВМД № 009720 від 22.10.2010 року, СMR № 028202, рахунку від 22.10.2010 року, акту виконаних робіт №1 від 22 жовтня 2010 року, договору про надання транспортно-експедиційного обслуговування по перевезенню вантажів автомобільним транспортом № 0003/6/ДГ - 0000016 від 21.06.2010 року; заявки № 21/06 від 21.06.2010 року, в якій зазначено всі відомості, які стосуються перевезення рибних консервів із м. Калінінград (Російська федерація) до м Чернівці, а саме: маршрут перевезення, найменування товару, його кількість, вартість вантажу, вартість фрахту, дані про автомобіль та водія та ін.; ВМД № 005348 від 01.07.2010 року, CMR № б/н, рахунку-фактури від 07.07.2010 року; акти виконаних робіт TOB «Юні-Оріент Шиппінг Ейдженсі» м. Одеса на кожну господарську операцію, а саме загрузкою в порту для транспортування від порту м. Іллічівськ до м. Чернівці індивідуально кожного контейнера. Окремо маршрут доставки зазначений згідно CMR, де відмічено номер автомобіля, яким перевозився вантаж, а також ПІП водія і фірму перевізника. До кожного акту виконаних робіт додано заявки на здійснення транспортування та експедирування вантажів та довіреність на здійснення TOB «Юні-Оріент Шиппінг Ейдженсі» м. Одеса експедирування, отримання, доставку та митне оформлення вантажів, що прибувають для ПП «Євротрейд ДОВ плюс». На підтвердження виконання договору №ДГ-00000022 від 04.01.2010 року надані акти виконаних робіт та розрахунок вартості виконаних робіт, у відповідності до яких можна визначити конкретний перелік здійснених господарських операцій.

Згідно пункту 5.11 статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» встановлення додаткових обмежень щодо віднесення витрат до складу валових витрат платника податку, крім тих, що зазначені у цьому Законі, не дозволяється.

Пунктами 1.7., 2.3.4. Порядку оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 10.08.2005 № 327, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 25.08.2005 за № 925/11205, визначено, що факти виявлених порушень податкового, валютного та іншого законодавства викладаються в акті невиїзної документальної, виїзної планової чи позапланової перевірок чітко, об'єктивно та в повній мірі, із посиланням на первинні або інші документи, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку, що підтверджують наявність зазначених фактів. Не допускається відображення в акті перевірки необґрунтованих даних, а також суб'єктивних припущень перевіряючими, які не мають підтверджених доказів, та різного роду висновків щодо дій посадових осіб суб'єкта господарювання.

Працівниками Державної податкової інспекції у м. Чернівці, які проводили виїзну планову перевірку Приватного підприємства "Євротрейд ДОВ плюс", в акті перевірки здійснено лише припущення щодо відсутності обов'язкових реквізитів в документах, що містять реквізити контрагентів, з якими мав договірні стосунки позивач.

Враховуючи вищезазначене, судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції про неправомірність винесення відповідачем податкового повідомлення-рішення № 0000540231 від 38 квітня 2011 року.

Оскільки твердження апелянта про порушення позивачем п. 4.1. ст.4, п.п. 5.2.1. п.5.2., п.п. 5.3.9. п. 5.3. ст. 5, п.п. 11.3.1. п. 11.3 ст. 11 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств” № 334/94 ВР від 28.12.1994 є помилковим, то не існує і подальших порушень п.п. 7.2.6. п. 7.2., п.п. 7.4.1., п.п. 7.4.5. п. 7.4. ст. 7 Закону України “Про податок на додану вартість" від 03.04.1997 року № 168/97 ВР (із змінами та доповненнями), а визначення зобовязань податковим повідомленням-рішенням від 28 квітня 2011 року № 0000550231 є неправомірним, що також вірно встановлено судом першої інстанції.

Частина 1 статті 11 КАС України передбачає, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Зі змісту частина 1 статті 71 цього Кодексу вбачається, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Відповідно до частини 2 статті 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідач, як суб'єкт владних повноважень, не виконав покладений на нього обов'язок щодо доказування правомірності винесених ним податкових повідомлень-рішень.

Проаналізувавши норми чинного законодавства, що регулюють спірні правовідносини, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції прийшов до правильного висновку щодо обґрунтованості заявлених позивачем вимог, повно встановив обставини справи, вірно та обєктивно оцінивши зібрані по справі докази, ухвалив рішення, яке відповідає нормам матеріального та процесуального права.

Відповідно до статті 159 КАС України, судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Відповідно до статті 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Доводи апеляційної скарги зазначених висновків суду не спростовують і не дають підстав вважати, що судом при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права, що у відповідності з пунктом 1 частини 1 статті 198, статті 200 КАС України, є підставою для залишення апеляційної скарги без задоволення, а постанови суду - без змін.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Чернівці, - залишити без задоволення, а постанову Чернівецького окружного адміністративного суду від 13 жовтня 2011 року , без змін.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно ст. 212 КАС України.

Ухвала суду складена в повному обсязі 30 січня 2012 року .

Головуючий суддя/підпис/ Боровицький О. А.

Судді/підпис/ Гонтарук В. М.

/підпис/ Драчук Т. О.

З оригіналом згідно. Секретар: